every model is wrong, some models are useful

вся ця довжелезна простиня тексту це «муки пана Морока, в лабіринті, в який пущено соняшного зайчика», подібні до всієї іншої, несучасної, донаукової філософії (яка на заході настільки не схожа на таку, наскільки коса і мотокоса)

у фізічному світі нема категорійних понять з людських мов, у людей нема способу розуміння фізичного світу без «проксіконструкцій» кількість яких невідомо як і оцінити, це агрегація міріадів простих систем з фідбеком, з яких в якийсь момент повстає те, що Duglas Hofstaedter метафорічно назвав Strange Loop, евфемізм людської свідомості

неусвідомлюючи механізми і обмеження нашого єдиного доступного інструменту розуміння можна нескінчено генерувати «філософії», вони будуть однаково утілітарні з точки зору онтологічності

ок, без припущень

я навів дані, без інтерпретації, щоб ті, кому це важливо, звернули увагу на маніпулятивну подачу

введення наступного інкременту окрім чистої утілітарності (на яку переносять акцент пояснювачі «як треба думати») значить тільки одне — це констатація факту

менш очевидний додатковий месідж є такий — якщо керівництво монетарною системою є досвідченим і впевненим, а такоє має незалежність рішень, то такий крок зазвичай роблять після підрахунку імовірності втримати інфляцію мінімум кілька років наперед, щоб «відмахнути хвіст» одним ударом, а не по шматочку, це має сильні політичні наслідки
в українських реаліях зазвичай намагалися саме так і робити, але тоді інфляцію генерував спосіб хазяйнування, тепер же і зовнішній фактор

чи можна взяти всерйоз цей другий месідж зараз?
імхо — ні, причому тут справа буде (окрім вочевидь наявних обставин) і в обраній символічній фігурі для купюри, обрана фігура попри свою трагічну долю не є знайомою населенню, мабуть навіть 1% донедавна, тобто купюра «прохідна» типу і момент стабілізації буде на іншій, з іншою фігурою
(ну це так, educated guess типу)

ну і фактор «хто оплатить війну» звісно не зникає, в «меншому світі» були опції «воювати за свої», «воювати з-колес, на свіжонаграбоване», але останні пару століть всі воюють на запозичені і власне віддають потім частково преференціями на якісь там багатства і (здебільшого) інфляційним перерозподілом від мас (власне війни 20го сторіччя ще мабуть не відіграли інфляційно, а єлітам вже нейметься)

hatecrime.osce.org/poland
за даними тієї ж організації 2024 є роком з найнижчим показником з пятірки 2020-2024, з піком в 2022 зі зрозумілої причини, тобто розсудним буде припустити, що ампліфікація тенденції додатковим фактором була заадресована владами з демонстрованою ефективністю

раптом цим коментарем навіяло, що власне ця вермишель є офігєнним прикладом ітеративного інжинірингу (окрім її офігєнної значущості для людства, відміченою в таких синкретичних штуках як «топХ винаходів» — про це чимало є наприклад відео, пояснюючих чим ця лапша стала для післявоєнних «працівників у відчаю» в азії), але про неї не пишуть в книжках на цю тему, бо цацки Дайсона (ейрблейди в які селяни іноді перепрошую с...ли з-за не дуже вдалого, оманливого дизайну%)) вони ж інжинірінг «класичний», про блискучі цацки, не якась там «польова жрачка»

раптом черговими «треба-нетреба» в коментарях навіяло, а що якби обрати обидві правди, з ускладненням задачки як то дослідники теорії ігр, конфліктології і тп роблять

тобто, математику даємо як дві програми, базову і розширену, десь 1 і 1.5 часу, екзамен не обвязковий, але штучно стимулюючий, тобто його бали зараховуються з бонусом, множник 1.1 наприклад проти нинішнього чи інших, щоб воно заохочувало «неграничні типи учнів» таки обирати її як цільовий екзамен і готуватися розширеним курсом

(так колись працювали підготовчі програми вступу в фізматліцеї наприклад)

коли раптом прийшло усвідомлення, що я вже не курю і це моя нова нормальність

(ну трохи соромно, що починав взагалі, але ж не всі «вітри в спину» підштовхують кудись на краще)

ну, імхо в фізиці все ок, просто кут зору оманливий

всі ці «стріли часу», прогрес, зрозумілий лінійно і інша неактуальна філософіоідеологія і тп створюють враження, що ми або рухаємося без прискорення, або з відємним, або іноді з додатнім прискоренням (і тоді це «ок»)

ну або інший спосіб опису — «укриті експоненти», коли на «лежачому плечі» графіку короткий відрізок не дуже то й іншій ніж лінійний процес, а потім раптом на «плечі взльоту» погнали, поки не вперлися в якийсь ліміт і тп

