Не говоріть за всіх, хоч би за себе.Бідність за даними ООН — це 1.90 доларів на день.Ми навіть близько не бідні.А навпаки, багато людей у нас можуть дозволити собі не працювати,сидіти в декреті по 5 років.Пенсіонери в принципі не мають збережень, бо про це не думають.В тій же Азії, я була у В’єтнамі, пенсіонери дуже круто всі працюють.Це не бідність, це скоріше лінь і очікування що держава тобі щось дасть.
А типу такий якийсь продакт говорить : а давайте наймати кенійців.І ніхто не чув про кейніців.І всі вирішують тепер працювати з кенійцями.Мені здається, що все таки хтось в команді рекомендує когось, частіше на власному досвіді.Є ще відділи у компаніях Outsourcing Departments, є ще Chief Outsourcing Officers, які в принципі шукають вендорів.І на такому рівні люди брейнстормлять, радяться з колегами, читають статті.Три роки тому, коли я працювала в аутсорсі, до нас прилітало багато німців, яким хтось десь сказав, що в Україні хороші програмісти.Ви дуже недооцінюєте силу персональних рекомендацій на такому рівні.Офісу немає, це так, але після ковіду це все нюанси.
Так вам з Андрієм треба об’єднувати зусилля)
Створи чат в ТГ, прікріпи його в статтю, і додавай всіх, хто зараз шукає партнерів для створення стартапу. Насправді, люди шукають партнерів і онлайн і на всяких мітапах раніше.
я не займаюсь моніторигом держави в сфері IT
Моя особиста думка. Єдине, що працює — це створювати щось самому і мотивувати інших. Типу об’єднання простих айтівців ( навіть 2 людей на початку), які готові займатися серйозними речами ( моніторинг держави у сфері IT). І ставити собі досяжні цілі: типу домогтися, щоб програми міністрества тестували прості айтівці. Писати про це часто, розповідати і на власному прикладі долучати ще людей ( отут це можна зробити на форумі як раз). Це довга, виснажлива справа на роки на кшталт «лупайте цю скалу». На філософські питання можна вести довгі дискусії, але вони не дадуть результату.
«Чи варто PRти маленькі речі в яких ти сам береш участь?»- якщо потрібні однодумці, то звичайно «Так!»
Може робітники не хотіли брехати? Ну ви б не перекладали так досвід на себе, бо це ж досвід вашого батька, не ваш, там мабуть купа подробиць була. Та і ми ж говоримо про різні сфери.
Але да, здається, що індуси, євреї, навіть росіяни допомагають одне одному.
Можна і так на це дивитися. А можна піти воювати за рандомну локу, А можна мати 5 паспортів рандомних лок. А можна вважати себе громадянином локи, яка розпалась в 1991 і якої не існує. У кожного свій вибір.
Моя остання фраза в тексті: «Якщо ви з якоїсь причини не хочете і не можете робити нічого з вищесказаного, це ваш вибір. Стаття написана для тих, хто має час і бажання.» Я ніяким чином не вважаю, щось хтось щось мусить робити, якщо він/вона не хоче.
А прив’язаність до країни — це складна філософська річ. Вона часто є однією з моральних цінностей, як привя’заність до родини.На цьому будувалось виживання племен спочатку, потім націй, етнічних груп... Та і це, мабуть, останні сто років люди з вищим достатком можуть так просто обирати рандомні локи. Не уявляю 100 років тому в Україні можливість вибрати рандомну локу. Договорів немає, ми, на щастя, не в Північній Кореї!
Я писала саме до простих айтівців тут, бо саме вони на цьому форумі. Якщо я почну писати їм, що вони повинні «створити стратегію інтеграції в ЄС, фонди чи забезпечити аудит цифровізації держави», вони подумають, що я доволі дивна людина, яка вимагає чогось від інших, не створюючи цього сама. Інтеграція і аудит — це мабуть до держави все ж таки? Це писати в те ж міністерство цифрової трасформації. Фонди. Я так розумію, це особисті ініціативи. Але можна і тут написати про існуючі фонди, запропонувати створити фонд. Я знаю фонд Ukraine Global Scholars (UGS), але це особиста ініціатива. Навряд чи когось можна попросити таке зробити. Хіба що надихнути долучитися.
Чудове зауваження! А можете на цю тему пост написати?
Так, директор з маркетингу. Роками спілкувалась с іноземними клієнтами щодо нових контрактів. Щодо англійської, дуже підтримую. Загальний рівень дуже низький.
По товарам, ось останнє речення статті: «Стаття написана для тих, хто має час і бажання.»
Мабуть так, у співвідношенні.
Типу написати всім українцям на керівних посадах в IT листа з тасками ( візьми на роботу одного розробника з України)?)
Вибачте, я їх не критикую, і я не вважаю, що хтось має вирішувати де і кому жити.У мене у самої друзі закордоном.Просто якщо вже людина закордоном( я наприклад цю статтю 2 друзям скину) то прикольно якось би лобіювати своїх. Я навіть не в аустсорсі зараз. Це просто ідея, на яку мене надихнула розмова і приклад індусів.А у вас крутий досвід! Я ще не чула, щоб хтось ще й повернувся!
Це не правда.Мені цікаво.Я прошу довести науково, що ментальнісь- генетично обумовлена, просто прошу це довести.Толерантність- це норма, навіть в такому діалозі я думаю.
Я шукаю наукові статті а не реферат.Реферат- це блог( особливо ваш без джерел).Там жодного автора.Я про наукові статті соціологів, антропологів, філологів.Наукові.З опитуваннями, дослідженнями, опубліковані в наукових журналах.Типу щось, з чим ви б могли статтю опублікувати в серйозному медіа.
Стоп.ви кажете " про генетику не знаю" хоча перший комент ваш:
ТЗ
«Ні
Це генетичне
Завдяки столітиям історіі»
Я думаю, ви просто пишете щоб писати.
Поки ви звертали увагу на моє прізвище і робили висновки по ньому, я погуглила поняття ментальність, і можу вас переконати, що ніякої генетично вродженої ментальності у націй немає.Ні в якому сенсі і вигляді.Жодної наукової статті.Так що пропоную вам змінити свою думку або ну хоч якісь докази навести.
В весь діалог звівся до мови)