Як на мене, промазаним можна назвати лише тут:
www.flickr.com/...​n/album-72157627447118572
У решти просто DOF дуже малий і є трохи тілт ефекту.

Не изучал возможности современных принтеров, но вроде ж есть такие, которые могут даже на плёнке печатать?

Так, навіть звичайний лазерний принтер друкує на плівці. Але його реальна роздільна здатність 600 dpi, або 11 пар ліній на мм. Слайд на хорошому об’єктиві без особливих трюків дає 50-60 пар ліній на мм. Якщо ж використовувати спеціальну ч/б плівку і монохроматичне світло, то можна відносно дешево в домашніх умовах досягнути роздільної здатності у 100 пар ліній (5000 dpi).

Тут цікавий приклад, як використовувати плівкову камеру для виготовлення масок для фотолітографії:
www.youtube.com/watch?v=YAPt_DcWAvw

ЗЫ: з іншого боку я так розумію юпітер сам же ж спостерігається з землі чисто візуально (чи ні?) тож відповідно світла там на місці достатньо щоб його навіть відбити сюди на зад ... а може й ні )) от цікаво дуже

Так, видно, Юпітер один із найяскравіших об’єктів у небі, одразу після Венери і Марсу.
Щоб краще побачити на власні очі, достатньо взяти телескоп. Для спостереження на власні очі найкраще підходить телескоп Добсона:
rozetka.com.ua/...​sort=cheap;22490=dobsona
Основний принцип — чим більший телескоп, тим краще видно деталі. Плюс вплив атмосферних умов.
Приклад сирої зйомки візуального спостереження Юпітера у 24-дюймовий Добсон:
www.youtube.com/watch?v=oW9JSwcjNkU

Супутники Юпітера стають видимимми навіть у світлосильний бінокль.

Дякую, виправив лінки. Тепер має бути норм.

Так, здебільшого результат буде аналогічним і смислу знімати на плівку з погляду лише на результат є дуже мало.

Я б понял, если плёнкой можно было бы получить что-то такое, что невозможно достичь цифрой при любых раскладах. Но такого ж нет...

Як я вже писав, як на мене, єдині речі, які зараз майже неможливо відтворити на цифрі:
1. Фото на слайд, середній формат і більше (4×5, 5×7, 8×10). Фото можна переглядати безпосередньо на плівці. Принтери, доступні на ринку, не видрукують фото на папері з такою роздільною здатністю.
2. Фото з дуже малою глибиною різкості. Об’єктив Kodak Aero Ektar 178/2.5 на 4×5 аналогічний об’єктиву 48мм/0.7 на повному форматі. Приклади таких фото:
www.flickr.com/...​n/album-72157627447118572
www.flickr.com/...​n/album-72157627447118572
www.flickr.com/...​s/steve-jack/49590839106
3. Деякі зручності чорно-білої плівки, коли можна використовувати той же самий фотоапарат як і для інфрачервоної, ультрафіолетової фотографії, чи в іншому потрібному спектрі без жорсткої прив’язки до фільтрів сенсора. Монохроматичні камери існують, але у продажу достатньо великі ч-б сенсори бувають рідко і дорого.
Про інші випадки застосування ч-б плівки я вже згадував раніше:

Якщо ж розглянути екстремальні варіанти, то перекспозиція в комбінації з дуже низькоконтрастним проявником може видати і 20 біт динамічного діапазону:
www.digitaltruth.com/...​oper (POTA) [01-0070].pdf

Дивно, що саме голограми чомусь у фотолюбителів не популярні.

Теж задавався цим питанням. Виглядає, що голограми юзабельної якості досить складно зробити, через такі причини:
1. Доступність фотоматеріалів. Емульсія повинна бути супер дрібнозерниста — хоча б 10000 пар ліній на мм. Серед сучасних знайшов лише у одного виробника у Франції, по ціні 14 євро за пластину 4×5:
shop.ultimate-holography.com/...​_sizes-4×5_18_10_2×12_7cm
2. Стабільний лазер з достатньою довжиною когерентності. Всюдисущі дешеві діодні лазери не працюють, потрібні або гелій-неоновий лазер або стабілізований діод.
3. При запис голограми допустимі механічні зсуви менші за довжину хвилі світла lambda у 10 разів, а це вже нанометри. Оскільки світочутливість емульсії мізерна а доступні стабільні лазери малопотужні, то стабільність треба витримати в межах хвилин, що дуже непросто. (Чітінг у вигляді використання спалаху тут не працює)
4. Відсутність вібрацій більших за lambda/10. Потрібні або готові оптичні столи, або непроста і продумана система з віброізоляцією.

