Чому ви думаєте, що так не працює?

Бо мінусів більше, ніж плюсів.
Уявімо, що я ваш потенційний клієнт.
Що я бачу:
1. Статті формальні, водянисті. Без глибокої експертизи. На статтях немає трафіку й активних обговорень.
2. Бачу, що ви накручуєте лайки на статті. Роблю висновок, що й у роботі ви схильні до накрутки результатів.
3. Бачу формально-відсторонений тон автора в коментарях. Немає живого спілкування. Роблю висновок, що й у роботі буде формально та відсторонено.
4. Бачу за статтями ваш дуже обмежений ресурс.
5. Бачу за статтями, що ви намагаєтесь щось робити, але тягне слабо.
6. Бачу старання зробити за шаблоном, як рекомендують, і бачу відсутність грамотного маркетолога.

Таким чином ви вивернули назовні всі свої слабкості без відчутних плюсів.

Що було б цікаво мені: як ви працюєте ЗІ СВОЇМИ слабкостями і як їх перемогаєте.
Робите щось, чуєте що вигораєте ви, а ні хтось інший — пишить! Пишить про аналіз чому так з вашої точці зору, що на ваш погляд треба робити, що зробили, результат.
Десь щойсь не йде саме у вас, обмеженний ресурс — пишить про те, що зробили, як подолали, як перемогли, які підводні камені було. Емоційно, живо!
Тоді будуть читачі, коментарі, повага. Бо ресурс у всіх обмежений. І саме тому це буде цікаво.

фрілансери

Це ті хто на Upwork працює? Там, де на кожну заяву через 15 хвилин вже біля 30 кандидатів зі всього світу, більшість з котрих згодна працювати за символічні гроші і відгук?

«Моя ставка — $X. У неї входить А, В, С». Пауза. Тиша. Без вибачень.

Навіть до розмов не дойде. Бід буде відхилений.

Подивився профіль.
Стаття — раз на тиждень.
Кожен раз 3 лайка (Це всі співробітники?).

Кожен раз майже жодного коментаря.

Ви дійсно досі не зрозуміли, що такий підхід для PR робить вашої компанії гірше?

Може запитаеш у GPT де була вище вірогідність бути вбитим або репресованим за часи Салазара: в Україні чи Португалії?

Кількість загиблих у Португалії за часів Антоніу ді Олівейра Салазара (1932–1970) була невеликою — режим був не масово-кривавим, а повільно-душним і репресивним.
Прямі політичні жертви:
За оцінками істориків, приблизно 50–100 осіб були вбиті політичною поліцією PIDE або загинули в ув’язненні.
Сотні — зазнали тортур, десятки — померли після звільнення або в еміграції.

Україна за період 1932–1970 зазнала значно більших втрат, ніж Португалія за часів Салазара. Це насамперед через штучний Голодомор та масштабні репресії, включно з Другою світовою війною та періодом сталінських чисток.
🛠 Ключові цифри
1. Голодомор (1932–33)
3,5–5 млн загиблих в Українській РСР, 3,9 млн за деякими оцінками .
Демографічна втрата: 2,2–3,5 млн надлишкових смертей і втрачених народжень .
2. Репресії, ГУЛАГ (1930–1953)
Точні цифри варіюються, але мільйони українців загинули через репресивну машину.
Інтелігенцію, селян, «куркулів» — десятки тисяч розстріляних; сотні тисяч — в таборах або засланнях.

3. Друга світова війна (1939–1945)
Загальні втрати України — близько 10 млн: включно з євреями, солдатами СРСР, цивільними
Додаткові жертви: під час нацистської окупації, воєнних репресій і післявоєнних депортацій.

В Португалії в ті часи все ж таки було краще, ніж в Україні.

было удивление — почему люди вместо того чтобы просто тихо, спокойно, размеренно, безопасно работать гастарбайтерами — рискую жизнью за копейки

Я тобі розповім чому.
Провів певний час у ТЦК, потім в учебці. Встиг поспілкуватися з різними людьми.
Незважаючи на те, що в мене троє дітей, хотіли слати на відправку. Відбивався як міг разом з адвокатами.

Отже.
На певному етапі я помітив, що не всі люди мріють про мир, спокій, можливість щось будувати і ростити дітей.
Є люди, і їх багато, в яких починають блищати очі, коли йдеться про насильство. Вони можуть говорити про патріотизм, обов’язок, захист Батьківщини. Але якось сіренько, блідо — очі не блищать.
А коли мова заходить про те, як різати, стріляти, палити інших — блищать!

