На мою думку, IT-інженер

— от тут основна проблема.
В іншому місці (про станій підкаст) — я вже піднімав цю тему — ...тож...

Яка б не була гарна і поважна Ваша думка, «інженер» — чітко формалізований термін, котрий має чітке означення.

Інженер — це людина, котра в своїй роботі використовує «інженерний підхід».
«Інженерний підхід» — теж досить формалізований та виписаний термін термін...
Раджу подивитися...

Так от — по вашій темі з вашими прикладами.

Якщо людина знається на певній технології — так то «технік», а не обов’язково зразу «інженер».
І так, на нашому слензі ми часто-густо «техніків» називаємо «кодерами».

У вашому прикладі з новим завданням.

Вам прийшло нове завдання.
Які дії від вас вимагає «інженерний підхід»?

1. Перечитуєте завдання та встановлюєте — чи є воно чітким, чи існують певні моменти, котрі можуть бути вами трактовано не правильно, не точно, містять багатозначність.
Якщо таке є, то з’ясовуєте — з ким саме ви можете однозначно уточнити ці моменти.

Закон Мерфі: «Якщо шось може бути зрозуміло не правильно, воно буде зрозуміло неправильно...»

2. Встановлюєте «пов’язаність» («coupling») з іншими системами (іншим кодом, модулями, функціоналом, тощо). Встановлюєте. чи потрібні зміни там, чи можливі та т.п.
У вашому варіанті, наприклад, треба на бек передати додаткові параметри, не факт що вони можуть бути реалізовані чи що будуть реалізовані найближчим часом (зірвавши вам весь естімейшн по тасці).

При потребі, комунікуєте з тим, хто відповідає за те. Чи, можливо, кого треба поставити до відома, що будуть певні зміни (коли інша система використовує ваш функціонал)...

3. Встановлюєте варіанти реалізації, приділяючи головну увагу плюсам, мінусам, ризикам, естімейшн, тощо.
Тут головне питання — чи можливо без зайвих ризиків реалізувати задачу таски чи, можливо, потрібен певний «investigation», PoC чи подібне...
От тут важливо зразу приділяти увагу основним принципам сучасного програмування, таким як KISS, DRY, YARNI, SSOT та т.п.

Також на цьому етапі важливо обрати варіант з врахуванням «як далі це буде тестуватися і наскільки точно це може бути протестовано».

По останньому пункту «з життя» — коли років десять назад наші «фронт-енд» відписали гарну «багатотактову» кнопавку «логін» на Swing, а «наші друзі з Індії» не змогли її правильно протестувати, то нам бізнес розповів, що «десять хвилин» ця кнопка не працювала (поки не відкатили апдейт) і 10 мільйонів клієнтів не змогли залогінітися, через що оціночно вийшов збиток більше $! млрд... :) ..цікаво, що проблема оказалась на нашій стороні — стороні бекенда (Cassandra DB вже працювала зз мікросекундами, а тодішня джава — тільки мілісекундами. Власне, тоді ми і відписали пакет Atomic Time, який був актуальним поки не вийшла нова джава... )

4. Коли все попереднє ок, виконати завдання.

Далі вже по принятій схемі — або ставити «комплііт» і бігто до QA, чи дочекатися вдалого проходження тестів, і лише тоді сставити «компліт».
Важливо по максімуму допомогти в тестуванні — «QA-інженер — друг інженер-програміста. Чим більше він знайде проблем — тим менше потім Ви матимете „мила“...»

Варіант «дан» теж як у вас прийнято — чи то по завершенню спрінта, чи то пісдя релізу, чи ще як..

Це так ..по темі «інженерії» загалом. Описане демонструє різницю між «техніком» та «інженером».

а куди воно все йде... ...

от мене, як учасника опен соурс спільнот «JHipster», «Apache Kafka» та «TensorFlow» розсмішило в минулому підкасті, колю людина заявила, що «архітектор — то не інженер».
«Моделювання» загалом та «моделювання ситуації» в частності є чіткими основними елементами «Інженерного підходу». І от на названних комюніті люди намагаються звети «рутину», «написання коду» до мінімуму, збільшивши елемент власне «моделювання» та «моделювання ситуації».

