Копець: не будучи кадровим військовим пройти пекельця
Моя повага і шана вам, Максиме.
P.S. натрапляв на пам’ятку від вашої бригади photos.app.goo.gl/RCZVm1xHPHKA2TGN6
Класний гайд про класну тулу, дякую!
П.С. не можу не згадати мем на цю тему im.ge/i/Fbvuca
lobbyx періодично постять ЗСУшні вакансії
Наприклад
thelobbyx.com/tor/zsu-it
thelobbyx.com/tor/zsu-airscout
Видають, але часто форма вимащується до стану, що простіше її викинути, ніж випрати; якщо прати форму, то бажано мати заміну; швидко зношується; губляться чи спалюються речі і т.д.
Чекати офіційних поставок форми доводиться тижнями-місяцями.
Я не автор, але спробую відповісти з досвіду недавніх поїздок по нульовкам Запоріжжя та околиць Бахмута-Сіверська:
* Піксельний одяг, форма
* Павербанки великої ємності (20.000+)
* Аптечки та турнікети
* Ситуативно просять воду, сигарети, запальнички, мобільні телефони, каву
* Інше
Чим ближче і гарячіше фронт, тим більше питання стоїть не «що доставити?», а «як доставити?». Буває, що військовим пробратись навіть на ксп роти вже напряжно і треба вичікувати момент тиші, щоб проскочити — в таких умовах вже не йде мова про волонтерську допомогу, хоч би їжу та воду доставити людям.
Чи правильно я вас розумію, що вам цікаво, чи не привласнюють більшість допомоги у західних областях України, бо лише мала частка доходить до фронту? Якщо так, то можу відповісти що я спостерігаю останній місяць по «волонтерці» для нашої бригади:
По-перше, до штабу і військових частин часто приходить допомога, яка необхідна для переселенців (підгузники, прокладки жіночі, ковдри і т.д.) в результаті потрібно додатково займатись логістикою речей для переселенців.
По-друге, я не бачив випадків привласнення чужого майна. Відділ, який розподіляв волонтерську допомогу на фронт сфокусований тільки на тому, щоб все по максимуму доходило куди потрібно.
По-третє, проблеми з волонтерською допомогою здебільшого через некоректні запити або банально погану комунікацію. Якщо від людини є конкретний запит по речам до конкретної особи (взводного, ротного, комбата) і ця конкретна особа в міру адекватна, то все прибуде по призначенню. Те саме по запитам до друзів/знайомих: якщо адекватний командир підрозділу, то все буде добре. Інша мова йде про те, що не всім може вистачити волонтерської допомоги, яка була відправлена на бригаду, бо тут вже вище керівництво дивиться на пріоритети по підрозділам при розподіленні.
Піти в піхоту, розвідники чи артилеристи? Без попередньої підготовки, хоча б мінімальної, мало хто захоче у себе бачити непідготовлену людину у підрозділі без критичної потреби. Потрібен час, щоб «притертись» до підрозділу, зрозуміти навички людини, як вона поводиться у бойових умовах і чи не кине свою позицію при обстрілі і т.д. «Ти сильний рівно настільки, наскільки сильний найслабший із твоїх воїнів.»
А так хоч ти в прес-службі, рембаті, батальйоні логістики тобі все одно потрібно бути готовим стріляти, займати оборону, якщо є інформація про можливий напад.
В кращому випадку у розподільчому центрі ви зможете розповісти про свій досвід і де могли б бути корисним. Але зазвичай всі офіцерські посади зайняті і на специфічні по типу операторів дронів/коптерів важко потрапити, цьому навчаються контрактники, у мобілізованих «піджаків» майже нема шансів потрапити на цю позицію.
Після публікації до мене звернулись колеги по ІТ цеху в ЗСУ. Вони вже зробили багато корисної роботи і продовжують це робити далі. Розповіли про фонд dopomoga2022.org за допомогою якого вони збирають кошти для дуже крутого і корисного девайса: SKYctrl, «яка автоматично ідентифікує малі і тактичні дрони та протидіє їм на різних частотах за допомогою електромагнітного випромінювання».
Завчасно дякую всім, хто може допомогти!
Чув, що за запитом можуть робити каші/їжу без м’яса, але не впевнений, що завжди є така опція. А так перше, що спадає на думку, це різноманітних видів і форм каші та салати.
Викладіть АПК у вільний доступ, щоб можна було вже скачати
Служба в резерві: підписуєте контракт, час від часу ходите на навчання по спеціалізації ЗСУ, в разі бойових дій будете підготовлені і викликані.
От тільки мало хто так робив.
Відставити «зраду»: я сам прожив 16 років в Мукачеві, 16 років у Києві і я бачив більшість «місцевих» у мукачівському військоматі у перші дні. Так, військомат працює відверто погано, але гребуть всіх без розбору «місцевий» чи «приїзжий».
В загальному якщо нема мотивації йти у військо, то краще про це всюди говорити, дзвонити, писати і є велика ймовірність не потрапити туди. Немотивованих ніхто не хоче бачити у війську.
Ага, десь так і думав: Закарпаття дуже інтенсивно гребе, набагато більше ніж інші регіони.
Я з 27.02 в ЗСУ, мені вже ні до чого дзвонити :D
Який саме військомат?
Так, Шрайк добре пише. Повний текст його коментаря:
Давайте отдельно прокомментирую интервью Залужного. В «Шрайк Ньюс» я запостил один кусочек, но вероятно в других местах вы наткнетесь и на другие.
Из некоторой косвенной информации я давно сделал вывод, что Валерий Залужный не большой любитель выдавать что-либо вообще на публику. Его б воля, все сообщения о войне были бы в духе «наши войска мужественно противостоят врагу». Но мы живем в информационную эпоху и информация — это тоже оружие. А значит его нужно использовать.
И поэтому мы видим украинскую САУ «Богдана», которая мужественно стреляет в сторону моря, и решаем, что это благодаря ей освобожден остров Змеиный. Мы читаем в статье про ракетные удары по аэродрому Саки, и думаем, что удар по этому аэродрому наносился ракетами. И т.д. и т.п.
Естественно, все это направлено не на нас, а на противника. Не уверен, что такое информирование внесло большую сумятицу в их ряды, но хуже явно не сделало.
А кроме противника, у нас еще есть и союзники, которые помогают нам в том числе и оружием. И хотелось бы, чтобы помогали больше.
Когда Валерий Залужный дает интервью The Economist, он обращается к западной аудитории. Он говорит, что возможно новое наступление на Киев, что в Мордоре орки куют за Уралом россияне готовятся, а у нас недостаточно вооружений.
И это правильный посыл — «дайте еще».
Причем посыл от самого что ни на есть профильного человека, а не от очередного специалиста по СМИ и коммуникациям.
Кстати, в уже упомянутой статье Залужный пишет примерно то же самое — враг силен, он может продвигаться на Киев, в Запорожской области, на Донбассе, наступать из Беларуси, способен овладеть Николаевом и Одессой. И что ЗСУ попробуют нанести контрудары в 2023 году, но для этого нужно многое сделать.
Статья опубликована 7 сентября. А вскоре после этого ЗСУ освободили Харьковскую область, а затем и Херсонское правобережье.
Поэтому Главкома нужно поддерживать. Враг силен, а нам нужно оружие. Это правда.
Но при этом нужно понимать, к кому он обращается.