Вибачте, але цей рейтинг трохи маячня.
Яким боком половина цих компаній пов’язані з Україною крім того, що в них тут є офіси.
В Україні є сенс рахувати тільки ті доходи, які потрапили на українські рахунки.
Навіть Львівський софтсерв скоріше всього залишає половину своїх грошей на рахунках в ЄС і США.
Додайте ще Самсунг сюди, бо є офіс Самсунга в Україні і є корейці які знають українську мову.

виглядає, як тема створена спецільно для реклами прожектора з купою коментарів від новостворених акаунтів, які створили спецільно для цієї теми. Не знаю, як тегнути [email protected] але тут повинен бути якийсь величезний хедер «РЕКЛАМА», щоб люди з самого початку бачили про що тема.

Щоб ви не обрали, вам повинно це подобатись, бо потрібно буде стати кращим в цьому.
PPC, SEO, Google ads... скоріше всього гугл і далі буде задавати тренди в рекламі в інтернеті, бізнес і далі буде шукати класних експертів які зможуть зробити крутий результат за мінімальний бюджет... просто вміти витратити мільйон недостатньо, якщо ви зможете за 500к зробити такий результат що інші за 1 млн, то вас будуть хантити агенції і інхаус діджитал команди.
Дизайн — скоріше за всього ШІ допоможе дуже з дизайном, тому потрібні будуть супер експерти в UX і в вирішенні бізнес проблем за допомогою ЮХ.
«фронтендом» — мабуть просто фронтендоб вже буде недостатньо, потрібно буде бути інженером який з допомогою ШІ буде вирішувати складні технологічні задачі.
ну це мій особистий погляд :)

Я думаю, там трохи інша ідея стоїть за цим всім.
Скоріше всього, вони хочуть щоб керівники виходили по суботах займатись «креативом».
Типу у керівників 5 днів на тиждень операційка, адміністрування, поточні справи, мітинги... А по суботах будуть якісь воркшопи, стратегічні сесії, щось на що не вистачає часу впродовж тижня.
«six-day work week for executives to inject a sense of crisis and make all-out efforts to overcome it»

якось трохи сумнівно звучить «масштабна кібератака» на гігантського оператора в якого купа сікюріті політик, процесів, бекапів і тп. Мені здається, щоб там все лягло, потрібно просто вручну все вимкнути.
Можливо це один з пунктів чек-лісту для перепродажу/націоналізації?
Є вірогідність, що в якийсь момент зявиться новина, що оператор критичний і для стабільної роботи і гарного кіберзахисту його потрібно націоналізувати/перепродати комусь за недорого.
Є якісь чутки з цього приводу?

Я думаю, є один (або три) виклики в українського ІТ:
1) недовіра інвесторів. Якими би не були круті ідеї, але імплементація важливі не менше. Для цього потрібні гроші. А для інвесторів важлива стабільність. І це не тільки фізична безпека чи світло, а й правила гра. Кожна влада намагається якимось чином вплинути на правила гри, починаючи від глобальних змін типу податків, судів і аж до місцевих, де спробуй в районній адміністрації знайти когось хто англ мовою розскаже як зареєструвати підприємство за новими правилами.
2) недовіра кінцевих споживачів. це потребує часу, щоб весь світ довіряв українським-українським тех продуктам так само як європейським чи американським.
3) недовіра українців до України. Як ви бачите, успішні українські компанії банківські рахунки тримають в закордонних банках, деякі команди теж набирають в різних локаціях про всяк випадок і тп.
---
Тому думаю оптимальний шлях для укр тех бізнесів це генерувати ідеї, намагатися їх валідувати тут, шукати іноземні інкубатори, переїзжати в штати або в ЄС, отримувати більше інвестицій там, залишати і розвивати рнд офіси в Україні.
Думаю, в найближчі 10-20 років буде краща ситуація з довірою українців і інвесторів до України, але недовіра кінцевих споживачів це довготерміновий виклик.

дякую, стосовно (5), так а які зараз універи круті в Україні?

можливо просто не хвилюйтесь? в моєму розумінні потрібен завжди якийсь час щоб переспати зі знаннями. Можливо просто акумулюйте знання, щось пробуйте, дивіться навколо, а з хвилюваннями почекайте кінця другого курсу? або навіть третього? я думаю по мірі того як ви щось вивчаєте в універі, щось вивчаєте самостійно, щось пробуєте і з кимось знайомитесь, пазл повинен якось скластися.

гарна історія, дякую!

це зрозуміло, а що рекомендувати тоді?:)

типу якщо любиш фізику — фізфак КНУ, а якщо математику — ФПМ КПІ? а фізфак він більше фундаментальний чи там щось прикладне є? а ФТІ в КПІ якщо?

А можете трохи ширше поділитись основними бенефітами?
Я пішов чекнути, що в них на сайті. Дивлюсь, «ІТ та бізнес аналітика», щось новеньке. А це просто маркетингова назва спеціальності «Системний аналіз». Думаю, порівняю программу з Системним аналізом ІПСА, программи дуже схожі, тільки на ІПСА додаткові предмети математично-логічного типу, а в УКУ бізнес аналіз, проджект менеджмент і ще пару варіативних. Ну і ціна питання в УКУ 440 тис грн за бакалаврат. Тому цікаво, що всі мають на увазі, коли кажуть що УКУ найкращий варіант. Ну і тоді питання до цього конкретного кейсу, що краще — безкоштовний Системний аналіз в КПІ на ІПСА чи Системний аналіз в УКУ за 440 тис?

o kurde! / o kurwa! / o kurcze! — спробуй розберись як правильно і в чому відмінність?

