Спартак Вікторович.
Ну ЛП. Крутий дядько

Дякую, жити з боргами на голові не для мене. В мене інші цінності та переконання

+Я лінивий невдаха який не зумів за роки побудувати якісніше життя закордоном ніж було вдома. (та і всі кошти вклав в нерухомість в Україні)

І що купити взамін? Іпотека закордоном? (якщо позбудуся всього в україні не вистачить на житло закодоном). Заробляю не багато, не програміст. Яка людина в своєму розумі купить дупло в 25-ти поверховому мурашнику в іпотеку на 30 років? Якби це ще житло було, так це буда в 22 метри, але хапають з радістю затягуючи зашморг на своїй шиї на 30 років. p.S якщо, повернуся то буду займатися. Створив сайт skole-podobovo.com.юа . (аналізую ринок)

У Львові маю,також)

Дякую за відповідь, які на вашу думку норм локації?)

А що б зробили ви?

В роздумах...)

Чому тільки в Україні, націоналісти це образа та гидке слово? Чому в інших державах, ті хто знає своїх пращюрів, пишається своєю історією, говорить на державній мові, поважає свій прапор та герб — то звичайні люди... не націоналісти, не патріоти... а просто громадяни своєї держави. а у нас... у нас то нацикі, патрікі і прочі.... За правління януковича, приїхавши до Києва і говорив українською то з мене сміялися і говорили з якого села я приїхав. (у нас модно по вузькі) Зараз же такого немає. Багато пісень українських з’явилося. (потрібно захищати і популяризувати своє) Мова це зброя . Поки існує мова-існує народ.

м.Калуш або м.Стрий не дира!

м.Стрий

У смт. В.Синьовидне чудовий стоматолог є)

Траса Київ-Чоп за 100 метрів від м.Сколе

Не потрбно їхати. м.Сколе. Зупинка в місті. (гори також)
Є відкриті джерела безкоштовні,криниці,річка,газ,сонячні панелі,дорога в мірку ок (Київ-Чоп) поруч.

Це Карпати. Є залізниця та дорога Київ-Чоп.
Львів поруч

В нас в м.Ужгород про таке не чули. Сонячні панелі,дрова,газ,ліс,річка.

У нашому дитинстві ми пасли корови, косили траву, робили сіно, січку різали, робили компоти, квасили капусту, сушили лісниці, ходили за грибами, малина, ожина,чорниці (афини). Варили кукурудзу. Робили повидло,закручували компоти, пили натуральне молоко від корови, сир, сметана, налисники, пироги, бринза. Грузили гній на поле та город, заготовляли, рубали та складали дрова. Орали городи, кликали фірманку, потім гостина після оранки, косили отаву, садили дерева, пасли чергу за корову, слухали радіо та читали журнал, ремонтували ровери, їздили на річку купатися, клепали коси, нюти у відра та баняки. А ще мій дід вмів плести кошики, робив мітли, опавки. Завжди заготовляли різні трави на чаї. Квасили капусту на зиму. Натуральний мед, вулики, домашній смалець, черешні, паперівка, суниця. Бавилися з собаками, тримали господарку здебільшого. Були відносини між людьми менш матеріальними. Було більше натуральності

Як би ти не намагався їм передати свою українську спадщину, в тебе то не вийде. Так, вони будуть памятати що в них українське коріння. Знатимуть що є така країна Україна, в якій народилися їхні тато, дідусь, прадід. Можливо навіть кілька разів у своєму житті, вони відвідають Україну. Але це максимум, що вони зроблять. Вони відчуватимуть себе канадцями,поляками ітд.. Бо перший свій подих, вони зроблять там в себе вдома в Канаді,Польщі. Перші свої кроки вони зроблять по канадській землі та полській. Перший життєвий досвід вони отримають в Канаді.

Ті українці, що їдуть до Канади, Німеччини чи Аргентини, знову ж таки як підказує наука історія, вже менше ніж через покоління повністю інтегруються в нове суспільство і забувають про свою Україну. Ти тільки уяви що твої діти та внуки вже будуть інші вони не будуть знати прекрасної України де ти народився. Для них то буде чужа земля. Діти, народжені в Канаді від іммігрантів в переважній більшості втрачають зв’язок з культурою країни походження батьків. Вони стають усередненими"канадцями". Національність при цьому значення не має. Зрозуміло, має місце бути етнічні анклави, але і вони поступово розчиняються в оточенні.

А зимою і осінню? Квашена капуста і картопля?
А в місті ти їж фрукти/овочі цілий рік)

В магазині, немає натурального!

В мене велика квартира в Україні, новобудова. Без кредиту.
І є квартира в кредит в Польщі.

Від кредитної користі більше, в мене там сім’я живе.
Українську продати важко (бо війна, неможливо приїхати), держава заборонила валюту за кордон висилати (тільки для людей, якщо фірма хоче купити Ферарі то без проблем).

Сучасне рабство має саме таку форму в світі! Бомжацтво, жебрацтво, психічні розлади — це результат цієї соціальної хвороби, яка в першу чергу затягує людину у залежність від законів держави, якими бідних зобов’язують, а багаті тим керують, впливають на рабсько-залежне населення. Тому бідна, вільна беззаборгованність — зараз набуває більшої цінності ніж борговий статок.

В кожного свої цінності, хтось і вмерти хоче за свою країну.

Ми всі українці, і це наш спільний дім Україна.

Ох, я виріс за містом.
Купа часу йде на ті сількі роботи.
В місті пішов і купив що хочеш.
Я не хочу щоб мої діти працювали в полі.

Мій пойнт простий, здорову їжу можна виростити (город,сад,поле,господарство) і готувати самостійно.