Йшов 2020й рік...

Я б не був таким впевненим, що пілот формули 1 не піддається тому ж таки головному болю. Хіба автопілот :)

Мене збентежило твердження про те, що результативна поведінка на 0-му рівні залежить від описаних зовнішніх факторів, а вже з 1го рівня вона ніт. Тобто на 0му рівні ще справжні люди, а з 1го уже роботи які працюють чітко по коду і у них, наприклад, не болить голова :) А якщо і болить то це ніяк на їхню «результативну поведінку» не впливає.

популярна стаття :)

0 — непостійний результат, який залежить від зовнішніх факторів (гарний настрій, є всі ресурси навіть у надлишку або навпаки, болить голова, з’явилась якась непрогнозована перепона). А от від 1-го рівня вже спостерігається постійна результативна поведінка

І тут всі нобелівські лауреати з поведінкової економіки роблять зворотні перекали в 1млн долярів назад у Стокгольм, рвуть свої бестселери, та спалюють наукові роботи, витирають гігабайти звітів про наукові експерименти....

Наталко навіщо ви так з Дені Канеманом, Річардом Талером та іншими ученими експериментаторами, що десятиліттями вивчали людську поведінку, мислення та прийняття рішень?