Мені трошки «крінжовою»? виглядає ця стаття
1) як би всі тут не любили модель ФОП з 5%, але скоріше за все ви податковий резидент Польщі і рекламуєте як зекономити на податках там реєструючись фопом в Україні — виглядає не дуже чесно.
2) плюси досить сумнівні. 100% україномовний колектив це мінус мабуть; допомагати країні можна просто донатами без мутних податкових схем; компанія видає техніку бо сама зацікавлена щоб вся конфіденційна інформація зберігалась на корпоративній техніці.
3) виглядає як якийсь антіпіар Генезиса: крім того що маючи офіс в Польщі компанія співпрацює з податковими резидентами Польщі через українських ФОПів, ухиляючись від платежів з роботодавця, та ще і специфічний підхід до укр співробітників які переїхали до Польщі: хочеш бути офіційно офрмленим в польському офісі компенсуй свій податок а може щей платежі з роботодавця?
4) взагалі якщо у вас не зіркова зп а в рамках 120000 злотих, то виглядає що (120к*12%-3600)/120к=9%. Тобто з зп десь 2200$ в міс Польща пропонує платити 9% податків і надає за це вам всі польські соціальні гарантії? але я не дуже експерт якщо чесно в польських соц гарантіях.

думаю, можеш обрати будь-який))) попитай, де викладачі адекватніші)))
бенефіт КПІ мабуть комюніті, якщо ти спілкуєшся з людьми не тільки зі своєї групи, то потім маєш багато знайомих в різних ІТ компаніях.
якщо ти прям дуже сильно не хочеш поступати в закордонний ВНЗ зараз, то по-любому потрібно хоча б на магістратуру в ЄС. Там і досвід корисний і щось більш наближене до сучасності може бути.
гуманітарні предмети в КПІ теж така собі тема, вони типу повинні софт скіли розвивати, але більший контрібюшн в твої совт скіли буде якщо будеш зі студентами якимись проектами займатись або навіть просто в мафію грати))))
ну і англійська в кпі теж гіблая тема, якщо в тебе ще не аппер-інтермідіа, то придумай як тобі її прокачати до 7 з IELTS до 4го курсу. (Європейські внз зазвичай просять 6.5 або 7 ielts)

Перепрошую, але трохи вода водою виглядає стаття. Гучний заголовок, а рекомендації менше половини тексту і трохи масло масляне.
ну і як реклама вашого роботодавця то теж чогось такого особливого не побачили.

Думаю, основний критерій щоб вам подобалось!
Типу ви мешкаєте там і відчуваєте, що вам подобається. Бо основний метч повинен бути ваш характер, вподобання і вайб, комюніті обраного міста.
Зробіть список із 5 країн з різних регіонів, оберіть 1 місто з кожної країни і протестуйте по декілька місяців кожне. (наприклад 1 місто з Швеції/Данії (Мальмо/Копенгаген), 1 з Німеччини/Нідерландів (Берлін/Амстердам), 1 з Іспанії/Португалії (Барселона/Лісабон), 1 з Польщі/Чехії (Варшава/Прага), і Лондон)
Комбінація пунктів вище найкраща в Україні, а всюди в ЄС/ЮК ± однакова, як тільки десь зявляється більше бенефітів, то туди їдуть люди з інших країн і все вирівнюється. (наприклад в ЮК відносно низькі податки але це компенсується вартістю аренди житла) Мені здається, для ІТ спеціалістів-громадян ЄС переїзд між країнами це майже як релокейт між Києвом-Львовом-Одесою..

"

Справедлива така система с точки зору суспільства?

"
Справедливість це дуже відносне поняття, бо залежить від того з чим ви порівнюєте.
Кожен знає людей, які платять 18% з повної зп, так само кожен знає багато випадків зп в конвертах, неоподаткованих корупційних схем, оптимізацій ПДВ і тп. То який еталон тоді використовувати для визначення справедливості?
Але акцент на чесності. Формат ФОП чесний, і цей формат використовує майже 2 млн людей, тобто 1/8 від працючих осіб в Україні.

роботодавці сплачують ЄСВ так само як і ФОПи. Тільки у випадку роботодавця він платить 22% рахуючи від вашої зп (але база не більше 97 тис грн), а ФОП може обрати будь-яку суму нарахування від 6 до 97 тіс і з них сплачувати. Більшість ІТ спеціалістів платить ці 22% від 6 тис, а на пенсію чи саббатікл відкладають іншими способами. ЄСВ по логіці не зовсім податок — це збір у фонди для накопичення грошей які ти потім будеш використовувати у випадку пенсії або безробіття. Тільки у випадку України він використовується як податок прям зараз — тобто ти сплачуєш внески не на свою пенсію, а на пенсію теперешніх пенсіонерів, а на твою пенсію буде хтось інший скидатись.

Доречі, якщо нарощення ВПК це досить тривалий процес, то думаю паралельно подтрібно буде розвивати «Еко» оборонку: викопати довгий ров на східному кордоні, додати дремучого лісу і побудувати ще парканів на додачу.