Відповім як сеньйор QA — ні, не варто вчитись. Золотий вік українського айті скінчився, і по тестувальниках це вдарило найбільше. Зараз вакансій дуже мало, а конкуренція шалена.
Вас не візьмуть на роботу з трьох причин:
— у вас скоріш за все слабка або відсутня англійська
— у вас скоріш за все мінімум технічних знань, а їх зараз вимагають навіть від тренні.
— у вас відсутня профільна освіта.
До війни можна було вкотитися навіть маючи всі ці недоліки — бо було достатньо вакансій. Тоді в мануальне тестування при бажанні потрапляли фактично всі, хто не пускав слину на комірець і міг відрізнити GET запит від POST. І пояснити тестування на рівні білого і чорного ящиків.
Зараз на вакансію тренні разом з вами будуть претендувати люди, в яких сильна англійська, профільна освіта ( наприклад, якийсь студент політеху) і ті, хто точно хоч трохи задротив в комп і має значно сильніші технічні знання. І це будуть десятки досить скілових людей на одну вакансію. Ви на їхньому фоні будете виглядати дуже слабко, і є ризик шукати першу роботу роками.

Це може бути просто людський фактор — в ЦНАПах сидять живі люди. От керівник чи керівниця ЦНАПу не підняв свою дупу і не роздав вказівки співробітникам, не доніс механізм, не поцікавився в керівництва чи колег. Що поробиш.

В цілому похвально, і підтримую бажання прив’язатись до рідної землі. Але як на мене це просто іграшка, людина або не буде там жити, або точно має бекап в вигляді квартири у тепленькому комфортному місті, і це буде якась дачка. Якщо звісно хатка не продасться через рік-два ( як то кажуть, погрались і досить). Тим паче ми айтішники люди досить сумбурні і мобільні, з’явилась робота в іншому місті чи країні — взяв валізку і попензлював.
Ті кому треба десь жити або одразу купують нормальне (як варіант ставлять модульний будинок), або заселяються одразу по хадкору і повним ходом роблять ремонти з чого є, заводять городи і оте все. А хатки-мазанки то цікава забава для міських інтелектуалів.
Ну і пускати коріння у воюючій країні це, як то кажуть, слабоуміє і отвага. Якщо це не Львів чи Закарпаття)
Але в цілому підтримую, в мене теж є солодка мрія колись мати собі будиночок у пасторальній сільській місцевості, бажано у Карпатах або десь на рідній Слобожанщині. З бібліотекою, кабінетом, городиком, садиком, і своєю конюшнею. Але це тільки і виключно якщо війна закінчиться.

У вас якесь дивне когнітивне викривлення щодо віку) Мені теж в умовні 10 років здавалось що ті кому 18 — це вже дорослі солідні дядьки і тітки) Але я якось це переросла)
Зараз все що до 50-ти років — це активна молодість. Вчора читала новину, що жінка- військова народила дитину у 52 роки, від такого ж за віком чоловіка. Тобто навіть у 50+ люди створюють родини і ще й дітей народжують) А ви в 30 років вважаєте когось старими
Ми ж наче не в палеоліті живемо, де середній термін життя у неандертальців був здається 26 років) Бо життя було тяжке і медицини не було)

А навіщо їй брати на себе якісь обов’язки?
Пошук безкоштовної служниці — це якраз таки прерогатива бідних чоловіків. Багаті мають утриманок, яким дають гроші просто так, за красу і молодість. Їм не потрібно щоб вона мила унітаз чи варила борщі, в них для цього є окремі навчені люди. Їм треба щоб вона була гарною, мала манікюр-педікюр і красивий одяг, який буде вигулювати поряд з ним. А ше їздила на гарній машинці.
А от бідний завжди шукає робітницю, яка за скромну пайку буде йому борщі варити, драяти унітаз та виховувати дітей. Бо йому самому потрібна підтримка, він шукає робочі руки в родину, поки на зміні заробляє копійочку.
Власне, ваш список вимог якраз видає вас як чоловіка з невеликими статками. Якому світить або випускниця пту з дуже невисоким інтелектом, або права рука.
Вологі фантазії про філіппінок — то для людей з країн першого світу, в яких зп хоча б штук 10 і привабливий паспорт. Суміваюсь, що у вас це все є. Філіппіни не настільки бідна країна, щоб молода і красива жінка звідти мріяла про українського айтішника. Вона поїде до якогось німця чи амера, але точно не до вас.
Щось мені підказує, що ви б і сам з задоволенням поїхали до якогось німця чи амера, заплигнули в ліжко за невеликий прайс) Якщо ви так оцінюєте інших людей, то певно і сам мрієте бути учасником цих товарних відносин.

