і дочого цей комент?
ти не повіриш, але іноді банан — це просто банан. а цікаво — це просто цікаво. без спроб вказувати комусь, що йому робити, і сама якось сама розберусь, ок?
у мене 8 років досвіду в ІТ, це не все, що в українському айті можна побачити, це просто 8 років мого досвіду в айті. і тут я часом описую загальні ситуації по темі поста, які бачила, які не обов’язково мене стосувались — часом впопад, часом не впопад. не треба це сприймати, як мій остаточний діагноз комусь чи чомусь. це просто додаткова інформація для тих, хто її хоче отримати, проаналізувати, і зробити свої висновки.
а бачила я багато — і як керівництво заставляє висококваліфікованих манагерів мікроменеджити і макроменторити відвертих олухів, бо на співбесіді воно пройшло, гроші в нього вклали, ну як же тепер звільняти? і як манагери одне одного підставляли, і як серйозних сеніорів тримали на джуніорівській зарплаті, і як серйозні сеніори втиху замовника переманювали, і взагалі товаришів незрозумілої душевної психічної і розумової організації, на приклад — і до наглих дрібних крадіжок у сеніорів руки не цурались (хавку, розробки, цигарки), і навіть один екземпляр зі спиртом завжди ходив щоб руки дезинфікувати, а коли взуття знімав — руку в кульочок обгортав, о які траплялись.
люди, ситуації, проекти, замовники, менеджери, сеніори, керівники, ейчари — всі бувають різні. не хороші і погані, а різні. і світ не чорно-білий.
шкода, ні з ким не посперечалась хоч на 10ку, що такою буде перша ж відповідь :)
якщо врахувати, що кожен з нас платить нефіговий такий пдв, щодня купуючи різні товари — від хліба з туалетним папером до дзеркалок і велосипедів, якийсь дуже дрібненький крок получиться
я намагаюсь робити куди радикальніші кроки — ті, які в західному напрямку
справа в тому, що під євро вони ділять наш реальний бюджет, а не віртуальні прибутки від футбольних туристів. так що ок там буде з євро чи не ок — їх гребе в останню чергу. а підточити наш бютжет на предмет протитерактових дій — миле діло
г) між собою в них теж терки бувають, хтось комусь свою вагомість міг підкреслити
цікавим є інше: вся країна впевнена, що це зробила влада. і вся країна собі спокійно сидить і займається своїми справами.
і qa і адмінам теж час від часу треба написати який скриптєц і взагалі алгоритмічне мислення дуже і дуже потрібне в їх нелегкій справі.
Дневная форма обучения практически во всех украинских университетах обладает одной печальной особенностью, полностью противоположной обучению в колледже. Там обучают теоретиков-гениев-одиночек
я от хотіла б внести поправочку: співбесідую частенько випусників наших славних вузів, і щоб перевірити наявність потенціалу і взагалі вміння програмувати, даю простенькі алгоритми написати — всякі там об’єднання масивів і т.п., на худий кінець (ну елемент стресу теж враховую) — визначити, чи перетинаються між собою 2 прямокутники. і от народ валиться штабелями. в універі вчили і паскаль, і сішку, і джаву і рубі, а сраного алгоритма написати (я до синтаксису і дрібних помилок взагалі не придираюсь, та хоч ідею сформулювали б, в якому напрямку вирішувати задачу) не можуть просто в доску. дубову.
так от, якщо раптом мене тут прочитають джуніори, моя вам порада: мова, технологія, досвід, куплені екзамени з філософії і математики — це одне. але що б ви не робили в цій галузі, в команді чи геніальною одиночкою, на ооп чи функціонально (ну хз — всяке буває) — вам завжди треба буде писати алгоритми. і якщо ви цього досі не вмієте, то міцно задумайтесь, фіглі ви робите в ІТ. задумавшись, відковиряйте який-небуть старенький збірник задач для шкільних олімпіад, чи стендфордський курс аналізу алгоритмів, чи і то і друге і ще щось в придачу, і прокачайте цей базовий для програміста навик. ато якось вас аж невдобно співбесідувать )))))та і працювати якось куди легше вам буде.
ну якщо резюме ще треба підкоригувати під конкретного рецівера, то його зручніше зберегти в док, і підправити на диску, ніж редагувати нетівський оригінал.
ну і мене особисто чомусь прислані пдф-и дратують, більше подобаються доки. хз чому ))))
але, відповідно, я б не була такою категоричною, даючи поради по укладанні резюме — що от тільки доки, і все. я прекрасно розумію, що крім мене існує ще 100500 співбесідуючих зі своїми вавками в голові, тому спокійно сприймаю любе резюме, яке б воно не було — хоч txt, блін, з зодіаками і хоббі, аби там було розписано досвід.
