Я просто залишу для контексту.
Перше «знайомство» пані Жанни із існуючим ІТ ком’юніті:
www.facebook.com/...rmalink/5127183904043345
Виступ на мітапі, де вона мала шанс більш щиро і відкрито представити себе і запітчити кластер:
youtu.be/vtrBg40XGYs?t=1820
Якщо коротко: збіг обставин (+бекграунд +самоусвідомлення) → топ у вузькій ніші. Рейт тризначний практично зі самого початку.
Якщо довго — то за тиждень-два у Жеки на «IT-пристрастях» вийде інтерв’ю.
Якщо ще довше — то давно вийшло російськомовне на «Фрилансер по жизни».
Подтверждаю, Hip hop хорош (но, наверное, не для всех — надо тестировать).
Сам бы поменял на что-то другое, но только потому что кислотно-зеленый хип хоп не вписывается в нынешний интерьер.
Kulik выглядит как колхозное г-но. Геймерские, автомобильные, кожаные кресла туда же — о них прекрасно написал Сивак: www.dmitriysivak.com/tri-kruga-ada-kresel
Випадково знайшов незайняту нішу і став у ній топовим спеціалістом. Почав заробляти фріланс-консультуванням. Учора виставив перший інвойс із рейтом вище $100/год.
Я би теж так подумав, якби єдине посилання на сайт компанії у статті не вело на сторінку 404.
Моя логіка така:
1. На головній сторінці немає гордо виставлених продуктів.
2. Розділ із продуктами йменується Projects і запханий у самий кінець (як портфоліо), а на передній план виставлений булшіт, «наша команда» і корпоративні цінності.
3. Навіть на сторінці із продуктами описані не стільки продукти, як виставлені напоказ їх CEO + понти про facebook/snap affiliation + якісь прес-релізи; посилань на самі продукти чи лендінги продуктів немає, треба гуглити самому.
4. + щось мені підказує, що навряд чи хлопцям і дівчатам з України сама прийшла в голову ідея робити таблоїд для американських мамаш. Адже кожен український айтішник мріє про такий стартап, правда?
5. Із продуктів тільки wellness-аплікушки і аналітика для соціалок, що дійсно схожі на наші продукти, а не зроблені під замовлення.
6. Окремим пунктом зверну увагу на відгуки до тих wellness-аплікушок. Люди масово у відгуках жаліються, що програми обманюють, списують більше коштів, ніж зазначено. І єдина відповідь сапорта на все це — повернення коштів зробити неможливо, хоча це брехня. Напевне, це і є «проекты, которые сейчас приносят 70% прибыли Genesis.» Я все розумію, бізнес є бізнес. Але такий рівень сапорту, м’яко кажучи, не характерний компаніям, які цінують свою репутацію і свої продукти.
Тому це більше схоже на типову галеру, у якої окрім аутсорсу ще є один чи два своїх продукти. Так це не унікальне явище. Висновок зробив виключно зі сайту компанії.
Продуктові компанії у моєму розумінні — це MacPaw і Readdle, наприклад. Порівняйте сайт gen.tech із їх сайтами.
Во-во. Тысячи инженеров изменяли мир, но все лавры и так достались Джобсу и Маску.
Невозможно изменить мир — точнее, невозможно удовлетворить свое желание изменить мир — работая на кого-то, а не на себя.
Ладно, со статьей-то все понятно. Но как вижу из комментариев, не я один слышу об этом генезисе впервые. Что довольно хреново для компании, которая гордо именует себя «продуктовой» и «нитакой как типичные украинские бодишопы».
Есть MacPaw, они на слуху. Есть Grammarly, они на слуху. Есть GitLab. PatentBot, AxDraft, Docsify. Есть кучка стартапов и проектов намного мельче — и даже о них слышно на конференциях и стартап-движухах. А вот о таком распрекрасном Genesis — что-то нет.
Что у вас за продукты вообще? Кто-то из здешних (не генезисовцев) ими пользовался?
