Не знаю, мені більше б хотілось більше відповідностей.
Тобто, беручи якусь реальну персону, дотримуйтесь її оріджину. Можливо, можна в міру дофантазувати щось поверх того що є, але не переписувати наявне.
Він був зброєносцем — то й залиште його зброєносцем. (Ну або дійсно дайте якусь подію яка в грі підвищить його до самурая, тоді це вже буде «фантазія поверх», а не переписування).
Або не вводити цього, а якогось неіснуючого темношкірого, якщо так хочеться його просунути. От з ним — робити, що забажається.
Коротше, реальним — реальне, вигаданим — вигадане. Кесарю — кесарево)))

В принципі я гру не хейчу, буде цікаво на неї подивитись, але, я думаю можна було якось плавніше і детальніше з цим всім вчинити.

Він досі місцевий)))

справедливо. Але вікі каже, що на його основі і раніше робили самураїв, то ж чому б і ні.
en.wikipedia.org/wiki/Yasuke

З абсолютно історичного чорного самурая в тебе горить, а з неісторичної доньки ватажка клана ні?)

А чому його не має бути? В Україні темношкірих нема, чи що?

«Це біль, мій досвід — не робіть так» ©

А я не згодний, якщо немає іншої можливості — цілком валідно, це питання перспективи. Ти кажеш, геймплей — це основне. А я кажу, сюжет — це основне. Пограв на 1050 (навіть не ti) ще на версії 1.3. З кількома мінорними багами, але пройшов всю. Задоволення отримав массу, не шкодую аж ніяк. Пізніше вже пройшов на xbox series x повну версію разом з доповненням. Задоволення — ще більше.
Питання в тому, на що йде орієнтація. Недостатні потужності — не привід нехтувати чудовим сюжетом.

А я насправді розумію, про що йдеться. Я не геймдев розробник, але колись намагався навчитись. І робив кілька своїх ігрулєк. Так от, поки я їх робив, сил не було більше ні на що. На компі стояло кілька ігор, які сильно хотілось пройти, але с початку роботи над грою бажання грати (і дивитись як хтось грає, або новини про ігрт) — відпало взагалі на нуль. Прямо якась ігрова імпотенція настала)
З часом припинив працювати в цьому напрямку і з превеликим задоволенням граю в ігри.
Щось змінюється в ставленні до ігор, коли працюєш над ними. Можливо, якась магія зникає)
Втім, це все може бути сильно суб’єктивно.

Цілком погоджуюсь з тезою. І справа не в «сексуалізації», а в тому що ми дійсно, граючи (читаючи/дивлячись фільми/мріючи), хочемо щось хороше, краще ніж є. Ми граємо в фентезі з магами, де дуже бажано мати відповідний красивий ландшафт, архітектуру та магічність речей. Граємо в апокаліпсиси та космо бродилки. І світ має бути не такий закинутий/пустий, як в реальності (привіт, Тоде), а таким щоб все одно чіпляти око і цікавити геймплейно. У кожного жанру є свої особливості, які — несподівано — аж ніфіга не реалістичні. Вони прикрашають реальність. Чому для персонажів це має бути інакше? Персонажі можуть бути (а іноді і мають бути) красивими, це точно такий самий атрибут гри, в якій все інше також прикрашене. Інакше може бути дисонанс в тому, що бачиш, що в підсумку може вийти нудьгою в геймплеї (бо персонаж не відповідає світові, і ти не виріш в його справжність). Хз, уявіть умовного Конана дрищем. Ну лажа ж.

Що ж, цілком справедливо.

Виражаю своє сильне занепокоєння😁😁😁

Мені здається, якщо у людини стояк в трусах на цифрового персонажа — це до лікаря)

Ми не ведемо перемовин з терористами)))