Мені не подобається дизайн — як з 90 -тих. Зараз же можна нормальний фронтенд зробити на колінці з якимсь умовним чатом жпт. За кілька днів. Я не розумію, що там 5 років робили п’ятеро людей. Умовно з lovable.dev чи іншим конструктором.
Ну і без наповнення живими людьми це просто mvp. Або курсова робота з програмування) А щоб наповнити треба влити нормальну кількість часу та грошей в рекламу. Якщо ви на цьому проекті не хочете заробляти, то і стимулу розвивати його не буде.
Ну і ще формат дейтінгового сервісу для айтішників сумнівний, як на мене. Ми ж усі знаємо, що переважна більшість чоловіків ( може і жінок) шукає на дейтінгових ресурсах в першу чергу сексуальні стосунки, розваги та таке інше. Мені здається необхідність знайомитись в вузькому колі колег буде навпаки, відлякувати людей. Раптом стосунки не складуться, а доля ще зведе з цією лідиною по роботі) Тобто дейтінгові ресурси тим і цікаві для більшості, що дають змогу знайти людину не з власного «болота».

Я особисто використовую ШІ для генерації складних павершелл та SQL скриптів, якихось суто технічних завдань, які можна автоматизувати чи покращити.
ШІ може накидати дуже абстрактну структуру звітів чи іншої документації ( як у вашому випадку), але в той же час він написав багато зайвої абракадабри. Вийшов штучний документ, користь якого десь в районі нуля. Бо це не ваша мова і не ваша англійська, і це все шито білими нитками ( ті, для кого звіт — не ідіоти) Те ж саме з тест кейсами — буде багато абстракції, багато зайвого, бо неможливо написати хороший промт не давши якусь сенситів інфу. Скіловому тестувальнику простіше і швидше написати все самому, навіть якщо йдеться суто про фронтенд.

На мою думку ШІ може чудово допомагати писати код чи автоматизувати рутинні технічні таски, а ось використовувати його для створення документації — погана практика. Бо а) якщо документація пишеться з ШІ, ви використовуєте по суті чужі ідеї, ваш мозок не працює. б) Користь документів, створених таким чином, дуже сумнівна. Бо вони занадто абстракті і по суті вигадані. Може такий репорт взагалі зайвий, якщо його доводиться писати з ШІ?

Є різні проекти, десь необхідна залученість QA ще на етапі вимог, десь ні. Десь навіть самі QA пишуть вимоги) А десь їх не кличуть навіть ставити естімейти ( мудрий менеджер вже все зробив) Тобто все дуже варіативно, і залежить від команди, проекту, продукту, а також досвіду QA і його ставлення до роботи. В багатьох компаніях навпаки, дуже вітають самостійність і бажання щось покращувати ще на етапі вимог. Дуже вітають і deep thinking, і questioning requirements, і catching flaws early.
Чуваку з реддіта вочевидь трапився проект, де його думка просто нікого не цікавить на етапі збору і оформлення вимог, а він в душі цього дуже хотів. Можливо його залученість не потрібна, бо є хороший БА, купа інших менеджерів. Він страждає) Ніхто ж не заважає тоді перейти в БА чи ПО, якщо так сильно хочеться questioning requirements.

Вони можуть елементарно кусатися, це ж не секрет. Є навіть нормативи, скільки на ділянці може бути вуликів і як вони повинні бути розміщені. Не дарма ж автор і його родина на фото в захисних костюмах. Сусідам теж весь час в таких костюмах ходити?)
Колись траплялось відео як один бджоляр напихав на ділянку 100+ вуликів, і через це його сусіди дуже страждали.
Ну і плюс гудять вони теж неслабо.

