для стьобу треба мати хоч якесь відчуття смаку, тут ні стьобу ні навіть тролінгу — одне рАгульство.
ой, зараз вже ні одна не працює ))) це якийсь глобальний глюк пішов
всі інші працюють
та банальний коефіцієнт — який залежить від тривалості роботи на фірмі і часу, скільки людина там не працювала
і виводити статистику не n% за чи проти, а просто градацію оцінки між −50 і +50 (тоді можна і проміжні варіанти відповіді ввести)
ну і по офісах все-таки різниця може бути суттєва (та ж логіка у львові, одесі і києві — абсолютно різні умови), і є ще такий нюанс як е-дизайн на елексі — трохи різні обстаноки в них.
в мене в лінкедіні ELEKS Software, не підтягується
елекс в мене так і не підв’язався
а тепер такий момент: от піду я зараз на сторінку, на приклад, девкома, на якому я пропрацювала студенткою аж 8 років тому (і зараз, впевнена, там все-все-все, з офіса і його розташування починаючи і майже всім складом колективу і керівництва закінчуючи), і проставлю свою оцінку їм-тодішнім, і який з такої статистики взагалі буде толк?
в мене не підхопились майже всі компанії — когніанс, дакс, елекс, логіка
у вас тут флешмоб?
тобто? чим мій комент не вписується в випадок з двома оферами? де в мене написано, що офер до чогось забов’язує? такий випадок якраз робить більш ймовірним 3тій варіант — якщо в мене 2 офера з +30% — значить моя кантора мені точно недоплачує.
офер — це коли ти вже пройшов мінімум 2і співбесіди, і при тому висловив усну попередню згоду на запропоновану роботу. тобто людина, яка отримала 2 офера, для цього потратила 4 години свого часу (обід, чи вечір\ранок), + від 30 хв на дорогу в один бік — це вже від 8 до 12 годин (а часто ще є 3тя — з замовником, або ще якесь тестове завдання, і ще переговори з ейчарами по скайпу чи переписка по милу) на проходження всіх цих співбесід — і ця людина все ще думає, чи їй лишитись на поточному місці? — не вірю ))))
офер не забов’язує, офер говорить, що людина стала зацікавленою в інших пропозиціях на стільки, щоб не просто прийти на першу співбесіду заради цікавості, а щоб пройти не одну співбесіду.
насправді тут єдине питання — чи людина кваліфікації до 1800 уїв, чи після. до — треба думати не про зп, а про досвід. бо рік-два досвіду при не виросшій за цей час кваліфікації різко грає проти тебе. та і 30% від такої суми ще ні про що не говорить особливо. якщо після — вищеприведена мною схема: різниця в уях вже суттєва, щоб не тільки задуматись над таким конкретним покращенням свого добробуту, а і звернути увагу на те, чого ж такий перепад між тим, що платить працівнику роботодавець, і що платять за ту ж роботу на ринку.
ну ще питання — чи зразу після першої ж співбесіди людині прислали офер. я такого не зустрічала, але раптом.
нормальна ситуація мала б бути такою: фірма проводить дослідження середніх зп на ринку, кількості доступних кандидатів відповідної кваліфікації за ту ж ціну і відповідно до результатів робить корекцію зп так, щоб відрив не був таким великим. працівник, чию зп без всяких там нагадувань збоку піднімають і який більш-менш задоволений проектом і відносинами в колективі — буде лояльним шо капець і фіг його на співбесіду зманиш.
майже нормальна ситуація — працівник сам взнає, що перший-кращий офер, який би він отримав, буде відчутно відрізнятись від його зп, йде до манагера і каже «мені тут вродь як класно, але я ж собі не ворог, щоб не прийняти офер на 30% більший моєї зп — ви там якось подумайте», і на фірмі чухаються, роблять висновки по ринку і відповідний перегляд зп, якщо ринок дійсно змінився і працівник такої ж кваліфікації буде коштувати тепер дорожче.
переважно на практиці якщо людина отримала офер з таким перекосом — це значить або випадковий пік перегрітості ринку, або кантора сильно жметься (або не проводить вчасно моніторингів) і нема простої прозорої системи, в якій працівник може вільно прийти з подібними питаннями до манагера і бути почутим.