Але тут треба розуміти в який бік йде бізнес загалом.
Хоча... мало хто адекватно розуміє який бізнес є наразі загалом...

Бізнес намагається зменьшити «операційні видатки», погоджуючись зі збільшенням разових первинних витрат. Чому? Бо для бізнесу важливіше «скільки можливо втартити», ніж «скільки можливо заробити». Тож ризики — на першому місці.

В цьому секрет успіху Java (а у вашому випадку Angular та React.JS)

Головна ідея Java відпочатку була:
— код. написаний на Java, має бути зрозумілий кожному, хто знає Java, без залучення того, хто цей код писав... «порог входження» — нуль.

А чому це важливо для бізнесу? Ризик. Ризик винекнення «незамінного фахівця».

Оце ваше

він знає прототипи і знає про всі 3 тисячі методів, як можна відцентрувати блок в HTML/CSS

замінюється на рівень знання Angular та досвід роботи з ним...

А прототипи про які ви пишете...

Наш JHipster — суперпротатайп... Відповівши на пару запитань отримуєш «шось», що вже запутиться.

Але. :) ..не все так просто. От тут починається інженерна робота...
Треба добре розуміти як воно працює як на рівні фронта, як на рівні бека, як на рівні сервесів тощо... РУТИНУ забрано. Але набір напильників треба ще більший...

«Бізнес хоче» реактивний спрінг. ОК.
«Бізнес хоче» ломбок — бо він вже на проекті використовується... упппс....
На спрінгу Mapstruct. Є статті як зробити mapstract+lombok, навіть в мавене mapstract_lombol_bundle ... А нє... спрінг то в нас реактивний. Але. Розуміючи як працює Project Reactor — то загалом без проблем! :)
«Бізнес хоче» Н2 — не хоче Postgres... уппс... R2DBC драйвера під постгрес є, а під Н2 немає... А тут і схеми БД через liqubase заливаємо — то що, гробимо всю асинхроність реактивності синхронним JDBC? ..той, хто в темі, знає як вирішити... :)
...і багато багато такого... :)

Тож, напрямок розвитку — ....

Цікавий підкаст. Цікавий першим чином тим, що підняті важливі теми, про які багато хто не замислюється...

Одна з таких тем — тема інженерів.

Програміст, девелопер, архітектор — це все, власно, сленгові слова.
Чіткими визначеннями є — інженер-програміст, інженер-архітектор. «В нас».
«В них» — software engineer, architect... :) ...тут сноска — в усьому світі архітектор (що проектує будівлі) вважається інженером, в екс-сересер — ні... але то таке...

Хтось скаже — а не всі рівно як називати?
..хм... а що таке інженер? Інженер — це людина, котра в своїй проф. діяльності використовує «інженерний підхід». Тільки от чи багато хто знає і пам’ятає, що таке «інженерний підхід»?

З іншої сторони, йде «холі-вар» на тему «хард»-скілів та «софт»-скілів — як правильно називати?
Але ж ...наскільки точніше було б називати це «інженерними»-скілами та «соціальними» чи «комунікаційними» скілами!

«Інженерний підхід» — це важкливо.

Якби менеджери, котрі намагаються встановити взаємозалежність «перформентс», «капаціті», «велосіті» та інших подібних показників роботи команди та певного члена команди володіли темою «інженерного підходу» і, пов’язаними з ним, показниками на кшталт «інженерної якості» — вони мали би неаби який «профіт» в роботі. Але, для більшості, то — «темний ліс». Нажаль.

А обов’язкові рівні «engineer excellence» та втаємничені інженер-аудитори ( ==> те, що практикують найбільш успішні світові компанії) — вже перейшли на рівень анекдотів...

Звісно, тема не для коментара. І я лише звертаю увагу на цю тему, яка — правильно — була піднята в цьому підкасті.

Але, пару тез «для затравки» і для «збільшення зацікавленосиі» аудиторії.

1. «Інженерний підхід» є підмножиною більш загального «системного підходу».
«...в усьому є свою система. Випадковості хіба є наслідком не знайдених системних моментів»
«...якщо ми мали проблеми з певним фреймворком раніше, на то були свої причини і, відповідно, матимемо їх знову, якщо не знайдемо як вирішити ці проблеми тут і зараз...»

