Додам трохи інформації з «того боку» за моїх 12 років у консалтингу у Німеччині
— знання домену — дуже важливо, без домену далі ніж перше інтерв’ю не пройдеш; очікування від консалтера — він має знати більше ніж власні спеціалісти.
— окрім домену — локальна мова (принаймні у Німеччині) і культура.
— не можна недооцінювати факт локального офісу, але і суму грошей на рахунку цього офісу також треба враховувати. Усі тендери, у яких я брав участь, містять пункт щодо фінансової стабільності фірми, тендер на мільйон не дадуть фірмі, в якої за душею лише мінімальний стартовий капітал.
— на європейському ринку фірми, які відносяться до публічного сектору, змушені йти на публічні тендери ЄС починаючи з суми 400 тис євро. Участь у тендері ЄС є складним.
— великі фірми, як правило, мають свої ІТ-відділи, там свої відносини з аутсорсинг-партнерами. Менші фірми є більш відкритими до нових стосунків, але і проекти менші, і ставки нижчі. Не завжди такі проекти мають зміст з точки зору бізнесу.
І напевне останнє — я цілком свідомо пішов з консалтингу у фінансовому секторі. Причина — ринок вироджується/виродився і для консалтингу залишається дуже мало місця. Знання домену концентруються або у топ-банках, або у топ-продукт-фірмах, ринок індивідуальних рішень майже відсутній. Аналогічний розвиток я бачив і в деяких інших галузях. Індусів на ринку Німеччини я в консалтингу не помітив (вони присутні через фірми а-ля Accenture або власні офшор-ІТ-відділи, але знання доменів офшор-індуси не показували).
Нікого з Big 4 я в IT у наших фінансових проектах (торгівля цінними паперами, деривати)е зустрічав. В Deutsche Bank активні в ІТ Capgemini, в іншому приватному банку — BearingPoint. А так — це продуктові фірми (Sungard, наприклад). Але моя дружина каже, що у них в банку зараз PwC якийсь проект робить (регуляторні тема)...
Напевне є окремі теми де Big 4 є лідерами, найімовірніше це пов’язано з впровадженням ІТ рішень їхньої основної діяльністі (аудит).