Чи не так? Якщо ви з Rust не працюєте то через рік ви його й забудете.

Не так. Конкретно Rust я не вивчав, але є мови, які настільки офігенні, що: (1) за рік невикористання Ви мову точно не забудете; (2) знання мови корисне не тільки безпосереднім використанням, а й розширенням світогляду, ті ж самі концепції можна з користю використовувати й у інших мовах (але в тій мові вони втілені елегантніше, тому там їх вивчити легше). Я не можу стверджувати, що Rust належить до цієї категорії (я його не знаю), але саме твердження «вивчати мову X, якщо не будеш її використовувати, ні до чого, за рік забудеш» у загальному випадку, по-моєму, хибне.

Хоча я не сперечаюся з тим, що теоретично той самий час можна інвестувати ще ефективніше. Але це вже вирішує кожен для себе, що для нього ефективніше.

Ну, наприклад, тим, хто певен, що за межі GitHub ця інформація не вийде. (Я сам досі не знаю, чи може вона вийти. А от помилятися люди можуть запросто.)

Можливо: що в акаунт FreeSpeechEnthusiast у такі-то моменти часу заходили з таких-то IP-адрес. Більше того: IP-адреси і параметри оточення підказують, що акаунт FreeSpeechEnthusiast і (умовно) акаунт Xxx мають одного власника. А ще: акаунт Xxx платний, і за нього платили з кредитної картки, зареєстрованої на (умовно) людину Yyy Zzz.

Ну, для суспільства такі явно корисніші, ніж ті, що вдало приховуватимуть.

На камеру завжди краще виглядають

О_о, а не навпаки?

Проблема в тому, що може повторитися ситуація з Pascal і ця мова вийде за межі навчальної: видрючені на ній одного разу мавпи програмуватимуть на ній же ще десятиліттями, бо нездатні перевчитися.

А оце Ви дарма... По-перше, «перевчитися» з однієї мови на іншу (принаймні з мови зі строгою статичною типізацією) — не проблема. По-друге, Паскаль — бомбезна мова!

Напишу тут відразу відгук про всю статтю...
Я згоден з Вами, що наведені недоліки є недоліками.
Однак після слів «суцільна крижма́» я все-таки очікував набагато гіршого. І в інших підручниках / підручниках з інших предметів, на жаль, таки трапляються речі набагато гірші. Тому Ваша стаття, мені здається, вибрала неправильну мішень.
Але так, такі недоліки варто виправити, покращуючи якість підручників. Ви часом не пробували зв’язатися з видавництвом/авторами?

тобто, проблема насправді не в AI-помічниках, а у кваліфікації людей які пишуть код.

Не факт. Практика — критерій істини. Якщо, припустимо*, AI-помічники періодично радять поганий код, а люди цей поганий код частіше приймають, ніж відхиляють (і, наприклад, лише меншість людей ретельно перевіряє поради AI-помічників), то таки так, AI-помічники шкодять.

Простіше кажучи, людський фактор.

Саме так. Але AI-помічники створені якраз для взаємодії з людиною, а не зі сферичними конями у вакуумі. Відповідно, їхня ефективність має оцінюватися під час взаємодії з людьми. (Принаймні з людьми, що належать до їхньої цільової аудиторії. Звісно, цільова аудиторія може бути й вузькою, наприклад лише програмісти певного складу натури, а не загалом усі програмісти.)

І не треба кидати каміння в AI.

В AI загалом не треба, а конкретно в ці AI-продукти — цілком можливо, що й треба. Якщо я придумав новий світлофор, але позначення на ньому контрінтуїтивні і 99% людей інтерпретують їх неправильно, то цілком можливо, що це хріновий свілтофор. Хіба що якщо більшість людей через якийсь час самі переналаштуються на інший спосіб взаємодії зі світлофором/AI-помічником. Але це не гарантовано. І, знов-таки, це оцінюватиметься на практиці.

* Я не кажу, що це так. Я не користувався AI-помічниками і не спостерігав, як інші люди ними користуються. Я просто кажу, що такі речі в ідеалі мають оцінюватися комплексно, а не у відриві від усього.

