@Mykyta Melnyk Я спробував проаналізувати ваш приклад, але не зміг його зрозуміти з логічної точки зору. Можливо, Ви не все вказали, або я щось пропустив.

Підсумую, як я зрозумів Вашу думку.
Дано:
— Аптека продає дорожче
— Через агрегатор дешевше (якщо бронювати ліки через агрератор).
І ви робите висновок, що це така модель монетизації агрератора. І до того ж Ви вважаєте таку модель монетизації агрегатором не чесною (я так розумію, нечесною до покупця?).

Я не зрозумів тут двох речей:
1. Як саме ця модель монетизації працює для агрератора? (оскільки через них виходить ДЕШЕВШЕ, ніж напряму через аптеку)
2. Де саме нечесність з боку агрегатора щодо покупця? (оскільки для покупця бронювання через агрегатор виходить ДЕШЕВШЕ).

Хм, я тоді не правильно зрозумів ваше повідомлення.
Ви попередньму повідомленні сказали, що у вас історія і релігія, але нічого не згадали про математику. Дивно. Аж цікаво стало, скільки ж тої релігії і історії було (ну і на якому факультеті)?

Я особисто релігії, як такої, не вивчав. Був коротенький курс «Історія релігії» (це мабуть одна пара на два тижні протягом одного семестру) — і все. Не знаю, чи допомогло, але й нічим не завадило.

1. Я не сприймаю питання «що мається на увазі вища освіта?» як серйозну дискусію.

2. Якщо історія і релігія — це основні спеціальності вашої вищої освіти, то ок, це ваш вибір (це лише підтверджує те, що при виборі місця навчання не планувалась всерйоз робота в IT).
Але, наприклад, в мене основними були фізика і математика. І хоча я не передбачав, що буду працювати в галузі розробки програмного забезпечення, вважаю, що отримав дуже хороший фундамент здатності вчитися, вникати у нові концепції, і просто логічно думати.

Тут штука в тому, що ми дивимось на це ретроспективно (озираючись назад в минуле, знаючи сьогодення).

Але під час здобуття освіти людина не знає свого майбутнього, вона не знає, ким буде працювати. І тому освіта — це, по-перше, база, а по-друге, вміння вивчати нове.

Ясно, якщо людина знає, що вона буде все життя девелопером якихось простих систем (наприклад, «формошльопером» :-) ), то вона може вирішити, що їй вистачить двох років, щоб вивчити програмування (а хтось взагалі скаже, що пів-річних курсів достатньо).

Але потрібно оцінювати наскільки така ставка ризикована.
Чи впевнений я після 11 класу, якою буде моя професійна кар’єра, щоб зробити ставку на курс по програмуванню, замість повноцінної вищої освіти? — особисто я не готовий робити таку ставку. А ви?

Що означає «тренд покинути вищу освіту» з точки зору даних, а не одиничних прикладів?
Який відсоток мільярдерів а Америці покинули вищу освіту?

Також цікаво було б порівняти наступні величини: (1) відсоток людей, які стали мільярдерами серед тих, хто покинули вищу освіту; з (2) відсоток людей, які стали мільярдерами, серед тих, які здобули вищу освіту.
Але то вже дуже тонкі метерії :-)

1) ну те, що не їх зона відповідальності, то таке. Їм же це не заважає

презентували проєкт зміни предмета інформатики в школах

2) Якщо Ви вживаєте слово «Фактично» в буквальному сенсі — то я з Вами згідний, вчитель на місці може взяти ініціативу на себе, і викладати предмет так, як він вважає за потрібне.
Але це абсолютно не вирішує проблеми Програми з інформатики — оскільки така програма складається централізовано. А отже, вчитель дуже ризикує, відходячи від такої програми. Не знаю, чи є ЗНО з інформатики — бо в такому випадку це ще більше ускладнює можливість відхилення від програми.
3) Про сім’ї без комп’ютерів — це, звичайно, велика проблема. Але хіба це означає, що не потрібно актуалізувати (оновлювати) програму?

Якщо говорити про критичне мислення, то хотів задати наступне питання.
Чи припускали Ви, що без шкільного і університетського багажу, два місяці комерційної роботи в IT могли б і не дати того розуміння, яке в результаті було отримане?