2. «Інженерний підхід» є фактичною протилежністтю «наукового підходу», хоча останній також є підмножиною..." системного підходу.
«..невчасно виявлені пробічники „наукового підходу“ „завалять систему“ одним апдейтом... А що? відємний результат — теж результат!»

3. «Інженерний підхід» покладається на вміння роботи з довідниковою літературою та правильною методологію пошука що робити в разі знаходження проблем.
«Курсант» чергових ІТ курсів на ТІ вдало відовість на всі теоретичні знання по фреймворку, жодного дня на ньому не працювавши...
«Знавець» з реальним досвідом можливо не відповість точно на всі теоретичні запитання «а що це означає», хоча може розповісти основні ідеї, котрі використовуються, а також про проблеми, з котрими стикався та як саме їх поборов...

Ну десь так...

Бо вказує суми — де, коли і скільки заробляла...

По перше — стаття геть не про те.
По друге — ми живемо по европейським чи по американським нормам. І там і там озщвучувати скільки заробляєш — дуже неполіткоректно... Видає «тих для кого гроші не головне»...

Направді, таке враження що стаття — утка, написана журналісткою...

ДОУ завжди мало дуже занижені інформації про «винагороду за роботу».
Бо ті, хто добре заробляють, рідко мають час приймати участь в анкетуванні — бо зайняті роботою... :)

От і придумали статтю про «Head of department за $8000»...

...хоча... «гроші — то лише засіб спілкування... А я екстраверт!».

свое же отношение к дончанам и луганчанам в конце 2014 — начале 2015

А як могло бути інакше?

Чиста статистика. В місті Хмельницькому «до приїзда донецьких» в 2014-му, 25 років не було згвалтувань і 14 років не було грабунків типу «гоп-стоп»... Чиста статистика.

Просто ви не даєте собі ради з тим, що окрім нормальних і культурних людей з Донбаса, на захід України хлинула хвиля всілякої бандитської мразі.
Зрозуміло, що то «спадок союзу», коли зеків зі всього совка везли «на хімію» на Донбас...
Але людей маєте зрозуміти. Проговорено ввечері донецьким акцентом «Братан, сєгарєткой нє угастішь...» явно любові до того «донецького акценту» не додає...

І, як раз, більшість «корених Киян» нікуди не втікали — я це бачив... А втікали як раз «понаїхавші»...

От я пять років як вернувся в Київ і пять років знімаю квартиру у «пані з Донєцька»...
Так от — я лишався в Києві, збирабючись ого обороняти, а вона зразу «зробила драпака» у Польщу... При цьому весь цей час їй не заважало відмене брати гроші за аренду... :)

Тож, культурні відмінності існують. І успіх українських програмістів як раз в нашій гарній та самабутній культурі, в тому числіі інженерній... В мене особисто, наприклад, було разів шість коли «лондонці», забуваючи що я з Києва, запрошували на пиво — бо їм було цікаво поспілкуватися... Досі підтримуємо з усіма звязок...

А Ви би бачили Київ середини вісімдесятих... :)

Тож не кажіть «просто так». Усьому є пояснення...

Класс і респект!

Але... якось трохи історія «не кліїться»...

Отож військові все кинули й організували для нас евакуацію. Вони сказали, що у них всі машини побиті, і взяли старе авто мого батька...
...коли ми повернулися в деокупований Ірпінь, то автомобіль батька стояв на тому ж місці, звідки військові його взяли...

Разом з тим...

... і вже по лісу за кермом їхала я. Все було дуже швидко: «Міняємося. Ти молодець, тому їдь!». І все, військовий пішов, а я поїхала під звуки обстрілів на фоні....

Тож, питання — якщо на машині батька в кінці їхали Ви, то як військові її самі поставили в гараж?

Якось так, «основний скіл» програмістів — логіка. І тут, як кажуть, «трохи не грає»...

Можливо, Ви їхали на своїй машиі, один військовий сів за її кермо, а на машині Вашего батька вас супроводжували... Тоді дійсно цікаво що хлопці запамятали де ьрали автівку та під час звільнення була можливість її поставити назад у гараж...

