Шановний Ярославе, на жаль, не дуже розумію ваші коментарі. Будемо раді уточнити, після прояснення що саме цікавить у назві.
До речі, а що не так, якщо хтось проводить діяльність «під капотом ФОП»?
Ярославе, дякуємо за цікавість до нашої юридичної структури. Ви ж надали посилання на одну з заявок по ТМ — iprop-ua.com/tm/iy739nhe, в ній, як мінімум, є згадування про наявність Адвокатського бюро.
Виходячи із формулювання статті в Законі, трактувати можна саме так. Припускаю, що Мінфири або Кабмін надасть офіційні роз’яснення щодо цієї вимоги для резидентів.
у статті не дуже вдале формулювання щодо цього питання, виправимо. Закон встановлює обмеження тільки для деяких нерезидентів:
1. Юридичні особи, зареєстровані у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
2. Прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі.
Рахується середня кількість спеціалістів та їхньої винагороди, і середня сума не повинна бути менше ніж 1200 Євро.
Наприклад, 12 спеціалістів, з них у 8 спеціалістів винагорода 2000 Євро, у 4 — 3000 Євро, у середньому це буде 2333, 33 Євро ((8×2000) + (4×3000)) / 12
Пропонуємо дочекатися підписання (не підписання) проєкту Президентом, та у випадку підписання — наступні нормативні акти від Кабміну за для функціонування режиму. Після вже можна робити більш-менш предметні висновки.
якось так. але це ще не прийняли, очікуємо остаточну версію проєкту. сподіваємося, умови для гіг-спеціаліастів та працівників будуть однаковими.
Звертаємо увагу, що працювати гіг-спеціалістом — право, а не обов’язок. Є опція бути найманим працівником, ФОП тощо.
Так само, підписання NCA здійснюється на добровільній основі.
І чи можна буде вважати підписані NCA — законними, питання відкрите. Вбачаємо, що вони суперечать кодексам та конституції. Остаточну крапку у цьому питанні поставить судова практика, але це у тому випадку, якщо режим дійсно запрацює.
варто розмежовувати роботи з найманим працівником та з гіг-спеціалістом.
за проєктом податки найманого працівника: 5 % ПДФО, 1.5 % військовий збір, мінімальний ЄСВ (22 % від поточної мінімальної з.п., на сьогодні це 1320 грн).
за проєктом податки гіг-спеціаліста: 5 % ПДФ, 1.5% військовий збір, ЄСВ (у межах
дослівно пункти виглядають наступним чином (проєкт 5376 w1.c1.rada.gov.ua/...2/webproc4_1?pf3511=71663)
«141. Єдиний внесок для платників — резидентів Дія Сіті, що відповідають вимогам Закону України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці“, у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг —контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“ — у розмірі 22 відсотки від визначеного розміру бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, з урахуванням положень гіг-контракту, однак не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.»
так, все вірно. тут є розбіжності. можливо, вони будуть усунуті під час розгляду законопроєкту, щоб «гіг-контракти» були більш цікавими.
дослівно пункти виклядають наступним чином (проєкт 5376 w1.c1.rada.gov.ua/...webproc4_1?pf3511=71663)
«141. Єдиний внесок для платників — резидентів Дія Сіті, що відповідають вимогам Закону України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці“, у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг —контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“ — у розмірі 22 відсотки від визначеного розміру бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, з урахуванням положень гіг-контракту, однак не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.»
Наталія, дякую за коментар.
Так, якщо Ви розробили код, Ви є його автором та набули майнові та немайнові права інтелектуальної власності на такий код.
Зокрема, майновими правами є:
— право на використання
— виключне право дозволяти або забороняти неправомірне використання
Немайновими правами є:
— право на визнання особи автором об’єкта інтелектуальної власності
— право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації автору об’єкта інтелектуальної власності
— вимагати збереження цілісності та протидіяти будь-якій зміні об’єкта
— та інші
Вимоги до якості послуг можна прописати окремим додатком або розділами у договорі. Звісно, не завжди є можливість усе передбачити.
Наприклад, по проектам з кінцевим результатом це може ТЗ, конкретні вимоги, опис очікуваного результату .
Якщо це day to day work, щомісячне обслуговування тощо — можна прописати загальні вимоги по роботі окремим додатком або розділом (мова програмування, порядок роботи, опрацювання звернень та узгодження строків , збереження результатів, строки для рекламації тощо). Якщо якість робіт не влаштовує — прописати процедуру повідомлення про незадовільну якість, вимоги щодо виправлення помилок та умови дострокового розірвання договору.
Сергію, з приводу ваших питань:
1. У таких послугах як ІТ, дизайн, маркетинг тощо, щоб уникнути суб’єктивізму щодо «якості» — рекомендую максимально чітко прописувати вимоги до послуги та очікуваний результат з прив’язкою до важливих для сторін показників. Це може бути деталізоване ТЗ та/або план роботи. За можливості, проміжні етапи узгоджувати між сторонами. Наприклад, ТЗ / вхідні дані — дизайн — прототип тощо.
