Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    пояснювати елементарні речі про розробку ПЗ

    так а що там пояснювати... якщо дивитися в корінь, то тестування в тому вигляді як воно зараз є, особливо написання тестів, — виникло через

    1) стрімку та жорстку комерціалізацію розробки ПЗ (дедлайни, поспіх, гарячка, необхідність розпаралелити розробку для пришвидшення, взаємодія між людьми — що обов’язково порождує якісь непорозуміння і відповідно помилки, відхід від класичної практики ТЗ, «водоспадів» і мінімум внутрішньої документації на систему)

    2) стрімкий розвиток IT-технологій (швидка зміна моди на технології та ліби, швидке їх застарівання, тому більшість технологій та бібліотек мало хто з розробників досконально знає, банально через їхній об’єм; часто виникає неправильне розуміння чи робляться невірні припущення щодо поведінки бібліотеки, і т.д.).

    так, це елементарні речі. просто хотів би таки озвучити.

    Більшість цих явищ були б відсутні, якби ІТ-галузь знаходилася у відносно консервативному стані (типу 70х років) і не переживала б такий бум.(подивіться для порівняння на інші технічні галузі, на темпи змін у них та на рівень бюрократії у них, там кожен крок обставлений «бумажкою»). Але маємо те що маємо. Я не кажу, що розвиток — це погано. Навпаки! Просто я констатую, що є отакі-то негативні наслідки і явища. І написаня тестів виникло як організаціний захід, який бізнес застосував щоб якось стабілізувати ситуацію. Просто я не підтримую істерик з тим покриттям тестами, коли це вже стає самоціллю. Є звичайно випадки (якісь відповідальні серйозні задачі), коли тести абсолютно обов’язкові і я перший буду «за», але ж таки не в кожну щілину їх пхати...

    Необхідність фундаментальних знань ніхто не заперечує. І тут ми звичайно ж приходимо до освіти «якби ж ми вчились так як треба...»
    Але зараз ні школа, ні навіть ВНЗ («виші») часто не дають не то що сучасних, а навіть отих фундаментальних знань — навіть тим, хто їх потребує. Як це узгоджується з моїми попередніми постами? дуже просто — з одного боку вчити усіх усьому це безглузда ідея. але з іншого боку — треба виявляти тих учнів,у яких є здібності і вже конкретно їх розвивати в тому напрямку, який їх цікавить. тобто вже їх «вчити так як треба» (краще ніж зараз), а всім іншим — базове знайомство з предметом. Тобто підвищувати загальну ефективність освіти шляхом концентрації на перспективних учнях, а не на розкиданні бісеру науки перед тими, кому воно нудне й нецікаве, для кого воно не становить жодного інтересу. Це щодо середньої школи. Щодо вищої освіти, яка вже стала повною профанацією підготовки спеціалістів, то треба окрему розмову.

    Підтримав: K Vadym
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    «навіщо вчитися, як буде треба — то погуглю» :-)

    навіщо детально вивчати фреймворк, якщо через 3 роки він застаріє і буде немодним? і маємо армію вічних ділетантів, що нічого нормально не вивчили і вирішують всі задачі методом «Гугла&Тика». так воно потім і працює. тому для нього треба писати тести. і постійно випускати патчі і оновлення. і патчі патчів оновлень...

  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    точно не скажу, але в якійсь країні (Франція?) важливо було щоб хоч по якомусь предмету були дуже хороші бали, тоді по іншим предметам можна мати низький бал — і це в них вважається нормою. Тіпа ти концентруєшся на тому, що тебе більше цікавить. Тобто треба набрати певну мінімальну сумму балів (сумма балів усіх предметів), щоб перевели у наступний клас. Якось так. Якщо хтось знає точніше — напишіть

    Підтримав: Olga
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    залишу без коментарів початок. у вас інша думка. ок.

    а от те, що дитина без вчителя не буде вчитися — цікава думка. скоріше погоджуся, але ж є й такі унікуми, що завдяки цікавості все що їм було цікаво — на раз самі по книжках вивчали. то ж не все так категорично

  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    Фу, илитарий

    не елітарій, а реаліст!
    (тобто жодної зневаги в моїх словах не було, лише констатація факту)

  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    по перше, дякую Вам за Вашу працю у школі.
    по друге — такі зарплати в школі тому, що в нас доволі бідна країна.

