Моя основна проблема впродовж останніх 4 років, це те що я не можу нормально вести життя, та виїхати з країни. Причина цьому ТЦК (насправді з ними у мене рамси ще до 22 року, але то вже таке).
І так я живу відносно недалеко від «кордону» з рахою. Біля мене що вже тільки не літало, і не збивалося. І так, кожного разу коли я чітко чую звук шахеда, я вже морально готуюся до найгіршого. Але знаєте у чому прикол? Держава тримає мене у цих умовах. Бо навіть так у мене нижче шанси загинути від клятого шахеду, аніж потрапити у рабські умови армії як тільки я вийду на вулицю. Де замість шахедів будуть вже фпв та каби.

І така проблема майже у всіх моїх знайомих/колег чоловіків, які не намутили собі відстрочку, бронь, інвалідність і тд. Доходило до того як на міті, до колеги у квартиру намагалися ломитися. Або коли тцкшники чатували біля офісу знайомого (і це геймдев студія), та цілилися саме у робітників студії.
Тому я не знаю як там у вас. Але у нас не шахеди з розбитою електромережею руйнують життя багатьом (якщо не більшості) чоловіків країни, чи закопали ринок праці та й вцілому крадуть майбутнє. А власна держава. Бо ті самі шахеди, вони умовно можуть літати тільки 2 години на добу, світло компенсується батареями або генератором, а від тцк ти нікуди не подінешся. Саме останні руйнують day-to-day life. Бо навіть для worst case сценарію — з відкритими кордонами можна виїхати звідси. Але нас тримають як заручників (не знаю як вас, але особисто я заручник).
Тому так, проблема багато у чому, багато для кого, навіть більше релейтабл, ніж шахеди з енергетикою. Бо ця проблема саме фізично утримує їх від нормального життя. І той факт що хтось обрав назву, і саме це когось зачіпило (навіть редакцію ДОУ), знову ж таки — тільки підкреслює правильність їх вибору. Інакше б цього ніхто не помітив та просто пройшли повз.

І так, ніщо так не «поляризує суспільство». Як різне ставлення до власних громадян, в залежності від статі та рівня примазаності до системи.

Ми наполегливо радимо ігнорувати цю гру і проходити повз. Очевидно, що подібна «сатира» у настільки складний час розколює суспільство та лише грає на руку ворогу.

Суспільство розколює ТЦК як інституція, яка порушує права людини та закони України.
Сам факт існування та уваги до такого проекту, вже є ознакою того що проблема у країні є. Вже не кажучи про те що вона гостра, і що її навіть не намагаються вирішити.

А боротьба з сатирою, це вже радянські методички. Взагалі риторика боротьби з «розколом», це дефолтна історія авторитарних смітників. Бо знову ж таки, ця «боротьба» спрямована не на вирішення соціальних проблем, а на затикання ротів тих хто не згоден з лінією партії. І так, саме спроба маргіналізувати останніх працює на руку ворогу.

Коли людина починає свій тейк про політику у іграх зі слів:

Так, існує безліч ігор про неголених білих чоловіків середнього віку, які стріляють у все підряд.

Вже розумієш куди усе піде.

Людина навіть не здатна нормально розкрити свою думку. Ні слова про зв’язок креативу з реальним життям та політикою, ні слова про натхнення, чи хоча б про наболівше. Ні. Воно відразу починає розповідати про «білих бородатих чоловіків», «бідних мігрантів в трусіках», «відстність квот» та «гей персон».

Бо ця особа не стільки турбується саме креативною стороною процесу, донесенням цікавої історії, чи емоцій, а просто намагається качати дефолтне «current popular thing» з соц-мереж.

Звісно політика пов’язана з іграми, та мистецтвом вцілому. Але є чітка відмінність між автором — який намагається розповісти цікаву історію, та ремісниками — які штампують стерильну риганину, та розбавляють її трендовими тейками з твітора.

Симулятор робить акцент на стратегічному прийнятті рішень, точному виконанні та керуванні ресурсами, а не на прямій вогневій силі.

