Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×
Embedded Software Engineer
  • Bitcoin зростає. Чекаємо на $100k?

    Друкування паперових грошей, обслуговування ККМ і банкоматів, інкассація, утримання мільйонів банківських співробітників і приміщень теж коштує грошей, до одиниць відсотків від всього об’єму розрахунків. Але ніхто не називає це несправжньою економікою.
    Можливо малось на увазі «реальний сектор економіки», тоді так, криптовалюти тут відіграють невелику роль, але будемо чесні, у розвинутих країнах до нього в принципі зараз відноситься меншість населення.

  • Bitcoin зростає. Чекаємо на $100k?

    в какие производственные мощности это все вкладывается?

    В закупку компонентів і обладнання для всіляких шахедів з іскандерами, наприклад. В вивід капіталів з Китаю шляхом скупки електроенергії на майнінг тераватт-годинами. В роздрібну торгівлю наркотиками. В ще тисячі застосувань.
    Те, що економіка навколо крипти в значній мірі чорна, зовсім не відміняє її реальності.

  • «Вічний» наручний годинник DIY

    Це все одно, що зараз пробувати створити власний смартфон.

    Ну їх теж роблять.
    github.com/evanman83/OURS-project
    hackaday.io/...​sm-arduino-fr4-cell-phone

    Підтримав: Anton Taranov
  • Яка мова програмування є переоціненою? Діліться думками!

    Ну так раст тепер в ядрі лінуксу.

    Не в ядрі, а збоку біля ядра для збірки out-of-tree модулів.
    news.ycombinator.com/item?id=37477205

    No, the only rust code accepted into any released kernels is basic framework infrastructure so that someday, maybe, in the future, real functionality could be written in rust.

    There are many out-of-tree examples of rust kernel code, but as of right now, none have been merged.

    Це слова Greg Kroah-Hartman — другої людини після Лінуса в проекті.

    Підтримали: Curious Observer, Sviatoslav Turko
  • Куди тікати з VMware?

    VMWare великий, для початку, Вас який тип гіпервізорів цікавить?

  • Чому українські підлітки починають вивчати ІТ

    чекає на підходящу роботу... а омріяна робота все не приходить...

    Трохи не так: людина за ті 6 років, ще до завершення магістратури має наукового керівника, погоджує теми подальших досліджень, готує план дисертації і ще деякі формальні і не дуже матеріали, і підписує контракт з вузом, за яким зобов’язується по завершенню аспірантури відпрацювати три роки. Бувають нюанси з тим, це буде свій же ВУЗ, чи стороння організація, але у абсолютній більшості випадків це державна установа.

    Тобто по-перше, це не встав з не тої ноги і подумав, хочу бути науковцем, це певний процес, істотно складніший і довший ніж вивчити жаваскрипт і відкрити фопа для галери, по-друге, ту роботу по контракту зобов’язується надати держава, як і аспірант зобов’язується на ній відпрацювати. А по факту, навіть та нещасна ставка асистента на 200 баксів в місяць, а тим більше молодшого наукового співробітника без годин викладання, навіть воно вилами по воді писано.

  • Чому українські підлітки починають вивчати ІТ

    Хто платить на порядок менше, ніж в айті, і коли він це платить?

    Мідл ІТ проти асистента у вузі. Приблизно еквівалентні позиції з точки зору років досвіду і робочої сили без особливого простору для прийняття рішень. Різниця в оплаті якраз у 5-10 разів.

    Якщо заплатити на порядок більше, інж в айті, то спеціалісти, котрих немає, намалюються звідкілясь?

    Вони перестануть свічитись з фізики, електроніки, хімії і навіть хто може гуманітарщини в ІТ широким потоком з 3-го курсу, працювати в півсили суміщаючи з ІТ чи всілякими репетиторствами, а то і просто сидіти у мами на шиї ходячи в НДІ чи вуз викладати щоб мати мінімальну соціалізацію, і принаймні матимуть мотивацію будувати кар’єру всерйоз.

    вивчать радіотехніку за тиждень?

    Ні, але освіта це взагалі штука дуже інерційна, за 10 років війни можна було б принаймні запланувати підготовку і розподіл після вузів відповідних спеціалістів, чи хоча б відбирати наявних студентів.
    Якщо цього не зроблено, і немає навіть приватних ініціатив підготовки і відбору спеціалістів, в дусі айтішних курсів, значить, реального попиту індустрією немає.

    Підтримав: Олександр Мощенко
  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Ну і вищеописані проблеми притаманні лінуксу без свопу. А для чого його таким робити? Вінда теж PAGEFILE.SYS завжди створює.

    Підтримали: Andrew Shikhov, Pavlo Vasylchenko
  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Десктопний лінукс вже з коробки (Fedora) або у кілька команд настроює swap на zram, після чого поведінка стає повністю аналогічна до macOS.

  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Десктоп — это всего лишь терминал к AWS, renku, Github* и прочим облакам.

    Залежить від задачі, для прошивок на лінуксі/андроїді потрібні сотні ГБ швидкого стореджу і достатні ресурси для білду за години, ще часом доводиться аналізувати мільйони файлів артефактів збірки на наприклад наявність депрекейтнутих залежностей.
    Грошей на general purpose клауди під такі задачі не напасешся, сліпо довіритись одному білд-серверу для CI/CD теж не варіант, повністю ремоут тестбеди далеко не всі можуть потягнути фінансово, тому потужний десктоп/ноут з лінуксом — цілком адекватне задачам рішення буває.

