Це ж міністерство цифрової трансформації держави, а не асоціація обслуговування інтересів іт-компаній.

Дякую автору за статтю. Прикрий досвід, шкода що ви його мали. Типова компанія однієї людини(кількох людей) Із токсичними керівниками отруйними самодурами які топлять контору. Гадаю такий немало на ринку.

Якось пройшло незуваженим:"Британське правоЮ, Карл? Кіпр-ошфор на території країни? До такого навіть ЗЕ не додумались)"

Якесь перекладання із хворої голови на здорову.
1) МФО не вимагають підняття оподаткування ФОПів, а закриття схем. ІТ-фопи — це капля в морі. Схеми на фопах — це вся торгівля і півбюджету країни.
2) Єдиний податок діє в багатьох країнах. І створений для підприємців та товариств щоб стимулювати господарську діяльність. Скільки можна плутати відносини найманого працівника із роботодавцем із господарськими відносинами? Тут перевага форми над змістом! Тоді і ЄП для товариств треба підвищити. Це удар по економіці.
3) Гадаю, більшість просто перестане платити і не заводитиме трактори. Без прикриття схем — це просто фількина грамота і полювання на відьом. І так, 5% — це достатньо. Така специфіка. Он у Детроіті взагалі нуль податки на 5 років. Не певен що Україна більш розвинена!

Ну чому зразу фінансувати? Можна і самому самостійно розвивати.

В бізнес бігти, куди ж ще? :) Але я ще в ІТ, хоча однією ногою в бізнесі.

До чого ця фраза? Йдеться про те як підіймати, а не скільки підіймати. З такими аргументами — то вам в іншу парафію.

Ну гаразд, мій провтик по цифрах. Але гадаю що у великі компанії, в першу чергу, йдуть не за зарплатами, а досвідом! Це то що кожен повинен попробувати щоб мати з чим порівнювати. Зарплата — то таке. Якщо зберегти український стиль життя — то і з гуглівської зарплати певно мало що залишиться на заощадження) Тут із зп в три кіло — ми королі, там — мало не бомжі) По паритету купівельної спроможності) І це крутий досвід. Погляньте на Ірландію, Польщу зрештою. Великі контори прийшли, набрали людей, зразу роблять з них крутих спеці. Ті потім звалюють і з порогу роблять свої круті стартапи, серйозні, а не пет-куби. Це значно швидше ніж чекати поки своя еко-система розвинеться. Це те чого дуже бракує в Україні з очевидних причин. І за цим треба їхати закордон бо там великі компанії і сюди вони ще дуже довго не приходитимуть, теж з очевидних причин :)

Безумовно. Але поцікавтесь які зпшки переважно дають H1B’шникам, мало не нижче ринку під будь-якими приводами. І потім я сумніваюсь що зарплата зросла 2х за 5 років) В США піднімають зарплату довго, складно і дуже малими кроками. Це не Україна. Але звісно був би радий помилитись бо звісно все це гіпотези-припущення.

Круто! Добрий досвід поки молодий, дуже молодий! Платити 2/3 зарплати суто в якості ренти за квартиру — не кожен дорослий зможе, коли вже варто думати про заощадження на житло і т.д. бо вже є сім"я і т.і. Вже теж попрацював у великих компаніях, Ораклі. З мене досить. Ну а автору — успіхів. Цей досвід теж треба мати в житті щоб мати змогу порівнювати!

Парт-тайм взагалі непросто знайти будь-де. Хоч тут в офісі на галері, хоч напряму забугром в продукті на ремоуті. Я в цьому не порадник. Особисто на закордонних джоб-бордах або сайтах типу angel.co дивився. Ну і зразу просто не хотіли брати на фулл-тайм.. мусіли впевнитись чи потягну + я ще тоді фулл-тайм в офісі працював.

+100! І чому їх так багато в СС? Дійсно, хто вони?

Чому 3К вакансій на 28К людей? Ви забули тьму людей профільних вузів і факів. Тому к-сть ростиме в рази, не 10 на місце, а 20-30+, як мінімум.

Поміняйте заголовок :) Це буклет для інвесторів, а не працівників :) Жодного рядка для кандидатів не знайшов :)

+++. Наприклад, Ви — консультант, контракт — безстроковий, просто щомісяця інвойси виставляєте. Допоки Ви потрібні. Не потрібні — контракт розривається і феніта ля комедія. Наперед 50% платити немає сенсу. особливо складно прогнозувати потребу у ваших послугах аж на 10 років вперед.

www.facebook.com/...k/videos/758259554328349 . Шоу Фрая і Лорі: Психіатри.

Херня анекдот) Але дякую)

Ну так розкажіть :)

Якщо так у Вас, то далеко не у всіх. Вже мали при союзі «Ни родины, ни флага, ни тяти, ни мами...» — це цього порядку речі. Поїхати пожити-попрацювати-повчитись — без проблем, на користь. На посмійне місце проживання — ні, дякую.

Це далеко не завжди справедливо. В більшості країн Європи для студентів є багато опцій. Гуртожиток, тревел-карти, ріноманітні алоуенси і такс дискаунти. Що ще треба студенту? Не заробить парт-тайм на харчі? Ну тоді це дитячий інфантилізм. Тому молодь не їде вчитись закордон не через дороговизну життя, а через боязнь вийти із зони комфорту. Їдуть ті хто хоче там залишитись з кінцями. А в Україні — і наших дипломів достатньо. І я б не сказав що не їдуть вчитись. Сотні тисячь щороку — яскравий тому приклад. Решті того просто не потрібно. Лопатою кидати — легше або жити на батьківських грошах, або накрадених батьками у самий різноманітний спостіб. От коли їх почнуть саджати — може і діти задумаються над своїм майбутнім. Але бути цьому — нескоро.