Senior Flash Engineer в Evolution Gaming
  • Наскільки безпечно відвідувати співбесіди?

    ну які тут ще думки? за приведену людину кожна кантора в галузі (крім деяких маргіналів) платить від 500 уїв (ну це сеніора, але не менше 100 уїв за любу вакансію) — на стільки потрібні люди. при чому нова людина — це витрати: поки в’їде в колектив, проект, все проінсталить, йому закуплять обладнання і заведуть всі екаунти. а ще поки цю нову людину знайдуть, треба платити рекрутерам за пошук, відривати своїх технарів від роботи на співбесіди...

    і от кантора взнає, що працівник (який вже виконує якусь роботу — тобто закриває собою якусь потребу роботодавця) пішов на співбесіду. тут же його звільняє, чим підписується на всі вищеописані витрати (а ще пояснення замовнику звідки раптовий простій проекту)

    у вас якесь збочене уявлення про роботу. або у вашого роботодавця, якщо він так дійсно себе поведе — і значить по-любому його треба міняти: в цій галузі є куди йти, і треба завжди заставляти себе розвиватись, а це часто неможливо в гнилистих канторах.

    не ходять на співбесіди тоді, коли реально взападлу: на твоїй канторі ти розвиваєшся, бачиш перспективи росту, робота організована чітко (нема постійних авралів, всі процеси налагоджені), тобі адекватно оплачують твою роботу і ти достатньо спілкуєшся з іншими ІТ-шниками щоб бути в курсі останніх віянь, обставин, рівня зарплат і т.п.

    ходять — коли відчувають застій на поточному проекті і сумніви в рівні зарплати, який може вже не на дитячу суму відрізнятись. і заодно для того, щоб знати, на що є попит і який твій рівень при оцінці «з боку».

    а товариш з 6річним досвідом в ІТ, який несе таку відверту х@йню, в моїх очах — повний неадекват, який глибоко закопався в одній гнилій канторці (буду чесно здивована, якщо міняв місця роботи і це були нормальні кантори) і взагалі не думає про свій повноцінний розвиток. ну або серйозний параноїк.

  • Кто заплатит за СПД?

    а біла зп — це що, найвище благо, заради якого ігноруються всі-всі інші фактори? мені поки в когніансі тепло — тепліших пропозицій поки не приходило )))

    на одній з таких фірм я раніше і працювала, до речі.

    одна з кантор банально розміщена на краю землі — тратити на дорогу по 4 години в день тільки заради білої зп я не готова ))

  • Кто заплатит за СПД?

    маленький відхід від теми:

    из самых платежеспособных категорий населения

    ви колись ремонт робили? репетиторів для дітей оплачували? зуби лікували? техніку ремонтували? замки в броньованих дверях міняли? опалювальні системи встановлювали?

    скільки за це платили не пам’ятаєте? — просто на руки, без чеків і договорів

    всі ці люди — майстри, сантехніки, шпакльовщики-штукатурщики, викладачі універів (ну, не великий відсоток але і не мало), стоматологи, а ще водії, повари, і багато-багато-багато-багато інших товаришів зашибають немаленьке бабло, вповні на нашому рівні зарплат. при тому ви, як їх споживач, не маєте взагалі ніяких гарантій дотримання ними своїх обов’язків, якості наданих вам послуг.

    більшість з них числяться на якійсь мінімалці, де пролежує їх трудова, або на біржі, в кращому випадку частина такі ж як ми фопи.

  • Кто заплатит за СПД?

    которая при детальном расспросе оказалась тем же ЧП, просто все документы ведет бухгалтер

    чп без ведення бугалтером я взагалі не зустрічала, всі ці варіанти білими не називаю

    я проговорювала цей момент дуже дотошно — та і в одному випадку мені її всю білою і платили (це переважно роблять філії зарубіжних компаній, у яких виплата повністю білої повністю конкурентної зп саме найманим працівникам — принципова позиція), в інших випадках я уточняла що мені тоді робити з моїм фоп-ом.

    Дело в том, что компания за сотрудника платит Х денег, какой процент от этого Х попадет сотруднику зависит от того, как он нанят.

    неправильно. компанія на руки працівнику змушена давати не менше, ніж він би отримав у її конкурента — інакше працівник піде до цього конкурента. від цього компанія і відштовхується, а не (ЩЕ РАЗ ПОВТОРЮЮ В ЧОМУ СУТЬ САМЕ ЦЬОГО МОГО ВИПАДУ) від громадянської її позиції, маючи яку вона б мала право заікатись мені про мою громадянську позицію.

    ще раз:

    наші компанії вибрали схему ОПТИМАЛЬНОГО ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ (фактично, так — всіма учасниками процесу), а коли в цій схемі прийшли зміни — починають замість чесно вирішувати і озвучувати свої можливості справлятись з новими видатками — вважають вповні справедливим пиз#іти про громадянську свідомість працівників!

  • Кто заплатит за СПД?

    ну ок, одиниці. але і аутсорс мені попадався.

    суть все-таки в тому, що це бізнес — і в ньому нема місця словам про громадянську відповідальність.

