Перші кілька автівок, які ми пригнали в армію, були куплені в тому числі і на гроші, які дав Аквелон за запитом Яни. А ще були вакуумні помпи для лікарень Львова і Чернігова. З Яною ми так і не встигли розвіртуалитися. Але завжди були на зв’язку. У мене досі висять повідомлення до неї за день до загибелі.
нічого не буде. Щонайменше, найближчим часом
ключове слово у висновку — «може». За огляд — дуже дякую :)
дякую за службу і захист!
можливо, тому, що звикли шукати лише російською.
для початку варто зазирнути на ці два сайти: manifest.in.ua і tydyvy.com
До того ж ліміт на зняття готівки з гривневих карток змінили на щотижневий. Раніше можна було знімати 50 тис. грн щомісяця, тепер — 12,5 тис. грн кожного тижня.
Це ж за кордоном, а не в Україні.
я не люблю комп’ютерні ігри, на жаль. Чи на щастя...
а я не знаю, як відпочити. Хочу. Але не знаю — як.
відразу поліз у коментарі :)
Дякую за службу! Успіхів на фронті! Бережіть себе і повертайтесь живим і з перемогою!
власне, в україномовному середовищі «айтівець» (як і «атовець») заходить на ура.
айтівець — цілком нормальне слово :)
ну, те, що Ви зі мною не згодні, нічого не змінює :) Люди думають Образами. Так, ми можемо в голові самі собі проговорювати певні моменти, щоб закріпити їх у пам’яті. Але це не є думанням. Якби я думав мовою, то я би ніколи не вивчив і вільно не розмовляв би, наприклад, англійською.
люди не думають мовами. Інакше б як ми могли так швидко перемикатися з однієї мови на іншу?
Коротка відповідь: «Ні»
Це називається не «відповідальність за всіх наших колег і клієнтів», а співробітництво з окупантами. Не вийде стояти розкарякою. Ніяк не вийде.
або у нас просто корупцію у нас мутять здебільшого пронирливі істоти, для яких російська — це як товстий золотий ланцюг на шиї: наче й не треба, але «пацани кажуть, що то статусно».