P.S. Нашел сайт. Такое впечатление, что это типичный аутсорс-фрегат, которому важно навешать лапши потенциальному лиду-заказчику, но уж никак не продуктовая контора. У продуктовой конторы на лендинге обычно продукты, а не булшит-бинго в стиле «leading global technologies», «leveraging extensive experience» и «high loaded platforms». Страница Projects идет почти в конце списка (где у галер обычно идет портфолио), в ней аж три продукта и ни одной ссылки ни на один из них ¯\_(ツ)_/¯
Просто зайдите на www.indiehackers.com/products, выставьте фильтры Sort by: Revenue, Founders: Solo, опционально Revenue verified: Stripe
нечасто встречаются проекты, написанные одним человеком
— это заблуждение. Просто о них не пишут так часто в медиа, как о
Иди читай последнюю статью на ***ном. Для таких как ты написал.
Как раз запостил туда статью для таких как топикстартер:
https://******.it/2019/05/31/how-to-get-over-it/
Да, вот увидел сегодня на продакт ханте: www.producthunt.com/posts/angstrom-life
Автор, очень похоже на то, что ты придумал. Может, это как раз и есть твой желанный «инструмент сбычи мечт», и свой писать не надо.
(разве что найдешь в нем фатальный недостаток)
О, а я вас помню! Мы делили митап в Ужгороде пару лет тому назад. Вы тогда рассказывали о тестировании, а я — о личностном росте («Как убить в себе задрота и начать жить»).
Да, Paul не унимается, постоянно чему-то учит.
Отсутствие в вашем игнор листе можно намазать на хлеб?
А попадание в игнор-листы всех, кого ты проспамил, можно?
А с чего здесь вообще решили, что качество — враг результата?
Вся ветка дискуссии сейчас о том, что лучший результат выдает количество, а не качество. Приведен чисто гипотетический пример с лидами. Наверное, должна быть какая-нибудь статистика, которая подтверждает, что рекрутеры, которые спамят тысячам кандидатов, приводят в среднем более качественных сотрудников к работодателям, чем те, у которых персонализированный подход к подбору?
Помогло ей это закрыть вакансию?
Нет, потому что я не заинтересован в трудоустройстве. Но зато это помогло Юле не отправиться автоматом в игнор, как десятки писем, начинающихся из «Добрый день, Paul». И, возможно, не только у меня в игнор.
Вообще, согласен с комментарием SJ выше. Человека на конвеер так и будут искать — методом конвеера.
И да, я несогласен с тем, что рекрутеры или HR бесполезны, равно как и риелторы. Просто так сложилось, что их стали считать бесполезными тупыми прослойками — не за эту ли «работу на результат»?
Вважай цей допис просто як extra effort appreciation post. Вважаю, що в епоху, коли всі «роблять те, що видає результат», іноді варто підтримати небагатьох тих, хто працює на якість, а не на кількість.
І мова не тільки про рекрутерів, якщо що.
От я не згоден.
Із «персоналізованого листа на два речення» може початися розмова. А зі спаму — тільки подальша ненависть до «бесполезных хрюш».
Не конкретно про карту (до речі, дивився карту — мені вона, власне, не потрібна, тож мало що можу сказати), а про сервіси в цілому. Якби це була, скажімо, «Нова пошта», то українська мала бути першочерговою. Я же орієнтувався на весь світ, на реліз на англомовних ресурсах, і, щоб зовсім чесно, на більш платоспроможну аудиторію (ЄС, Штати) — середньостатистичний житель пост-СНД навряд чи дуже купує додатки, особливо на Android. Було би дивно випускати мою програму виключно українською. А локалізацію поки робив лише одну (англ).
А що не так?
Щодо локалізацій — додам пізніше, як розберусь із більш критичними задачами. Само собою, в пріоритеті було випустити англійську версію — це ж глобальна апка, а не якийсь локальний сервіс.
Тебе це найбільше стурбувало? Приміщення — опенспейс однієї із локальних компаній, де була черга проводити мітап. У мене виникло би більше питань, якби ця презентація була у якомусь конгрес-центрі із шампанським, дрескодом і феєрверками.