×Закрыть
  • Пенсионное страхование для программистов

    Про квартиру за 10 років виглядає неправдою.Поясніть ваші розрахунки.Що виходить в мене: Припустимо що ваш пенсійний фонд зможе генерувати 10% в рік. До речі це стільки скільки давав своїм клієнтам сумнозвісний Madoff.Для спрощення будемо рахувати в доларах і припустимо що інфляція по долару буде невеликою.Також будемо вважати що внесок 200$.заходимо http://www.investadviser.com.u...вводимо 200 початкова сума, річна ставка 10%, щомісячне поповнення 200, капіталізація раз на рік, термін 10 років.І отримуємо 36 435.56$ з них відсотки 12 435.56$.Ви думаєте купити за 36 000$ квартиру? Тепер оскільки 10% це дуже багато і ризиковано, і ми не будемо відносити свої пенсійні гроші Madoff, то реально можна розраховувати на 5%тут кінцева сума виходить 30 133.19$Квартира за 30000$??? Як у вас вийшла квартира за 10 років? Покажіть ваші розрахунки.

  • Пенсионное страхование для программистов

    30% відсотків — це гра в рулетку.Ви би хотіли віддати ваші заощадження під такі відсотки, коли кожного тижня зявляються статті про можливий дефолтдержави, казначейства, і коли кожного місяця увага всієї країни прикута до того чи уряд перерахував черговий платіж Газпрому? В цю гру бавляться або «свої» банки, або ті що очікують що країна ще рік без дефолту протягне.Мені здається що ви не розумієте різниці між пенсійним фондом і іншими інвестиційними інструментами.Пенсійний фонд має бути надійніше навіть за депозит.Бо якщо скажімо зараз пропав у вас депозит, то фіг з ним, у вас є робота, а коли пенсія пропала коли тобі 60 років це вже зовсім не смішно.30% — це плата за величезний ризик.Тому якщо якщо якийсь пенсійний фонд скаже що він буде давати навіть 10−20 процентів в рік, я туди гроші не понесу.

  • Пенсионное страхование для программистов

    написав свою думку в вітці ГлобалЛоджіка. Скопіюю ще сюди: поки в країні буде такий бардак на всіх рівнях про недержавні пенсійні фонди й мови йти не може.В нас нема: ні нормальних законів які регламентують ці речі, ні контролюючих органів які будуть наглядати за фондами, ні чесних судів в який можна судитися якщо виникли проблеми.Наочний приклад те що робиться на ринку нерухомості, коли люди інвестували грощі в незбудоване житло. Тепер ці компанії хочуть будують, хочуть — не будують.Відсудити люди нічого не можуть. Верховна рада прийняла лобістський законякий захищає будівельні компанії, на приватних інвесторів їм начхатиhttp://www.epravda.com.ua/colu.../А ідея фондів фінансування будівництва теж хороша — нічим не гірша за вашу ідеюпро недержавні пенсійні фонди. Просто в нашій країні вона не буде працювати.На разі бачу тільки один вихід — вкладати гроші скажімо в золото.Щодо приватних пенсійних фондів в америці — треба мати на увазі що вони керуються менеджерами які можуть робити помилки.Наприклад спілкуюсь з одним американцем — то він каже що його «пенсія» зменшилась в 2 разипід час кризи бо вкладали не в ті цінні папери чи активи.Тому треба сказати чесно що в недержавних пенсійних фондах теж є ризики.Тобто якщо ви 30 років вкладаєте 1000 грн, то пенсію можете отримати і 2000 і 500, все залежить наскількиефективно вклали ваші гроші.Також я би обовязково підстрахував приватний фонд державною пенсією, бо він може просто збанкрутувати, тоді є ризик залишитися взагалі ні з чим.

  • Куда податься C++ разработчику

    > Назовите хоть один С+±вый проект, возраст которого (или его основы, компонент) не превышает 5ти лет? Google Chrome

  • Куда податься C++ разработчику

    На рахунок аргументів що створення об’єкта в Java виконується швидше ніж malloc () Реально так порівнювати некоректно. В С++ програмах пам’ять для тимчасових об’єктів виділяється на стеку, нагадаю що таке виділення є дуже швидке. В java всі об’єкти виділяються в хіпі. Фундаментальна проблема Java в тому що під час роботи програми виділяється велика кількість малих об’єктів. Тому десктопна Java програма після 30 хв роботи займає сотню мб, а серверна — гігабайт. При таких обємах кеш процесора перестає нормально працювати, і починаються тормози.Щодо програм які в мене стоять на комп’ютері то 95% написані на С++ або С: Firefox, Skype, Lingvo, Visual Studio, Winamp, 7-zip, Adobe Acrobat, total Commander, і тдЩодо перспектив C++ (або С): 1) обробка зображень і сигналів в реальному часі 2) математичне моделювання 3) біоінформатика (розшифрування геному), медицина (пошук нових ліків) 4) розпізнавання образів, computer vision5) аудіо-відео кодеки6) статистика, фінансова математика 7) Embedded (мільярди мікроконтролерів, зустрічаються всюди, від пральної машинки до мобілки) 8) distributed computing (SETI@home, обробка даних в CERN) 9) високопродуктивні сервери (Apache, mySql) 10) антивіруси, системні програми 11) мережі (VoiP, IM, від роутерів до проксі серверів) 12) драйвери 13) Ігри, графіка, фізика (Havok). Навіть якщо є можливість писати на скриптовій мові, то ядро все рівно написано на С або С++.14) Linux15) Нові мови програмування (Python, PHP, ітд)

  • Куда податься C++ разработчику

    Хлопці поважайте один одного. Перестаньте ображати один одного. Мені дивно що дискусія набрала такий негативний тон — мабуть це відображення фону нашого суспільства. Бидлокодер, тупоаналітик, тупокодер, ламери, і тд.Читаю форуми на rsdn.ru — зовсім інша тональність.Поважайте своїх колег.Де модератор?

