А Тік-ток вже встиг прописатися між «нормальними» ресурсами, як-то YouTube чи Instagram? Ні, я впевнений, що з часом це станеться, але не думав, що так скоро. До цього я зустрічав лише два протилежні табори: тих, хто його категорично не приймає, і тих, хто в ньому вже сидить.
Якщо говорити про жіночу стать, то в усіх кейсах вона апріорі не може бути щасливою, поки в неї немає бейбіка. Як тільки він з’являється, вона автоматично перетворюється на «яжемать».
На чоловіка з цього боку тиск не настільки потужний, зате у нього вроджене «мужчинадолжен».
Що ті, що інші чесно не можуть досягти успіху, і по-любому накрали, насмоктали або отримали у спадок.
В цілому, звісно, підтримую тезу. Цей пост більше для західної людини. Недарма він англійською)
Взагалі чхати на успіхи інших, зате люблю дражнити людей, наприклад, фотками з моря під час карантину :)
Так що погоджуся с деякими коментаторами нижче: проблема не в соцмережах, а в головах.
Easy! Хлопець мав вільний час, доклав певних зусиль для вирішення задачі і поділився цим з народом. А критика така, ніби він тут щось продає. :)
Я вважаю, що це дуже круто — вступити до іноземного університету і навчатися місцевою мовою, а не англійською. Воно спочатку здається чимось неможливим, але, як показує мій досвід, коли працюєш і повністю поринаєш у «доросле життя», мову вивчати набагато важче. Взагалі щось вивчати у позаробочий час. А так: закінчив виш і вже адаптований до середовища і маєш додатковий пункт у резюме, куди б тебе доленька не закинула.
Всім, у кого є можливість здобути освіту, бажаю такого досвіду.
Це якраз і є «та Європа» тільки без рожевих окулярів. Мігранти і біженці, що шукають кращої долі у більш розвиненій державі. Але не всі усвідомлюють, що самого переїзду мало і потрібно ще багато працювати. Від цього і кількість безхатченків вражає. Але ж ця ситуація притамання і Франції, і Німеччині... У Каліфорнії, кажуть, їх теж повно.
В Україні їх менше лише тому, що у нас тільки свої, доморощені.
Погода, знову ж таки, і в Ірландії, і в Англії, і у скандинавських країнах викликає нарікання. Де ж тоді «та Європа»? На Піренеях та Апеннінах?
Я вам більше скажу, якщо жити на хуторі десь у Середино-Будському районі Сумської області і працювати дистанційно, то взагалі можна бути першим хлопцем на селі. Дівчата не розумітимуть, чим саме ви займаєтесь, але все одно всі будуть вашими. Їжу можна буде придбати разом з гастрономом, а хату — взагалі будь-якого розміру побудувати. Які там дві кімнати!?
Щоправда, щоб зняти готівку, доведеться щоразу їздити до найближчого міста, але на bmw x5 — то тільки у радість.
Про амбіції, зміну оточення та новий життєвий досвід мови не йде, я так розумію.
Ясно. Я подивився на ціни обох камер і, зважаючи на свій «професіоналізм» у жанрі фотографії, думаю, що витрачати стільки грошей на другу модель було б марнотратсвом. Сам-то я точно не оціню ту якість, яку пропонує апарат.
Якщо чесно, то комерційних цілей зараз не ставлю. Зняв би, у першу чергу, щоб поділитися з близькими і самому передивитися через багато років. А там як піде. Нещодавно почав «збирати спогади» у вигляді сторіс в Instagram, але це трішки не те, що хотілося б мати.
Тому звісно що буду починати експерименти з тим матеріалом, який вже є. А там, дивись, і з’явиться уявлення про те, який матеріал більш прийнятний для монтажу.
Оце ви ловко придумали. На вихідних ознайомлюсь.
«Наші без Раші» — то в цілому паралельна реальність, де хлопчина з сьогодення опинився у минулому і відмовив Хмельницького підписувати Переяславські статті з Московією. І з тих пір історія пішла зовсім іншим шляхом, де поляки їздять до України на заробітки, американці вчать українську мову, а росіяни проходять через біль і страждання у львівському аеропорті.
DJI Osmo Pocket (маленька камера з джімбалом) + Lumix GH3
А тепер питання дилетанта: для чого вам дві різні камери?
