Дякую за увагу.

Дякую.
Я свідомо не генерував текст ШІ тому що поважаю тих хто візьметься читати.
Я думаю, якщо би це зробив — у вас би не було зауважень до тексту та добору слів я думаю.
Те, що зауваження є — і саме там, де я думав як написати — це знак людської роботи.

ДЕякі терміни я залишив без перекладу свідомо — бо переважна більшість джерел — 99% англомовні. Стаття Кнута на англійскій, адаптація та переклад неминучий. Терміни Кнута взято зі статті.

Що до враження «багато води» — кожен абзац не довільний, це мій шлях думок. Кожен несе зміст і має своє місце.

Коли бісить це не дуже гарно. Але кожен текст це дзеркало, до мене це відношення не має, вибачте.

А ось щодо зауважень парадокс Рассела, клітинні автомати, машини Тьюрінга — тааак дякую за зауваження. Вони релевантні. Але так, вирішив свідомо залишити.
Тьюринг відкриває дискусію у теорію обчислюваності, теорію алгоритмів. Це все таки великий пласт знань. Стаття перетвориться на великий обзор «основи комп’ютерної науки»

If we go back to Latin roots, we find ars, artis
meaning “skill.” It is perhaps significant that the
corresponding Greek word was ****, the root of both
“technology” and “technique.”
Nowadays when someone speaks of “art” you
probably think first of “fine arts” such as painting and
sculpture, but before the twentieth century the word
was generally used in quite a different sense. Since this
older meaning of “art” still survives in many idioms,
especially when we are contrasting art with science, I
would like to spend the next few minutes talking about
art in its classical sense.

Цитата зi статтi Кнута:

далі можна не читати)

.

Код дедалі частіше генерується автоматично, але відповідальність за те, що саме потрібно побудувати і чи воно взагалі працює, поки що залишається за людиною.

Таааак 100%. Це актуальна проблема з якою почали стикатися на проектах. А з цього — необхідності робити ревью коду, і з’являється питання професійності. Не просто написано добре або погано. Але які є альтернативні рішення та що вибрати — тобто більш вісокий рівень проектування, а не кодінгу.

Так,

Тобто (на даний момент) я вважаю, що всі його «уявлення» є виключно «емпіричними

в цьому і є суть навчання мережі. Для LLM відповідь виключно базується на «ємпіричному досвіді» де «ємпіричний досвід» є данні для навчання.

Щось з часів Кнута не сильно змінилась формалізація програмування

То тут треба поміняти місцями Ваш порядок цитування, тому що зміна порядку веде то того що остання моя фраза

Здатність наблизитися до самих структур

— відноситься виключно до програмування та про программістів.

В статті «Хто така людина в цій дискусії?» є перед тезою «Здатність наблизитися до самих структур» ,
Структури тут — не лише в програмуванні. Перевернений порядок цитування створює зсув: виглядає, нібито мова про програмування, тоді як мова — про спроможність взагалі
Це тонкі, але суттєві речі.
Якщо говорити про програмування як математичну дисципліну — з’явилась залежна типізація, відповідність Каррі Говарда, доведено серйозні теореми за допомогою комп’ютерної верифікації — це все після Кнута.

Коли ми пишемо код, ми не вигадуємо спосіб його написання — ми його знаходимо. Ця діяльність полягає у формалізації та пошуку оптимального рішення.

знаходимо в існуючих рамках — так. Стаття всеж таки саме про той момент, коли людина створює нову рамку, тезу або винаходить.

Мені теж хочеться уявляти себе митцем

— якщо хочеться уявляти я думаю, треба уявляти і знаходити можливість реально створювати. бо життя йде і, як на мене, просто обмінювати свій час на гроші а потім намагатися відіграти на вихідних — занадто дорого.

Я хочу щоб стаття не пред’являла нікому вимог робити відкриття. Я хочу зафіксувати — Людина зберігає здатність. Як це використовувати — це і є питання для мене.

Дякую за коментарі.

Дякую за коментар. Так, тексту багато і це мій вибір. Те що ви говорите Мірилом істини є практика — це класичний емпіризм і вона дійсно працює для великого класу задач.
Але стаття говорить про інший рівень питання. Емпірична перевірка передбачає, що вже існує рамка, всередині якої можна сказати це відповідає.
Коли Альберт Анштайн сформулював загальну теорію відносності, він не знайшов теорії, яка краще збігається з тодішніми уявленнями про простір і час. Він переозначив самі ці уявлення. Емпірична перевірка була потім — але як перевірка вже сформульованої нової рамки. Саме формулювання — це не емпіричний крок, а структурний вибір.
Ще раз дякую за коментар та увагу.