штука не в тому, що хтось іноді потребує резюме в іншому стилі, а в тому, що, повторюсь, співбесідуючих, як і кандидатів, є 100500, і кожен зі своїми вавками. а ще — ейчари, яким обов’язково потрібна якась додаткова інформація для своєї статистики (та на приклад, кандидат пише в хоббі велосипед — ейчар тутже йому може відписати «а ще у нас є душ і стоянка для велосипедів»), замовники — які часто звикли розглядати людину вцілому, а не по конкретному скілу. і висилаючи резюме, ти не знаєш, хто буде його розглядати, тому включаєш деяку додаткову інформацію. бо її відсутність для тих, кому вона таки потрібна — тобі може нашкодити. а від тих, кому ця інфа не потрібна, ти сподіваєшся достатньо міцних нервів, щоб вони змогли пропустити непотрібну їм інфу.
я от просто уявила себе на місці людини, яка не має ще ніякого досвіду проходжень співбесід і складень резюме, і яка прочитала ці всі креш-тести: все, що така людина винесе з них — не писати нічого лишнього, не дай б-г написати хоч щось лишнє, ні особисте, ні технічне, ні робочі якості.
про pdf vs doc — я своє резюме веду в гуглдоках — там його постійно оновлюю, коли якісь додаткові скіли освоїла чи черговий проект завершила. і коли є потреба вислати роботодавцю — зберігаю з нету на диск, при потребі коригую і висилаю, замість шукати який ж з півроку тому редагованих файлів, які вижили на моєму глюкнувшому вінті чи в 3ох флешках — сама остання версія мого резюме.
ейчари, у яких нема можливості відкрити docx — не вірю. а значить, можуть і перезберегти в любому форматі, зручному людині, якій передають резюме далі.при чому якщо форматування нечитабельне — у ворді його куди легше швидко і не задумуючись поправити, ніж в pdf.
взагалі читаю всі креш-тести на доу, і таке враження, що читаю якийсь zadolbali.ru. може це тому, що адміністрація доу вибрала саме такий формат — розбір конкретних резюме, а автори розборів виходять виключно з того, що їм присилають. але найбільша проблема у всіх — форматування, лишня інформація, нерелевантна інформація, номери сторінок і прізвище на кожній... really?
справа в тому, що роботодавці бувають різні, і їх, потенційних, у кожного кандидата теж буває багато. а писати резюме під кожного — теж не самий найкращий спосіб проводити свій вільний час. когось ейчари роздратовано спитали, чи є в нього дозвіл на роботу в україні — ну, може не розібрались, звідки кандидат (в нас он з білорусії люди працюють, і їх бюрократичні метання часто треба вносити в плани розробки проекту), хтось резюме прямо надає замовнику, і радить кандидатам писати і хоббі, ібо замовник це любить (та і ви зайдіть на любий порадник складення резюме чи навіть вузівські курси — кожен вам там скаже писати свої хоббі), когось треба в відрядження часто посилати і водійські права важливі... так, таких роботодавців — одиниці, але якщо вся ця інформація буде включена — її не будуть роздратовано перепитувати, а якщо ні — ну проігнорять.
я теж проводжу співбесіди, і єдине, що мені хочеться прямо-таки кричати: напишіть, блін, що ви реально робили, що ви вмієте! опишіть кожен свій проект: коротко суть проекту, країну замовника, всі задіяні на ньому технології і методики, розмір команди, і всі свої обов’язки, досягнення, чого навчився.
при чому 80% резюме, які до мене доходили — цієї інформації не містять. і або я одна така, якій потрібна ця інформація, або мені одній попадаються такі резюме — що ні в одному з креш-тестів я не побачила цієї рекомендації. зрідка хтось напише про опис проектів, чи надмір технологій у скілзах. всіх дратують пару лишніх стрічок в резюме.
а вказав стать, релігію, знак зодіака і т.п. — ну мені такі речі іноді навіть піднімають настрій, звертала б я на такі дрібниці увагу і дратувалась через них — вже б посивіла. головне — всеодно на кандидата прийдеться дивитись очно, як би він не вилизував чи запорював своє резюме, якщо є потреба в вакансії і є більш-менш видимість, що кандидат може володіти корисними навиками.
