Я як раз рахую. Не знаю хто при своєму розумі купував долар по 40, я такої дурні не робив. В мене чесною тяжкою працею зароблені гроші, а не корупційні прибутки, котрі можна так бездумно спалювати — вони все одно не закінчаться.
Тож продавав я по 36.65 і відкуповував назад морозячи на депозит на 3 місяці по 36.9343
Тобто втрачав ₴0.2843 з долара, що також занадто багато як для виразу «добре», але значно краще ніж зараз. Зараз мені спред в ₴0.45 за свято.
І це все виключно через кляті регуляції нацбанку, що не дають мені скористатися моїми ж грошима. Покидьки. І заробляють на цьому банки, що ще більші покидьки тим, що користуються своїм монопольним становищем єдиного покупця валюти через бісові адміністративні заборони-рагуляції.

Так знову — чим зараз краще?

Яким боком краще? Ви з математикою дружите? Чи в IT вона вже не потрібна?
Вас не має хвилювати безпосередній курс. Вас має хвилювати спред між вашим продажем і нацбанком а також між вашим продажем і купівлею (тут я зазвичай орієнтувався на курс конвертаційного депозиту кредитвест банку, бо там довго були найдешевші депозити в країні).
Ввівши керовану гнучкість клятий рагулятор тільки збільшив спреди. Тепер ви втрачатимете при обрахуванні суми податку — вище рахували приблизно ₴330 з $1000 і втрачатимете ще більше якщо захочете відкупити долари назад на фізособу.
То де краще? Краще буде коли клятий Нацбанк поприбирає свої тупі гнилі рагуляції.

Друк грошей це не про «гроші тут і зараз», це про здешевлення держ забов’язань перед населенням за рахунок підвищення інфляції

Може не згоден з формулюванням, але у балансі є статті доходів і статті видатків. Зменшуючи відносний value видатків покращується баланс.

Чому податки — це не тут і зараз — через податковий gap почасу. Податок треба ввести, почати адмініструвати, дочекатись поки пройде діяльність, що оподатковується, дочекатись завершення податкового періоду після цієї діяльності, дочекатись поки податки опиняться на рахунках казначейства і лише потім ці кошти на рахунках можна освоювати.

Так, gap можна скоротити за рахунок облігацій або іншого боргу і покрити опісля податками з казначейських рахунків, але їх же й так купують у відносно великих обсягах, але gap все одно буде. І знову ми повертаємось до того, що друк грошей за рахунок прямої емісії, чи за рахунок викупу облігацій — лише це є грошима тут і зараз.

Створення нових податків не згенерить гроші «тут і зараз». Гроші «тут і зараз» добуваються лише одним чином — друком грошей, що зараз і відбувається. Це, можна сказати, легальна схема як залізти в кишеню всім тримачам гривневих активів.
Але зараз так треба. Тут у держави немає іншого виходу.
Так, це може призвести до девалу. Але, знову ж таки, зараз так треба. І це буде прожигання будь-якого запасу, що вдалося створити. А його вдалось створити. Згадати хоч 19й рік або 21й.
Введення нових податків — це прирізання саме подальшої перспективи, що нам конче потрібна.
І будь-який голова податкового комітету має виходити саме з міркувань подальшої перспективи.

Ніт. В такому разі дістаються з загашника всі подання провідних україньських економістів щодо податку на виведений капітал, зменшення звітності і дерегуляція. Дістаються моделі на яких це будувалось. І впроваджуються саме так як кажуть економісти, а не викривлюючи і відрізаючи саму суть реформ.

Фурса, Кухар — і це лише з публічних економістів. А ще ж багато і не публічних.

Вставай, диванне воїнство!..
Маємо прецедент. То ж запрошую всіх приєднатися до надання цьому прецеденту якнайбільшого розголосу. Давайте зробимо #theLerniaCase ім’ям загальним. Щоб це було перше, що спливало в головах у потенційних роботодавців коли вони бачать резюме рашкістів. Так, знаю, що цю ватніцю вже звільнили, але:

Я гадаю ми всі у нашій щоденній роботі працюємо над багатьма речами однією з котрих є робота над запобіганням репутаційних втрат компаній на котрі ми тим чи іншим чином працюємо — хто в штаті, хто контрактор, але ми всі дбаємо про репутацію підприємства. Адже якщо сервіс приляже хоч на хвилину, чи розмітка на UI трохи поповзе, чи ще що — це вже відзначиться на customer loyalty.