Відповідно, якщо послуги не будуть відповідати умовам щодо якості, узгодженим деталям тощо — результат неналежний.
2. Щодо строків — у договорі можете прописувати строк дії всього договору та окремих його пунктів. Обмеження щодо строків відсутні, тому можете прописати про безстроковість певних умов. З моєї практики, безстрокові умови не завжди добре сприймаються сторонами, та у більшості випадків достатньо 3-5-10 років.
Благодарю за комментарий. Но пример указан, так как правоотношения и предмет иска были по договору, что и является темой статьи. Не было бы договора, условий по NDA — не было и предмета для иска.
Убытки (и не только по NDA), как и упущенную выгоду, — действительно всегда сложно доказать. Но практика формируется и дела имеются.
Если будет запрос, с радостью подготовим анализ кейсов по NDA/ NCA в Украине и, например, ЕС, США. Тут есть много интересных нюансов. К примеру, для истца лучше выбирать стратегию не по установлению убытков, а взыскивать штрафы в твердой сумме согласно договора :))
Андрей, несколько примеров судебной практики по NDA
1. Дело № 914/2231/18
ФЛП, с рабочего адреса электронной почты (созданной ему Заказчиком для работы по двустороннему договору), при отсутствии каких-либо правовых оснований, отправлял конфиденциальную информацию.
Суд первой инстанции постановил взыскать 2000 Евро
reyestr.court.gov.ua/Review/82130085
Но апелляционный суд отменил решение первой инстанции
reyestr.court.gov.ua/Review/84977283
2. Дело № 757/17647/19-ц
Печерский районный суд города Киева установил, что ответчиком были нарушены условия соглашения о неразглашении конфиденциальной информации путем размещения конфиденциальной информации на своих личных страницах в социальных сетях Facebook и LinkedIn, в результате чего компании был нанесен ущерб в размере 10 000 долл. США.
reyestr.court.gov.ua/Review/90277346
Решение обжаловано не было.
Так, ДПІ мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. (в тому числі чеки)
Повторно зверну вашу увагу, що книги обліку скасовані й облік з 2021 можна вести у «зручний» спосіб.
Зобов’язати вести книгу інспектор вас не може, але є можливість бути притягнутим до відповідальності повторно, за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат (у разі виявлення такого порушення повторно протягом 1 року), відповідно сплатити більший штраф, ніж на перше порушення.
У більшості випадків перевірка здійснюється при ліквідації з ініціативи ДПІ або за власною заявою. «Просто так» — майже ні. Відповідно, якщо ви поки що не плануєте ліквідуватися — питання риторичне.
По суті — варто дивитися на вимоги ДПІ під час конкретної перевірки, наявні документи та враховувати актуальний стан законодавства. Головна позиція ДПІ — платити податки з отриманого прибутку. Якщо ви не декларували прибуток — знову, питання риторичне :))
На сьогодні книги обліку скасовані й облік з 2021 можна вести у «зручний» спосіб. Практики по цій частині ще немає. У деяких випадках простіше «загубити» книгу при перевірці й сплатити за це штраф.
Як висновок — рекомендую усі можливі документи зібрати за попередній період, перевірка можлива лише за 3 останні роки, а на майбутнє — вносити кошти через р/р або просто декларувати, й зберігати собі чеки.
Якщо залишилися предметні питання або потрібна індивідуальна консультація з аналізом документів, з радістю допоможемо: +380 67 674 47 21 / [email protected] Trustme Law Firm
У більшості випадків перевірка здійснюється при ліквідації з ініціативи ДПІ або за власною заявою. «Просто так» — майже ні. Відповідно, якщо ви поки що не плануєте ліквідуватися — питання риторичне.
По суті — варто дивитися на вимоги ДПІ під час конкретної перевірки, наявні документи та враховувати актуальний стан законодавства. Головна позиція ДПІ — платити податки з отриманого прибутку. Якщо ви не декларували прибуток — знову, питання риторичне :))
На сьогодні книги обліку скасовані й облік з 2021 можна вести у «зручний» спосіб. Практики по цій частині ще немає. У деяких випадках простіше «загубити» книгу при перевірці й сплатити за це штраф.
Як висновок — рекомендую усі можливі документи зібрати за попередній період, перевірка можлива лише за 3 останні роки, а на майбутнє — вносити кошти через р/р або просто декларувати, й зберігати собі чеки.
Якщо залишилися предметні питання або потрібна індивідуальна консультація з аналізом документів, з радістю допоможемо: +380 67 674 47 21 / [email protected] Trustme Law Firm
На самом деле, если сталкиваешься с процессом постоянно или не первый раз, ничего сложного уже нет. В добавок, за последние
Так, адвокат та керуючий АБ. Barbashyn Law Firm — комерційне найменування та назва АБ англійською мовою відповідає сайту.
Ярославе, «юридична фірма» це не організаційно правова форма, тобто реєстрація може бути ТОВ, АБ, акціонерне товариство.