    Навіть якби шкільна освіта оплачувалася за рахунок батьків, то навряд чи вони змогли фінансувати більшу зарплату вчителям, особливо в тому обсязі програми, яку встановило міносвіти (бо там багато предметів і багато вчителів відповідно).

    хоча давайте порахуємо.
    візьмемо що учень має 30 уроків на тиждень (5*6). приблизно 130 уроків на місяць.
    ну ок, 10 грн за урок з учня. оплата від батьків 1300 гривень за учня на місяць.
    30 учнів * 10 грн за урок = 300 грн за урок вчителю.
    скільки один вчитель за місяць уроків проводить? ну нехай 80-100.
    тоді вийде 24к-30к грн на місяць. ну мінус податки. було б 19200-24000 грн.
    ну ще так сяк вийшло б, не мінімалка. для села дуже норм. та і для міст непогано.
    ну припустимо держава могла б узяти на себе оснащення та утримання шкіл за певним стандартом. і вже був би зовсім інший розклАд.
    цікава арифметика...

    Підтримав: Микита Сердюк
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    якось мені не віриться, що воно їх зацікавить. надто далекі вони від того.
    ні ну ок, показати, дати шанс і т.д. — це добре.
    але також мені не віриться що вчителька з умовного села буде реально заморачуватися з цими програмами, а не саботувати. бо їй самій це незрозумілі речі. і навіть не факт що в сільській школі комп’ютери є.

    от мучати дітей нікому не потрібними гербаріями або змушувати писати реферат про риб океану, який гуглитиме вся сім’я (реальні випадки 2022) — це школа може.

  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    чекаємо продовження від того ж автора під заголовком «Українська виша освіта — то суцільна клізьма» :-)))

  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    це все класно, якщо нормальні учні в класі і ці знання їм реально «заходять». тоді супер.
    але нажаль не скрізь так і не всюди.

    Підтримав: K Vadym
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    срср зник, а от совки залишилися :-(
    особливо кому за 50. воно ж підсвідомо в них є.
    от наче дивишся людина за Україну, а послухаєш якими методами пропонує діяти — тот совок-совком: ні прав, ні свободи зрозуміти не може, не вміщається у нього... а це ж те покоління, що зараз рулять на різних посадах... і впроваджують в життя своє бачення

    Підтримав: Dmytro Hrebeniuk
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    Багато з чим я погоджуся з того що ви написали.

    Але хочу додати, чи уточнити, що з одного боку не треба мучити заумною теорією тих школярів, кому воно не цікаво — бо вони все одно не вивчать, а якщо вивчать, то швидко забудуть.

    А з іншого боку — треба виявляти таланти і тих кому цікаво — і от їм треба давати набагато більше знань з предмету і їх розвивати. Тобто диференційований підхід потрібен, який би враховував індивідуальні здібності і схильності учня, його зацікавленість у певних напрямках освіти.

    Підтримав: K Vadym
  • Українська шкільна освіта — це суцільна крижма́

    в мене більше здивування викликав не вибір конкретних програм, а навіщо взагалі все це школярам? навіщо все це в програмі??? Хто взагалі вирішив, що кожен школяр має знати як редагувати звукові файли? НАВІЩО? до того ж конкретні програми застаріють раніше ніж вони закінчать школу. я вже не кажу про іншу фігню, яка в тих підручниках (+інші приклади, що автор навів). Як на мене — для розумних дітей ще можна було б факультативом якусь просту мову програмування типу Java і таки да — простого HTML. А от більшості це непотрібно, і їм достатньо віндовс (так, так саме віндовс) + ворд + браузер, і можливо ексель. Бо не всі будуть айтішниками, але частина буде по роботі працювати на комп’ютері — писати звіти в ворді, читати пошту в аутлук чи на касі сільпо клацати. Вєрх савєршенства — бухгалтером хтось стане. І це ще ми не враховуємо того, що невідомо скільки ще проживуть десктопи та ноути — можливо років через 10 буде замість них щось інше.

    А взагалі складається враження (в двох словах), що вся ця шкільна освіта: «бєссмислєнная і беспощадная». всі ці чудернацько наповнені програми — це тупо щоб «чимось зайняти малолітніх дебілів, аби не хуліганили». А ще потріпати нерви тим хто не зробить, або тим кому буде нецікаво і вони заб’ють те завдання робити — бо школа не може не тріпати нерви, «палочная дісципліна!». Тобто виходить якась беззмістовна витрата часу, нервів (а часом і здоров’я) та енергії, які можна було б витратити на щось практично більш корисне.