Але кейси, як той, що наведений вище, — це просто масований удар по репутації компанії, що може в одну мить перекреслити всі багаторічні потуги з нарощування репутації гарного сервісу. І я більше, ніж певен, що шведські HR’и з компанії Lernia і подумати не могли, що таке може трапитися. Але воно трапилося і тепер це не чорний лебідь, у сенсі невідомого ризику, що не піддається до передбаченню. Тепер це відомий ризик, якщо компанія співпрацює з рашкістами (не дивлячись який в них паспорт — саме та ватніця мала шведський).

Тож я запрошую всіх:

• Поширити цю історію, надати розголосу #theLerniaCase
• Через ваші канали комунікації з бізнесом та партнерами поділитися кейсом та поцікавитись чи є в них reputational risk prevention strategy для цього нового для них (очевидно, що не для нас) ризику
• Запитати, чи в #diversity та #inclusion strategy є частина з подолання обурливих та паклюжних стереотипів і, якщо є — чи можуть вони зробити якийсь impact для подолання саме тих, що прозвучали з боку тої ватніці. Наприклад, пропонувати українцям, обобливо дівчатам, більше добреоплачуваних вакансій.
• Одночасно відмітити, що ми не звинувачуємо саме Lernia AB в тому, що трапилось, просто хочемо попередити ризик. #neveragain, як то кажуть.

Ось про це я писав. Ось проти саме цього треба боротися. Щоб росіяни не могли працювати ніде окрім як у рашці. Щоб соромно було працювати з росіянами. Щоб дивлячись на резюме росіян, розглядаючи їх як контракторів чи партнерів бізнеси просто здригались моментально замислюючись про те, що саме через цього контрагента кастомери почнуть массово відмовлятись вже від товарів та послуг цього бізнесу тому що буде соромно тим користуватись.

Десь було що їх десятками тисяч поїхало з рашки. Це значить що вони або мають західні контракти, або впевнені, що отримають. Якщо не отримають — будуть демпінгувати. Ви багато знаєте замовників, що цінують якість вище за дешевизну? Так, такі є, але чи багато? Особливо коли і в їх клієнтів буде вже менше грошей на всілякі сервіси. Бачили крайній звіт Нетфліксу?
Що справді цінно завжди було в cancel culture — це те, що вони примушували корпорації під них пвдлаштовуватись. Згадати хочаб Дісней, що скасовував контракти з акторами.
Ваш пост — єдине, що я тут обачив більш-менш цінного. Хоч і не вірю в дієвість галочок під документами, але весь інший триндьож про якісь рашкоканали (кому вони коли взагалі нашо були треба?) — взагалі шлак ні про що.
То ж хочу запитати — може в кого є які дієві ідеї для того щоб будь-яким світовим грошам було соромно працювати з рашківцями? А то галєродолари мало чім від нафтодоларів відрізняються. За них так само збирається стадо орків, що ґвалтують дітей і жінок, вбивають і грабують наших громадян.
Може в кого є друзі SJW з досвідом? Як вони правильно впливають на корпорації, що тепер і в контракторів достобіса різних тренінгів? Як вони зробили так, що компанії тепер часто принаймні мають вигляд робити що вони такі inclusive та оце все? На ці ж всі відділи інклюзивності та такого іншого чималі гроші зливаються.
І знову ж таки — не зрозумійте мене не правильно. Ви поки самий корисний з усіх коментаторів усього топіку і я радий, що є люди, що також думають у цей бік. Мені просто здається, що обрана вами метода не є найеффективнішою по відстороненню ватніків від цивілізації. Хоча я й сам нічого більш еффективного вигадати не можу.
Навіть уявімо що такий лист, як ви описали, надійде до компанії (у чому я дуже сумніваюся) — ну й як на нього відреагує менеджер, котрому дадуть те виконувати? Як на іще одну зайву, з його точки зору, проблему, що саме по собі є реакція відторгнення. І може навіть він виконає те. Але самим же ж халтурним чином, що можна буде собі уявити. Ну, навіть якщо проставить галку на тій формочці ватнік — що йому заважатиме тим же вечором теревенити про руцкємір, тупіепі$доси і оце все за їх же, західні гроші?
Знову ж таки — дуже ціную, що ви думаєте в цей бік, але просто не вірю в обраний вами спосіб. Проте повністю згоден, що cancel culture та SJW значно сильніші за просто не подивитись рашкоролік. Шкода, що ми (я?) не вміємо правильно застосувати ту силу.

