Наскільки я засвоїв досвід історії, під час війни люди або опираються на принципи, або дичавіють, нічого особливого теж не бачу.
З особистого досвіду — на принципи мені досить важко опиратись, але у вкрай критичних ситуаціях принципи — єдина надія.
У імпортних компаній просто війна десь там, дуже далеко, тому імхо в них переходи не такі різкі.
Я бачив европейський менеджмент, який під час кризи безжально розправлявся з європейцями, яки проробили на компанію не один десяток років, причому ще намагалися кинути по зарплаті. Так що якщо в Україні у цей час не відповідають на CV, то мене це раніше ображало, зараз не дуже.
Просто криза і написані досвідом правила бізнесу, особистого не більше, ніж у законах Ньютона.
Дебре, нехай у вашому персональному всесвіті буде існувати всеукраїнська змова рекрутерів з єдиною метою — образити бідних, але чесних прогерів. Я не проти :)
Не, просто власники порізали кости на рекрутерів, єйчарів, массаж тренінг та все що обслуговує виробництво, але напряму з ним не пов’язано.
Тут не у повазі справа, просто тупа інженерна задача, як у штемпів на «Аполо-13». Вони там трохи мерзли, але зберігали електрику для коррекції курсу. Тут так само, але замість електрики бабло, потік якого невпинно скорочується.
Є досі професійні українськи рекрутери. Я колись відвудував івенти їх спільноти з такими ж питаннями, віршики їм читав з ДОУ, все нормально було.
Вони там вчилися і джава від джаваскрипту відрізняти і процес рекрутингу дебажили. Все воно було досить цікаво та інженерно. Але такий рекрутер бере за роботу як синьор у топі.
І нащо витрачати кроші на гвинтокрил, якщо спокійно можна вирішувати зараз проблему велосипедом?
Ну це в теперішній ситуації вже оверхед імхо. Це як використовувати мікросервіси з Ангуляром для сайту з CV, там звичйний хтмл потягне
І нахрін комусь подібні типи? Я в таких випадках кажу — слава Богу що так рано :)
Ситуація, я її бачу я — у українських компаній стає дедалі більше певних проблеми з контрактами. І ось цю ситуацію вони вирішують як вміють, інколи шляхом манкікодингу, бо півтора року під стресом — це для будь кого занадто.
У імпортних компаній цих проблем нема, бо їх тупо не бомблять. Тому сподіватися на рекрутинг екстраклассу як дефолт настройку зараз в Україні це якось наївно.
Під час кризи ріжуть все, що безпосередньо непотрібно для виживанння, у тому числі рекрутинг. Це тупо правила бізнесу, а не знущання над кандидатами для отримання задоволення. Це можна замовити в іншому місці і якісніше, і дешевше.
Шо заважає спокійно працювати з імпортними кліентами, раз все так з ними гарно?
У чому дискрімінація, чувак, це бізнес, там тринда нехилого такого розміру прийшла. Усі, мать його на нервах. Що там рекрутерам сказали — те вони і роблять. Всіх колбасить. Боже, дай здоровя тому кліенту, у якого я на аутстафі.
Був тупий мужик рекрутер, це від статевих ознак не сильно залежить
В них (о, диво!) є дисперсія. Деяки досить професіно хантять. Але не джунів та не мідлів
Так, влітку рекрутинг зазвичай майже мертвий з досвіду. І перед Новим роком.
Не, за 6 років за винятком війни нічого, наче вийшов покурити. Тіко майже всі чогось вивчили українську. Мене це радує, але трохи дивує
А шо, теми на доу ніколи не змінюються? Десять років тому тут теревенили про те саме :)
Миш, привіт. Радий, що ти живий, тут та у своєму неперевершеному реперутарі :) Як ти?
Для особо продвинутых флюгегехаймен в ассортименте, но это дорого :)
Да, мы такие, а че? :)
ТС, я щойно взнав, що надія Є! судячи з історії нижче, не все так погано у тій частині IT, що займається з рекрутингом та HR :)
З просторів Твітера:
«Більш за все на тренінгу сьогодні мені сподобалось історія від HR директора, як на її минулій роботі її викликали у о девятій годині вечора рознімати бійку двох фронтендерів тому що один іншому пред’явив за говнокод.
Після цього вони обидва залишилися у команді, а той кому пред’явили за говнокод став керівником напрямку»