воно то все логічно, і питання в тій чи іншій формі (чи це разовий бонус, чи просто різкий перекос зарплати старих і нових працівників одної і тої самої кваліфікації/відповідальності) активно піднімається вже чи не 10 добрих років. і наче всі з цією арифметикою погоджуються: і що джуна свого виростити куди вигідніше, ніж сеніора брати, і що це тупо своїм працівникам не піднімати зарплату до ринкової, а потім довго і нудно шукати спеціаліста тої самої кваліфікацію на куди більшу зп, ніж просив свій, і т.д. і т.д. і т.п.
але роботодавці не такі вже ідіоти: вони просто беруть одну тактику, другу, третю — рахують всі витрати, прибутки, пробують вибудувати прогнози на трошки дальшу перспективу, і відповідно до того всього приймають рішення. часом комбінуючи підходи, часом, коли накопичилось достатньо ресурсів — впроваджуючи більш довготривалі кроки (ті ж тренінг-центри, співпраця з вузами і перекваліфікації). враховуючи, що вже не перший рік більшість фірм діють саме за такою тактикою — можна зробити один-єдиний практичний і достовірний висновок: така стратегія достатньо окупається, а значить — успішна.
до речі, девелоперам не дуже-то й подобається такий підхід (це я про"Сейчас меня многие бросятся упрекать в том, что я вижу только сторону работодателя и не вижу явной пользы от этого для разработчиков
) - скакати з одного місця на інше, ловлячи якісь тимчасові бонуси, чекати росту зарплати не від чогось, що від тебе залежить або що можна спрогнозувати (росту власної кваліфікації, попиту на ринку) а від підігрітості ринку, сваритись з роботодавцем на тему «в мене зарплата менша, ніж в знайомих джуніорів» і т.п. — радості небагато.
ну по-перше, тут зараз йшлось про цікавість ковиряння в чужому коді і вникненні в особистість, яка його написала — це може бути цікавим, але якщо код не писано людьми, які за ~10 років своєї роботи ні на йоту не змінили свою кваліфікацію, підходи до планування і кодінгу.
а взагалі воно то можна, якщо замовник хоч трошки розуміє, що це треба робити. а якщо замовник аутсорсить на нашу команду розробку нових фіч паралельно з розробкою тими ж азіатами\педалістами і не хоче нічого чути ні про які рефакторинги — його ж деви, кваліфіковані, результативні — кажуть, що все зашибісь і нічого не треба міняти, та щей розробка нових фіч в такому гуано стає майже неможливою — тобто ти валиш терміни здачі, і тебе з твоїм рефакторингом тим більше ніхто не хоче слухати... тоді все дуже сумно.
вам, напевно, не попадався справжній говнокод, писаний азіатами (хоча і штатівські деви тим часом грішать), які заявляють «об’єктний підхід вдарить по перфоменсу» і ваяють неструктурований не розбитий на модулі код з таблицями в базі, в яких по
намалювати особистісні портрети таких розробників — 1 день, і не побачити нічого цікавого: сидить собі, «патерни, інкапсуляція, код конвеншин, бест практайс — нє, нє слишал» (при чому я не вірю в те, що треба однозначно гнатись за всіма цими поняттями — просто людина хоч якось має розвиватись, не обов’язково все застосовуючи), клепає задачі як бачить і так десятки років на одному і тому ж рівні.
по половому признаку, не іначе )))))))))))))
а чому я знову можу проголосувати за компанії, за які вже голосувала?
ну ок, просто я оцінювала (точніше, сприймала) це відео суб’єктивно — якби я працювала на цій фірмі (або якби на фірмі, на якій я працюю, ейчари зайнялись таким) як би я його сприйняла (навіть якби дивилась його в контексті «рагуль-паті») — мені (знову-таки, суб’єктивно) було б гидко.
в нас на елексі (е-дизайні, точніше) робились стьобні ролики і різні тематичні фото-зйомки (і гоп-стопні — і виглядали вони якось дійсно стьобно), тут в коментах теж кидають відео окремих тімів і софтсервівський стьоб на супер-ейчара — вповні нормальні ролики. а це відео мені нагадує всі дописи на ragu.li про львівських звьозд. ну комусь і таке подобається, може я не в темі.
ні, ви неправильно розумієте і вбачаєте апломб там, де його нема. якщо для вас цей ролик ок — up to you.
серіал цей, до речі, забула додати в список. і до сарказму в ньому епамівському ролику... ну але якщо ви їх ставите на один рівень — то знову-таки up to you
то може, перш ніж вказувати іншим, що вони зробили, надаш коротеньку довідку — перелік справ, зроблених тобою, які дають тобі моральне право допитуватись до інших? ну так, щоб інші повагою могли пройнятись, на кожне питання зразу ж рапортували і кожну вказівку тутже виконували?