Комфорт — це сісти в своє тепле і зручне авто в зручний собі час, покласти там всі речі, які потенційно знадобляться протягом дня, як-то перевзутись, можливо форма для спортивних занять і т.п., увімкнути улюблену музику чи подкаст і поїхати в своєму темпі у всі потрібні місця. А те що ви назвали це плата за цей комфорт.
І не кажіть мені що в таксі можливо все це саме. Можливо це моя заморочка (хоча впевнений що тут таких багато), але сама наявність сторонньої незнайомої людини поряд і покладання на її порядність і адекватність на дорозі для мене вже перекреслює будь-який психологічний комфорт.
Благо ми бачили вже фільм «20 днів в Маріуполі» і побачили що відсутність машини була причиною невиїзду може десяти людей на весь Маріуполь, включно з вашими особисто знайомими випадками.
Якщо не чекати поки снаряд впаде прямо в твоєму дворі чи що окупанта буде з вікна вже чути, то можна хоч пішки встигнути вийти з міста. А із Бучі та Ірпеня то взагалі можливо пішки до Києва було і кращим варіантом, якщо вже після
> пояснював Арестович
ясно дякую)))
Хоч я з вами переважно погоджуюсь, та все ж «трохи територій» — це ті самі життя українців (буквально, ви бачили що відбувається з людьми в окупованих містах і селах). Крім того, здати «трохи територій» не значить зупинити воєнні дії, натомість ви просто втрачатимете людей під обстрілами в наступному населеному пункті. Тому тут не та ситуація в якій можна було вибрати правильний варіант, а вибрали неправильний.
але зручно коли в ієрархії (яку сам придумав) ти ще не внизу і можна рятувати свою самооцінку гноблінням тих хто нижче :)
chroot це тільки обмежити доступ до файлової системи (і то з нюансами), а окрім цього ще треба обмеження на цпу і пам’ять, на час виконання і т.д. і т.п.
Цікаво було дізнатись, що задача запуску untrusted code так досі і не вирішена. Років 7 назад вирішували її на роботі, і по суті зійшлись на першому описаному варіанті — запуск в контейнерах, chroot і здається щось для таймауту, по суті все на основі лінукс-інструментів. Перфоманс впирається в те скільки клієнтів вс скільки підготовлених контейнерів. Дуже наворочено і незручно, але по суті безпечно.
Звалити це на авс лямбди — це непогане бізнес рішення, але коли ваш бізнес — це продавати запуск untrusted коду (в нас так було), то очевидно неоптимальне.
А рішення на основі vm чи чого ще в nodejs виглядають гарно, але не скейляться на інші мови. В джаві до речі це ще простіше по ідеї, через те що з коробки є ще один рівень ізоляції — віртуальна машина.
Так, а ще техрайтер з досвідом у вашій сфері набагато краще ніж техрайтер без досвіду у вашій сфері, і ще багато самоочевидних «порад».
> Взагалі коли після довгого часу в Україні , коли всеж вириваєшся — то немов потрапляєш в нормальний світ нормальних людей. Без бусиків і такіх слів як «військовозабов’язаний», «мобілізація», «тцк». Де в тебе такі ж права як і у людини іншої статі і де ти вільний їхати куди бажаєш.
...поки на цю країну теж не нападе росія
Preply — це додаток для пошуку репетитора і вивчення мови з ним, Duolingo — це гейміфікований набір квізів для вивчення мови з періодичними маленькими нотатками щодо того як мова працює. Ці компанії конкурують між собою так само як Boeing i Tesla, чи я чогось не розумію?
Серйозно, через десяток років існування мови ви вперше дізнались, що там є фічі, які на сьогодні вже і так буквально в кожній мові?
Все ж казати, що компанія Jetbrains _з_ Чехії це трохи лицемірство. Let’s call a spade a spade, це компанія з РФ, в ній працюють і будуть працювати росіяни і я навіть не думаю, що внутрішня мова спілкування не російська.
При цьому все інше правда.
Тут на мою думку потрібен просто усталений термін, але при цьому щоб він не пахнув русньою (урон) і бажано щоб не був калькою з оригінальної мови (дамаг, хоча можна докопатись що частина термінів взагалі прийшла з японської чи корейської, тому може нам треба взяти «озвучку» звідти). Тому «шкода» як на мене це ідеальний варіант і єдине чого йому не вистачає це звички. Слова це константа, але їх сенси можуть мінятись і додаватись. «Пошкодження» теж нормальний варіант, але «шкода» зручніше, бо коротше. «Дамаг» зрештою теж нормально, як адаптоване слово з набутим сенсом, але навіщо? Умовному українцю без знання англійської і без занурення в кіберспорт «10 одиниць шкоди» інтуїтивно буде більш зрозумілим, ніж «10 одиниць дамагу». Бо що таке дамаг? Цього слова не було і немає в українській, воно їй навіть не питоме і саме по собі жодного сенсу не несе.
я вам більше скажу, ви в житті не бачили української локалізації ігор — бо її не було. чи варто тепер пояснювати вам, чому ви ніколи не бачили щоб дамаг називали шкодою? скільки було стрімів українською до
подумайте тепер, як вперше звучало «deal damage to a creature» в англійській. damage живим істотам не так само не deal-иться, це так само набутий сенс цього слова в англійській в контексті ігор
Якщо ви за прозорість як ви стверджуєте, то могли б тут вказати юридичну особу і продовжити собі не вказувати її на сайті чи деінде згідно з вашою «політикою бренду». Але ви цього не зробили, отже є сумніви у відвертості щодо прозорості.
А про непублічність донатів питання уже було розібрано відносно недавно на прикладі Юлії Верби. «Наша компанія регулярно донатить але не буде це показувати» швидше за все або брехня, або прикрашання фактів.
Загалом ваша цінність про відкритість не збігається з реальністю.
тут великою мірою питання практики, «пройти» мову в дуолінго це місяці занять і не по 5 хвилин в день