протирічить

 — Ніт. Якщо навчитись уважно читати

А вступ — це типу такий завуальований закид? Мовляв «...ну ви вєдь панімаітє — еті біндеравци за русскій язик расстрєлівают...». Шановний, у нас вільна країна і це багатомовний ресурс — пишіть як вам удобно. Проблеми мови вигадані і навязані

Явна провокація, ніхто ніколи не набігає. Вашу маніпуляцію легко спростувати почитавши коментарі під російськомовними статтями.

евентлуп, шардінг — ок, але якщо це якісь основи, базис? Наприклад — що таке ООП? Це так чемно вказують вам на ваше місце?

У тому то і справа що стресу небуло зовсім. Я почував себе абсолютно комфортно навіть До співбесіди. І вже тимбільше після того як зустрів колегу. Питання елементарні початкового рівня і сам факт що мені їх задають вже говорить про те що про мене думають...

Можливо малось на увазі те, що люди — це соціальні істоти, для яких характерна емпатія, взаємопідтримка і т.д. Звісно ніхто нікому нічого не винен і ви абсолютно легально можете здати своїх дітей до притулку, «покласти» на батьків і «не жити в очікуванні». Не обмежувати себе нічим. Саме через це, там у самому почаку говорилось про те що універсальної відповіді немає. Тільки через те що хтось може перевести зоров’я мами у долларовий еквівалент, а для когось саме питання не прийнятне.

Просте питання — (Що спонукає вас, людину у якої всі «Українські» проблеми у минулому заходити на Український ресурс і обговорювати ці самі проблеми?) Де тут я вам щось навішував? :)

Тобто... знову без відповіді... Ви будете здивовані, ніхто з «агресивних» тракторістів не дав відповідь на це просте питання ))) Всі починають говорити про «пригорання» про «бамбіт» і про «нє твайо дєла». Багато пишуть простині про те що їм всі заздрять і бояться повторити їхній подвиг, але ніхто ніколи не відповідає на це питання ))))

Тобто, вам по-суті відповісти немає чого. Тому ви і зливаєтесь у «зачепило» і «пигорає». Я ніде не стверджував що в освіті немає проблем. До вас у мене було одне конкретне питання — що саме вас спонукає заходити на Українські ресурси і доводити всим що в Українських дітей немає майбутнього при тому що у вас самих вже все добе і вам особисто немає чого перейматися?

Колись говорив з одним Ізрайлитянином. І от якось ми дійшли до теми еміграції де я з сумом розповів йому про те що з України виїжджає все більше людей, і що саме гірке у тому що я з цими людьми згоден, що на данний момент це мабуть найкращий варіант. Тоді він мені сказав цікаву думку — що «Євреїв на данний момент у світі живе більше закордоном ніж у самому Ізраїлі і це нормально. Життя в Ізраїлі не мед, там треба постійно боротися і не кожен може назвати себе борцем, але серце кожного з них гріє думка про те що десь у світі є ЇХНЯ національна держава. У кожному куточку світу вони тішаться з того що десь є дім, де вони завжди свої, де живуть такі-ж як і вони. Місце де вони завжди знайдуть прихисток. Можливо якби така держава існувала раніше — то не сталося-б в холокосту... » Так от, я дуже радий що у цілому світі серед багатьох націй і держав є МОЯ держава, з жахливою корупцією, бєспрєдєлом прокурорів, поганими дорогами, Зєлєнскім і всим оцим от ось... , але це моя країна, країна де я вдома, де свій. Країна де мені ніхто ніколи не скаже що я Панаєхал, ніхто ніколи не буде вернути носа від мого східнословянського Акценту. Країна де на моїх дітей не будуть навішувати ярлики через іхнє «дивне» ім’я. У моїй країні я можу бути собою, мені непотрібно ламати чи змінювати свої звички, уподобання чи переконання. У себе вдома мені нетреба підлаштовуватись чи адаптуватись. Мої діти ростуть чітко усвідомлюючи хто вони за національністю, вони живуть у рідному мовному і культурному середовищі. У них немає роздвоєння національної приналежності. Їм не портібно з сумом розповідати що їхні батьки утекли від звірств НКВС чи КГБ, і тим більше їм нетреба опустивши очі зізнаватись що їхні батьки — це «ковбасні» емігранти. Дяка Богу мені покищо немає чому тікати зі своєї рідної землі і втрачати все задля якоїсь примарної мрії. Проблеми є, і їх багато, але тікаючи від своїх ми також знаходимо чужі, а гірше за все що ми втрачаємо себе самих.

Зі святом рідненькі! Слава Україні!
#Яповертаюсь #Язалишаюсь

От чому ви тусуєтесь на українских сайтах? Чому ви тут пропагандуєте якісь ідеї, просуваєте своє бачення? Якщо ви виїхали, і щасливі з того, упевнені у майбутньому своїх дітей, що спонукає вас кожного разу заходити на явно НЕ емігранський форум вашої конкретної країни і доводити щось своїм колишнім співгромадянам? Ви задавали собі таке питання? «Чому для мене важливо переконати Українців в Україні що вони лузєри а я пабєдітєть па жизні і вапщє красавчік?»

Звісно все це за одну зарплату. І на всі притензії: «ну ти-же прафєсіанал?» А зараз вони виявляється «зайчікі», бо тепер вони «прафєсіанал» мимо дядіного кармана

Зараз таке все рідше зустрічається, але раніше на галєрах практикувалось щоб розробник був задіяний на кількох проектах одночасно, особливо це було популярно для сеньйорного рівня співробітників.

Одного разу мені електрики робили розводку в квартирі. І якось я помітив що штробляться стіни в"яло, вовлєчьонность при встановлені розеток була мінімальна. Виявилось шо у цих падонків були ще 2-3 проекти на стороні!!

Так, ти ростеш до певного рівня, а тоді просто працюєш..

Я понімаю вашу боль...

Є свідотство що я " еті апєльсіни нє єл"?

куди переїхали?

Ти обязан бил тєрпєть!

Що ви обрали?