А про «ролік під обстрілами»... не думали, що «з обстрілами» ролік міг би бути більш дієвим?

В мене в березні була ситуація...

Стендап з канадійцями (крупна інвестиційна компанія, ми писали програму по розрахуванню інвестиційних ризиків)... і я забув закрити вікно — яке як раз дивиться в бік Ірпеня (13 поверх, в бінокль бачу і Ірпінь, і Стоянку..) ...

І от як раз говорю, а тут починаються голосні вибухи...
Канадійці питають:
— Сергію, що це?
— Та це нічого страшного... В мене тут двадцять кілометрів до Ірпеня, а це наші «піонами» російські танки обстрілюють... До Києва росіян не пустимо... І в мене тут стіни півтори метри бетону (тут підношу ноут щоб показати вікно і яка товста стіна...) — тому роботі нічого не загрожує — навідь навпаки, додатково мотивує еффективніше працювати щоб відволіктися від того усього...

Мій спокійний і, навідь веселий, тон заспокоїва канадійців і це допомогло роботі — вои побачили що ризиків з війною в нас, українців, точно не має... :)
Можливо, і тому досі ця компанія тримає кредитний рейтинг України «ВВВ»...

Тож сміється той, хто сміється останнім.

Во! ...точно.

В перспективі півроку-рік, ФОП ліквідують як класс...

Для американців, ФОП — це приховування податків та корупційний засіб.
Тому «ліквідація ФОП» в списку виставленого ними «списку дій по боротьбі з корупцією...»

Тож, сміємося разом!

Основна проблема нашої ІТ галузі — відсутність реальної статистики...

От мало хто в курсі, що 2022-го року на зарплату ІТвців в Україну зайшло $32 млрд.
До війни то «вдало» переписували на металургію, але коли в квітні у Шмигаля журналіст «влоб» запитав — звідки гроші? Металулргія розбомблена... він чесно відповів що $1 млрд. приходить від ІТвців...

Але. В 2023 добре буде, якщо ми вийдемо хіба на $12 млрд.
І хтось мусить буде в кінці року добре замислитися...

Держава зробила все, щоб збільшити ризики роботи з українськими програмістами...
І бронювання тут не вихід — вже набігли до ПМів мажорики, котрі раніше платили воєнкомам...
СБУ вже почали копати цю тему...

Що робити?

«Бронь» — то корумпована система, котра існувала під час другої світової війни в Совєтському Союзі... Були більш еффективні варіанти.

От успішний варіант від А.Гітлера, котрий потім не менш еффективно повторив пан Піночет: «трудова армія»...

От в тому самому СРСР на військових заводах були звання — директор — генерал чи полковник, нач.цеху — підполковник, ...бригадир ст.лейтинант...

Тож, ніщо не заважає теперішній владі «роботу в критичних промисловостях» зробити як альтернативну службу... Так, це була б «мінімальна сума податку, перерахована на одного працівника» з кожного підприємства ІТ. АЛЕ. Ми могли б чітко клієнтам стверджувати що «РИЗИКІВ НУЛЬ».

Або ізраїльський досвід. Там кожна компанія має статус «МАСАД», що перекладаться як «КОНТОРА». Так, мій син, тім лід команди, котра розробляє софт для коптерів на Андроїд, має в Цахал офіційне звання «капітан» і ще має з того додаткову платю і всі соц. виплати як у того, хто служить в Цахал — а це дуже не мало...

В будь якому разі. В Лугано, де переглядалася глобальна спеціалізація України, чітко зазначено, що одна зі спеціалізацій України — ІТ.

Тож, держава глобалістів хоче-не хоче, але буде змушена зробити все, щоб не втратити галузь.
Бо ми — українські програмісти — бренд. Нас поважають в світі.
Тож, сподіваємось на повагу з боку нашої рідної держави теж...

Це перехід, який відбувся ще років десять тому, до сервіс орієнтованості...
А сервіс — це продукт. Просто до де-кого довго доходить... :)

Одна тенденція не означена...

