Senior Flash Engineer в Evolution Gaming
  • Программист на госслужбе — интервью с анонимом

    кожен місяць працювати за 4500 грн щоб раз в 3 місяці (і то я сумніваюсь) отримати шенгенську візу за пару годин — шикарний мотиватор.

    ясно, що у всього є плюси і мінуси, але маючи нормальну сеніорівську зарплату можна собі спокійно купити і мультик, і поїздку оплатити і ще на квартиру буде з чого потихеньку відкладати.

    а щоб спокійно їздити європами, якщо в людини це пріоритет (у мене зараз якраз так), і то не по пару штук євро на ці поїздки витрачаючи за раз, а спокійно вкладатись в пару сотень — можна собі спокійно знайти роботу в шенгені, а не паритись в держустанові за 4500 грн (навіть зі всіма бонусами, які цю суму максимум в 3 рази збільшать) і ще невідомо які ризики на себе брати і як принижуватись в бюрократичному апараті.

    Поддержали: Alexander Kholodov, Sergiy Borodych
  • Что хуже, уйти или остаться?

    ви мене вибачте, але ще якщо просто список, хоч і не часто попадається, але вже є в багатьох фірм. провтики бувають, але не так, щоб аж прийшлось про них мріяти.

    а от чорні списки є у всіх (більше 20 працівників) компаній. тут не те що мріяти, тут сумніватись не приходиться. поговоріть зі знайомими ейчарами.

    кидають 100 оферів непанятні дєвачькі з фотами моделей, стибриними в інеті, і 90% знайомих мені сеніорів (включно зі мною) їх ігнорують або відповідають матом, в залежності від настрою. не зустрічала такого підходу у притямних компаній. вам якісь незрозумілі компанії попадались.

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    я — про львівські про реалії. про реальні львівські реалії, а не про бла-бла-бла у виконанні клоунів типу свободи чи воплів проститутки-свістунова. школи? щось мої знайомі мажорчики з ними не мали проблем )). я сама провчилась в російськомовній школі. я галюцинувала?

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    якщо б у львові все було так, як ви кажете — україна вже б давно була в європі. я вам раджу потусуватись трошки в кругах львівських можновладців, багатіїв і їх мажорчиків-дітей.

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    тут розмова не про пробленми російської мови у львові, а про те, чи є проблема співпраці російськомовного замовника з львівськими фірмами. давайте не холіварити!

    писи:

    Все русское выхолащивается и выдавливается.

    саме тому в КОЖНІЙ маршрутці і в кожному другому кабаку у львові звучить або радіо мелодія, або шансончик або авторадіо або ще яка російська попса?

    Поддержал: Sergiy Borodych
  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    я про це думала, але дивись: російську мову розуміє 99.9% населення львова. добра третина моїх знайомих у львові постійно говорить російською (а знайомі у мене переважно айтішники). перейти на російську з людиною, яка точно не знає української, може бути складно переважно низькокваліфікованим працівникам не-ІТ сфери або зовсім їбанатам (ну, таких всюди є). так і не щодня всім складом же їм по пів дня говорити з ним?

    проблеми іноді можуть бути десь в кафешці, в сфері обслуговування — львів’яни звикли, що всі російськомовні у їх місті прекрасно розуміють українську, коли їм кажуть перейти на російську — підвисають. ну так на то всі ІТ фірми наймають ейчарів, які всюди супроводжують замовників (переважно і керівництво нікуди не відходить від замовника). виключно англомовна американка САМА пішла у львові в перукарню і нормально без проблем постриглась, тиждень жила у львові і сама всюди шарилась, а російськомовний мужик у львові не дасть собі ради, really?

