хороших вмотивованих кандидатів впевнених в собі дуже мало

можливо це тому, що ми вже замахилася просто кидати вам сотні CV та писати кавер леттер де потрібно описати як я хочу потрапити в «Вашу» галеру, де мені будуть платити 3 копійки, з тої сотні відгуків в кращому випадку отримати десяток запрошень, а на першому колі слухати розповіді про офігезний офіс який є тільки в них, з кавою та кулером для води, потім робити тестове на 100500 тисячь годин, де я повинен запустити цілий продукт і отримати першу тисячу користувачів. І все це для того, що б в результаті отримати щось типу: ми очікували більшого, вирішили шукати більш досвідченого кандидата.
А Ви потім кажите про те, що в нас мотивації немає, Ви хочаб трішки перейдіть зі сторони наймаючого, на сторону шукача, тоді все стане зрозуміліше чому так.
Окрема дяка всім тим, хто дає зворотній відгук, навіть якщо це відмова, і ще більша дяка тим, хто пише нормальну причину відмови а не просто уніфікований текст.

Років 10–15 тому мій друг записував усі транзакції на папері. Можна було б сказати, що він просто «фінансово грамотна» людина, але справа була дещо в іншому. На той момент ми навіть не замислювалися про це, та, мабуть, і не знали — були досить юними. Мета полягала в контролі банківського рахунку. Його мама тоді була чи то заступником керівника відділення ПриватБанку, чи то керівником відділення, вже точно не пам’ятаю, але це не принципово. З її слів, випадків, коли у людей «зникали» кошти, було доволі багато.

Щодо сьогодення, на початку цього місяця я й сам зіткнувся з їхніми «магічними розрахунками». Історія така: у кожного з нас є ліміт на перекази по Україні, у когось 50 тис. грн, у когось 100 тис., а хтось має 150 тис. Припустимо, у мене був ліміт 50 тис. грн. Я створюю два платежі за IBAN (на різні рахунки), кожен по 20 тис. грн, додаю їх у кошик і сплачую. Один проходить успішно, інший — ні. Думаю, не проблема, проведу ще раз. Але при спробі повторно створити платіж отримую помилку — щось на кшталт «не вдалося створити платіж». Помилка взагалі незрозуміла.
Телефоную в підтримку. Ми перевіряємо ліміт — він є, усе добре, але платіж не проходить. Я надаю номер рахунку, скріншот помилки, створюємо технічну заявку й очікую на вирішення. Паралельно перевіряю ліміт — він показує 30 тис. грн, тобто начебто все нормально. Була думка, що проблема в номері рахунку, але мені надіслали PDF-виписку, я копіював номер звідти й навіть переписував вручну, платіж усе одно не створювався.
Після створення заявки бажання все ж таки надіслати платіж мене не покидало, і я пробував різними способами — безрезультатно. Важливо уточнити, що я намагався створити платіж на ті ж 20 тис. грн. І лише коли спробував створити платіж на одну гривню — він створився. Після цього я знову перевірив ліміт — і він був уже не 30 тис., а 10 тис. грн.
Для розуміння часових рамок: усе це відбувалося протягом 30–40 хвилин. Тобто після того, як платіж не пройшов, я так розумію, система все одно завершила його обробку й наприкінці списала ліміт незалежно від того, чи був він успішним. Оскільки платіж зафейлився одразу, але його процесинг, ймовірно, ще тривав певний час, ліміт списали не відразу, а трохи пізніше.
Я знову телефоную в банк і пояснюю ситуацію. Це було 4 або 5 числа, а карткою, з якої я переказував кошти, я не користуюся, тому там були лише зарахування та ці два платежі. Вони бачать, що ліміт «просів», суми не сходяться, і ми створюємо ще одну заявку — на «виправлення» ліміту. У результаті наступного дня мені його повернули.
І все було б нічого, але якщо терміново потрібно переказати кошти, а банк допускає такий баг у системі — це може статися в найбільш невдалий момент. Власне, як і сталося у мене.
Тож якщо хтось зіткнеться з подібною ситуацією — знайте, що така проблема існує. Чи знають вони про неї — це вже інше питання. Принаймні я детально описав усі кроки для відтворення, тож мали б знати. А от чи виправили це, хто зна. Перевіряти якось не хочеться.

З власного досвіду навчання в українських ЗВО та в університеті за кордоном можу сказати, що різниця суттєва — як у стандартах освіти, так і в матеріально-технічному забезпеченні та доступності викладачів.
Якщо мета — просто отримати диплом, то майже будь-який український університет дозволить це зробити. Особливо зважаючи на сучасні реалії: можливість навчатися онлайн і паралельно працювати значно спрощує процес.
Якщо ж мета — отримати якісну освіту, я б радив розглядати навчання за кордоном. Проте варто розуміти, що поєднувати його з повноцінною роботою (8 годин на день) буде складно. Навчальне навантаження там зазвичай серйозніше. Матеріально-технічна база, як правило, краща: більше обладнання, краща інфраструктура, хоча іноді воно також може бути не найновішим. Але загалом рівень забезпечення вищий, ніж у багатьох українських вишах.
Ставлення до навчання зазвичай більш вимогливе — просто «прийти» і отримати мінімальний бал не вийде. Водночас викладачі часто мають більше часу для роботи зі студентами: можуть залучати до проєктів, досліджень, лабораторних робіт.
Щодо наукових публікацій: за кордоном вони коштують дорого і цінуються переважно журнали, індексовані в Scopus (особливо високі квартилі) або MDPI. Формальний підхід до публікацій «аби було» там не працює.
Тому я б починав із головного питання: яка ваша мета?

Стосовно PhD, тут ситуація ще складніша. У Європі не так багато студентів вступають навіть до магістратури, а на PhD — ще менше. Також є структурна різниця: в Україні система досі частково базується на радянській моделі (кандидат наук + доктор наук), тоді як у більшості європейських країн є лише PhD як найвищий академічний ступінь.
Вимоги до отримання PhD зазвичай суворіші, тому здобути його складніше. Поєднувати з повноцінною роботою теж непросто. Але якщо вступати на бюджет (що цілком реально), умови можуть бути привабливими. Наприклад, мені пропонували стипендію 1500 EUR на місяць та додатково 5000 EUR на рік на публікації, експерименти й конференції. Зважаючи, що середня зарплата в країні була близько 1700 EUR, на 1500 EUR можна цілком комфортно жити.
Але знову ж таки — питання в цілі: просто отримати ступінь чи будувати кар’єру в науково-дослідницькій сфері?

Чи є PhD плюсом на ринку праці? Залежить від вакансії.
• Для R&D — це радше плюс: у людини є досвід самостійних досліджень, вирішення складних задач, публікацій, участі в конференціях.
• Для звичайної позиції розробника можуть вважати, що кандидат overqualified.