А подумати про найсуттєвішу різницю між арміями США і України?

В одну люди йдуть самі і погоджується брати участь у феодальному театрі.
В іншу абсолютна більшість потрапляє або проти волі, або через те що всі інші альтернативи — поза законом.

Армійські затяги... Шо зробить людина в армії США, якщо її ті затяги задовбуть вкрай?
Чи може людина в поточній армії України зробити те саме?

Це вже не кажучи про матеріальну сторону питання.

Я вам відкрию таємницю — молодші офіцери теж десь там між рабами і рабовласниками

Овва, ще й не раз задумувався

Можливо тому, що у них купа підлеглих, а можливо тому що у них є начальники і командири
І інтереси підлеглих, які вони повинні захищати, в абсолютній більшості випадків, абсолютно не обходять вищих навчальників і командирів, яким вони повинні підкорятись.
І те що я вам писав в попередньому повідомленні стосується і цього щабля теж.
Командир/начальник повинен адекватно пояснювати свої рішення підлеглим, в тому числі, щоб вони були здатні пояснити свої рішення своїм підлеглим.
І «сферична необхідність у вакумі», «не бачу доцільності» — то не аргументація, то ху..я яка нікому не потрібна.

Доцільність задоволення рапорт а підлеглого полягає саме в задоволені потреб і бажання підлеглого. Це вже доцільно, і відмовити можна маючи якісь вагомі аргументи, а не:" Не буду подавати вище, бо все одно не підпишуть"

Результат — когнітивний дисонанс і наступні проблеми з «морально психологічним станом», а потім і з психічним здоров’ям.

А і в додаток — про «морально психологічний стан»
Є достобіса різних служб і офіцерський посад в них, в яких розмір ГЗ більше від командира взводу/роти, а підлеглих — кілька старшин і солдатів в гіршому випадку( бо є і без підлеглих)
Скажіть чим має керуватись людина яка може думати, щоб обрати/хотіти комвзводу замість чогось іншого в штабі?

А чому людина одразу не пішла служити в Азов

Можливо людина наївно думала що в ТЦК дадуть ради знайти застосування її досвіду і вмінням.
Військовим, ;), важко зрозуміти що для цивільних людей, оці всі фокуси з нескінченними рівнями узгоджень і різних силових структур, як і решта формалізованих атавізмів слабо узгоджених з здоровим глуздом — темний ліс.
А потім зрозумів, шо робить не те що може, а те що не хоче, знайшов частину в якій треба робити те що він хоче, і переконав частину, що він вартий того щоб його взяти — win-win і взаємна згода

>

Окрім автор служив в ЗСУ, захотів перевестися в НГУ

А на те щоб мобілізувати людину в НГУ(ну або в ЗСУ, ДПСУ, whatever) згода їх командування потрібна?
Якщо ні — то якось дивно і не логічно.

Те що ви написали — те як воно є
Я ж пишу — так як є це неправильно і нелогічно.

Ну і в додаток — спробуйте себе, а потім іншу людину здатну хоч трошки думати, переконати в тому, що особисто начальник Генерального штабу розглядає рапорт про переведення рядового в НГУ. А потім командувач НГУ особисто розглядає рапорт про призначення рядового.

І так можна спускатись вниз по щаблям ланцюжка узгоджень, аж до моменту коли особа чий підпис стоїть під рапортом ОСОБИСТО його розглядає.
І по великому рахунку отієї останньої особи і її безпосереднього начальника цілком достатньо для вирішення такого роду питань.
І саме вони ЗОБОВ’ЯЗАНІ давати аргументовану відповідь у разі неузгодження/відхилення рапорту підлеглого.

І так, я чогось майже впевнений що вам хочеться написати — це ж армія, тут так не працює.
Так, і саме тому бажаючих треба ловити і бити, щоб примусити туди йти

Крайнім не буде ніхто, бо в поточній реальності нічого не порушено.
Наказ командира частини про переведення.
Беручи до уваги обов’язок безальтернативної субординації військовослужбовець повинен виконувати наказ.
В наказах(більшості) мотиваційна частина або не передбачена або є формальною аж до втрати змісту — «в зв’язку з необхідностю»
Далі мої припущення
Але ж тут був рапорт людини про переведення в конкретну частину(Азов), і рекомендаційний лист з тої частини.
І в нормальному світі командир повинен пояснити, чому рапорт людини відхилили, але перевели в іншу частину.

Не потрібно їхньої декларації про такі наміри
Достатньо факту переведення не туди куди людина збиралась і де її готові взяти
Бо відповідальність повинна бути рівнозначною з повноваженнями, а наразі відповідальність командирів виглядає мізерною у порівнянні з повноваженнями

Та ну блін :)
Якось виглядає вже як — говорити про щось аби говорити
Кілька місяців тому вже говорили про те що для

для багатодітних сімей, людей з інвалідністю та студентів денної форми навчання.

Відстрочка оформлюватиметься автоматично
А зараз вже про функціонал оформлення в Резерв+, як фічу
І якщо з оформленням автоматично була відмазка — тільки для цих категорій, бо тільки для них є доступ до реєстрів
То з заявами на відстрочку в Резерв+ які відмазки? чого тільки для обраних категорій відстрочок?
Нахіба витрачати сотні тисяч робочих годин в нікуди, щоб подати заяву...

Насправді ця вся історія не про

Цифровізація армії.

Вона про оптимізацю бізнес процесів, і там все настільки зле, що на 100 років роботи вистачить
Про цифровізацію тільки

дозвіл використовувати кваліфіковані електронні підписи

Та у мене товариша з бронню так мобілізували, то я в курсі.
Але шоб воно у них вийшло так зробити — треба не стояти на обліку, або не оновлювати дані.