а в реаліях треба дивитися на процес топологічно, він розгортається в дво+ вимірному просторі, тому кількість «атомарних» знань росте власне як «комбінаторний вибух», тому нам тепер треба замість десятків геніїв сотні тисяч сильних в своїх нішах вчених і тони експериментів, обчислень і тп, потім все це довго зводити в якісь конструкти і так ітерація за ітерацією
замість десятка фізиків теоретиків в нас їх вже натурально армія, підсилена ще й армією математиків, армією дослідників і спеціалізованих інженерів і тп
скоуп розлітається дуже швидко, тому і нема «валячих з ніг відкриттів», ми інкрементуємо і інкрементуємо))

щодо кремнієвої хімії — вона в нашому всесвіті не забутстрапить жіття, щоб якісь реакції могли замапитися на те, що вміє вуглець треба енергетичні барєри долати, це зробить тепловий шум руйнівним для власне чогось типу отої машинерії життя, тому ой

щодо води, тут цікаве питання не в тому звідки вона, чи яким механізмом накопичилася на планеті (або чому ні на інших), це не має якогось серйозного зацікавлення тому, що ну просто чому б і ні, зірки синтезують елементи і їх тим більше, чим вони менші (спрощено, не враховуючи деякі перекоси), тому вода просто таки не може не виникнути

от що конкретно є просто офигіть важливим, це космологічні параметри нашого всесвіту, що формують орбіталі кисню такими, якими вони є, що в свою чергу сторює кут H-O-H в ~104.5°
якби трохи це зсунути (генератор метаверсу мабуть поруч з нашим нафігачив таких теж) то вже кут в ~109.5° зробить наш всесвіт фізично майже неможливим відрізнити, але стерильним (пропадає поляризація, змінюються правила гри — полярні властивості розчиннику, можливість створення клітинних мембран, гідрофобія, структуризація протеїнів і тд), дарвінівська еволюція себе не забутстрапить на подібній фізхімії

ну це правда, тільки брак хардварної підтримки в наших головах сприйняття порядків замилює інтуітивне розуміння складності, я спробую трохи написати про свій хід думок, чому я дуже скептичний щодо всієї цієї курцвайлівщини (насправду дегреївщини як нєораспутінщини) в справах продовження біологічного функціонування «кадавру» чи ілонмасківщини в наступних фронтірах цивілізації))

одна з речей, що вражає (принаймні мене) в біології це наспівставність розмірів і складності молекулярних машин (тепер все більше підозрюваних в бутті насправді квантовими машинами, що зсуває питання нашого розуміння в щось геть непердбачувано далеке, але то інша тема) і того, над чим вони оперують

мої дві улюблені теми — «ротаційний мотор» атф-синтаза (en.wikipedia.org/wiki/ATP_synthase) в просто таки фантастичному механізмі «ощипування» енергії електронів в прецизійно контрольованому процесі, та рібосома (en.wikipedia.org/wiki/Ribosome), продукуюча білки

перша має розміри порядку 10нм і оперує протоном, друга в районі 20нм і оперує над звязком довжиною 0.3нм, тобто машинерія структурно циклопічна, 50-100 разів проти того, що над чим вона працює
схожа ситуація з майже усією ензиматичною хімією життя

тепер другий кут — час, на протязі якого Матінка-Природа оперує цими девайсами, оцінка в нашому всесвіті — мабуть десь 10^30 разів ці механізми виконали свою справу в сумі

ми знаємо і на макрорівні тенденцію щодо спрощення і втрати непотрібного в організмах завдяки селекційному тиску еволюційного процесу, найвідоміші приклади які подають це втрата всього непотрібного наприклад червяками, паразитуючими в кишках інших організмів, їм непотрібна машинерія для сприйняття наприклад світла і тп

те саме відбувається і на мікрорівні, деякі ензими оптимізовані вже майже впритул до фізичних лімітів, тобто оцей розліт розмірів який дивує імовірно є необхідною умовою для забезпечення прецизії виконання своєї ролі тими машинами (щоб мітохондрія не вбивала все навкруги лажаючи з енергією, а рібосома не продукувала неправильних і руйнівних білків занадто багато)

в людській інженерії нема прикладів нічого близького, ми ще дуже далекі від уміння робити речі з такими властивостями, ми все ще ближчі до інженерії шкребків і палок-копалок ніж отих квантових машин (в яких до речі розділення процесора і даних теж в деякому сенсі нема, але то знову інша тема)