Коли спілкуєшся з цими людьми, розумієш, що в дитинстві та юності вони були такі ж самі: вони билися за гаражами, ходили з арматурою стінка на стінку, на футболі — трибуна на трибуну.
І коли питаєш його, мов, чувак, от ти йдеш з арматурою в стінці, ну ж ти ж розумієш, що в іншій стінці люди теж з арматурою, і скоріш за все тебе тією арматурою і заб’ють? А він реально не розуміє! Ця інформація його свідомість оминає. Зате коли мова заходить про те, як він буде когось мочити — сяйво в очах!

Майор, що займався новачками, вмів відфільтровувати тих, кого драйвить насильство, і кого ні. І увагу приділяв насамперед першим. Тих, кого насильство не надихало — відбраковував і давав завдання на від’їбись.

Тож так, ці люди оцінюють своє життя і можливість залишитись без рук і ніг нижче, ніж можливість стріляти, палити і залишити без рук і ніг когось іншого. А якщо за це ще й платять — взагалі супер! Професія на цивілці ролі не грала. Це могли бути і робітники, і будівельники, і інженери, і айтішники.

Я навіть думаю, що це якийсь еволюційний механізм.

Теорія ймовірностей.
За 400 років в Україні було 58 потужних озброєних конфліктів і багато значно меньших.
Для порівняння, у Португалії було 18, Голандії — 17, у Німеччині 35, у Таіланді — 21, у Японії 21.
Верогідність війни в Україні у тричі більше, ніж в більшості країн світу.

По кількості конфліктів за останні 400 років Україна займає третє місце у світі.

Збираємо бінго:

Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?
У жодній з них у мене не було code review.
Ніхто не запитував, чому я зробила саме так. Ніхто не обговорював рішення.
Просто таска — і в прод.
Це не девелопмент. Це набір рухів, які виглядають як робота.

Lialia Sakhno
SiteCraft.Co
Laravel and Vue.js Developer
Jan 2018 — Jun 2022 · 4 yrs 6 mos

1. Обісрати компанію після 4,5 років співпраці — Done ✅

— дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),
— низька здатність до роботи в команді,
— відсутність бізнес-мислення,
— токсичне ставлення до будь-якої критики.
Це — мій досвід як розробниці, яка працювала і з українськими командами

2. Обісрати тіммейтів — Done ✅

і міжнародними

3. Підлизати — Done ✅

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда

4. Перейти до іноземної компанії і обісрати загалом усіх українських розробників — Done ✅

токсичне ставлення до будь-якої критики.

Інколи здається, що «Senior Software Engineer» і «КГ/АМ» — це про один і той самий рівень глибини мислення

6. Токсичне ставлення до критики — Done ✅

укрІнфобульбашки;

7. Обісрати усе українське IT — Done ✅

А я лайкну. Це вже стиль! )

Ні.
За результатами мого допису — автор має сильний потенціал.
Йому справді є що розповісти й чим вразити.
Я це описав вище.
dou.ua/...​rums/topic/54243/#2976836
Але дивиться автор не туди. Акценти ставить не на тому.

Дякую за пропозицію.
Якщо надумаю — звернуся до Марка.

Раз ви так активно кидаєтесь на мене з якихось причин

Причини досить конкретні — тому що ваш досвід мені цікавий.
Те, що описано в статті вище — вихваляння і шлак.

Те, що цікаво мені — вдається дізнатись лише по крихтах після серії уточнень, щоб бачити реальну картину.
З того, що я бачу:
— Компанію — створили
— Інвесторів — знайшли
— Процеси по хакатонах і конферанціях — організували
— Зіштовхнулися з закатом ICO і крипто-бума, але пішли далі.
— Зіштовхнулися з внутрішньою кризою і переділом впливу з витісненням кофаундера, але пішли далі.

Ось це цікаво, бо це живе, це суть, це боль і рух.

Як відбувався пошук інвесторів? Через які платформи, чи, можливо, через знайомих? Який договір використовувався? SAFE? Які умови? Як вирішили розпорядитися коштами? Як вдалося поєднувати роботу та підготовку до хакатону? Як вдалося підключити замовлення на апворку на 140к? Через що виникла внутрішня криза? Як вирішували? Хто був ініціатором? До чого прийшли?

Це саме те живе, що надихає і дає поживу для роздумів.

Яку б не поставило.
Людина або може пояснити на цифрах чому вона прийняла те чи інше рішення (навіть при наймі є анкети з оцінюванням). Або людина некомпетентна і пояснити не може, і все що може сказати: «я так бачу/хочу/вважаю/відчуваю fit».