Оці всі «ухилянти», котрі були готові платити грубі гроші военкомам, тепер ці гроші платять проект-менеджерам та стають «дуже потрібними для бізнесу» «бронніками» та «сеніор-бронніками»...

Служба Безпеки України вже почала копати цей пласт. Так, мої учні, котрі служать там, вже підходили до мене консультуватися що до чого --- кого вважати мідлом, кого сеніором та таке подібне...

Тож, не раджу нікому гратися в азартні ігри з державою, яка в стані війни... :)

Якісь невдахи-організатори чи може початківці?
За тиждень реєстрація вже закрита і при тім ...безкоштовна. :)

Жоби ви, панове організатори, знали, платною реєстрація робиться не тому, що «треба гроші зібрати», а тому щоби реєструвались ті, кому дійсно то цікаво — а рівень цікавості визначається як раз вартісттю квітка...

Хоча, можу мушу і подякувати... Так би витратив час на спілкування з т.з. «ІТ кластер» — а воно того може і не варте...

Для порівняння, щоб взнати, що нічого не треба мати спільного з Фондом «Інформаційна Україна» (привіт пане Андрій Колодюк!) — тре було витратити років з п’ять... :)

Хлопцям реальний респект!

можливості польоту без GPS

— теж працюю над цим — навігацією, точнішою і дешевшою по ресурсам ніж GPS...
Хіба що зараз є термінове замовлення на «простий, надійний та захищенний канал звязку, котрий би не боявся засобів радіоелектронної боротьби...»
Добре, що є фізичні ефектами, забутими усіма, бо раніше в них потреби не було... :)

А що в наш час не є ІТ?

ІТ — це Інформаціні Технології.
Тобто — збір, обробка, аналіз та синтез інформації, розробка та використання для цього відповідних технологій...

Раніше був більш точний термін — ІКТ — Інформаційно-Комунікаційні Технології...

Друзі, ну скільки мона використовувати тупі концепції/підходи 20-ти річної давнини???
Який оутсорс? Який оутстафф? Забудьте про ці давно застарівші концепції...
ІТ світ давно перейшов на концепцію BaaS (Business as a Service) або на її варіації...

Нє, звісно, я розумію, що ті що добре тему знабть про неї не дуже люблять розповідати — нащо ділитися тим, що приносить гроші, — але — ви то маєте якось чомусь вчитися... :)

Ви хоч прочитали що написали?

Наявність будь-якого досвіду робить пересічну людину айтішніком.

Досвід за означенням — техологія, інформація про яку може бути передана чи формалізована.

Найбільші ІТ компанії України це СБУ та ГУР МО.
Будь яка шпійонська мережа — це збір, обробка, систематизація та аналіз інформації.
Варіанти збору інформації — це вже інформаційні технології.

Тож, давайте писати грамотно.

Я ще розумію, коли невігласи-журналісти (освіта яких журналістська — тобто ні про що) плутають Інформаційні Технології та різновид ІТ — Інформаційно-Комунікаційні Технології... :)

А ви вважаєте, СБУ це не контролює?

З 1992-го року обліковується кожен програміст.
З 1994 року СБУ фактично «кришує» ІТ бізнес — звісно, коли він чогось вартий...

У вересні 1992-го на зборах у будинку письменників (якщо правильно пам’ятаю назву — верхній вихід метро «Хрещатик») на зборах, котрі утворили ГУР МО та СР ГУР МО, генерал Скіпальський поставив питання — як нам плідно підготуватися до війни з Росією?

Я особисто в кулуарах закинув тезу-відповідь — «Кожен українець має бути програмістом!» і було дуже жваве обговорення цього...

Дуже правильне зауваження від Дмитра, хоч і в стилі «ха-ха»... :)
В цій темі теж є SPI bus.

SPI є реалізацією двох паттернів — SOA та IoC/DI.

для SOA SPI надає «контракт сервісу», де потім обереться кращий контракт.
У вашому прикладі з драйверами, це потрібно щоб вибрати що вам більше підходить — MySQL чи PostgreSQL...

І так, SPI bus як USB...

Загалом, в такого плана статтях було б добре підніматися вище за «я знайшов класну штуку — подивіться як класно вона в мене працює»...

