Це там, де спочатку сина повалили на землю і тягли як мішок? А, ну так, там одразу і ніж намалювався, дивно що не граната. А то ще б медальку за затримання терористів би отримали.

Ось це якраз і є дисбалансом: бухгалтерією займається військовий із досвідом, в той час, як бухгалтера відправляють на фронт. Дивно, не думаєте?

Шуму стільки, тому що пенсія у звичайного пенсіонера 62 долара. От і рахуйте, пенсіонеру запропонували майже половину пенсії просто так... Народ бідний, хапається за що тільки може. І загалом, весь сюр в тому, що більше заявок на видачу тисячі — це погано, тому що показує, наскільки населення збідніло. Цим не хвалитись треба, це вже банально констатація фіаско Гетьманцева, Зе і команди...

Ця тисяча, щоб і хто не говорив — підготовка до виборів. Читали у західній пресі, що рейтинг Зе близько 16%? Наша влада нічого просто так роботи не буде, тим паче просто так кошти роздавати...

А давайте відстежимо кожну копійку, яка пішла на ТЦК, вийдемо на людей, які цю копійку пожертвували і спитаємо, ці кошти вона планувала віддати на ТЦК чи на ЗСУ на фронті? Чому я розділив ТЦК та ЗСУ? Та тому що вчора буквально показували відео, як ТЦКун біг за хлопцем в Одесі, щоб повістку віддати. Здоровий, ручки і ніжки на місці, бігає як кінь, а от все одно чомусь сидить в тилу... І так заправськи біг, щоб цивільного замість себе відправити, що це викликає дуже багато питань.

Тут питання саме не в змозі забезпечити ТЦК зі сторони держави, а в процесі взаємодії всіляких фондів із ТЦК взагалі. Маємо просту істину: Чмут є військовий із досвідом, руки та ноги на місці, в теорії — саме такі особи повинні бути на фронті і або навчати мобілізованих (якщо є реальний досвід) або бути ближче до нуля, знову ж таки через досвід. Але чомусь пан Тарас в тилу, однозначно має бронь і немає ніякого бажання йти на фронт. Ситуація win-win для пана Тараса і для ТЦК, він із бронею, вони із технікою. З іншої сторони, незрозуміло, чим таким незвичайним він займається, крім рахуванням чужих коштів, чим би не зміг би займатись Петро чи Василь, які автомат в очі не бачили. Чи навіть Таня чи Василина із бухгалтерії...

Все одно держава ті кошти, що залишаться, витратить чи на сили оборони, чи укріплення, чи на допомогу сім’ям загиблих, чи на впо

Оце анекдот, давайте ще!

Правильніша назва не «Клуб білого бізнесу», а «Клуб лояльного бізнесу». І саме цьому клубу буде все, і закони, і коректні податки, і все прям як треба... Що буде правда із нелояльним бізнесом, але який тим не менше працює легально і відповідно до діючих законів, я думаю пояснювати не треба...

Це той благодійний фонд, голова якого закликає всіх на м’ясо йти? Чмут завжди і скрізь говорить, що треба більше людей, але в той же час тихенько мовчить про проблему навчання, озброєння, мотивації.

От коли посадять Умєрова і Ко за більше ста тисяч бракованих мін, які могли врятувати не одне життя, тоді і будемо говорити про «обов’язок». От давайте відверто, я бачив досить багато інтерв’ю військових, і не критики заради, але напрошується цікаве питання: а чому власне в цих інтерв’ю ні слова критики проти військового командування, а лише претензії до цивільних? Ну поясніть, будь ласка, що такого може вирішити Петро із Вінниці, що не може сам верховний головнокомандувач?

Ба більше, а де власне в законі взагалі описана така база, як «Оберіг». Вже є прецеденти, саме судові, коли суд не приймає докази з оберегу, бо фокус — всі нормативно правові акти, якими власне оберіг ніби як створювався, засекречено і формально, такої бази для громадян не існує.

Коли та яким чином буде оновлена інформація про осіб та процеси внесення даних від представників ТЦК до системи «Оберег», а також конкретизовано, яку саме інформацію вони вносять? На даний момент у «Резерв+» вказано загальне повідомлення «Зверніться в ТЦК», при цьому статус не вказує на розшук, а лише на облік. Техпідтримка, на жаль, обмежується стандартною відповіддю «звертайтеся в ТЦК, ми не можемо допомогти». Коли буде вирішено це питання? Також, чому особа, чиї персональні дані були перенесені в окремий реєстр без явної згоди, не може без зайвих труднощів дізнатися, які саме дії та вимоги має до неї державна структура, без необхідності численних поїздок і перебування в чергах?

В мене погляди не «зручні», а прагматичні. Давайте відверто: час, коли ти винен державі просто тому, що існуєш, він пройшов. Це не дієва взаємодія і прикладом того є її активне використання в рядянському союзі. У будь якого громадянина, і не тільки в мене, з державою виключно фінансові стосунки (якщо це можна так назвати). Простіше кажучи: я плачу податки, які в тому числі йдуть на оборону і утримання тих, хто повинен мене захищати (привіт ТЦК і поліції), і отримую взамін спокійний сон та впевненість у захисті.

Якщо я побачу, що мої кошти використовуються ефективно, всі оплачені мною спеціалісти вже на фронті, то тоді ви можете спробувати щось мені пред’явити. Але коли штабів більше ніж солдат на нулі, ну тоді не дивуйтесь, що бажаючих не так багато йти на фронт.

