Дуже рідко граю на ПК, але коли щось запускаю на своїй улюбленій Kubuntu, все працює.
Граю здебільшого на Steam Deck з його рідною Steam OS і за три роки що він в мене є, з усіх ігор в які я пробував грати не запустилось лише... чотири, якщо не помиляюсь. Але треба врахувати що я не гравець у сучасні ААА, я більше по інді чи старим іграм.
Друге. Подобається геймплей, який дає непоганий простір для експериментів зі складом команди. Щось приємне є в заповненні бестіарію. Атмосфера і саундтреки теж зазвичай на висоті.
Крім основної серії ігор, сама франшиза мене цікавить мало.
Будь-яка гра головної серії Pokémon.
Я їх всі вже знаю напам’ять, але грати в них заново з новою командою завжди приємно.
Вже майже 20 років ставлю Linux на свої ноутбуки, яких дуже багато змінив. З чим-чим, а от зі звуковими картами в мене ніколи не було головняку, який ви описуєте. Все просто встановлювалось і працювало.
Максимум, з чим в мене були проблеми на початку, це з Wi-Fi адаптерами (доводилось знаходити Ethernet чи дуалбутитись в Windows, зкачувати драйвер для Windows і ставити його через ndiswrapper... досі не знаю як воно працювало) і з відяхами Nvidia (треба було качати бінарник вручну, вирубати X11 і ставити через консоль). Не знаю як там з іншими дістрибутивами, а з Ubuntu цей головняк перестав бути актуальним, принаймні з мого досвіду, вже років 15 тому.
Останнього разу коли я перевстановлював Linux, мені треба було тільки обрати пропрієтарний драйвер Nvidia в простій графічній утіліті, встановити драйвер для доку Dell D3100 (який є у вільному доступі в формі Deb пакетів, хоч і не в репозитарії Ubuntu) і для старого принтера Canon (ситуація аналогічна). Так, два останні моменти не «з коробки», але в порівнянні з головняком на початку моєї «кар’єри» лінуксоїда і особливо тим що ви описуєте, це так же просто як зкачати и запустити exe-шник.
Бо мова в дописі йде про те, що робити з наявними комп’ютерами на Windows 10 які Windows 11 не сприймає, а Linux можна встановлювати на будь-які комп’ютери, на відміну від macOS.
(принаймні офіційно... я знаю про існування хакінтошів :) )
В моїх батьків Лінукс стоїть вже 15 років
Аналогічно. Поставив своїм Kubuntu просто як експеримент. Експеримент виявився вдалим, досі користуються і цілком задоволені.
З РФ пішли — безпринципові, погано. В РФ залишились би — теж було б безпринципово і погано, бо допомагають фінансувати війну.
І що засновники компанії мали зробити в 2022 щоб показати свою принциповість? Закритись і застрілитись 😆?
Залежить від мов і інструментів, якщо чесно.
Я наприклад на своїй роботі розробляю на PHP і мені потрібен робочий Docker щоб середовище відповідало серверу, до того ж в залежності від проекту доводиться ці середовища регулярно міняти. На Linux Docker працює найкраще і найшвидше, без віртуальних машин (я пробував на Windows, то було жахливо). Тому так, Linux мені підходить найкраще.
Ще є пет-проект на C++, компілюється взагалі на стару ігрову приставку :) . Тут теж Linux працює як годинник. Ну і згоден щодо кращої консолі і перформансу самої ОС.
А ось у іншої команди на роботі заплутаний проект на .Net, ще й тонна Екселей з макросами... взагалі не Web розробка :) . Тут хочеш, не хочеш, але коли проект заточений під Windows, тут вже ніяк не відвертишся.
Не думаю, якщо чесно. Я сам починав з Linux у році так
Зараз все набагато краще і простіше, а з найбільшою проблемою для багатьох казуалів — іграми — ситуація змінилась майже на прямо протилежну. Так, все досі не ідеально, але ніщо не ідеально, що тут сказати :) ? Я просто помічаю, що, наприклад, якщо років так десять тому я завжди ставив дуалбут і часто сидів на своїй Kubuntu трошки під копіумом від моментів що «о боже, я можу це робити без Вінди!», то зараз при аналогічному користуванні ПК потреба в Windows дійсно зникла.