  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Насправді, мій досвід обмежується експериментами в qemu-kvm і спробами зробити на ній пет-проект замість LEMP на FreeBSD. Можливо, для якихось лоад балансерів чи ще чогось нішевого *BSD краще підходять, але принаймні у дрібному вебі, ембеддеді і робочих десктопах під перелічене вони не рівня лінуксу.

    Підтримав: Konstantin Prohorov
  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Як на мене, це дивне рішення, якщо не користуватись саме вбудованим функціоналом системи типу фаерволлів.
    Гірше з обох світів поєднання фіксованих, але досить частих релізів базової системи з роллінгом портів, погана адаптованість до dual boot і підтримка віртуального заліза.
    Навіть самі базові штуки типу git чи vim затягують помітний шмат freedesktop-них залежностей, у повноцінних DE затягнуто буде все те (d-bus, udev, pulseaudio,...) що так прийнято хаяти у сучасних лінуксах, не здивуюсь якщо у якийсь момент там з’явиться systemd.
    Пакетні менеджери окремих мов намагались інтегрувати з портами/пекеджами, але по факту вже не працюють гайди з pip/bundler/cpan/..., але ще не працює менеджмент системою. Купа речей типу tensorflow з виконанням хай навіть на CPU лежить зламаними у портах, лінуксові бінарі, а тим більше .deb/.rpm пакети запускати ще важче.
    Ліцензія у *BSD краща, але це актуально для ембеддеду, а не десктопного/серверного використання...

  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Ви ще гісторії Гамерики не бачили.

    Підтримав: Андрей Янов
  • Ринкова частка Linux перетнула межу в 4%

    Які для вас переваги і недоліки цієї ОС?

    Це просто робочий інструмент, який є промисловим стандартом у своїй сфері і весь софт, гайди і сама робота крутиться навколо нього. Маючи набиту руку з робочими задачами, зручно мати і домашнє оточення звичним, під офісні задачі раз на рік є віртуальна машина з ліцензійною Windows.
    Не дуже розумію фанатизму на тему вибору ОС, був би весь ембеддед базований на macOS чи OpenBSD, користувався б ними.

  • Із законопроєкту про мобілізацію заберуть норми про електронні повістки й арешт рахунків

    Назва сайту говорить про розробників, а не про технології, тож у постінгу того що цікавить перших як спільноту є сенс.
    За чисто технічними новинами HN все одно поза конкуренцією.

  • Яку помилку ви зробили на початку кар’єри? Обговорюємо

    спойлер: відповідь пов’язана з фізикою може навіть більше ніж з біологією і реально красива

    О так, пояснення типу що у метеликів забарвлення крил утворюється фотонними кристалами а не пігментами справді вражають своєю неочікуваністю і брутальною фізичністю одночасно.

    Просто судячи по відгукам про магістратуру і власний досвід аспірантури на ІВТ, міждисциплінарність прикольно пояснювала явища, але окрім органічних напівпровідників, не відбувалось якоїсь інтеграції, фізики тусили з фізиками, хіміки з хіміками, біологи з біологами, мрія засновника про те що для чого пиляти надскладну високочисту фотолітографію якщо будь-яка баба народжує на порядки складніші механізми у абсолютно не стерильних умовах так і лишилась красивим образом, баззворд «Life Science» теж ще десяток років тому почав сходити зі сцени схоже зійшов зі сцени... Було цікаво, чи не сталось з тих часів зрушень у задачах, вартих підготовки таких комбінованих спеціалістів (звісно для світу в цілому).

    Підтримав: Tymchyshyn Vitalii
  • Яку помилку ви зробили на початку кар’єри? Обговорюємо

    ну не кидати ж на півдорозі, тим більше хочеться нормально розібратись, щоб на стику наук щось поколупати

    Якщо закрити очі на становище науки і її затребуваність суспільством, чисто з точки зору самої видачі нагора рісерчу, воно того було варте? Я намагався жорстко триматись протилежного підходу, мене цікавила фізика, і тільки фізика, навіть програмування заліза вимірювальних установок старався спихувати на інших, і підробіток не шукав. На жаль, для експериментальних сфер і/або при наявності сторонніх залежностей це не дає збільшення ефективності досліджень, аспірантура скінчилась по таймауту без кандидатської.

  • Чому українські підлітки починають вивчати ІТ

    А от людей, що знаються на фізиці і електроніці (саме тих, що зможуть внести вклад у системи зв’язку, бпла) не вистачає.

    Якщо їх не вистачає, то чому платять на порядок менше ніж за ІТ?

  • Якою була перша мова програмування, що ви вивчили, і чому вона?

    а ну це тоді на певне вже були «нові часи»

    Так, рік десь 2003-й. Нетипово пізно, але він і коштував гривень 10 на той момент, бо хто ж такою древністю ще користувався.

    мене досі дивує що воно справді реально працювало саме як принцип тобто та машинка справді реально це все рішала

    Ті нутрощі ще і зреверсили і запиляли емулятор у вигляді мобільного додатку: play.google.com/...​?id=com.cax.pmk.ext&hl=en

  • Якою була перша мова програмування, що ви вивчили, і чому вона?

    Мова мікрокалькулятора МК-54 у дитинстві. Для однієї діайвайної штуки був потрібен лічильник, який було б простіше за все зробити тупо замикаючи контакти кнопки = у калькуляторі, купив на розкладці самий дешевий б/в з дисплеєм що світиться. Яке ж було здивування, коли на калькуляторі кнопки «=» не знайшлось, а спитавши у знайомих дорослих виявилось, що він ще і програмований, по суті це була перша освоєна мова, якою автоматизовувались розрахунки для лаб у школі і на молодших курсах.

    А так, звичайно ж Pascal у школі.

← Сtrl 123456...40 Ctrl →