  • Кто заплатит за СПД?

    це теж брали (і деякі досі беруть) на себе компанії — або платили всю зп білою, або в конвертах. конвертники переходять на пп — бо з готівкою важко стає працювати.
    з 8ми років в IT я пропрацювала пп-шником тільки 2 роки, і досі часом приходять пропозиції з білою зп. абсолютно конкурентною, при чому. зі всіма плюшками, рюшками, спортами, страховками, корпоративами. значить в принципі підйомно.

    суть взагалі не в тому, скільки і що. суть в тому, що компанії заради СВОЄЇ зручності і економії вимусили працівників робити фактично липові пп, брати на себе купу головняку (не все з цього покриває бухгалтерія компанії, і взагалі — я простий рядовий програміст, якої хни я маю возитись з підприємницькою діяльністю, бігати по банках і податкових /за місцем прописки/ за найменшої потреби в офіційних документах, і уважно відслідковувати всі нововведення і зміни в пп-шній діяльності і її оподаткуванні, оформляти якісь довіреності на невідомих мені людей...), а тепер розказують про НАШУ громадянську відповідальність!

  • Кто заплатит за СПД?

    Украине пора переходить на самостоятельную выплату налогов. Для укрепления гражданской сознательности в первую очередь.

    пардон муа франсе, але це просто а@уєшечка! для укріплення громадянської свідомості компанії могли б не примушувати працівників робитись фоп-ами, а наймати їх чесно по кзоту і платити державі 13% з їх зп!

  • Где наш Стенфорд, или Почему у нас нет хороших частных университетов?

    а ви взагалі вмієте нормально вести розмову, без тикань і флударастання? тут, взагалі-то нормальні дорослі люди зібрались, а не підлітки на районі пантами мірятись зібрались!

  • Демографическая яма и спрос на программистов

    розумієте, я говорю про те, до чого на ряді не маленьких фірм (логіка, елекс, ряд київських) прийшли на практиці. анологія знаєте чого неправильна? бо готовий сеніор як прийшов (часто зі своїми серйозними тараканами в голові), так і через місяць спокійно піде. а людина, яку виростили в себе — або відсіється на етапі взрощування, або буде дуже а) адекватною б) лояльною. а втратити сеніора, якого взяли на живий проект і втрата після місяця-двох навчання стажора — витрати просто незрівнювані. ще раз повторюсь — це практика, я в неї не сильно вникала, люди собі порахували, що так вигідніше.

  • Демографическая яма и спрос на программистов

    а вот на тих фірмах, на яких я працювала, більшість керівників/піемів прийшли на практиці до категорично протилежного висновку: вирости свого кадра дешевше, ніж найняти готового сеніора.

  • О мотивации, рабочем графике и пуфике в комнате отдыха

    з ваших слів вільний графік — це хочу, прийду на роботу, не хочу — не йду. але це вже не вільний графік, а фігня якась. вільний графік — це 40 годин роботи в тиждень у зручних для себе проміжках часу, з контрольними точками (мітінги, стиковки, здача проміжних результатів і т.п.)

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    лікедін якраз, імхо, достатньо поширений — більшість моїх співробітників зі всіх фірм, на яких я працювала, там є. більшість пропозицій про роботу я отримала звідти. актуальність профіля — діло п’яте, там ж не може бути вказано зовсім неактуальної технології, а актуальні знання рекрутер виявить вже по контакту.

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    ну так читання неварбалки і просікання якихось спільних, неявних рис, які виявляють хороших спеціалістів — це і є психологія в чистому вигляді.

    хороший психолог взагалі на тіло, дихання більше звертає увагу — но це вже трохи не по темі ))

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    ну в більшості українських компаній, на жаль, змішують, та ще і додають функції загоспа і посудомойщиці.
    і в маленьких компаніях, де навіть є розуміння, що це 2 різні функції, але ще не достатньо оборотів, щоб найняти 2ох працівників в HR-відділ, приходиться всеодно довго поєднувати 2 в 1му.

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    я не чіпляюсь конкретно до вас =) я коментую конкретні ваші фрази. може я їх не так розумію і десь вже вириваю з контексту, вибачте.

    просто мені це весь час кидається в очі, у всіх розмовах — «ейчар ніколи не буде розбиратись у...» і далі поїхало, на приклад, про 20% ефективності співбесід, неможливість у львові знайти толкових ейчарів і т.п.

    ейчар не має набиратись знань технаря, він технаря має доповнювати. від технарів він має набратись відчуття невербальних і неспеціалізованих якостей, які характеризують хорошого спеціаліста, і моніторити загальну обстановку, емоційний клімат фірми, мотивованість працівників і т.п.