Бо так чи інакше, наприклад, той самий SPI — це інструмент-патерн і, як будь-який патерн, вирішує ПЕВНІ проблеми. Якщо ЦИХ проблем немає, то патерн легко перетвориться на антіпатерн.

Ну добре, хоча б написали про плюси-мінуси...

Наприклад, з власного досвіду...

Була собі така міграція на Oracle WebLogic 14... Міграцію робила безпосередньо команда Оракла. І от ...не йде. Конект з базою валиться, Oracle Coherence меморі грід падає... —розброд і шатанія...

Підключився, знайшов... хлопці включили SPI, але ручками прописали правильний OJDBCrmda, який і прописався правильно у Кохеренсі. Але потім, при запуску адмін-сервера, вмикається SPI, вивантажує правильний драйвер та завантажує «звичайний» OJDBC. І, тим самим,валить весь меморі грід...

Тобто, по простому, SPI треба викоритовувати там. де ви можете використовувати рефлекшн, і навпаки — там, де ви не можете використовувати рефлекшн — наприклад на продакшн серверах — то і SPI не гарна ідея...

З чого Ви це взяли??? Ви розумієте звідки береться курс гривні???
Інсайдерська інформація. Зараз кредитний рейтинг України — «В» — а до війни був «ВВ» — тобто кредитний рейтинг покращився. І курс мав би бути 23-25...

Курс гривні — це баланс вимог імпортерів-експортерів.
Імпортерам потрібна міцна гривня. Тоді їх заробіток більше.
Експортерам потрібна слабка гривня — так їх експорт більш конкурентний та можливо демпінгувати...

Єдиний експорт який зараз є — експорт робочої сили — так званих біженців.
Але коли в них гривня закінчиться і вони повністтю перейдуть на місцеві валюти — їх тиск на курс гривні спаде.

Сільгосп експортерам зараз потрібна міцна гривня.
Тут ситуація загалом кумедна і зовсім не відповідає казкам з екрану ТВ.

Українська олія по DAF-кордон України по $1600 за тону. Турецька та індійська — по $1800/т
Чому не купують українську? Бо чекають, що через війну вона ще подешевшає...
...тобто, експортерам олії треба гривню по 20...

По зерну. Це може африканцям є проблема. Але підняття цін на зерно значно більше ніж втрати від крадіжок рашистів... І от саме тому їм зараз так само вигідно тверда валюта...

Тож, теперішній курс — чисто спекулятивний...
Долар в Україні — добре «перегрітий» — і за певний час добре впаде...

Не те, люди, обговорюєте...

Маючи доступ до аналітики світових фінансових установ я неодноразово наводив, у тому числі і тут, реальні цифри. Так, у 2021 на зарплатню програмістів в Україну зайшло $27 млрд.

Хтось кепкував з того, але мені особисто було не зрозуміло чому НБУ не показує реальні цифри, а годує піпл цифрами в три рази меншими...

Тепер вже Шмигаль нарешті видав реальні цифри:
— з початку війни ІТ заводить в Україну на рівні $1 млрд на місяць.
І це корелюється з цифрами, які є в мене.

Оце є реальна наша перемога.
Це чітко зазначає що ми, програмісти, —основний інвестор України.
Металурги та аграрії — які вони постійно роблять преференції — приносять менше грошей.

І як то когут Уряд клюнув і вони змушені визнати реальні факти — є від них пропозиції розвитку галузі — і от оце було б правильно обговорювати...

Після перемоги буде гривня по вісім.
Вісім доларів за гривню... І якщо наша компеннсація прив’язана до долара, то уявляєте як мало ми будемо отримувати... тож раджу замислитися якого курсу нам треба!

Тут тре розуміти що на ДОУ збираються люди низької експертизи, бо ті, хто мають достатню експертизу, особливо в профільній по темі BCM (Banks and Capital Markets — де додатково вимагається і експертиза з економіки та фінансів), не мають часу багато тут сидіти та приймати участь в місцевих хайпах...

І це точно не проблема ДОУ. Мої менеджери (DXC) вже рік просять написати статтю для ДОУ, я їм обіцяю що точно напишу, але часу ну просто не має... А якщо є вільний час — то весь він точно йде на війну...