погоджуюсь, просто тут в пості є маленький ключ — на конкурентній канторі пропонують на 30% більшу зп. це для спеціалістів, чия зп в районі 2к і вище часто значить, що його роботу таки можна продати замовнику дорожче — а значить поточний роботодавець жметься. ну або фірма ААА срочно хоче закрити позицію любою ціною, і тут одне з двох: або працівник бачить якісь серйозні перспективи на поточному робочому місці (тим більше, що гроші таки підняли і тут), або якщо працівнику зараз важливо більше заробити, то чому б не піднятись за рахунок такої можливості.
і всеодно враховуємо конкуренцію — коли людей на проект по-заріз треба, і ці нюанси можуть відкидатись.
про компанію, на якій зробили контр-пропосал: моя особиста позиція, і позиція багатьох моїх знайомих, яких я поважаю: якщо я отримала пропозал — значить я однозначно йду, як би мені не піднімали зарплату на попередньому місці. тому що або:3) раз мені пропонують на 30% більше і ті ж умови, що я маю на поточній фірмі (якість проекту, соцпакет, розвиток, плюшки і т.п.) — значить така моя ринкова ціна. точніше — така ринкова ціна моєї роботи, тобто є роботодавці, які мою роботу вміють так добре продати замовнику. значить мій роботодавець цього або не вміє, або не вміє моніторити ринок на предмет конкурентності зарплат своїх працівників, або тупо жметься. лишитись на такій канторі в любому випадку сенсу нема.
є, звичайно, варіанти, але більшість історій, які я чула/спостерігала зводились до цих, навіть з любов’ю в сусідній кімнаті ))))
теж — почитайте спершу весь тред
суть не в тому, скільки відсотків, а втому, що тавариші, які самі шукали найдешевший спосіб платити нам оптимальну зп з мінімальними відрахуваннями, зараз пиздять про якусь громадянську свідомість.
я вже не перший раз з цим стикаюсь — коли директори ІТ кантор роблять дурні помилки і втрачають цілі команди розробників там, де можна було просто вийти і спокійно поговорити з людьми, чи вчасно підняти зп до конкурентної чи вирішити якусь дрібнопобутову проблему — словом, підійти до питання як нормальна людина, яка веде бізнес і має розрулити взаємодію його учасників — і все тільки тому, що вони вважають свою діяльність не бізнесом, а якоюсь великою супермісією, ледь не акцією милосердя. як і зараз — громадським просвітництвом. хоча зникла б з якихось причин конкуренція за голови (ну абстрактно — от навезли б в україну сотні тисяч висококваліфікованих китайців, готових працювати по підвалах за їжу) — наші доблесні компанії тут же б забули, що таке ведення фоп-ів своїх працівників, надання їм соцпакетів-страховок, і взагалі, що з працівниками треба вести якісь чесні грошові відносини.
з цими 5ма відсотками взагалі все дуже просто — в умовах шаленої конкуренції за кваліфікованих розробників жодна кантора не ризикне спеціалісту, за голову якого на ринку хедхантерів платять до 2000 уїв, накинути ці 5%. а спеціалістам, за яких конкуренції нема (джунам/мідлам, на приклад), робити цей підйом витрат їм не хочеться, але не зовсім ясно як це зробити так, щоб все-таки не напопротись на втрату персоналу — тобто розгублено чекають, що будуть робити конкуренти.
почитайте весь тред, мені вже надоїло одне і те ж відповідати
проблема «сірих» зп в тому, що фірмі з ростом працівників і їх зп стає все важче провозити (в буквальному значенні) готівку для виплат чорної частини, і вони з часом всеодно переходять на якісь мутні схеми, які дають можливість переводити працівнику гроші через банк, які приносять не менше головняку, ніж фоп. так що краще вже шукати зразу з повною білою зп, якщо такі є.
писи: насправді йти з роботи і махати перед носом роботодавця оферами — звична тактика дуже багатьох ІТ-шників добиватись підйому зарплат.
і який нах артхаус? якщо річ має смак — вона може бути і вульгарною, і тупуватою і пошлуватою — але вона буде смішною! подерв’янський, ITcrowd, Monty Python — простий тупуватий стьоб, але тонко і смішно.