Ну так все вірно, концепція має щось схоже з ілюзією. Щоразу після якогось великого потрясіння люди починають домовлятися. Це якийсь час працює, але потім когось це починає невлаштовувати і знову починається шатання. Або виросли нові покоління відірвані від розуміння домовленностей і хочуть вирішувати на свій лад. Це нормально. Є ті хто пропонують і хто вирішує скільки йому буде вигідно в це грати. Десь чув про ідею, що третина усіх договорів виконуються досить довго бо це взаємовигідно, ще третина написана, але по факту не виконується, (при цьому жодна сторін не має претензій), ще третина — порушуються, деанонсуються, або розривають у односторонньому порядку коли одна з сторін думає, що вийде на більш сильні позиції.
Може ви маєте більш дієву модель утрою світового порядку?

Ну тут я не українців мав на увазі, а глобальний порядок. Останній потужний поштовх для підтримки концепції верховенства права можна вважати другу світову війну. Там ціна була високою.

Як повідомляє Українська правда, президент Трамп заявив на брифінгу, що між Україною та Росією має відбутися «обмін територіями».

Повідомляти можуть що завгодно, задля трафіку, клікбейту чи чогось ще, по факту подивимось.

Знову долю українців вирішують без українців?

Так. Нажаль. Україна зараз існує завдяки ЗСУ, грошам та зброї партнерів. Надалі нам треба зробити країну сильнішою, щоб вона сама вирішувала свою долю.

Чи не стане це прецедентом, який остаточно закріпить у сучасному світі владу сили замість верховенства права?

Верховенство права це концепція, яка відносно довго влаштовувала більшість. Час іде і люди починають забувати якою ціною вона була здобута. Якщо концепція перестає підтримуватися необхідними засобами — її можуть перевірити на міцність і хто зна, чим це може закінчитись. Так, було б непогано жити у світі, про який співав сер Леннон, але я не знаю який має статися армагедець, щоб до людей це дійшло. Хібащо їх залишиться < 1% від поточного населення...
Не знаю наскільки верховенство права зараз цікавить умовного Джоржа в Британії, де найпопулярнішим ім’ям при народженні стало Мухамед, ще якогось Рене з Франції, або Йоханеса в Німеччині, які мають своїми податками підтримувати біженців з інших країн (не всі з яких працюють, але вимагають Х евро допомоги щомісяця). У цікаві часи живемо)

авторитарні режими стають сильнішими, а демократії слабшають.

У війні авторитарний режим завжди був, є і буде сильнішим за демократію. Перемоги над Німеччиною та її союзниками потребували зусиль більшості країн світу. Демократія сильна коли її багато. Сам на сам — вона більше для миру.