Щодо мови програмування, то я згідний, що зараз є набагато кращі альтернативи, ніж Паскаль.
А от про todolist — це дуже спірний момент. Чи варто починати робити todolist, не освоївши спочатку основні поняття умов (if-else), циклів, змінних і їх значень, функцій (чи то краще процедур, методів), і потім класів і об’єктів?
Чи не приведе це до того, що всі вмітимуть написати todolist, але ніхто не вмітиме добре програмувати?
Просто цікава Ваша думка.

На мою думку, сьогоднішня реальність така, що крім людей з Мінцифри і з МОН більше ніхто не зможе вплинути на зміну програми з інформатики в українських школах.
Уявіть що Ви, або я маємо якісь ідеї в цьому напрямку — чи можемо ми їх сьогодні почати реалізовувати без залучення Мінцифри і МОН?
Як на мене, то відповідь очевидна — ні.

Тут не посперечаєшся :-)

Справа в тому, що я офіційних інструкцій МОН не знайшов.
Думав, може тут в спільноті хтось знає більше деталей.

Kostiantyn, Виглядає так, що з точки зору провайдерів ПЗ така підтримка декларується.
Мене ж цікавить, яка реальна процедура отримання такого ПЗ для конкретно українських вчителів і учнів.
Але поки що виглядає, що це все лише теорія, і немає однозначних інструкцій для цього розроблених, наприклад, МОН.

Так, це питання мене теж цікавить.
З того, що я зустрічав — то шкільна програма по інформатиці більше навколо Windows.
Звідси й виникли мої питання.

Дякую за Вашу думку.
Я згідний з нею в загальному.
Що ж стосується вчителів, то для декого з них важко почати працювати з Linux, якщо всі навколо користуються Windows. І тут я маю на увазі вчителів різних спеціальностей — мовників, істориків, математиків — які користуються компютерами для, наприклад, проведення уроків онлайн при дистанційному навчанні.

Можливо, було б класно, якби МОН мав рекомендації щодо стандартного програмного забезпечення для вчителів, і там в переліку було б лише вільне і безкоштовне ПЗ, починаючи з ОС Linux.
Однак, я такого ніде не можу знайти.

Дякую за відповідь.
Так, я теж знайшов інформацію, що Microsoft надає безкоштовно Office365 для вчителів і учнів.
Але не знайшов ніде, які кроки потрібно зробити, щоб це отримати (наприклад, учню).
Цікаво, що коли я з таким питанням звертався до кількох знайомих вчителів, то вони навіть не дуже розуміли, про що я в них запитую.
Реальність, на жаль, така, що в переважній більшості вчителів і учнів неліцензійне програмне забезпечення.
Тому в мене й виникло запитання, а який офіційний чи хоча б рекомендований механізм отримання цього програмного забезпечення безкоштовно.

Ну тут не від мене залежить. Ось, наприклад, в цьому докементі на сайті МОН
mon.gov.ua/...​amy-10-11-klas/inf-ak.pdf
в «Орієнтовному переліку програмного забезпечення, необхідного для успішного навчання за програмою курсу» згадуються наступні програми: MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, і багато чого ще від MS.
Також бачив підручники з інформатики, в яких текст і приклади були зроблені на прикладі MS Word, MS Excel, і так далі.

Звідси й виникло запитання, а який механізм отримання цього програмного забезпечення для різних ролей, які задіяні в навчальному процесі в школі (вчителі, учні).

А в чому автор помилився?
P.S. Мабуть треба буде гуглити історію самому, щоб розібратись :-)

Дякую за пояснення.
Тобто, результат такий, що глядачі в залі помилялися, вірно?
З тексту я цього не зрозумів.

А можете пояснити суть прикладу з

Michael Aagaard

?
Тобто, він показав глядачам лендінг, задав запитання про зниження конверсії, всі відповіли, що причина в картинці. І далі ось це речення:

Но он провел много разных тестов с картинкой, и все другие на ее фоне проигрывали.

Що означає, що всі інші (тести?) на її фоні (на фоні картинки?) програвали?