Свого часу теж дуже хотів покинути вінду і перейти на ту ж Убунту. Сестру так точно якийсь час, коли вона навчалась в універі, тримав на лінуксі і якось вона не жалілась. Але профіль роботи (архітектура) та любов вирішувати задачі усіма доступними шляхами явно суперечили можливостям лінукса (перепробував з десяток варіацій): то драйверів не вистачає, то вайн не запускає якийсь софт, то софт функціонально обмежений. З вірусами в мене ніколи серйозних проблем не було, більше 10 років сиджу без антивірусів, що таке реклама не знаю, бо ще на початку 2000-х остаточно перейшов на Оперу, де все (власний блокувальник серед іншого) одразу і в одному флаконі + кілька сторонніх плагінів. Гугл, як пошуковець, в принципі ніколи не переварював. Були ще часи алтавісти, а потім до відомих подій був лише яндекс. Взагалі, завжди віддавав перевагу слов’янському софту: від месенджерів, до кадів. Навіть соціальні мережі. Фейсбук, Інста (свят, свят, свят) як і багато різноманітних сервісів від гігантів індустрії — суцільні непорозуміння, які існують за звичайним принципом: пересічний користувач — це, той, якому не потрібен екскаватор, бо він звик до лопати з відрами. Безумовно всюди є винятки. Однак, покинути деякі сервіси гугла дійсно не хочеться, бо все ж таки ідея працюючої єдиної екосистеми дуже зручна. А гарантій від зламу ніхто не дає, живеш розумінням здорового глузду: астрономи досліджують лише те, що в силах охопити і, що представляє обґрунтований інтерес.
А тепер про ШІ. Чат із гроком, то дійсно, як тут вже згадували, давно став пріоритетним замінником пошуківця, а для чогось більш серйозного та реально доступного є... та-дам! — гугл аі студіо джеміні 2.5 про.