Теж саме.
Просто гнити не вийде, якщо воно не буде ослаблена, або не розпадеться, в інших випадках буде постійна перманентна війна.
А через декілька років реваншиський наступ знову. Ресурсів там вистачає, що природніх, що ванюшок.
Підтверджую по більшості пунктів про тилову частину. І мені здається таке в багатьох місцях.
Це дуже сумно насправді.
Бо едине завдання любого живого організму на планеті, це захопити найбільше ресурсів за найменші затрати і розмножитись.
А сушіння мозку по 8 годин — мінімум антибіологіче з такої точки зору.
Мозок був створений для ефективнішого виконання завдань, що я описав вище.
Все інше, вже просто артефакти супутні.
Головна ціль не змінилась.
Наведу ще приклад.
Колись я хворів ковідом і сидів вдома 2 тижні. Перший тиждень була слабкість, температура. Хоча в цілому, я вважаю легко перехворів. На другий тиждень я почував себе краще і пробував щось робити, нове спробувати.
Час від часу я цікавлюся історією.
І вирішив вникнути в історію свого краю, села де виріс. Думав, що нічого цікавого не знайду, бо це типове село і район.
Але вже почитавши різні статті в Інтернеті я дійшов висновку що історія мого краю насичена і налічує тисячі років.
Далі спробував за допомогою програми гугл мепс десктоп продивитись знімки цієї місцевості за різні роки та сезони.
І я майже відразу знайшов артефакти історичні, залишки давніх валів.
Я почав рити глибше і знайшов ще десятки різних історичних артефактів. Це і зруйновані кургани і рови, і давні вали, частини давніх доріг.
Потім я усвідомив, що деякої частини цих знахідок не має в реєстрах і архівах.
Люди навіть не здогадуються що у них під боком.
І це було неймовірне відчуття першовідкривача, ейфорія наповнила мій мозок. Декілька днів я був наче під наркотиком.
Схожі відчуття були, коли я починав вивчати програмування і код після запуску працював.
Я це до того як мозку потрібна нова діяльність, система інформації.
Нажаль я не встиг виїхати на місця знахідок, щоб побачити ці артефакти на власні очі.
Можливо після перемоги буде можливість.
Якось так.
Дякую за відповідь.
Здається мені теж без ферми на деякий період вже не обійтися.
Думаю вже самі розмови не допоможуть.
Нерви розхитані нормально так.
мені це не помогло (помогло дещо інше).
Що саме допомогло?
Я теж вже наївся легасі коду, більше не хочу.
Поки буду продовжувати працювати.
Але в цілому проблема для мене не вирішена.
Піти з іт, це сильне провалювання по грошам, тим чим хочу займатися грошей не принесе. А якщо і принесе, то не так багато і хто знає чи взагалі взлетить.
Так виходить, що поза межами іт нормального життя немає, або я його не бачу.
Все зрозуміло, запитань більше не маю.
І що робити на вашу думку?
Визначатись з пріоритетами?
Легко сказати, а тяжко реалізувати.
Думаю має бути якийсь компроміс, який треба прийняти, я для себе цю проблему ще не вирішив.
Можу різним зайнятися, подумати над своєю домашньою програмою, поспати, поїхати на природу, написати рукопис роздумів на теми, що мене цікавлять. І ще кучу речей.
Опишу свій приклад, в мене час від часу з’являються різні ідеї для програм.
Я обдумую функціонал, різні підходи, архітектуру, і тому подібне. Це все з нуля, звісно на існуючих технологіях.
Потім це реалізую в коді і воно працює!
Це відчуття ніби першовідкривача. Це насолода в чистому виді.
І на противагу робота в офісі на якомусь проекті.
Тобі спускають таски — виправити 3 баги, розібратися з блукаючим багом, або розібратися з купою гівна на 10к рядків, після індусів.
Мабуть є різниця?
І так роками, десятиліттям.
І ще, розумова праця не може бути по 8 годин на день. Є ще така штука як натхнення.
Ми не коні, і не фабричні працівники.
В мене теж саме, тільки в Php галузі.
Оцінював теж перехід в інший стек, на Java наприклад. Поки дійшов до висновку, що воно не варте тих зусиль.
Всюди плюс-мінус теж саме.
Коли сам вивчав програмування, і перші роки кайфував від нових можливостей, але пропрацювавши на роботах запал стих.
Все тепер здається нудною рутиною.
А саме гірше, що ця вся робота не має ніякого сенсу окрім грошей.
Ще досі кайфую від своїх домашніх проектів, але дуже мало часу і сил після роботи залишається. І це мене гнітить.
Виходить те що я хочу робити, я не можу робити. А те що потрібно для заробітку не хочу капець як.
І я не бачу з цього реального виходу.
Всі поради про відпочити і хобі не працюють.
Мабуть мозку хочеться займатися творчістю, створювати щось нове, а рутина викликає в ньому тільки вироблення гормонів стресу і депресії. Більшості людей норм. працювати з рутиною, а таким як ми це протипоказано.
Ми просто інші, які неповністю вписуються в існуючу економічну систему.
І його прогнози в цілому поки збуваються.
Все інше — це деза.
Було б добре добавити в пошук ютуба ще один фільтр «Країна», щоб не попадало відео з каналів які вказали цю країну. Ну і для рекомендацій теж треба налаштування зі списком країн з яких не рекомендувати відео.
Думаю це б вирішило проблему на 90%.
Я уявляю, що буде творитися коли відкриють кордони для рабів, ой чоловіків. 🙂