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    я не стараюсь переконати, що є людина-супермен. я, крім того, що, взагалі щось розтринділась сьогодні ))), стараюсь пояснити те, що спеціалізована діяльність не може регулюватись ТІЛЬКИ спеціалістами цієї спеціалізації (блін, я не спціально)) ). без них, звичайно ж, взагалі ніяк, на старті бізнесу вповні можна обійтись тільки ними, і бувають універсальні самородки, які можуть в собі поєднувати різні спеціалізації. але в середньостатистичній більшості при нарощуванні обертів виникає потреба в додатковому регулюванні діяльності, компетентному і кваліфікованому, яке може оцінювати процеси не вдаючись в спеціалізацію і може виявляти вплив різних факторів, особливо людського. спеціалізована діяльність звужує бачення загальної картини і зациклює на одних аспектах, тому повинен бути зовнішній «арбітр», який буде намагатись звернути увагу на всі фактори.

    приклад — розбір одної з авіакатастроф. під час польоту вирвало вікно кабіни пілотів. спеціалісти-технарі докопались, що працівник, який недавно міняв це шкло, визначив «на око» розмір гвинтів і вибрав замалі. а далі перепад тиску на висоті зробив своє діло.
    з точки зору технаря причину вияснено, винного знайдено.
    інша ж, «зовнішня» інстанція вирішила продовжувати розбиратись глибше. ще не пред’являючи ніяких звинувачень, опитали працівника. вияснили, що це звична практика у них всіх — не дотримуватись протоколу — дивитись в документи за розмірами, а все робити «на око», він в принципі не розумів в чому такий підхід не правильний і чим небезпечний.

    без технарів тут не обійшлись би ніяк. але якщо б рішення приймали тільки технарі — одну людину засудили б, але повторення проблеми не виключили. ширший погляд на ситуацію з іншого боку виявив системну диру «людського фактору» і привів до зміни всього процесу ремонту.

    Підтримав: Petya Mas
  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    ви знову підходите до процесу як технар. та щей, тепер, як спеціалізований технар.

    ейчару взагалі не треба знати програмування — якщо б цими знаннями можна було вирішити всі організаційні питання — програмісти їх би вирішили самі. в тому і полягає роль ейчара — дивитись на ситуацію з додаткового боку.

    є компанія. є успішні проекти, є хороші працівники. вот всі в компанії кажуть, що ці і ті працівники — хороші. і от частина з них постійно каже, що такий-то — талановитий, але ніколи не слухає інших, все робить по-своєму. знову — талановитий, але лінивий, шлангує. що в даній ситуації ейчару потрібно знати по програмуванні для того, щоб зробити висновки? чи людина просто не вписалась в цей конкретний колектив, який на неї жаліється, чи людина зі всіма не вписується — вияснити легко. що піем класно спілкується з клієнтами, а з працівниками працює погано — теж вияснити легко, ні психологом ні програмістом не треба бути. що в людей явний перегрів на проекті і треба б зробити розбір польотів — теж легко побачити. якщо людина за 2 тижні мала зробити енний об’єм роботи, а зробила 1/20 від нього — не має значення, яка технологія дирява і які патерни вміє заюзувати працівник. треба спитати піема, чому він за ці 2 тижні не поцікавився ходом виконання роботи і не зробив перепланування (чи через недооцінену складність роботи чи через переоцінку працівника).

    якщо постійні прольоти по термінах — теж проаналізувати можна спочатку процес — як і ким ставляться завдання, ким вони оцінюються, ким виконуються і що виконавці кажуть, що кажуть оцінюючі (для вияснення неспівпадінь і обгрунтованості — задіяти експерта, знову подивитись на реакцію обох сторін), чи задіювалось тестування, чи була координація дій на проекті, чи легко зводилась робота різних людей в одне ціле, чи всі ясно бачили постановку задач, чи очікування замовника співпадають з тим, які задачі ставились виконавцям, чи мінялись умови замовником і чому пм це допускав, чому контракт підписали без регулювання цього питання... нічого особливо видатного. а там, де видатне починається — задіяти кількох авторитетних експертів по кожному моменту.

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    так ніхто ж не каже, що експертів немає бути, без них — взагалі ніяк. і, до речі, що суди — ідеальне рішення (навіть в ідеальній країні, гг), теж не стверджую. але чомусь же суддів задіюють для такого діла, а не виключно експертів — завжди потрібен виважений погляд збоку, який прийме до уваги всі фактори (яких в умовах суду, з адвокатами і експертами з обох сторін, випливе більше).

    Підтримали: anonymous, Petya Mas
  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    скажем так — я про те, що часто технарі називають любе можливе не-технічне покращення роботи, яка їм самим не вдається — чимось нереальним (той же «HR-монстр, взглядом прожигающий сталь» ;) )

    замість визнати, що вони не все знають, і в чомусь можна або самому покращитись, або звернутись до спеціаліста

  • Эйчар-девочки: теория и практика происхождения

    базу можна завести так, що її буде важко злити — це раз (якась своя система, багтрекінгова система)

    два — всі працівники вже давно є в лінкедіні, зливай-не-хочу хоч по технології, хоч по компанії )))

    по-третє, база і так і сяк буде злита, треба мотивувати людей лишатись на фірмі =) - якщо умови на канторі погані, проект не цікавий, процеси не оптимальні, зарплати і соцпакети не конкурентні — працівники самі будуть шукати контакти ейчарів )))

    Підтримав: Petya Mas
← Сtrl 1... 345678 Ctrl →