Загалом мене ця ситуація трішки дивує. Я маю на увазі не те, що частина систем без електрики не працює, — це вочевидь неминуче... А те, що ті з провайдерів, які можуть забезпечувати інтернет навіть у знеструмлені будинки (за умови, звісно, живлення модему кінцевого користувача від альтернативного джерела), не голосять про це на кожному кроці, мовляв: «Приєднуйтеся до нас, ми круті!» І (потенційним) користувачам, замість того, щоб просто ввести в гуглі щось на кшталт «інтернет без світла» й побачити кілька можливих варіантів, доводиться самотужки складати перелік таких провайдерів. І більш того, навіть силами користувачів перелік таких провайдерів ще остаточно не складено.

Є обидва слова:

• блакитний — sum20ua.com/...​ndex?wordid=4677&page=176
• голубий — sum20ua.com/...​dex?wordid=19236&page=655

(Ну, те, що я пишу [мовляв, що я сподіваюся, що якщо ми самі вирішимо трішки змінити напрямок, то нам мають дозволити], — це поки лише прогноз, звісно, можу помилятися.)

Я б робив це на основному сайті. Під якимись окремими тегами. (Мабуть, спочатку про всяк випадок спитавши дозволу щодо цього на спільній meta чи в модераторському гуртку.)

Наразі один старий учасник проти (див. відповідь тут після закінчення maintenance) і 3 старих учасника (я, ти й ще один, з яким я обговорював це в Скайпі) за (чи принаймні не проти). Ну й, звісно, сама ініціаторка має бути за (от тільки чомусь вона від учора не виходила на зв’язок).

Його навіть недощавно вивели з бети. (Це зробили для кількох підсайтів одночасно, зокрема й для нашого. Великої різниці між бетою і не-бетою, здається, немає.)

Зараз — так.

Але теоретично спільнота має право трішки змінювати напрямок. (Ну, не знаю, може, не найкращий приклад, але от, наприклад, movies.stackexchange.com від початку дозволяли запитання на кшталт «вгадай фільм за сюжетом», а потім вирішили: «ні, досить, остогидли такі питання».) (А зараз ситуація форсмажорна, може, нам дозволять більше.)

Тож, по-моєму, над пропозицією Тетяни варто подумати. Зараз мені здається, що головний камінь спотикання — це те, наскільки Тетяна особисто буде готова цим займатися:

• Якщо Тетяна готова взяти на себе хоча зобов’язання щодо хоча б часткової підтримки порядку в нових запитаннях/відповідях — то це одне (можна бодай спробувати переконати решту).
• А якщо просто на голову старої мікроспільноти зваляться тонни неструктурованої, важкоперевірюваної, частково помилкової інформації, з якою ми гадки не матимемо, що робити — то це інше.

Відповів електронною поштою (на gmail) і також у цьому чаті. Якщо Ви не бачите листа в електронній пошті, будь ласка скажіть.

Відповів електронною поштою (на gmail) і також у цьому чаті. Якщо Ви не бачите листа в електронній пошті, будь ласка скажіть.

Что подразумевается под «привязкой мобильного»? Как определить, есть она у меня или нет?

Просто, может я ошибаюсь, но по-моему, в «моём» способе не нужно потом ехать в отделение с публичными ключами. (Или использовать какие-либо альтернативные способы подтверждения новых ключей. Ведь я генерировал новые ключи, зайдя под старыми (и меня даже интерфейс на всякий случай просил повторно ввести старые), а не как аноним.)

И действительно!

Кстати. Делать именно аварийное восстановление необязательно.
Можно зайти в «Персональні налаштування» → «Зміна секретного ключа».

А можно подробнее про эту схему?
На какую страницу Вы заходите, что там не требуется Java?
Потому меня ibank.otpbank.com.ua/ifobsClient, кажется, не пускал даже к логину (сейчас не могу проверить, потому что «В связи с проведением технических работ сервис системы дистанционного банковского обслуживания OTP Online не доступен. Просим прощения за временные неудобства»).

Дякую. (Власне, я вже знайшов фрагменти online, але Ви додали деякі словосполучення, що недоступні (чи принаймні я їх не знайшов) в online-версії.)