Це вимоги лише до монохроматичних голограм статичних об’єктів. Можливість робити кольорові голограми чи голограми живих об’єктів мають лише одиниці наукових лабораторій у цілому світі.

Це все набагато складніше і потребує значних інвестицій, навіть якщо порівнювати з оптичним друком плівкових фото.
Загалом голограми важко копіюються, що не сприяє поширенню їх популярності.

Існують, відрив поступово скорочується, але аналогові слайди ще досі попереду. Мені доводилось робити фото на слайд розміром 5×7 дюймів. Роздільна здатність виходить 50 пар ліній на міліметр в центрі кадру і 30-40 на периферії. Середнє — 40 пл/мм. Отримуємо 5*25*40*2=10000 по висоті, і 7*25.4*40*2=14000 по ширині, або 140 мегапікселів. Чи існують 14K проектори і яка їх буде вартість?
Якщо піти супер екстремальним і майже нереальним шляхом, чисто теоретично, то можна взяти об’єктив для аерофотозйомки, що знімає у форматі 9×9. Вони часом трапляються у продажу, ось приклад такого:
www.ebay.com/...​488b30:g:UnAAAOSwgxdikWEI
Для нього роздільна здатність буде обмежуватись слайдом, це приблизно 70-90 пар ліній на мм. Отримуємо по ширині і по висоті 9*25*80*2=36000. 1200 мегапікселів у одному кадрі.

У промисловому масштабі роблять знімок зі спеціальної монохроматичної електронно-променевої трубки з роздільною здатністю до 8К. Роблять 3 експозиції на одній плівці для різних кольорів. Якщо робити фото зі звичайного екрану чи проекції, то буде малий динамічний діапазон на плівці з проваленими тінями і світлими тонами. Тому, для домашніх користувачів простіше зробити фото на слайд.

Я теж часом знімаю на плівку і згідний з коментарми багатьох, що, у більшості випадків, з використанням цифрових технології можна отримати аналогічний результат. При цьому це зручніше і дешевше в довгостроковій перспективі.
Як на мене, єдині речі, які зараз майже неможливо відтворити на цифрі:
1. Фото на слайд, особливо якщо це середній формат і більше (4×5, 5×7, 8×10). Фото можна переглядати безпосередньо на плівці. Принтери, доступні на ринку, не видрукують фото на папері з такою роздільною здатністю.
2. Фото з дуже малою глибиною різкості. Об’єктив Kodak Aero Ektar 178/2.5 аналогічний об’єктиву 48мм/0.7 на повному форматі. Приклади таких фото:
www.flickr.com/...​n/album-72157627447118572
www.flickr.com/...​n/album-72157627447118572
www.flickr.com/...​s/steve-jack/49590839106

Круто. А в чём смысл тогда? Сфоткал на плёнку (с потерей светов / теней, raw нету, вытянуть — не удастся), перевёл в цифру (потерял ещё качество на сканере), чтоб получить... что?

Все можна витягнути, вам просто невідомі ці техніки, але вони існують і працюють.
Динамічний діапазон якісної плівки приблизно такий же, як і raw формату — 10-12 біт. Хороші сканери продукують файли у raw tiff, все нормально там з діапазоном.
Якщо ж розглянути екстремальні варіанти, то перекспозиція в комбінації з дуже низькоконтрастним проявником може видати і 20 біт динамічного діапазону:
www.digitaltruth.com/...​oper (POTA) [01-0070].pdf

Витягувати можна і без сканера, повністю аналоговим способом — під час друку на фотозбільшувачі підбирається констрастність паперу, експозиція, хімія і час проявки паперу, щоб витягнути світло чи тіні. Також є техніки селективного затемнення чи висвітлення, можна застосовувати різні маски та інші підходи.

В коді у нього максимально прості і зрозумілі рішення, бо він інших не видумає.

Прості і зрозумілі рішення для хоч трохи масштабнішої реальної системи перетворюються у нечитабельне нагромадження коду без жодної структури з перевантаженням деталями, за якими важко побачити загальнішу картину і зрозуміти, що відбувається.

Як на мене, навіть на цьому графіку (підозрюю він для загальної популяції США, без розбивки по професіях) видно провал по доходах для людей з низьким IQ, це вже для вищих значень вплив розмивається.

Це ще й як дискусійне твердження:

+ пише зрозумілий всім код
+ робить зрозумілі всім інтерфейси

Виходить, що з всього списку плюсів і мінусів, мінуси потенційно приность більше цінності, отже, у випадку програміста, IQ впливає на доходи і на привнесену цінність.

