Боюся спитати, а ми зараз в 16 чи 17 столітті? Бо, якщо ми так будемо далеко дивитися в минуле, то почнемо обговорювати як вийти на кордони Київської Русі)
Якщо я не помиляюся, то ми з вами живемо в 21 столітті, а Україна це цивілізована демократична держава, яка не нападає на інші країни, а захищає свою власну

Ну так беріть і вчіться, бо ще трохи і треба вже Москву брати. Завтра звільняємо Херсон, через тиждень Мелітополь, «два-три тижні, максимум місяць» Крим, а там до Нового року вже маємо запускати феєрверки на руїнах Кремля. Ви ще встигаєте долучитися до цього дійства)

Ну що я можу на це сказати? Автор може прийти до військомату, вступити до лав ЗСУ і очолити процес наступу. Бо взяти Бєлгород чи Кубань, сидячи на дивані, трохи проблематично)

Як на мене, дуже погані поради.
1. По першому пункту — якраз навпаки треба анамагатися жити як раніше та підтримувати економіку країни по максимуму. А відкласти похід до лікаря чи до спортзалу це повна дурня. Чим твоє слабке здоров’я допоможе країні?
2. Якщо всі покинуть країну, то хто буде працювати на економіку держави? Хто буде забезпечувати виробництво товарів, їхню реалізацію, надання послуг? Тому теж повна дурниця.
3. І де тут порада, як остерігатися обстрілів? Якби було сказано, що у разі тривоги потрібно негайно перейти в укриття і не нехтувати цим, то це була б дійсно важлива порада.
4. У сільську місцевість так само ракета може прилетіти. Імовірність точно та ж, що і в житловий будинок у місті. Плюс у більшості сіл немає облаштованих сховищ, поганий зв’язок, інтернет і не всюди є сирени.
5. Підвал наспраді дуже погане сховище, адже має лише один вхід. Якщо його засипле, то ви опинитеся у пастці. Проте, якщо іншого укриття немає, то краще вже підвал.
6-7-8. Тут правильні поради
9. Також вірно, але варто уточнити, що не потрібно всі сили віддавати лише на волонтерство або йти у тероборону. Насправді коли ви будете якісно робити свою роботу, сплачувати податки, за можливості вчасно сплачувати комунальні послуги і підтримувати місцевий бізнес — ви уже допомагаєте піднімати і так слабку після війни економіки держави. Адже якби не було надійних тилів, то і армія не могла б так потужно боронити державу. Це дуже важливо розуміти, що економіка на місцях має працювати, особливо це стосується західних областей, де не ведуться бойові дії

А щодо підтримки вітчизняного виробника, то одразу згадується пісня Слєпакова «Купи г**но». Якраз в тему)

Треба було табличку «сарказм» тоді поставити))) бо я трохи не в темі цього приколу

Не бачу зв’язку між художниками та солдатами НАТО

Звертаючись до потенційних інфопартнерів з проханням розмістити анонс події, отримували мовчазну відповідь або лист з прайсом. Це поширений стереотип: якщо «айтішка» хоче розказати у публічному просторі про свої ініціативи, має платити.

Як колишній журналіст мушу сказати, інфопартнери не живуть святим духом і за їхні послуги треба платити. Ви ж не приходите, приміром, до перукарні і не просите підстригти вас безкоштовно? Тому реакція цілком очікувана і адекватна.

чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?

А задайте собі питання, чому IT-сфера повинна купувати ці картини? Чим вони мають їх зацікавити і яка їхня цінність? Адже мистецтво у сучасному світі це такий же товар, а художник як продавець повинен мене зацікавити купити його продукт. Це те ж саме, якби ви прийшли в автосалон і не купили машину, а консультант вас би звинувачував у тому, що ви не купуєте у нього авто, «давайте мені гроші, ви ж їх маєте, я бачу». Вини покупця немає в тому, що він не купив товар)