з СЕО RedDuck.io я працював..над прісейлом 2 тижні тому

Дякую за інформацію. Я погуглив.
СЕО Mark Virchenko теж був засновником і СТО. Компанія росла саме при ньому.
www.linkedin.com/in/mark-virchenko
Хлопчина — молодець.
Підозрюю, що долю довелося продати добровільно-примусово? Так буває, коли функціональний партнер пропонує нефункціональному гроші, щоб тот з’їбався і не заважав розвитку.

Доречі, награди на хакатонах отримував саме він:

Коли компанія вистрілює, як то часто буває, нефункціональний кікнутий партнер піднімає хайп, нагадує, що він теж приймав участь.

Ми з RedDuck не є ворогами

Компанія — це не назва. Це люди. З Марком ви не вороги, ви йому просто не потрібні.

Яка цікава вікенд-сторі!

У моєму досвіді — крипта — це завжди про фейки, хайп та найоб.
«Згадали про крипту — перепровіряй цифри і факти!»

RedDuck Software
Я продав свою долю у 21 році та наразі у свої 24 роки я є

Тобто продав частку 3–3,5 роки тому — 2022 рік.
Upwork за ці роки:

Не густо. Звичайний фриланс.

Розвиток компанія отримала після продажу частки.

Ваш профіль на Апворку значно скромніший:
www.upwork.com/...​cers/~0167c46e0d992d8174

Усе це:

Сьогодні Апворк компанії має 600к$ зароблених коштів, рейтинг Top Rated Plus, середній погодинний рейт в 100$ на годину, 12 верифікованих відгуків на Клатч, нагороду від лідера Блокчейн Індустрії Віталіка Бутеріна за 2 Місце на Хакатоні в Києві, декілька нагород з Хакатонів, які проводились Павлом Кравченком в рамках BlockchainUA

cталося без вас.

Висновки:

який і займався булінгом, на лекціях розповідав який він крутий та яка крута в нього компанія — на ділі не дуже то і успішна без потенціалу на масштабування

мудень та ЧСВ

250 млн платних користувачів.
по 20$ на місяць — це 5 млрд. на місяць.

Слово «я» зустрічається в тексті 26 разів.

Топ-3 найчастіше вживаних слів:
— я — 26
— це — 20
— але — 17

Топ-3 найрідкісніших слів:
— culture
— архітектура
— deadline

Fit не пояснений, не структурований, не вимірюваний. Автор відкидає кандидатів за відсутність «резонансу», «відчуття», «динаміки», як астролог, що обирає членів екіпажу в космос за гороскопом. Це зручно для автора. Бо об’єктивні метрики підмінюються «магічним мисленням». Це одна з найголовніших ознак паразитування на команді. У нашої компанії це спрймається як некомпетентність — таких людей звільнюємо.

Нащо молодій Україні треба було раптом американскі гроші будь що ?

Саме так. Гроші потрібні були не Україні, а конкретним людям.

Нафта та газ — критичні ресурси для сучасної світової економічної системи, без них в прямому сенсі буде холодно в тому числі смертельно, у великих містах буде взагалі не можливо жити.

Які міста? Яка сучасна економіка? Яке благо для інших?

Я якось в Епіцентрі вибирав батареї для опалення. А поруч пара теж вибирала батареї.
І от чую діалог: батарей із заданим січенням немає, є менші. Але якщо поставити на той стояк без байпаса з муфтою-перехідником, то батареї будуть теплі, а у сусідів по стояку стануть холодніші.
На що та дівчина відповідає: «ви так говорите, наче мене це повинно їб*ти!»

В Україні заради особистого комфорту всім начхати, що там навіть у сусідів по будинку.
Треба захерячити прибудову на палях, закривши сонячне світло сусіду знизу?
Та пофіг!
zemexpert.kh.ua/...​troi-dizain-oboi-8-1-.jpg
encrypted-tbn0.gstatic.com/...​q-Y7p4qE7qCLF-h9ieRa8VA&s

Треба замок причепити до багатоповерхівки?
Та пофіг!
photos.wikimapia.org/p/00/02/62/13/39_big.jpg

А ви тут про міста і загальне благо)))

А от в Україні, яка на вимогу США позбавилась ядерної зброї — кожний день повний спекрт.

Не на вимогу США,а на пропозицію отримати гроші.

колупає в носі на бенчі, вичикуючи від моря погоди

Де це зараз сеніорів не бенчі тримають?

Хард-скіли в українських сеніорів дуже низькі. Бо 2-3 фултайми.