Головна відмінність симулятора дронів від шутерів — реальні навички.

Він же розуміє що шутери працюють абсолютно так само? Звісно стріляти вони не навчать. Але позиційний геймплей та прийняття тактичних рішень — це база майже кожного шутера. Навіть у аркадному WoT, основа це позиційна складова та прийняття тактичних рішень на мапі. А не танчики та стрілянина.
Ми вже не говоримо про усілякі «сквад» чи «арму». Де рівень тактичної підготовки гравців на деяких серверах вищний, ніж у нашій армії.
Подібна риторика звучить так, наче людина вцілому не дуже розуміє як працють ігри з суміжного жанру. Але при цьому намагається навалити якісь USP.

Я вже якийсь час слідкую за проектом, так як він найбільше зацікавив з усіх існуючих «симуляторів дронів». Я нічого не кажу власне за симуляторну складову. Але як повноцінний продукт — гра залишається сирою, що відмічає багато користувачів у стімі.

Виправдання катнутого контенту «заради безпеки» теж виглядає більше як ширма, за якою розробник ховає своє небажання комунікувати з власною аудиторією та деліверити обіцяне. Ніхто не просить, та не очікує суперсекретні прикроли з фронту. Люди просто хочуть запустити гру, мати у ній обіцяні фічі, та можливість награти з кайфом n годин. Вони хочуть розуміти чого від них очікує гра, як з нею інтерактувати, і чому у дронів така поведінка яка вона є. Та в ідеалі мати повноцінну кампанію, яка і дасть ті самі n годин геймплею.
І знову ж, той факт що у грі промоутяться фічі, які її власне продають. Але ці ж фічі не включені у саму гру — це буквально скам. Який не виправдовується «безпекою». Як, наприклад, можливість сетапу дрону перед вильотом. Ну типу, не хочуть світити якимись статами — хай використовують фейкові. Ніхто не зжере гру за це. Або просто можна не обіцяти те що не можуть заделіверити.

«Slop» — primarily refers to low-quality, often AI-generated digital content flooding the internet for profit.
Та наче усе зрозуміло. Дешево, ліниво, з ціллю отримати максимальний прибуток. Власне так і є. Проблема не у неймінгу, а у людях що женуться за легкими грошами.

Нажаль зараз така епоха, що будь яке лайно яке зловило хвилю хайпу, намагаються всі та всюди запхнути. Як це було пару років тому з нфт, наприклад.
ШІ гарна технологія, і вона зручна для окремих тасок. Але та, це треба перечекати поки істерія по ньому закінчиться

З чеським проектом інша проблема. Якщо його скіпнули у цьому році за сіквел, то чому його абсолютно скіпнули у 2018. Бо у той час вона була новою, але навіть не отримала жодної номінації

Та і не тільки рольової. Взагалі сама концепція того що один проект на гру року, може зжерти усі інші категорії — це якийсь абсурд. Цю тга навіть не цікаво було дивитись. Бо як пішов клеір обскюр — то усе стало зрозуміло по категоріями де він присутній.
Типу та, гра чудова, але ось цей паровозинг — це кенцер який лишає уваги інші чудові проекти, які були цілком конкурентоздатні. І у свої категоріях навіть краще обскюра. Просто їх так не форсили протягом року.

Знижка не є залізним показником низьких продажів гри. Усе задежить від окремих студій/паблішерів та їх політики.
Стосовно проданих копій та хвосту про який говорить пан вище — ось є непогана інфографіка стосовно хвостів до минулих частин.

Звісно час зараз інший і це вплине на динаміку. Але це непоганий референс.
І так одна з причин прайсу у 80$ полягає саме у майбутніх знижках. Вони намагаються закласти більший дохід на період коли будуть підтягуватися хвости з 50%+ знижками, що вже стало звичайною практикою для багатьох видавців.

Стосовно бюджету у 200 мільйонів. Ну не знаю. Можливо це і правда, звачаючи на вмираючий тренда на ААА проекти з шаленими бюджетами. Але з іншої сторони, виникає питання, хто поклав у кишеню різницію. Бо одна з особливостей франшизи — це візуальний стиль, який дозволяє значно знизити вартість арту. Який у свою чергу і з’їдає значну частину бюджету.