В смислі «серйозно перевірили десяток мільйонів».
Це ж веб апка, яка їй різниця скільки. Багато ж таких проєктів, які постійно роблять аналітику на своїх даних.

Веб апка має лише дані щодо відповідей на питання тесту, як вона може перевірити, що результати тестів і їх інтерпритація якось співідносяться з реальністю? Потрібна ж калібрація результатів.

Наприклад, я можу побудувати пристрій, який «безконтактно вимірює настрій моєї дружини». Проведу кореляційний аналіз даних вимірювань (їх буде багато) і буду стверджувати, що він досить точно вимірює.
Тому постає питання, яким чином можна довести, що це лише простенький датчик освітленості, а не дійсно такий пристрій? Без аналізу функціонування самого пристрою, лише по його результатах.

Не було на меті її переносити, це лише ваші спроби відійти в сторону, від обговорення по суті.
Привів спрощений приклад з баскетболом, щоб наглядно продемонструвати, що логіка цього аргументу нічого не доводить:

Тупість — ну от IQ дуже слабо впливає на доходи і на привнесену цінність.
Я зустрічала не дуже розумну дівчину INTP, яка до всього докопувалася, і в підсумку знаходила ніші, в яких вона добре справлялася.

Перевага спорту в тому, що в ньому можна виділити окремі характеристики і порівнювати з результатами. Подібно, як і в наукових дослідженнях, щоб визначити, який параметр має реальний вплив, а який — ні. Бо, коли все на купу, то можна набудувати багато теорій, які мають мало спільного з реальністю.

І ви ж самі кажете що 168см норм виступав.
Тобто, в середньому, в тих умовах під ті цілі — так, краще мати конкретні параметри.

Ні, висновки не зовсім вірні. Він успішно виступав лише тому, що його ріст компенсовувався унікальною висотою стрибка, що є теж у значній мірі генетично обумовленою характеристикою. Таку ж саму висоту стрибка мав лише Майкл Джордан, при зрості 198см — його вважають найкращим баскетболістом всіх часів.

Але кожну окремо взяту особистість це не обмежує для досягнення цілі, просто шлях буде інший чи складніший.

Обмежує, і якщо немає чим компенсовувати ці обмеження, то вони можуть стати вирішальними.

Я вказував на проблеми з повторюваністю не результатів самого тесту, а досліджень щодо нього (і психологічних досліджень загалом):

Ще зустрічала дослідження (вибачте, швидко ненагуглилось, в твіттері обговорювали).
Коли зібрали спеців з астрології, еннеаграм, MBTI і Big5. І дали їм дані по реальних людях в цих системах (натальні карти, типи, параметри). І попросили визначити штук 40 параметрів в житті людини — чи є будинок, сімʼя, рівень доходів, освіти і тп.
Набільше «вгадали» специ по Big5, потім MBTI, енеаграми, а астрологи попали близько нуля.

Тупість — ну от IQ дуже слабо впливає на доходи і на привнесену цінність.

Звісно, що є сфери де вплив IQ менший, але є і такі, де він буде лімітуючим фактором.

Я зустрічала не дуже розумну дівчину INTP, яка до всього докопувалася, і в підсумку знаходила ніші, в яких вона добре справлялася.

В НБА виступав баскетболіст Спад Вебб, зріст якого 168 см. Отже, за вашою ж аргументацією, ріст слабо впливає на те, чи буде спортсмен виступати в НБА. Як так вийшло, що середній ріст гравців НБА — 199 см?

Я б не сильно опирався в якості доказів на такі дослідження, оскільки в них багато випадкових параметрів, або параметрів, якими легко маніпулювати. Це спільна проблема усіх психологічних досліджень:
According to the replicators’ qualitative assessments, as previously reported by Nature, only 39 of the 100 replication attempts were successful.
www.nature.com/...​rticles/nature.2015.18248

Ви як інженер-програміст напевно точно знаєте, що велосипедити дуже часто погана ідея.

Я, як інженер-програміст знаю, що рідко буває поганий підхід загалом, а, скоріш за все, він поганий, тому що не відповідає потребам.
Ми обговорюємо розвиток передових технології, там якраз більше пригодяться власні новаторські рішення. На повторюванні за іншими можна лише наздогнати, але не просунути глобальну технологію.

Вони не виготовили власний аналог обладнання, яке треба везти з Голландії. Бо ASML — це EUV, а у китайців попередне покоління — DUV, що має продуктивність на 40-60 відсотків меншу для виробництва пластин з рівними техпроцесами.

Так є різниця між «були ситуації» і коли весь розвиток побудований на копіюванні в когось.