Дозволю тобі із тобою не погодитись — плата за вхід, це не банальна людська жадібність. Людина більше цінує те, за що вона платить гроші і ретельніше шукає для себе в цьому вигоду.

Це я й намагався висловити поняттями «жадібність» яке пізніше змінив на «совість» :)

Раз на те пішло, дозволю і собі висловити думку як одному з активістів ІТ-івентів (як в плані участі в одних, так і в плані організації інших).

Звідси і далі — лише особистий погляд на хід речей.

При организации бесплатного мероприятия очень сложно угадать какое реальное количество зарегистрированных участников «дойдет» до места проведения. Этому могут помешать плохая погода, самочувствие, причины в стиле «ой, извини, мне срочно нужно вынести елку в июле» и банальное человеческое «впадло».

Як показує практика, те саме «банальне людське впадло» прекрасно себе почуває і працює при будь-яких умовах. Старатись перебити його «банальною людською жадібністю» — заняття з двома сторонами медалі (особливо у пострадянських країнах), так як реально складно вловити ту саму прийнятну для всіх межу, до якої люди будуть готові платити і тоді вже ця сама жадібність совість не дозволить їм пропустити уже оплачений захід, а з іншого боку — не перестаратись, щоб ця ж жадібність не нашептала на вухо «та ну його нафіг за такі гроші, і до того ж далеко, і до того ж погода хрєнова, я краще посиджу вдома, почитаю Хабр».

На бесплатные (или условно бесплатные) конференции приходят все, кому не лень (вспомните хотя бы IT Jam или iForum). Ни в коем случае не хочу сказать, что вышеуказанные конференции плохие, но люди туда идут явно не за докладами.

Заради справедливості зауважу, що IT Jam і не позиціонувався як конференція, ціль заходу була допомогти учасникам поспілкуватись на цікавих їм спотах з такими ж цікавими людьми і сформувати/укріпити ком’юніті — і для такого формату масовість, навпаки, зіграла хороший плюс. У всякому разі, я про цьогорічний IT Jam, на минулорічному «конференційному» масовість у більшості секцій прекрасно регулювалась тісністю приміщень.

Поэтому из-за массовости качество докладов падает, ведь докладчику приходится развлекать народ, а не концентрироваться на мелочах в своем докладе.

Навряд чи я повинен тобі про це розповідати, але хоч не хоч — доповідачу завжди доводиться розважати народ, особливо якщо він виступає в другій половині івенту. Просто в будь-якому разі не буває такого, щоб всі доповіді були всім цікаві (хтось уже чув і сам розбирається в темі, комусь просто конкретна тема / фреймворк / etc., про який розповідають, не дуже цікавий, а до наступної доповіді треба «перекантуватись») і тому в обов’язки доповідача крім «концентрації на дрібницях в доповіді» завжди входить те саме вміння привернути увагу і «розважити». Власне як показує практика, це і вирізняє тих, що

Выступать ярко при 1000+ участников могут единицы.

і, чесно кажучи, я сумніваюсь, що тут допоможе «вирощення доповідачів» в теплиці компанії; хоча хтозна, залежить від рівня тренінгів, яких, як ти правильно зауважив, в наших компаніях ще треба пошукати (а то і випросити в керівництва).

Вторая проблема участников в том, что они ведутся на громкие имена — Microsoft, Google, Yandex. ... Из-за этого технически озлобленные прогеры начинают забрасывать вопросами девочку из бухгалтерии (по совместительству PR менеджера), из-за чего у девочки потом шок от невоспитанных прогеров, а у прогеров мысли «так я и знал, в компании XXX работают одни чудаки».

От чесно — напевне, я десь не там ходжу (зрештою, я не так часто буваю на платних івентах, можливо мова про них і там все інакше) , але ні разу не стикався з подібною ситуацією — що від Microsoft, що від Yandex, завжди потраплялись доповідачі, які розбираються у своїй сфері і з якими не гріх лишитись після доповідей, щоб отримати вичерпні відповіді на назрівші питання, обмінятись контактами та співпрацювати в майбутньому (у всякому разі, для мене ці дві компанії і були першими, на конференції яких потрапив і досі не мав причин розчаровуватись чи жалкувати про свою в них участь). Про Google не в курсі, якось поки не склалось.

Другой вопрос, что экономический эффект от мероприятий может быть больше, чем затраты на его проведения.

Хотілось би зрозуміти, як це стикується з

Думаю, что лишь несколько крупных конференций себя окупают. Большинство мероприятий (даже платные) — убыточны.

Так як в принципі не зрозуміло, якщо така статистика і справді правильна — для чого компаніям проводити заходи, від яких вони ідуть в мінус (і, на всяк випадок — давайте не будем говорити про «все проводиться заради фану» — завжди присутня фінансова сторона у вигляді [безпосередньо вартість входу на івент]-[затрати на проведення]+[непряма віддача з піару компанії для уже зібраної ЦА]). І так, я маю певні уявлення, щодо того

сколько стоит кейтеринг на 100 человек и обеспечение интернета на мероприятии. А потом (просто ради интереса) поинтересуйтесь, сколько стоят услуги синхронного перевода и авиабилеты, чтобы привезти 1-2 спикеров, например, с Европы

, але не буду придумувати нічого нового і просто погоджусь з Кузняком — учаснику абсолютно нецікаво, як саме орги вирішують оргпитання, він як замовник — платить свої гроші і бачить готовий результат, і якщо його щось не задовольнить, то вернути його довіру, щоб він прийшов і на наступний івент, буде реально складно, а в ряді випадків — неможливо, якими б поясненнями не прикриватись. І в цьому плані «безкоштовні» івенти виграють — на них людина завжди може прийти банально поспілкуватись за кавою і печеньками по великому рахунку незалежно від рівня доповідачів, вибору приміщення, глючності інету та інших подібних питань.

Власне тому треба відразу розуміти, яка ціль заходу.
Якщо хочеться донести людям інформацію про щось, чого вони просто так [ще] не знайдуть в інеті (як приклад — build by Microsoft), продемонструвати щось (та ж CES) і тоді, без сумніву, оправдані всі затрати, так як і організатори, і учасники впевнені, в тому, що їм є чим поділитись один з одним — одні — якісним контентом і власними силами, інші — платою за рівень організації та, що важливіше, контент, якого вони не можуть отримати більше ніде.
Якщо ж ціль заходу — донести людям щось, що в принципі можна знайти, але про що цікавіше послухати від живих людей, які цим професійно займаються і з якими можна поговорити в кулуарах і на афтепаті за бокалом пива з користю для обох сторін, то слід розуміти, що як людей не заманювати гучними назвами компаній / доповідачів — більша частина не буде готова викладати за це 100N-у суму і, як би це не було сумно, все одно доведеться розраховувати лише на старе добре спонсорство зі сторони компаній, зацікавлених в учасниках заходу як ЦА для свого піару.

Власне тому і питання

Сколько должен стоить билет на конференцию на 200-300 человек?

не може мати однозначної відповіді та повинне визначатись у кожному взятому випадку окремо.

Сорі за купу тексту, наболівше, тому трохи понесло :)