    я просто не уявляю собі проблему співпраці нормальної львівської фірми з російськомовним інвестором\замовником\власником. що може серед замовників вибрати американського серед інших, можуть заламати великі тарифи, можуть ставити в вищий пріоритет крупніших замовників, можуть мати офіс на території заводу з кусючим вахтером ))) (до речі, якраз для того деякі фірми заводять офіси в києві — щоб приймати там американських замовників — і презентабельно і вилизують офіс і сполучення з києвом зручне)

    але не могти прокомунікувати щось російською — вибачте, це треба серйозно пошукати таку фірму.

    до речі, епам ж має головний офіс в білорусії, все керівництво і купа менеджерів (я з одним співбесіду проходила) українську ні-ні, і нормально собі завів філіал у львові. елексівський е-дизайн бере багато внутрішніх замовлень, попадаються російськомовні замовники — ніяких проблем не було. софтобжект\інтеробжект\телрад — ізраїльські компанії, української їх власники теж ніхто не знають, нормально у львові розгорнулись. ну які ще приклади потрібні?

    я вчилась в російській школі 2 перші класи і потім перейшла в українську, в роки, коли особливо гостро національні викрики звучали — ууупс, російськомовна дівчинка в українській школі націоналістичних настроїв. мене ніхто ніколи не щемив. я 8 років провела на конюшні, де половина працівників — росіяни. я дуже багато спілкувалась з росіянами у львові.
    так, бувають різні ситуації і випади — але вони бувають завжди і всюди. і коли я чую про проблему російської мови у львові мене передьоргує, бо восновному чомусь всі ті львів’яни, які мені попадались зі скаргами на ущемлення їх прав — це чомусь всі були мамині синочки з хворобливою психікою.

    мені сильно здається, що ті «зовнішні» бізнесмени, хто говорить про проблему російської мови у львові — просто не люблять виходити за свою зону комфорту. ну подобається людині одеса (і вона одна з 3 головних українських ІТ центрів, нема причин сильно вагатись вибираючи її), ну подобається весь час бути в російськомовному середовищі — так би і написав і питань би не виникало ))))

    Поддержали: Sergiy Borodych, andrew1
  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    при чому тут заграниця? я на конкретний опис українських реалій відповіла. абстракно я багато чого можу розказати.

    хочеш робити бізнес в україні — враховуй нюанси: приміщень нема нормальних ні в києві, ні у львові, ні, на скільки я чула, в одесі. приходиться орендувати те, що є. а те, що є — не завжди навіть приватизоване. а в тому, що не приватизоване і його частину здали, працюють держпрацівники. і от попробуй щось сказати людині, яка торчить на робочому місці з оплатою в 30 євро. і ще 500 раз дякую прийдеться сказати, що проблемний — всього-на-всього вахтер, а не спільний лічильник на електрику, труба водопідведення (і тим більше відведення).

    хочеш стабільності, порядку, цивілізованого сервісу, нормального гарантованого порядку в приватній власності — роби бізнес в європі і не прийдеться мати справу з вахтерами, непанятками в приватній власномті з неприватними комунікаціями і взагалі фіг знати яким статусом землі під тим всім.

    ну якщо українські власники фірм хочуть мати справи з іноземними клієнтами — то так, хай не жлобляться на офісах, ремонтах, нормальних працівників. але україна — це україна, тут були є і будуть серйозні ризики. от сусідній завод не проплатить за світло, і все — тобі його теж відрубають, бо лічильник знаходиться на території заводу, і власники заводу нікого до нього не пускають.

    до речі, я якраз зараз в польщі, вчора була в литві, 3 дні тому — в латвії — все в мене ок з поїздками )))

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    вахтер часто не відноситься до фірми, а йде «в пакеті» до офісу. те саме з туалетом — не можуть знайти нормальний офіс (що об’єктивно буває складно в україні). ну з туалетом — ясно, що коли фірма орендує на стільки дешевий офіс, то це вже точно перебор. але коли попадається хамовитий вахтер на прохідній — ще можуть бути варіанти

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    ну цікаво — туристична відомість міста — це аргумент. а всі основні параметри цього бізнесу (наявність основної «сировини», її ціна і доступність) — це деталі, в які ніхто не лізе.