тепер щодо іншого куту погляду
від давніх давен ми вигадали те, що називають анімізмом, думки про те, що і явища природи і геологія мають свідомість (перші вищого ніж ми порядку, другі — подібного), але з часом ми вигадали все складніші форми монотеізму і «позбавили» камені свідомості, занадто воно не вкладається в сумарно накопичений досвід спостережень
при цьому ми маємо консенсус, щодо деякої «протосвідомості» у інших організмів, далекої від феномену нашої, але все ж таки присутньої

тобто поза всякими проблемами категорійного мислення, що мутить воду в спробах домовитися щодо дефініцій і границь явища, в нас здебільшого нема сумнівів, що поки що ми можемо впевнено говорити про свідомість тільки в біологічних організмах і її підсилення повязано зі складністю організації нейрочастини цієї біології

тепер щодо небіологічної сторони питання
біологія в нашому всесвіті вся цілком повстає з хімії вуглецю, якою вона є завдяки космологічним параметрам нашого всесвіту, іншої подібної зони просто нема і бути не може, тобто вищі і складні до нашого рівня форми життя без вуглецю неможливі
а вуглецеві за дефініцією є «органічної хімією», біологічними

побудувати без вуглецю машинерію типу рібосоми мабуть неможливо, але більше того, побудувати «альтернативну рібосому», достатньо іншу але функційно конкурентну теж навряд чи можливо, принаймні в Хабблівському часі (en.wikipedia.org/...​/Hubble’s_law#Hubble_time)

сумуючи все це я і намагаюся уявити, як же ж можна було б задовільнити інтуітивні висновки, щодо того _яка_ складність є необхідною, щоб мати принаймні нашого рівня свідомості «цивілізацію» побудовану на іншому фундаменті, не кажучи про те, що якщо вона стала ще могутнішою, то навряд чи завдяки втраті складності

хм, не можу сказати, що я розділяю en.wikipedia.org/...​iki/Multiple_drafts_model Деннета, але в чому він спирається на серйозний грунт так це в множинності «генераторів сигналу», наша свідомість є якоюсь поліфонією з різних нейроскопичень в голові (і не тільки, хоч і опосередковано з інших частин нейросистеми), які сумуються як самі по собі, так і з накладеннями і резонансами і тп
як в акустиці і тп, тільки о...ть як складніше

є купа теорій щодо емерджу з цієї алгебри феноменів вже вищого порядку (ну типу тягнуть речі типу metronome synchronization) і наскільки воно може бути обгрунтоване вже складніше питання

але так чи інакше, всі оці пост-/поза-біологічні спекуляції, от вони пояснюють, що ж саме буде генераторами, достатніми за своєю внутрішньою складністю за"feed"ити/за"seed"ити небіологічну свідомість? ми нічого і близького (на десятки порядків) не знаємо поза біологією за складністю...

Oh, lord, he’s made of wood...
futurama.fandom.com/...​bsoletely_Fabulous/Quotes

ну а мо і урфінаджюса можна пригадати%)

Nick Lane намавався зібрати в теоретичне обгрунтування все, що ми знаємо щодо винаходів природи в трансформаційній хімії, щоб оцінити принципову можливість бутстрапу біологічного життя з неорганіки і впринципі стверджує, що це і цілком можливе і мабуть до цього є «схильність», тенденція

але далі є інші речі, вже надбудови над крутінням циклу Кребса в різні боки і імовірність деяких подій виглядає складнішою ніж просто цикл хитромудрого витискання енергії який роблять мітохондрії і хлоропласти

тобто просте життя імовірне, а от трофічний ланцюг який у нас побудувався може бути дещо меншімовірною подією, на планеті в принципі є екзотика типу металодихаючих організмів, організмів з метаболізмом повільнішим на кілька порядків (ділення клітини раз на тисячі років), організмів живущих в глибині планети поза можливостями їх виачати і щось нове зрозуміти і тп, все це підтверджує, що наш всесвіт мабуть схильний генерувати біологічне життя, але доеукаріотного типу

ну, так інтуітивно здається, але це все 0.000000...1% знань, які потрібні, щоб всерйоз про це думати

угу, тут знову неочевидні речі виникають як ліс зза дерев)
кальцій в скелеті є надійним буфером кальцію для власне іонних каналів клітин, маючи особливу структурну і регулюючу роль для нейронної їх підгрупи

і розмзаність в мешнетворк інтелекту осьминогів і каракатиць за браком кальцієвих структурних елементів тіла цілком собі може бути повязаною еволюційно, тобто централізована модель нейровузлів, яка сконцентрувала протомізки в тисячу нейронів аж до монстра в наших головах може виявитися можливою/оптимальнішою/меншобмеженою тільки в більш неоднорідних типах тіл з точки зору динаміки нетвердих речовин (звісно ми не дізнаємося відповіді на подібні питання, з тих самих причин як і на безліч інших)

