Якийсь день сурка в люксофті.
Агов зараз якийсь
А нащо слухати русняву компанію, яка систематично зменшує присутність в Україні?
В Україні за останні роки було багато ініціатив освітніх профінансованих ІТ-компаніями. Навіть цілі програми розроблено. Які значною мірою зараз компаніями закинуті і їх тягнуть волонтери своїми силами.
В скількох ініціативах взяв участь Люксофт, скільки профінансував, в які готовий долучитися.
Ца пані десь затрягла в році 2018му.
Може для початку хай розбереться що вже зроблено?
agile з’їв дисципліну проектного менеджменту.
І це одна з причин, чому більшість молодих PM-ім мало що вносять корисного в проєкт.
І ще одне. Модель Такмана заперечена ще щось в
Тому бл..дь, почніть нарешті читати hard stuff з дисципліни, ледарі.
Ринок акцій оцінив вже їх. Від піку в $700 в грудні 2021, до $200 сьогодні і це ще не рано.
Добкіну треба визначитися, чи він громадянин США, чи чий?
Однією сракою на двох стільцях не всидить.
Росію і Білорусь він й так втратить, через санкції та compliance західних компаній.
А зараз може втратити ще й Україну і репутацію.
Ларман Крэг. Применение UML 2.0 и шаблонов проектирования — одна з кращих книг, що ви можете знайти по ООП. Глибше, буде хіба Грейді Буч, але його варто вже читати як маєш досвід.
Задача стояла написать микросервис и вынести в него несколько методов из старого монолита. Все остальные сервисы были REST, и намного проще было бы по готовому образцу сделать ещё один, но я всегда за то, чтоб код был написан на последних современных технологиях. Современные технологии интересно учить, приятно поддерживать и они предоставляют множество новых фич. Выбор был между GraphQL и gRPC, но в конечном счете я остановился на последнем, в виду сетевой скорости, а сервис планировался высоконагруженный.
Просто колекція антипаттернів і buzzword-driven development.
REST- ні грама не застарів.
Виносити в мікросервіс пару методів — це як відрубувати руки, бо так зручніше, окремо від тіла.
Розводити зоопарк технологій, без стратегічного плану, мати більш-менш уніфікований стек технологій — це прирікати себе на високі витрати по підтримці. А потім від складності наш розробник «перегорить», компанія стане погана, бо змушує працювати і підтримувати то будуть інші люди.
А за півроку цей зоопарк підтримувати буде заважко і переписувати треба.
Замкнутий цикл.
Може й була серйозніша аргументація, але її в статті не згадано.
В США та інших розвинутих країнах — це проходитиме як неправильна класифікація статусу працівника. В нас були спроби, ввести в законодавство критерії класифікації, але це значною мірою б означало б вбивство економічного сенсу для більшості ФОПів.
Тому виходить більше на розсуд податкової.
www.irs.gov/...vs-contractor-designation
Не знаю, що вам за юристи рекомендували схему з якою ви влетіли, але швидше за все некваліфіковані чи ті, що не займаються практикою в даній сфері. Бо про те, що такі схеми — це «червона тряпка» для податкової відомо вже давно.
Витрати на тих R&D директорів швидше за все потраплять в ВВП інших країн, тих де податкова юрисдикція компанії що наймає.
Ви бачили черги на отримання дозволу на роботу? Тих
Дякую звичайно за думки, але як на мене дуже поверхнево і відносно західної ж культури відстає.
Найкраще, що про відгуки знайшов — це підхід Radical Candor , в них є книжка(вже дві) і дуже крутий безкоштовний подкаст. www.radicalcandor.com/candor-podcast
Щоб не було оцих незручностей є регулярні 1 to 1.
За схожою ідеологією працює той же Netflix, Amazon.
Нещирість початку з нейтральної теми визнають і американці. І багато хто відмовляється від нього.
Кім Скот цей підхід називає бутерброд з гівном. www.radicalcandor.com/...odcast/podcast-episode-2
А «наша культура» — це чия культура?
Здається українська, російська управлінські культури якраз про домінування. Ексцес з Гогілашвілі яскравий приклад.
Поки що я дуже скептичний.
Без менторської підтримки — це як читати курс квантової механіки в в коледжі агрономам.
За 5.5 ляма, роздутися на 250 чоловік? Не виглядало раціональним з жодного боку. На тій стадії не більше
Дуже багато гучних слів та оціночних суджень.
Емоційність не зникла.
Яке прикре самогубство. — Максу в список побажань для джина, особистий чорний список компаній.
Ніщо не видавало Штірліца, крім шлейок і парашута з червоною зіркою, що волочилась за ним.
В Україні Нарзан ще треба добре пошукати.
Що це про Київ стає зрозумілим щось лише з другої половини тексту.
Зрузу видно києвоцентричного журналіста, для якого України за межами Боярки не існує.
Знаєте ваше інтерв’ю мені нагадало одну книжку «Пригоди бравого вояка Швейка».
На кону ваше майбутнє, пенсія, але ви вперто не бажаєте чомусь навчитися.
І так можна. Але це смішно прочитати десь в гумористичній книзі. А тут. Таке собі.
Це швидше за все мова йде про ціну акції до спліту.
„Apple stock split five times since it went public. It did a two-for-one split on June 16, 1987, June 21, 2000, and Feb. ... The company executed a seven-to-one split on June 9, 2014, and a four-to-one split on Aug. 28, 2020.4”
„How Much Would Apple Stock Be Worth If It Never Split?
If Apple never split its stock, a single share would have been worth as much as $28,000 as of the last split at the end of August 2020.”
Крім того, борд компанії періодично узгоджує скільки вони виділять на компенсації і ціну акцій, яка дуже часто є на 30% і більше нижчою за ринкову.
Щоб цим не зловживали є період протягом якого ці акції вже ніби ваші, але ви не можете їх реалізувати.
Очікував побачити що це інтерв’ю в продуктову компанію з складними системами.
А це черговий маленький аутсорс, де весь цей систем дизайн до лямпочки.
Хлопці, ви не Гугл і навіть не бла-бла-кар, щоб тратити на вас час.