    це якесь нове слово в веденні бізнесу ))

    Поддержал: Maksym Yemets
  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    і що, що чули? це взагалі не бізнес-критерій. замовника взагалі-то цікавить одне — чи буде фірма стабільно знаходити спеціалістів, щоб швидко покривати їх поточні задачі.

    в ризі мені [майже] мої роботодавці сказали, що мобільні задачі будуть аутсорсити в черкаси — вони навіть не змогли вимовити назву цього міста, але вони впевнені в тому, що знайшли там команду професіоналів. а в одесу поїдуть як туристи.

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    я зараз про конкретний аргумент — мені дивно від людини, яка займається бізнесом, чути щось, що може привести до неправильної оцінки «робочого поля». мені цікаво почути реальні аргументи і порівняння, а не фігню про проблеми з рос. мовою.

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    і при цьому наймають людей, для яких кавоварка в офісі — чудо

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    так от тому і дивно читати такі примітивні стереотипи від людини, яка займається бізнесом...

  • Женя Розинский, LiveNation: «Украина нам показалась самой стабильной, самой европейской страной в Восточной Европе»

    мене дуже здивувало — проблема української мови у львові, really? там не було б ніяких проблем з російською взагалі. всі її прекрасно розуміють і 98% можуть легко перейти.

  • На пороге новой волны профэмиграции?

    ідеалізуєте ви львів... менталітет інший, так. говорити гарно і націоналізм і всьо такоє — все на словах. на ділі — відчутно більша корупція, ніж по україні (можу привести дуже багато прикладів — хоча б по вузах: в мене багато знайомих відправляють дітей вчитись в харків, київ, дніпро — бо там і поступити можна і толку від навчання більше, і спілкувалась з людьми, які виросли на сході і у львові прожили пару років), суцільне кумовство.
    люди живуть в іншому ритмі — повільнішому, до роботи відношення пофігістичне, оплачену тобою річ тобі виконують, як особисту послугу. знайома колись охрестила галицький бізнес — що його девіз «заберіть свої гроші». регіон традиціоналістський і релігійний, але то все дуже показне, в церкві при виході і задавити можуть.
    при тому дуже лізуть в особисті справи і намагаються переробити під себе, а на те, як ти працюєш — пофіг.
    медицина львівська — повний ахтунг (теж по відгуках тих, хто прожив по всій україні. мені ж мої хронічні проблеми в упор не бачили, а в києві далеко не круті специ майже зразу побачили причину).
    весь регіон, фактично, живе тільки з митниці, великого бізнесу практично нема, ні в кого ніяких амбіцій нема, чиновники тільки гроші везуть в київ щоб їх не чіпали, ніякої діяльності для розвитку регіону.
    на цьому фоні навіть якщо і робиться щось толкове (типу розвитку туризму, ІТ галузі і т.п.) — то всеодно це все обламується на загальнодержавних проблемах, бо з вищеописаного робимо висновок, що регіон якось серйозно виокремитись і відмежуватись, щоб створити реальний позитивний клімат — не може, занадто безхребетний.

    є і позитивні відмінності — тут дуже розвинене мале підприємництво, яке чиновникам важко якось серйозно контрорлювати. і садовий, як би його не критикували, таки намагається робити якісь важливі речі. і взагалі є багато різних нюансів, загалом там можна досить добре жити. але покладати на захід якісь надії — однозначно ні... я от зі львова втекла в київ, від всього того роспиздяйства. і якщо буду лишатись в україні — жила б або в києві, або прощупувала б дауншифтинг в чернівці. у львів вертатись не тягне.

    про візи — так то навіть не дешева робоча сила, то ж шопінг-візи. львівщина все життя жиє калимлячи — в польшу везем цигарки, метал і горілку, відти — шмотки, косметику, техніку і ше купу товару. ясно що полякам вигідно, щоб ми до них їхали і тратили в них гроші! грекам он теж зараз на стільки стало вигідно, що русо турісто до них повалив, що аж натішитись не можуть — це не про цивілізованість нашу говорить, а виключно про фінансову вигоду.