Мені не доведеться :)
Мені простіше носити документи з правом на відстрочку з собою. Бо:
— факт подання заяви ніяк не підтверджується заявнику, подав заяву і все
— ТЦК не дотримується 7-денного терміну розгляду і в середньому по лікарні замість 7 днів їх розглядають 20+, а потім, через максимум 70 днів знову по колу, і що 20 днів без офіційної відмітки про відстрочку, що 70 — по великому рахунку однаково.

З приводу відмазки про доступність реєстрів.
У моєму випадку — потрібні 3 документидля підтвердження права на відстрочку.
Два з них доступні в Дії — тобто доступ до реєстрів є.
Третій — в управлінні Міністерства оборони (ЗСУ). Тобто реєстри доступні.

Пригоріло, але причина не в факті не реалізації функціоналу для ширшого кола, причина в подачі.
Подача здорової людини:
— «На жаль у нас не вистачає можливостей/ресурсів для реалізації функціоналу для ширшого кола»
Маємо: «Ми молодці, зробили костиль по простому шляху, а те що не зробили — то не наш провтик, і взагалі радійте що є щось»

Ну і загалом основна причина — на хіба навантажувати людей і ТЦК, походами в ТЦК що три місяці?

Ой, та ладно. Цих найбільше, а з рештою не, як і більшість речей в армії — віза від начальника: «Не бачу доцільності»

35 пунктів-підстав для відстрочки.
Вони обирають 3 з 35, щоб спростити життя обраним людям( і в першу чергу собі) і продають то як велике досягнення.

Вам за 2 години треба зарядити акумулятори яких вистачить на 10 годин.
Тобто без врахування втрат споживання протягом цих двох годин в 6(шість) разів більше, а з врахуванням у всі 7

Таке враження, що співбесіду сприймають як відбір в олімпійську збірну ;)
Це норма для senior позицій і трапляється для middle.
Я з обох сторін був, сильно більше співбесід проводив, ніж проходив, і в багатьох я знав з предметної області значно менше ніж кандидати — що і не дивно, бо якщо людину шукають, значить нема кому робити те, що буде робити вона.
З іншої сторони — загального досвіду в IT, та і життєвого, у мене зазвичай було більше ніж у кандидатів, що давало мені можливість оцінити, наскільки кандидат співпадає з вимогами вакансії.

*бучій сором %(
Найгірше в таких історіях — отим всратим придуркам, ні**я в результаті не буде, навіть дисциплінарки не буде, а по великому рахунку, якби вони платили компенсацію за 8 годин часу і моральну з своєї кишені, то таким бл**вом би не займались

Слушна думка, але, як власне і зазвичай, є одне велике — АЛЕ:
— право вибору
Воно все було б саме так, як ви описали, при відсутності незаконної заборони на виїзд закордон ;)
Тоді було б більш-менш логічно:
— приймаєш суспільний договір — тягнеш лямку
— не приймаєш — їдеш в «світ за очі»

А в поточному варіанті — срань

Важко зрозуміти шо малось на увазі в більшості вашого тексту.
Але, якщо я зрозумів правильно — «не варто бронювати по рівню податків, бо буде щось погане», я так розумію що народний бунт
Дивні очікування, але хоч зрозумів ідею

Пункти несходження двох тез( погляд з моєї сторони)
— мобілізація це не принесення життя в жертву, в загальному випадку.
— я не дискутую про всю ту кашу, яка є, і виокремлюю з неї тільки бронювання найбільш економічно активних військовозобов’язаних.

Воно — раціональне(найбільш ефективне) з точки зору використання наявних у держави людських ресурсів
Кудою б не крутив — раціональне

PS саме з тої ж причини офіцери сидять в окопах на порядки рідше, ніж солдати/старшини — їх менше, вони приносять більше користі, вчити їх довго

Щоб довго не обходити — а в чому ви цінність людського життя міряєте? У першому випадку?

Бо, на всякий випадок, у війні вона міряється в ефективності використання наявного ресурсу.
І з точки зору ефективності використання наявного ресурсу, набагато доцільніше використовувати тих хто заробляє більше грошей для заробітку грошей, а тих хто споживає гроші — для інших задач, у тому числі військових.

Я не обговорюю сприйняття суспільством, я обговорюю раціональність підходу.

Суспільство проти всього, проти канабісу, проти грального бізнесу, проти проституції і за смертну кару

Ви знаєте, навіть якщо опустити економічні моменти, є два підходи оцінки ситуації, коли здохла корова, а у сусіда жива:
— де взяти корову, і що зробити щоб не здохла
— як зробити, щоб у сусіда теж здохла

Який ви описали вище — самі вирішуйте.

Демобілізації не буде, або до кінця війни, або до дуже реальної небезпеки масового бунту. Бо військове керівництво не погодиться на демобілізацію.
Про відпустки і ротації і інші особливості радянського зразка армії — проблема не в тому що не вистачає людей, проблема в тому, що нікого не цікавлять потреби і бажання тих людей які є, в прямому сенсі — керівництво вважає, що підлеглі повинні виконувати накази і свої обов’язки, все. Яким чином на такий підхід вплине наявність додаткових людей? Хіба негативним, бо ще можна буде замінити, а поточних «дуже розумних», які заїкаються про права підлеглих і обов’язки командирів — відправити в умовний штраф ат, яких ніби і немає, але є

ПС, я не підлягаю бронюванню, так шо, з точки зору шкурного інтересу, мені все одно чи є воно чи нє. Але в ньому точно є економічний сенс, особливо, якщо говорити про IT, переважно експортна галузь з валютною виручкою