    До того ж оце «чимось зайняти малолітніх дебілів» — воно все одно так не працює, бо по перше сама шкільна освіта, така якою вона є, комплексно спрямована якраз на те щоб виростити саме дебіла, ане розумну людину. А по друге — успішно виховувані нею ж дебіли вже років у 12-13 надто далекі від того, що міносвіти для них написало у підручнику і скоріше за все ігноруватимуть всі ті завдання і ржатимуть вголос з вчительки, щойно вона їм скаже слово «HTML», бо це «дурістіка» і «шопопало». Бо проблема освіти ще й у поширеності низової культури, точніше безкультур’я учнів, яке іде з вулиці, а нерідко також із сім’ї. Процес самовідтворення дебілів у дії... До того ж погані діти вчать поганому хороших дітей, а не навпаки.

    Та й вчителі нажаль часто-густо — то окремий крінж і невід’ємна частина процесу вирощування школяра саме дебілом. Ну або вчитель може бути норм, але з учнями не може впоратися.

    Автор явно прибув з країни рожевих поні та єдинорогів, «пороха не нюхав», «життя не бачив», на типовій «Троєщині» не жив, та й напевно там не вижив би через свою відірваність від реальності. Власне, пані і панянки, що скаладали цю програму і підручник, здається, мають той же діагноз.

    Коротше кажучи — проблема зі шкільною освітою і її змістом набагато глибша, ніж ті дрібниці, про які написав автор (накшталт вільного ПЗ, прив’язки до шміндовс чи ондроєда, чи тега font). І я чесно кажучи не маю готового вирішення для неї... окрім хіба що поділу на розумних, нерозумних і на зовсім тупих — з окремими класами і відповідними навчальними програмами? але зараз так не модно, бо тіпа не інклюзивно. Насправді ж приблизно саме так воно працює зараз в Німеччині. А інклюзія тут ні до чого. Ну і загальну культуру якось треба підіймати (не плутайте з HTML5, вільним ПЗ та математикою, бо це про інше — про стосунки між людьми, щоб навіть з тупого школа зробила принаймні виховану людину)

  • Релокация в ЕС. Выбор города

    Те відчуття, коли зайшов у цю тему через рік -у березні 2023.
    бачу комент від топікстартера 17 лютого 2022. за тиждень до...
    авторе, ти в порядку? встиг виїхати?

  • Глухий гортанний фрикативний або чому гейтять «гейт»

    так, ваша правда.
    згідно нинішнього стандарту — йому би в закордонному паспорті саме так би й написали:
    «Hohol»

    Який жах! самозневага, як іще назвати...

  • Глухий гортанний фрикативний або чому гейтять «гейт»

    ні, я не про ноут, це про окрему клаву.
    але на ноуті (так ноут HP) теж літери ґ немає.

    схоже що дійсно проблема в місці — бо якщо ще одну кнопку туди всунути, то незручно буде мати шифт або ентер розміром як звичайна літера.

  • Глухий гортанний фрикативний або чому гейтять «гейт»

    схоже бюжетна клава просто.
    а де саме ота літера ґ має бути?
    погуглив — наче праворуч від ї ???
    тепер зрозузміло чому немає ґ — бо в мене на тому місці великий Enter (вертикальний на два рядки, та ще й з виступом, бо мені так зручно й звично, інакше постійно не туди тисну).

    укр.літери на клаві нанесено фабричним способом, клава 2017 року, A4TECH.
    то ж просто хтось вирішив що ґ зайва)))

  • Глухий гортанний фрикативний або чому гейтять «гейт»

    До речі, той стандартизований варіант транслітерації, що в наших закордонних паспортах та ID-картках — дуже невдалий і кривий.

    Ihor, Ievhen, Iuliia, Oleh .... (лхор? левхен? лулiіа? олех?) серйозно?

    Ieiskyi (леіскиі / іеіскиі) замість Єйський??? wріллі???
    Так, я знаю, що потім дозволили Y на початку слів.
    Але що Yuliia що Iuliia — виглядає це по ідіотськи, коли є інтернаціональне Julia.
    Так само Maria всім звично,а не Mariia.

