Крутий аналіз!

Для розрахунку прогнозованої генерації електроенергії за різні періоди, використовуючи історичні дані, можна застосувати кілька методик:

Ще можна використати «Типовий метереологічний рік», він доволі часто застосовується, наприклад при підборі обладнання, і не складний в побудові. nsrdb.nrel.gov/data-sets/tmy

Дуже дякую! Не думаю, що «ваші часи» сильно відрізняються від моїх, хіба що ви навчались уже після початку ковідної ізоляції. На жаль, вона багато речей спрямувала на шлях деградації.

Частою практикою, як і в Україні, є дві зайнятості, одна з яких — академічна (професура, дослідження абощо), а інша — робота в бізнес-середовищі.

Цілком підтримую цю тезу. За майже 10 років моєї наукової діяльності єдиним джерелом прибутку, який дозволяв не лише закривати базові потреби, а й створювати хоча б мінімальні накопичення, була пряма співпраця з бізнесом. Академічна зарплата — це майже анекдот, в порівнянні.

Мені хочеться, щоб поглиблювалася співпраця наукового і бізнес-секторів — це взаємовигідно.

В Україні значно простіше й вигідніше працювати як незалежний експерт, а не через університет. Це не лише бюрократія, а й питання фінансової та організаційної гнучкості. І хоча ще у 2009 році ухвалили закон про «Наукові парки», який мав би вирішити ці проблеми, щось, як завжди, пішло не так...

Доволі типова задача енергоменеджменту. Зараз багато усяких IoT девайсів, і homeassistant, який всі їх збирає в кучу, можна і сценарії написати, і технічний облік енергоресурсів налагодити. Можна навіть без моделювання, одразу на залізяччі гратися як з конструктором лего, я і сам таке обожнюю.

Я інженер-енергетик, викладач харківського політехнічного, і мій pet-проект це онлайн-калькулятор для визначення витрат будівлі на опалення. Оскільки мені вдалось знайти замовника на цю роботу, калькулятор брендований, і у вихідних результатах пропонує продукцію конкретного виробника, прошу не вважати за рекламу.

github.com/...​bulhakovolexii/bilux-calc