Тоже пробовал сделать по вашему гайду.
Контракт приняли и утвердили, а свифт завернули.
Валютный менеджер привата: «Сейчас руководство запросило у НБУ подтверждение правомочности транзакций на IB. После ответа от НБУ мы вам сообщим в телефонном режиме. На данный момент предлагаем совершать переводы от физлица.»
Я: «Есть какие-то ожидаемые даты ответа?»
Валютный менеджер привата: «Национальный банк не сообщает о ожидаемой дате ответа. Как только дадут ответ мы сразу вам сообщим.»

Так что да, вам явно либо очень повезло либо здесь, конечно, все равны, но вы, похоже, равнее прочих.

У нашего нацбанка профессионализм аш прёт так что на ответ можно либо вообще не надеяться — на запрос просто забьют/забудут либо он придёт когда рак на горе свиснет.

Судя по посту раньше на IB можно было через TW закинуть денег. Сейчас при попытке создать исходящий платёж пишут:

We cannot currently accept payments to this recipient

А саппорт говорит:

Hello OLEKSANDR,

Thanks for getting in touch!

Based on our Acceptable Use Policy:

1. Restricted activities
1.1 You may use our Services only for lawful purposes. You may not use our Services:
1.2.2 Financial and other professional services
f. Platforms allowing the trading and/or exchanging of FX/CFD/options.

Thanks for your understanding,
Let us know if you have any more questions.

Viktoria J,
TransferWise

Благодарю, дочитал.

А как насчёт 64.99? Или он ФОПу не доступен?
Да, и ещё — а можно пожалуйста более детальное описание этой истории:

• Какие документы понадобились?
• Приняли ли публичную оферту IB в качестве договора?
• Какое назначение платежа?
• Да и в целом — можно ли хоть пару слов инструкции? Или хоть описание чем SWIFT на IB отличается от других SWIFT’ов.

Здравствуйте. А чем это регулируется? 292.5 ПКУ не говорит как это округлять.

А нет ли случайно полного списка проблем с которыми сталкивались за свою практику?

И это иногда полезно если не захламлять код всякими .collect(toList()); а отдавать Stream.
Да, и если в итерациях цикла будет происходить что посложнее простой арифметики, а, скажем, сложные преобразования то разница производительности таких решений будет на уровне статистической погрешности.
Кстати, time complexity что у того что у другого решения O(n) даже со сборками в списки так что наезд некорректен.

WUT? Как получилось объединить в одно утверждение Tomcat и performance?

Facepalm.
Как такое можно писать без контекста? А если это HFT-код?
Да даже без таких корнеркейсов. Сам подумай — там где применяются getters/setters — там по сути plain (язык не поворачивается назвать это объектами). struct в терминах C. И форму оно имеет такую только потому что люди привыкли к императивным структуркам и процедуркам, а Java всё ещё не поддерживает value types и объединить два или более примитива ты можешь только с помощью reference type’а.
Иногда задумываешься — а зачем этот весь лишний boilerplate, если по-сути тебе нужно несколько public final полей и единственный конструктор чтоб атомарно установить в них значения.
Да, всё равно приходится либо генерить boilerplate либо пользовать кодоинструментацию(lombok) простихоспади. Хорошо хоть idea это всё скрывает и ты не видишь всего этого ужаса.
Искренне надеюсь что когда-то это совершенно тупое правило уйдет и можно будет выражать в коде для чего именно этот кусок тут. Или таки допилят project Valhalla.

А кого в современном мире когда волновали логика, доводы и исследования?

Хотелось бы услышать мнение сообщества ДОУ на тему Why Event Sourcing is a microservice communication anti-pattern. Ощущение двоякое: с одной стороны статья приводит валидные утверждения, с другой "а почему это такая уж и проблема?«

потому что контент статьи не соответствует заголовку. В заголовке провокационный вопрос на который можно ответить только как: «яка розумная цьому альтернатіва?» © В самой статье речь о том что не надо смешивать слои хранения и общения что есть капитанством и может нарушаться только если на это есть весьма веская причина.
А вообще проблема с этой темой в том что в отличии от CRUD: controller-service-repository с DTO’шками повсеместно мало кто умеет такой подход готовить. Люди не хотят меняться учиться и развиваться.
В статье только одна здравая мысль и то которая повторяется тупо в каждой статье по CQRS/ES — не надо его тащить везде. Да, есть такие задачи которые с этим подходом решаются легче, но не все задачи относятся к таким.