Зараз, чомусь, ці «оплачені» дядьки, яким я платив і чомусь продовжую платити, в досить непоганому стані, щоб мене захищати державу на передовій, проте чомусь сидять в тилу і пробують послати любого, крім себе коханого. Так не вийде, такий формат не працює. І відсутність черг у ТЦК, як це було на початок війни, цьому как би тонко натякає.

«А щодо статті 24 чомусь вас 31 рік з 91 по 22 це не хвилювало» це ігнорувалось лише тому, що мені було пофіг на ці закони, а державі було пофіг на те, що мені пофіг. Взаємне невиконання завідомо неконституційного закону.

«Ви якось впливали на зміну цієї статті, звернення до депутатів там вашого округу, конституційний суд, участь в обговореннях, заходах, створення ГО» ви реально це пишете у псевдоправовій країні? Тобто ви якось оминули, що вийшов наш головнокомандувач, який верховний, і сказав «Конституція на паузі»? Ось так одна людина все вирішила. І що далі робити? Весь силовий блок, весь парламент в руках однієї людини. Це часом не узурпація влади називається, не підкажете?

Мої інвестиції в цю державу не окупились, мене кинули. Тому розповідати мені, що я там щось винен їй, ну не сильно це і вплине на мене.

А зробіть статтю про:
1. Стаття 17 Конституції: Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Ключове питання: якщо ТЦК то ЗСУ, то яким чином вони можуть впливати на права і свободати громадян та обмежувати їх?

2. Стаття 43 Конституції: Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Ключове питання: чому без чолобитної в ТЦК і правильного папірця не можна влаштуватись на роботу?

3. Стаття 24 Конституції: Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Ключове питання: чому всі закони, обмеження і покарання стосуються виключно чоловіків? В інстаграмі в кожної другої дівчини регулярні фото з відпочинку закордоном. Ба більше, поліцай в зажопинську виходить рівніший за тракториста Василя. Бо перший «заброньований», а другого вже забрало ТЦК

Цікаво прочитати про це, а потім вже вішайте лапшу по Оберіг, ТЦК і так далі..

Ось такі статті зовсім не інформативні. Я б з радістю почитав би статтю на тему «За третій квартал „податок на Google“ приніс 3,1 млрд гривень. розбираємось, куди піде кожна гривня та хто відповідатиме за результати розвитку економіки та держави на ці кошти». Прізвища та підзвітність — ось це головне, а те, що пару мільярдів розчинилось у бюджеті, мені від цього не холодно, ні спекотно

Єдина причина — це непрогнозованість. Сьогодні у тебе є співробітник, завтра він вже в ТЦК/привалило будинком після шахеда/або інше... Бізнесу це не підходить, а тому наслідки цілком прогнозовані. Тут залишається лише дякувати владі за постійні законодавчі качелі, непрогнозованість навіть на наступний день та зміни умов ведення бізнесу ледь не щодня черговою постановою кабміну

Резерв+ — це помийка, де ноунейм особи можуть тобі проставити будь-який статус, в тому числі, що ти в розшуку, а для того, щоб розібратись, чому і хто це зробив, сапорт пише одне і те саме — йдіть кланяйтесь в ТЦК... Ось така діжитилізація

Автору дякую за статтю, подобається бачити структурований і грамотно оформлений текст. Однак варто зауважити, що тематика статті мало стосується практик DevOps. Наведені команди є класичними інструментами для адміністрування Linux-систем, а не DevOps-напрямку.

За старання, безумовно, плюс, але варто врахувати, що це далеко не повний перелік команд для адміністрування серверів. Якщо розширити список, включивши команди для адміністрування, автоматизації, роботи з CI/CD, моніторингу й інших аспектів DevOps, то мова піде про значно більшу кількість — більше 100 команд.

Ключові аспекти, які варто врахувати:
1. Управління користувачами та групами: adduser, usermod, passwd, groupadd, groups.
2. Файлова система: ls, cd, cp, mv, find, rsync, df, du.
3. Управління процесами: ps, top, htop, kill, nice, renice.
4. Мережеве адміністрування: ifconfig, ip, netstat, ss, ping, curl, wget.
5. Безпека: chmod, chown, ufw, iptables, fail2ban.
6. Пакетний менеджмент: apt, dpkg, snap.
7. Моніторинг системи: free, uptime, iostat, vmstat, dstat.
8. Автоматизація задач: crontab, at, systemctl.
9. Робота з журналами: journalctl, tail, grep.
10. DevOps-інструменти: git, docker, kubectl, ansible, terraform.

І це тільки ті команди, які згадав мимоходом. Це не критика, а сподіваюсь ідея для нових статей з більш детальною технічною експертизою.

Ну давайте відверто, що краще:
1. Рекрутери, які в 90% випадків забивають болт на будь яку зворотну відповідь
2. Чи таки ШІ, який буде притримуватись хоч якоїсь ділової етики?

Давайте детальніше:
«Причина — нове керівництво нібито не розуміло їхню роль, додав один із них» — тобто військом керують некомпетентні особи, які не розуміють принципів і вигоди цифровізації, а якщо і розуміють, то попередні так накерувались, що незрозуміло що в результаті робили ці технарі? Чи я щось не розумію?

Далі ось таке:
«якщо Головнокомандувач ЗСУ вирішить відправити цих спеціалістів у піхоту» — іншими словами, якогось стоп-крану у випадку некомпетентних дій головнокомандувача просто немає... Хоче, розробника зі стажем в 15 років сапером зробить, хоче — пошле посадки штурмувати... В даному контексті, практично не віриться, що існує якась стратегія перемоги, якщо допускають такі безрозсудні і явно нелогічні дії