Суть не у бульбашці, чи політичній свідомості, а у тому що доволі дивно взагалі перекладати якусь відповідальність на споживача та очікувати що він буде щось робити. Ба більше, пушити подібний наратив на «КОНФЕРЕНЦІЇ ДЛЯ РОЗРОБНИКІВ».

Тобто, якщо цільва аудиторія конференції — розробники. То і запропоновані рішення мають стосуватися саме розробників. Бо інакше ця інформація не несе жодної цінності, бо власне розробники не можуть з цим нічого зробити.

Для прикладу. Я вище зазначив, про проблеми евередж представнику геймдеву — які генерує держава. І якби держава попустилася, ми, як індустрія, могли б генерувати більше конкурентоздатного продукту. Який у свою чергу витискав російське сміття з українського та глобального ринку. У чому держава власне і зацікавлена. Тобто тут, на основі заданого дослідження, геймдев спільнота могла б об’єднати зусилля та зайнятися діалогом з державою у цьому напрямку.

І так, ви праві, більшість населення планети просто намагається вижити, гарно їсти та бути поряд з сім’єю. І доволі дивно намагатися когось за це критикувати.

Я хоч і вбивав, але майже кожна зустріч з ними була у форматі «ну і як я взагалі маю проти нього битися».
Особливо я трохи горів з Химер. Бо кожен енкаунтер (прийнамні сюжетний) це навколо-відкрита зона. Де майже нема від чого відігравати позиційний бій. А не позиційний бій відігравати майже не можливо через баланс стаміни.
І на фоні цього згадується та сама аномалі. Де химери цікаво гралися і у відкритому полі і від якихось поизицій. Це все одно було челенджево, фаново — бо працювали від таймінгів. Вони не ховалися від гравця якщо залізти на якийсь об’єкт. А навіть навпаки — могли застрибнути до нього, нанести шкоду, та навіть вибити гравця з позиції. І це усе на механі гри 2008 року))

Що ще дивніше, екнкаунтери про які я згадую, були максимально випадкові, по принципу рандомного спауну під час гри. І це все одно працювало краще, ніж будь яка зустріч з Химерою у S2, де їх розставляли спеціально на підготованих аренках вздовж сюжетки)

Що робити

Підтримка альтернатив також важлива.

Яка принципова позиція. Тим часом, життя української альтернативи — інвестувати у студії без офісу за кордоном не дуже хочуть. А виїхати за кордон, відкрити офіс чи шукати інвесторів — ти не можеш як людина 3-го сорту.
При цьому навіть в межах України — у середньостатистичного представника геймдеву навколо нульовий захист від тієї ж мобки, якщо сам десь окремо не нарішав)) Ну або не народився з «правильним» набором статевих органів.

Але так, підтримуйте альтернативу, точніше те що від неї залишилося.

І що найцікавіше, автор дослідження кажучи «Як мали б себе вести гравці». Очікує що щось мають робити саме гравці, а не індустрія/держава — щоб створити якусь протидію пропаганді. Що саме по собі є доволі дивним. Особливо при тому що GG позиціонує себе як конференція для розробників, а не для користувачів/гравців.

Теж цікаво, вони за рік все ж таки пофіксили баланс зброї та монстрів, чи ні?
Бо на релізі, комбат з монстрами зі збірок типу Аномалі був поза конкуренцією. На стільки тонка межа між фаном та челенджем. Я просто обожнював бої з тими ж химерами, бо вони будувалися на таймінгах, балансі стаміни та положенні у просторі.
І якщо у аномалі скіл винагороджувався, то у новій частині серії — якась своя ідеологія

Так, S.T.A.L.K.E.R. 2 — складна гра, і саме цей квест є однією з ігроладних кульмінацій. Та він скоріше дратує обмеженим набором варіантів його пройти, ніж дає виклик. Тому питання до людей, які пройшли гру: скільки разів ви померли на цьому місці?