Я не великий гравець у AAA, більше по інді і ретро, але з 100+ ігор які я встановлював на Steam Deck, в мене не працювало тільки 4. Як пригадаю ситуацію з іграми на Linux ще десь 10 років тому, це просто небо і земля.
Величезна дяка Valve і CodeWeavers за Proton.
Будемо сподіватись що у близькому майбутньому Windows не оновиться до нової версії і не пошле ваш оффлайн-аккаунт за тим самим кораблем.
Точно? Бо в статті написано:
Microsoft already removed the “bypassnro” workaround earlier this year, and today’s changes also disable the “start ms-cxh:localonly” command that Windows 11 users discovered after Microsoft’s previous changes. Using this command now resets the OOBE process and it fails to bypass the Microsoft account requirement.
(тим часом я, який на роботі користується комерційним пропрієтарним софтом під Linux: 👀)
www.mono-project.com/...about-mono/compatibility
“The easiest way to describe what Mono currently supports is:
Everything in .NET 4.7 except WPF, WWF, and with limited WCF and limited ASP.NET async stack.”
Виходить, у WinUI 😅. Я тут розповідаю тільки про свій власний досвід, але не виключаю, що те що працювало в мене може бути виключенням, а не правилом.
З Wine ні. Для .Net Framework є інша тема під назвою Mono. Я кілька разів скачував програми на .Net Framework і запускав їх з Mono, просто командою «mono program.exe», з аналогічним результатом.
Ні, але про це мова і не шла. Ви просили пояснити як п’ятирічному, я пояснив своє бачення теми з точки зору звичайного користувача, яким власне я і є.
2. В случае с линеми — решает «команда линды»
В тому то і справа, що якоїсь однієї «команди лінди» банально не існує. Ядро Linux, яке власне розробляє Торвальдс, важливе, але ніяк не впливає на повсякдневну роботу чи юзер експірієнс. Все інше, будь то різні програми, графічні оболонки чи дистрибутиви, розробляють різні команди, і в мене є вибір кого підтримувати і можливість в будь який момент передумати.
Спробую відповісти так, як я це бачу. Відповідь не претендує на вичерпність, може взагалі бути не в тему, але нехай :) .
Завдяки моделі Open Source, компоненти з яких власне складаються дистрибутиви (саме ядро Linux, графічні оболонки, пакетні менеджери тощо) якби належать одночасно і всім, і нікому. Зараз існує багато general-purpose дистрибутивів які функціонально і візуально майже однакові і сумісні з тими ж програмами, де різниця більше в тому як ці дистрибутиви керуються спільнотами та/або фірмами які ними займаються: які приймаються рішення щодо програм, компонентів і налаштувань за замовчуванням, яка модель релізів та оновлень, чи є платна підтримка тощо.
На практиці, з погляду користувача, різниця з Windows виходить така, що коли Microsoft приймають рішення яке може бути не до вподоби (змінюють чи прибирають якийсь потрібний функціонал, починають додавати рекламу, банять старі комп’ютери, не пропонують ISO старих версій, які іноді так потрібні...), доводиться з цим жити бо... а що ще робити, а куди ще йти?
А ось з Linux ситуація інакша: якщо команда яка займається моїм дистрибутивом зробить якусь маячню яка мені не до вподоби, в мене завжди є варіант перейти на інший дистрибутив без особливих змін для себе. Максимум буде інший пакетний менеджер, все інше можна встановити і отримати систему, ідентичну попередній. А ще систему Linux можна взагалі переналаштувати на будь-який колір і смак (ті ж самі графічні оболонки, наприклад, які не вбудовані в систему і які легко можна міняти), а завдяки відкритим форматам для багатьох програм часто існують сумісні альтернативи (наприклад, LibreOffice і Calligra Suite) чи форки.
Таким чином я не залежу від рішень і примх якоїсь однієї корпорації чи спільноти.
Або заплатить, але тільки у себе.
Не знаю щодо інших юрисдикцій, але наприклад мій контрагент знаходиться у Франції і я подивився їнхє законодавство з цього приводу.
Там написано, що у випадку замовлення послуг за кордоном (окрім кількох виключень, але IT до них не належить) ПДВ за них нараховується і сплачується замовником у Франції. Власне колізій з тим, що за ці послуги не нараховується ПДВ в Україні, немає.