    а як реально поляки до українців ставляться я б розповіла трохи історій, але і так вийшло задовго.

  • Покращення добрались и до Днепра

    ну і я ж про це говорю — кому калорійний продукт і людина, якій цікава поведінка великої групи людей, а кому підліткові мозги малюють всякі рвання сорочки і тому подібну фігню, якою більшість людських осіб чоловічого роду перехворівають класу до 9го...

    ну але ти не переживай, мені такі з’їзди попадаються кожні пару місяців — ти такий не один, ситуація в межах норми, можеш продовжувати в тому ж дусі

  • Покращення добрались и до Днепра

    а я ще раз кажу: БАНААААН!

  • Демографическая яма и спрос на программистов

    а десь на небі працює великий комп’ютер, в який попадають всі деінстальовані програми, і вони там ніколи не виснуть, і навколо нього простягаються вакуумні луги, на яких пасуться сферичні коні. там жеш і проводять співбесіди, на яких відсіюються всі-всі неадеквати.

    ось що ви мені оце намагаєтесь сказати.

    я ще раз повторюю: я не намагаюсь переконати тут нікого в тому, як щось треба робити і як воно має бути. я описую те, що бачила, а зі 7ми фірм, на яких я працювала, нормальний підхід до співбесід, при якому технічно підкована людина але з якимись бзіками однозначно відсіюється я зустріла тільки на одній. і неадекватів серед працівників, які, до речі і професійно себе проявляли як повні ідіоти і бездонне джерело проблем, було дуже багато. один мені, на приклад, натуральні бабські істерики закатував, бо не хотів, щоб в його кот вносились хоч якісь зміни. а я при тому щодня розгрібала купу свн конфліктів, бо заливав він свою папку не синхронізуючись і перетираючи всі зміни в репозиторії. і нічого з ним зробити неможна було — він на проекті був раніше і видавав результат.

    про специфіку побутових неадекватів — людина, яка краде, в любій галузі — хреновий працівник, не кажучи вже про колективний демотиватор.
    і взагалі не виокремлюйте програмістів в якийсь окремий підвид людей — в цьому світі вже давно існують різного калібру інжинери, фізики, біологи, перекладачі, і ще купа різних професій, які різними маркетологами, психологами і соціологами досліджені вздовж і поперек, і поява програмістів в цьому ряді нікого нічим видатним не здивувала. висококваліфіковані працівники мають свої професійні деформації, але загальне функціонування мозку у всіх однакове.
    людина, в якої якісь серйозні бзіки в голові буде з тими ж бзіками і працювати (за рідкісними винятками): конфліктний, самовпевнений, замкнений, дивакуватий не буде уважно читати спеки і тз, буде впиратись замість переробити, буде видумувати велосипеди (з багами в них), буде будувати якісь складні конструкції, в яких хрєн розберешся і хрєн внесеш якусь зміну, щоб нічого не розвалилось.

    ви уважно придивіться до своїх колег: хто з них як працює, з чиїм кодом приємно мати справу, з ким вам хочеться професійно порадитись, а хто пише аби як, і потім його код важко підтримувати. і хто з них як себе веде в непрофесійному житті. зробите багато цікавих висновків.

    З власними, власноруч вихованими, розпрощатися набагато важче.

    я вам відкрию велику таємницю: в україні в ІТ розпрощатись однаково важко з будь-ким, хто рухається (тобто пише хоч якийсь код). от не піднімати зарплату — це да, це ми на право і на ліво, а потім плакати, чого лишаються олухи, хороші йдуть, а нові заламують космічні зарплати.