  • Куда податься C++ разработчику

    Випадково знайшов статтю: http://www.stsc.hill.af.mil/Cr...Computer Science Education: Where Are the Software Engineers of Tomorrow? Автор робить дуже цікаві спостереження про сучасні тренди, наприклад про студентів які вивчають Java як першу мову програмування, про те що перестали вивчати на комп’ютерних факультетах, і кого важко найняти на роботу.

  • Уявна криза aутсорса, як воно є тут і там

    Процес намагання зменшити зарплату досвідченим програмістам помаленьку набуває поширення. Почитавши форум про GL видно що його активно обдумує Ромкі. Процес тривожний. Деколи складається враження що аутсорсерам і не вигідні хороші спеціалісти. Набираються команди малокомпетентних програмістів, які пишуть кривий код. Далі щоб підримувати цей код і тестувати треба ще більше людей і часу. Це призводить до роздуття тімів, термінів, і як відповідно прибутків аутсорсера, бо замовник платить за людину. Тому аутсорсеру краще найняти 100 посередніх програмістів і зробити проект за 3 роки, ніж 10 висококласних які зроблять його за рік. Цьому і сприяє той факт що більшість проектів зараз — це Time and Material, а не Fixed Price. Платять за людино-годину, а не за якісно і вчасно виконаний проект.Тому спеціалістам треба думати що робити. Або засновувати свої фірми які б склали конкуренцію цим Софтверним Фабрикам де працюють тисячі бездумних кодерів, і аутсорсити високотехтологічні проекти в компанії які дійсно хочуть отримати якісний продукт. Або їхати на захід. Або міняти спеціальність.

  • Уявна криза aутсорса, як воно є тут і там

    Яким компаніям у Львові потрібні embedded програмісти? Маю кілька років досвіду розробки в цьому напрямку.Так склалися обставини що зараз шукаю роботу.Якщо у вас є така інформація залишіть повідомлення у профілі. Буду вдячним за інформацію.

  • Уявна криза aутсорса, як воно є тут і там

    Автор зробив дуже добре що написав статтю. У нас проблема в тому що дуже гостра нехватка кадрів в галузі Embedded. Тому до нас не заходять великі проекти. Коли нас стане критична маса сюди прийдуть проекти і можливо компанії (такі як Intel, Marvell, Broadcom, Motorola). Для цього треба популяризувати Embedded.Проблема мабуть в тому що наші аутсорсингові компанії не звертають достатньої уваги на цей напрямок, бо ним займатися досить марудно. Програмістів нема, готувати їх важко, залізо перевозити через митницю непросто, і тд. Значно легше аутсорсити наприклад великий веб портал, чи Enterprise проект. Там і програмістів легше знайти, і легше новачків підключати і готувати нових. Можна залучити велику кількість тестерів, яких теж знайти простіше. А дохідність на одну людину мабуть така сама як в Embedded. Але глобальна конкуренція робить свою справу. Якщо Україна хоче втриматися на ринку то вона має переходити на все складніші і технологічніші проекти. Одним з таких технологічних напрямків може стати embedded.

  • Уявна криза aутсорса, як воно є тут і там

    2 eugene_nЩодо того чому в нас нема центрів розробки.Моя версія — існує 2 фактори.перший фактор який перешкоджає — це наша недолуга влада. Я собі можу уявити як це виглядає — приїзджає якийсь представник великої корпорації у скажімо Львів. Хоче відкрити центр розробки. Відкриття нового центру — це ризик. Природньо — хоче зустрітися з мером. Йому кажуть що це буде коштувати гроші. Припустим що він чув про талановитих львівських програмістів. І заплатив щоб попасти до нашого мера в кабінет. Там його мер майже прямим текстом питає що він (мер) з того буде мати і яка йому користь сприяти інвестору? Після цього наш інвестор збирає чемодани і найближчим рейсом відправляється в Чехію чи Польшу. А далі ми чуємо новини що в наших сусідів відкрився центр розробки Google, RedHat, Opera, IBM, Sun, Motorola, Nokia Siemens Networks, Intel, Samsung і тд. На цей фактор ми не можемо впливати. Другий фактор — нестача досвідчених девелоперів. Якщо тут буде багато висококваліфікованих девелоперів то навіть перший фактор не зупинить потенційних інвесторів. Тут ми можемо щось зробити, вивчати нові технології (в тому числі Embedded), покращувати свій рівень, накопичувати досвід, навчати новачків.

  • Уявна криза aутсорса, як воно є тут і там

    2 Св. Бубукий В мене є особисто кілька знайомих які після універу продовжили навчання в Англії, Голандії, Німеччині, США ітд. Там і залишились. Я наукою не займаюсь але думаю вони теж написали багато наукових праць. Думаю не менше чим їхні колеги з Чехії чи Польші. Поспілкувавшись з американцями які в географіі несильні можу сказати, що Україна, що Чехія, що Польща чи Болгарія — для них все одно. В кращому випадку самі продвинуті американці знають що це Eastern Europe. Так що це не аргумент. А Embedded тому і аутсорсять бо це дорого і часто це непрофільно. В літаку — embedded непрофільно (honeywell — Брно), в машині (ricardo — Прага) непрофільно. Навіть коли це профільно, то компанія може не мати достатньо власних ресурсів.Тому питання чому в Кракові, Брно, Вроцлаві, Празі відкрито купа представництв, а у Львові чи Києві, ні одного (за винятком кількох невеликих фірм)? Чим Львів гірше ніж Вроцлав чи Брно. Як на мене навіть краще — Універів більше, студентів більше, існують досить великі софтверні компанії.