    А могли б писати J як поляки, які ₴yj клали на англійську вимову, бо в них своя традиція писати Je Ja та інше. Чому ми орієнтувалися не на поляків і чехів (які мають вже усталений варіант для передачі слов’янських імен латиницею, і до цього варіанту напевно вже якось звикли англомовні), а чомусь вигадали щось нове і незнайоме тим самим англомовним???

    І ще безліч крінжу в тому стандарті...
    Hryhorii? бат whай???
    Iasynskyi? м.б. краще Jasynsky? на біса оте «yi» замість «ий»?
    може варто було залишити українською як воно є, а латинською адаптувати до загальновідомих відповідників, стандартизувати таблицю відповідності для загальновживаних імен і не займатися збоченнями?
    Григорій — Gregory, Євген — Eugene, Юлія — Julia, Марія — Maria!

  • Глухий гортанний фрикативний або чому гейтять «гейт»

    бачу що DOU сконцентрувався виключно на хайпі (так-так, і жодних г/ґ в цьому слові немає), тобто простіше кажучи — на срачах.

    до речі щодо ґ — в мене на українській клавіатурі його взагалі немає. Є в наявності і ї є апостроф ’ . Є навіть ₴, але ґ немає. Мабуть відпало як непотрібне. От і живіть тепер із цим :-P

    Хоча так, відмінність між г та ґ я розумію і на слух її відчуваю. Проте не вважаю за потрібне додавати до алфавіту 100500 нових літер заради таких дрібниць.

    Те саме й по сабжу. Не потрібно ускладнювати. Ваш варіант неочевидний, якщо викликає стільки заперечень. Отже він має бути відкинутий.

    P.S. DOU, давай вже срач про перехід на латинську абетку! чи то «абецадло».

  • Чому жінок в геймдеві менше, ніж чоловіків. І що з цим робити

    По цій темі — згадав свої студентські роки.
    Кінець 90-х та початок 00-х років. Айтішна спеціальність КПІ з найвищим на факультеті прохідним балом. На старті у групі було 30 студентів, з них 10 дівчат. Непогано, правда?
    До фінішу дійшло 24 студенти, з них 6 дівчат.

    З тих шести дівчат що отримали диплом — лише 3 більше-менш розуміли навчальні дисципліни і принципово могли б якось далі будувати кар’єру в IT якби мали таке бажання. Решта 3 отримали диплом айтішної спеціальності КПІ фактично маючи знання на рівні «ворд-ексель-браузер».

    Питання — дівчатам хтось забороняв вчитися «на айті» чи можливо їм самим це було нецікаво?

  • Чому жінок в геймдеві менше, ніж чоловіків. І що з цим робити

    мені одному здається, що авторці нєхіло підгорає через те, що їй батьки в дитинстві не дозволяли грати в Doom та CS, тому що «тижедєвочка»?
    і тепер їй чомусь винне все суспільство...

    в чому зараз проблема? ви доросла людина, вам хтось забороняє вчитися, вивчати технології, розробляти ігри? я буду зовсім не проти, якщо талановиті жінки створять свою компанію і не будуть брати туди чоловіків на роботу. нехай буде чесна конкуренція і ринок вирішить чиї ігри краще. І не лише ігри — будь який софт. Камон — створіть виш «лише для дівчат» і навчайте їх айті (computer science) і нехай преподи будуть лише самі жінки — а ми подивимося який туди буде конкурс і які результати у випускниць. Хіба хто проти? Ніт! Талановита, освічена, розумна жінка — то діамант і всі їх насправді дуже цінують і поважають, і чоловіки теж.

    Але ж жінки самі так не захочуть, бо тоді прийдеться брати на самих себе відповідальність за результати. Не вдастся вже звинуватити суспільство, державу і чоловіків. Бо багатьом жінкам насправді набагато комфортніше маніпулювати і плести інтриги у змішаному колективі, і істерити що їх типу утискають через стать.

    вся ця фігня — це нажаль загальноєвропейська хвороба — токсичний фемінізм і оце диверсіті яке по суті є лівацькою диверсією проти економіки і порушує свободу ведення бізнесу — свободу наймати працівників на розсуд власника бізнесу.

    Отже, підсумовуючи:
    проблема — надумана,
    маніпуляція — реальна,
    будь-які спроби примусу щодо бізнесу (накшталт квот etc.) — шкідливі.
    стаття до 8 березня.
    ДОУ перетворився на глянцевий журнал для навколоайтішних гуманітаріїв.

← Сtrl 12 Ctrl →