    є такі поняття, точніше витрати (крім зарплати), як ціна входження в проект/колектив і ціна втрати працівника. вони обидві залежать від розміру зарплати, та щей нелінійно. нелінійність ця буває різною, залежно від стратегії компанії, але переважно чим більша зарплата працівника, тим більші витрати на входження/втрату. так що я б не говорила нічого однозначного про те, з ким розпрощатись важче — з джуном, який виявився безтолковим, чи з безтолковим сеніором.

    ясно ж, що більшість фірм всеодно наймають сеніорів, бо на короткій перспективі це дешевше.
    але і те, скільки фірм в україні вже давно фінансують при собі тренінг центри і оплачують своїм працівникам перекваліфікацію — багато про що говорить.

    і я ще раз повторюсь — «багато про що говорить» != «так робити вигідніше», бо чорно-білі телевізори вже давно зійшли з виробництва.

    Тому «найманий» лід може якраз бути більш корисним, ніж «вихований у колективі».

    може. а може і не. питання в кількості цих «може». замість доводити мені тут щось — проведіть власні підрахунки там, де працюєте — скільки яких працівників у вас там зі сторони прийшли, скільки виросли до своїх посад, працюючи в цій компанії, і яка в кого ефективність.

    одна тільки статистика переміщень піемів багато про що говорить.

    Поддержал: Insider
  • Покращення добрались и до Днепра

    1. неуважно читаєш
    2. взагалі уявлення не маєш, про що говориш. спробуй сам хоч щось зробити в цій державі, а тоді роздавай подібні поради. я пробувала, і не раз допомагала тим, хто пробував.

    а, ну і проголосую за тебе, ага

    і взагалі:

    fbcdn-sphotos-a.akamaihd.net/...118405275_n.jpg

  • Покращення добрались и до Днепра

    ну, скакзала, і? можу ще сказати: БАНАН!

    не вичитуй в простій констатації факту щось, чого там нема. а там нема ні закликів,

    якщо вже тобі аж так цікаво моя реальна позиція — я пробувала робити, багато чого. і під час акцій україна без кучми, і в 2004, і без акцій — зі щоденного прибирання парків від склотари (зі знайомою собачницею по 3-4 кульки, набиті битим шклом і пляшками виносили, ЩОДНЯ) починаючи і іншими спробами налагодити екібану в оточуючому світі закінчуючи. заїбалась — прибирати за биками, які спроможні і фізично і фінансово (шкло ж і зі замінених на недешеві пластикові вікон там теж попадається) самі за собою прибирати, і відстоювати права тих, хто за першої ж нагоди біжить лизати жопу чиновнику і здає йому ж шкуру свого сусіда, і товаришів, які далі свого носа не бачать і вважають, що або навколо всі такі ж, як вони (хороші, освідчені, працьовиті — просто влада в нас звідкісь така, треба її перечекати, а тонни плєбсу, який жре лайно з телевізора і голосує за +2 грн до пенсії — це видумка, нема такого) або як багато хто тут — що вони самі круті перці в цій країні і ніхто їх не троне, а вони самі кого хош куплять/тронуть (а те, що добра третина працюючої країни закалимлює часом і куди більше бабло ніж программери — і всі мимо каси, податків, чеків, гарантій — і відповідно «під ковпаком» у влади, не бачим, і що добра половина цієї країни — це вже чиновники різної каліберності і мєнти, які давно кого завгодно за жопу можуть хапнути — нє, ми будем кричати, що розетка незаконно вела свій бізнес, і тому мєнти мали повне право розгромити всі їх серваки без розбору і дотримання процедур, по мене ж мєнти не прийдуть, я ж плачу всьо як треба, я ж хитрий)

    мені набридло брати участь в покращенні умов життя людям, яким самим подобається те лайно, в якому вони сидять. тому я просто іноді (абсолютно щиро і навіть без іронії) дивуюсь черговому захльобу говен, які народ смачно хаває, але дивуючись не перестаю потихеньку відповзати, у західному напрямку.

← Сtrl 123456...8 Ctrl →