Той факт що це взагалі в перший раз не читається, що її треба просто пробігти. І те що треба якась кількість смертей шоб це усвідомити, це прямо проблема. Бо це вже не про складність/челендж, і навіть не про обмеження можливостей для проходження. Це про базову потребу надати гравцю необхідну інформацію. Відсутність котрої і є джерелом фрустрації.

Ну як вмирали. Так, на пів шишки. Це не завадило їм толерувати росіянина на директорі катсцен та навіть на релізі не вирізали його модель на персонажі з гри. Десь читав що він і персонажа озвучив англійською.

При тому що у пост-релізних інтерв’ю вони бідкалися що багато катсцен після початку війни прийшлося дознімати/перезнімати/переозвучувати енівей. Тобто вони продовжили з ним співпрацювати.

Це не критика у сторону GSC. Це скороше таблетка для пам’яті для тих хто сприймав їх ролики по «виживанню під час війни» за чисту воду. Усі ми виживаємо, працюємо та деліверимо проекти під час війни. Але не у всіх була можливість вивезти більше половини офісу до Чехії та розповідати звідти як вони героїчно розробляють гру.

З іншого боку, компанії, що працюють виключно з мобільним ринком, стабільно зростають.

Можливо це пов’язано з тим що у них значно коротший цикл розробки, що потребує меншого бюджету, менше часу на фідбек та повернення інвестиції. Або ті ж самі лайв сервіси, у котрих це відбувається у динаміці. Плюс їх просто статистично більше.
У той же час будь-яка компанія працююча на ПК та консольному ринках з об’ємом більше 50 співробітників — це навколо ААА. У яких значно більші бюджети, з більшим часом на розробку та більшими ризиками. Де не те щоб багато простору для стабільного росту.

Тобто акцентувати увагу на цій різниці у динаміці — як мінімум не є коректним.

Це просто багато про що каже про саму Grammy та корумпованість процесу номінації та її отримання. Власне нічого нового. Така сама історія з Оскаром та TGA.

«Крива і даунська» бойова система це одне з найкращих рішень у мілі комбаті у сетингу середньовіччя за останні років 15.
Бо при усій свої кривизні та незакінченості — це одна з найбільш приємних бойових систем з точки зору механу та фідбеку

Дуже незрілий договір виходить.
Поки росіяни додають українську у свої проекти, продовжують поширювати свою культуру на українську аудиторію, та заробляти на цьому. У нас ображаються на усих хто продається на болотах, або має російську локалізацію. При цьому, якщо у проекті такого нема — щось ніхто особливо не біжить підтримувати проект.
Тобто ще раз. Суспільство формує набір вимог для проектів зроблених в Україні. Якщо вимоги не виконані — проект страждає. Якщо вимоги виконані — усим на нього начхати. Якщо на ринок заходять добре замасковані росіяни, з російською, але і з українською локалізацією — все нормально. Якщо на ринок заходить хто завгодно, з українською та російською — ну норм.
Тут ви або хрестик зніміть, або труси одягніть. Бо тут або усі мають підпадати під однакові вимоги та однаково каратися. Або українські проекти які виконують вимоги — отримувати буст. Інакше у цій клоунаді взагалі немає сенсу для середньостатистичного розробника. Ринок у нас малий, з малою купівельною здатністю, та високим рівнем токсичності до власних виробників.

Ну і стосовно поширення культури це дуже важливий фактор. Бо культура, є більшою ознакою самоіндентифікації, ніж мова та земля разом узяті. кляті росіяни це розуміють, але чомусь цього не розуміють у нас. У результаті завдаючи більше шкоди власному геймдеву та поширенню української культури, аніж росіянам.

Тут дійсно не вистачає контексту. Бо по факту за риторикою «боротьби за права», так звані активісти просто захищають власне корито. Бо розуміють що з цими налаштуваннями, впаде охоплення їх продукції на платформи, і відповідно дохід.
Це так комічно, паразитам не подобається що власник платформи, на котрій вони паразитують, створює можливість фільтрації для типу контенту — на котрому вони власне теж паразитують.