матінка Гая захищає нас від опромінення ззовні, радіаційно стійкі бактерії стійкі «за примхою», бо вони теж тут, в космосі вони перестануть такими бути, бо їх стійкість залежить від доступу до ресурсу відбудови — енергії-матерії-організації які є тут і не будуть доступні в просторі, пару рипейрів і все, «машина зупинилася бо паливо і запчастини і їх логістика недоступні», як в фільмах про апокси

ну, тут я повністю згоден, ми настільки неймовірно «притерті» в вузький коридор параметризації саме констант нашого універсу, що сама по собі «довжина ланцюгів(мереж)», від параметрів які в нашій моделі розуміння фізики первинні і до того, як на безлічі все нових і нових шарів надбудови існує біологія викликає нескінчений awe, почуття мабуть мало кому з релігійних людей доступне %)

за такої гравітації у нас цілком імовірно не було б необхідності винаходити хімію навколо слаборозчинних солей кальцію і переходити від зовнішнього її застосування до внутрішнього — наші тіла залишилися б медузоподібними і ми б навіть з океану не вилізли б %)

принаймні ця маячня нічим не гірша і не краща будь-якого подібного «теоретизування»

(це оминаючи можливість винаходу трофічного ланцюга який нас зробив, є великий сумнів, що вся потрібна хімія була б можлива в саме тому способі яким воно поукладалося в нашому куточку)

чомусь пригадалося з початку 90их, специфічний жарт тих часів
«обява в газеті: спеціаліст з know-how шукає спеціаліста з know-why»
от цікаво, за цей аспект Маск «шарить»?

колись трансфер чималенького сервісу всередині контори з різних ніаршорів прийшов як несподіванка, по поверненню з відпустки, у вигляді двох тижнів з мітингами на фактично цілий бізнес-день і ще й виконувати роль одного з лідів трансферу і посттрансферу (одним лідом там би неможливо було все покрити, наша тіма після прийняття була більше півсотні осіб і стабілізували ми це щастя ще років з півтора)
ну причина проста — подібні речі намагаються «тягнути втемну» до тих пір поки можливо, щоб не деморалізувати віддаючу сторону завчасно
ну і період відпусток, маленьке вікно трансферу і тп

саме тоді я зрозумів, що п...и (коли з постійним когнітівним напруженням) може бути виснажливе як оті мішки відомі..

тут справа тонша ніж на перший погляд здається

— побутовий рівень вимагає безпосереднього контакту між людьми
— «ітеративна калібрація» відбувається неймовірно швидко, під час першого контакту, про це і метафоричні вирази є в більшості мов
— словяни і інші невільники так званих honor cultures калібрують з фокусом на «я-він/вона» та ієрархію, це дуже кидається в очі, коли пара землячків раптом в країні іншої культури зустрічається вперше і знайомиться, їхнє несвідоме бажання виграти зверхність коли спостерігаєш людей збоку іноді аж бьє по сприйняттю%)
— з досвіду життя можу сказати, що той, хто навчився обрубати спроби іншого себе «поставити» вище під час першого контакту в своїй рідній культурі, порадить собі майже завжди в споріднених (типу українець в інших словянських середовищах, чи пострадянських теж)
— а от хто ні (або просто втомлений від цієї безсенсовної нескінченої херні) — тому краще туди, де вже культура posthonor

хм, трохи іронічно, але мабуть варто підкреслити

— з усіх отих гасел, перелічених анлійською, нічого не змінилося, вони всі актуальні.. в деякому сенсі.. для власників бізнесу..
— тільки власники тепер вирішили, що треба зсунути фокус, на іншу діяльність
— ця нова діяльність сама по собі не по-приколу тим, кого наймали на раунді попередньої стратегії
— а ще й з тиском «давай продуктивність, бажано і ціною надексплуатації себе» то взагалі ой..

і от якщо пошукати відповідь на питання — а що ж сталося і чи сталося взагалі можна просто поглянути на світ поза специфічним контекстом найдорожчих наймів в конторах продукуючих айті як головну лінію бізнесу (LoB) і пригадати наприклад «вписку» у вязницях околиць східної європи

той, хто в процесі рекрутінгу (а насправді і калібрації готовності заради екстра грошей витискати з себе максимум і при цьому має сильні здібності до виконання потрібної праці) згодився, фактично вписалися в те, що не змінилося з точки зору власників бізнесу — «це люди компанії, не зовнішні контрактори, ми платимо добре і хочемо того, що і було вчора, тільки нехай тепер інше роблять, але викладаються до максимуму можливого, поки тягнуть»

і воно так само в принципі кругом, де набирали «в компанію», а не «під проект/тимчасову роль/перепродаж», тільки без пастки витискайки, створеної топовими зарплатами (чи іншим фактором, але то вже інший контекст)