Розмір порцій — це єдине чим можуть похвалитися ресторани в Німеччині, і то далеко не всі. Та і було б чим хвалитися...

Багатьом людям важливо не просто набити пузо, а насолодитися переплетінням екстраординарних інгредієнтів, подивитися на цікаву подачу і загалом відчути креатив від шеф повара. В Німеччині, нажаль, з цим туго. Пропозиції є, але за похід в такий ресторан (або замовлення) треба буде заплатити кругленьку суму. І рівень буде все одно нижче рівня більшості українських закладів (за таку то ціну).

Забавно бачити що такі теми з’являються на форумі знову і знову. І хоча вже багато сказано в коментарях за «європейське життя», вирішив написати про свій досвід.

Прожив в Німеччині більше року. Забігаючи наперед, життя в Німеччині виявилося пеклом для мене і моєї сім’ї. Всі міфи, які тут люблять приводити в коментарях, вже давно для себе розвінчав.

1. Медицина.
Так, тебе дійсно будуть лікувати в разі коли твоєму життю щось загрожує.

Але питання в іншому: діагностика тут на дуже низькому рівні. Тобі будуть втюхувати діч кожного разу як ти приходиш з жалобою до лікаря. «Попий чаю, само пройде» — це не просто фраза, яку приводять в приклад в дискусіях про німецьку медицину, це реалії життя.

В мене є одна проблема зі здоров’ям і я відвідав з десяток різних лікарів в різних клініках за останній рік. До сих пір ніякого результату. Таке відчуття що вони бояться зробити крок вліво-вправо, а то страхова скаже «якого *** ви тут пацієнта на аналіз відправили? не положено». І така історія не тільки в мене.

З такою діагностикою запросто можна пропустити щось серйозне.

2. Кафе/ресторани/бари.
Це справжня біль. Щоб поїсти страв рівня київських кафе (за ресторани промовчу), доведеться відвалити кругленьку суму. Якщо орієнтуватися на київську ціну, то можна хіба що шаурму або азіатську їжу купити.

Крутих кафе/ресторанів в принципі дуже мало. Але і такі битком набиті зазвичай. Знайти щось новеньке і приємне з кожним днем все складніше і складніше.

Барна культура не настільки розвинута як в Україні. Отримуєш не смачні коктейлі за 10 євро. І таке всюди, за вийнятком парочки місць.

3. Продукти харчування.
Ми не змінювали наших харчових звичок при переїзді сюди. Продукти купуємо «які подобаються», ні в чому собі не відмовляємо при поході в магазин.

Тепер наші підрахунки:
Україна — 1800-2000грн/тиждень, купуючи в Новусі/Мегамаркеті
Німеччина — 100-120євро/тиждень купуючи в Реве

Різниця відчутна, як на мене. За різницю можна злітати в Європку на вихідні.

4. Подорожі.
Подорожувати дорого, особливо влітку. Білети на літак на ті самі напрями коштують в 1.5-2 рази дорожче ніж в Україні.

Подорожувати всередині країни на поїзді ще дорожче ніж полетіти на літаку в сусідню країну. Слава DB.

«В Європі добре подорожувати» говорили вони.

5. Доставки.
Захочеш поїсти о 12й ночі, отримаєш ***, а не їжу.
Захочеш пообідати — будуть тобі твою їжу везти 1.5 години.
Захочеш купити новий диван не з ікеї, будеш чекати 2-3 місяці. І доставка тільки на певну годину в певний день коли компанї зручно, а не тобі.

Цей список можна продовжувати безкінечно довго. Україна виграє по всіх цих пунктах і резон переїзжати є тільки якщо хочеться пограти у виживання.