Якщо привідкрити завісу, то хотілося б зробити документалки про ті місця, у яких буваю. На сьогоднішній день це, переважно, Китай. Сам не дуже полюбляю дивитися тревел-блогерів, але все йде до того, що перетворюся на одного з них.
тогда уже начинается удивительный мир камер, и того, что разные камеры — для разного типа съемки
Оцей момент мене найбільше засмутив. Ніколи не цікавився ні мистецтвом фотографії, ні відеозйомки. А тут ще виявляється й одного комплекту обладнання може не вистачити. Ну що, у будь-якому разі спробую з чимось одним, а потім, за обставинами, вирішуватиму, чи влаштовує мене результат. Ну і плюс за відгуками, якщо такі будуть.
час — два записи компилиться в 15 минут видоса.
А ось до цієї відповіді я був готовий.
Дякую за ваш час.
І вам дякую. Поки що все йде до Леонардо)
Дякую за те, що не полінувалися це все написати. :)
Отже, все зводиться до того, що без спеціального обладнання — нікуди, і залишаться усі мої наявні записи для особистого використання. Хоча я й до цього розглядав можливість їхньо застосування лише у якості відеоряду, а текст окремо записати й накласти. Ну то вже під час «проби пера» зрозумію, чи годяться мої архіви. Буде прикро, якщо ні, бо вже стільки місць відвідано і дуже низька ймовірність, що я туди повернуся.
Думаю, що ключовий момент для мене на сьогодні — це ПЗ. Вдячний за рекомендацію. Поколупаю на дозвіллі. А після вже розбиратимусь: чи Onuka, чи Garage band...
Тішить те, що обсяг україномовного контенту збільшується, пропонуючи людям вибір. Сам вже не один день замислююсь про заведення власного каналу, і, можливо, завдяки цій публікації-таки наважусь.
Тож, якщо хтось із блогерів це читає, чи не могли б ви відповісти на кілька запитань?
1. Ви купували якесь обладнання спеціально для цього, чи відео зняте на телефон без стабілізатора може бути прийнятним?
2. Наскільки важко навчитися монтувати відео?
3. Які програми ви використовуєте для монтажу. Платно чи ні?
4. Якщо говорити не про студійний запис, а про виїздний, який сумарний хронометраж ви відзнімаєте, щоб було достатньо для включення до ролика?
5. Чи доводиться платити за включення відео чи зображень не свого виробництва.
Бо сам подорожую час від часу, щось знімаю. Але, не маючи досвіду обробки відео, не можу проаналізувати власні помилки. А почати навчання за цим напрямом поки що жаба душить. Не в плані грошей, а радше часу.
Стаття і мотивує і демотивує одночасно. Вкотре для себе зрозумів, що легендою Кремнієвої долини мені не стати. Ніби й подобається програмувати, а такого фанатизму, як у цього дядька, і бизько немає. Якби я потрапив до театральної студії, я б там і грав, і п’єси писав би, і ставити б пробував, і апаратурою вчився б користуватися так, між іншим. Власне, щось подібне і відбувалося у мої студентські роки. А цей прийшов і одразу відсіяв все зайве, бо точно знав, що йому ближче.
Я і справді був не в курсі. Стільки відомих радянських діячів були євреями, а тут таке.
Я вже стикався з таким аргументом. Ви там звинувачуєте пана з сусіднього коментаря, що він «пересмикує» ваші слова, а я, в свою чергу, зауважу, що й ваші слова не без гріха.18-го століття вмів і овочі виростити, і за худобою доглянути, і якусь річ руками полагодити. У той же час, є підозра, що зумер без електронних пристроїв загнеться за пару тижнів. Особливо якщо опиниться у якомусь віддаленому селі, не кажучи вже про безлюдний острів.
Історію творять одиниці, і ви досягнення цих постатей застосовуєте до цілих поколінь. Тобто так, якийсь інженер зі SpaceX, імені котрого ми не знаємо, ймовірно володіє більшою експертизою у фізиці і математиці, аніж Н’ютон, Ейнштейн та Бор разом узяті. Проте безграмотний кріпак з
Я нагадаю, що інтелект — це про здатність адаптуватися до умов, що змінюються, а не про обсяг знань.