А чому ви це приховуєте?Якщо це ваша тверда, цілком законна і легальна позиція, то нічого поганого немає в тому, щоб її притримуватись і її декларувати, правда ж?) Ваш рейт вам відомий, скільки за вас отримує компанія і чи отримує щось взагалі — це, як то кажуть, вже не ваша справа, так само як зарплати інших людей в компанії і т.д.
А ось ваша позиція щодо того, що ви фоп, і маєте паралельно ще кількох клієнтів — це ж зовсім не таємниця, з ваших слів це цілком правильно, легально і взагалі так має бути. То ось і компанія, яка вирішує з вами співпрацювати, має це знати. Якщо в них є якісь сумніви, або вони, наївні, чомусь прописали в угоді що ви повинні працювати тільки на них і не надавати одночасно послуги ще комусь.

Так ніхто не каже, що ви повинні щось розповідати про інших клієнтів. Але просто той факт що ви фоп, який може мати інших клієнтів — це ж правда, і це краще одразу уточнювати потенційному роботодавцеві або тій конторі, з якою ви співпрацюєте ( буває це прописують одразу в угодах)
Якщо це ваша тверда, цілком законна і легальна позиція, то нічого поганого немає в тому, щоб її притримуватись і її декларувати, правда ж?)

Якщо ви борець з корпоративним духом, то не працюйте в корпораціях. Все просто. Шукайте погодинний рейт, прямі контракти, той же апворк. Вас же ніхто не змушує йти на галеру.

Вам же ніхто не заважає помахати цим прапором перед носом у потенційного роботодавця. Ви ж так і кажете на співбесідах правда?) Одразу ставите питання ребром і афішуєте, що можете працювати ще на 10 компаній, бо ви фоп?) Ну і звісно вас не цікавлять ані оплачувані лікарняні, а ні відпустки. Вони вам не потрібні.
Лише виникає питання, навіщо вам тоді взагалі галери. Як фоп ви легко можете працювати на прямих контрактах за погодинний рейт.

Якщо керуватись виключно законодавством, то компанія також не зобов’язана надавати фопу лікарняні, відпустки та техніку. І може розірвати стосунки в один момент:) Це щодо фопів. Якщо ж це не фоп, а гіг контракт чи офіційне оформлення — то це злочин.

Звісно, кожен пункт з мого месседжу можна заперечити. Але факт залишається фактом — більшість компаній наймає людей для ексклюзивних відносин і прописує це у внутрішніх угодах, яких потрібно дотримуватись. Як мінімум працівник повинен повідомляти, що в нього є інші «підрядники» А не робити це втиху. А компанія вже вирішить самостійно, чи влаштовує її такий активний та працьовитий фоп. Можливо виходом з такої ситуації стане парт тайм, чи тимчасовий контракт. І це влаштує всі сторони. Не буває такого щоб людина мала два фулл тайми і це ніяк не впливало на перформанс, як мінімум мітинги можуть оверлапситись.

Я загалом досить індифирентно ставлюсь до такого, якщо в людини це виходить — працюй на здоров’я хоч на трьох роботах. Але навіщо це афішувати ( незалежно від того чи правдива стаття)?
Я проти пропагування такого, бо це все ж таки порушує полісі і угоди більшості компаній. Тож якщо така практика стане відомою або розповсюдженою, компанії будуть змушені вводити якісь додаткові важелі контролю гребців — гібрид в офісі, трекери, необхідність присутності на роботі суворо з 10 до 18, яка буде періодично перевірятись менеджером і так далі. Тобто створювати такі статті немає сенсу, хвалитись тут нічим. Гроші люблять тишу. Фактично розповідаючи про такі практики ви стріляєте собі ж в ногу — якийсь менеджер візьме та й задумається, а чи не мають його гребці іншого проекту? А чи не можна виміряти якось їхню ефективність і перевірити це? І так далі
Це як публічно хвалитись, що в тебе три дружини і ти з кожною встигаєш. Навіть якщо ти робиш це анонімно, частка жінок які це прочитають і задумаються може бути досить високою) І це можливо вплине на їхній світогляд і бажання влаштувати якусь зайву перевірку своєму партнеру..
Я вже не кажу що якість роботи в зайчиків скоріш за все точно страждає, і колеги на проекті це відчувають. Але зайчик думає, що ні. Поки до нього не прийде менеджер і не скаже це вголос.

Не побачила жодної інформації на платформі, що

150 стипендій для найкращих учасниць, щоб поглибити свої знання та отримати додаткові ресурси для розвитку кар’єри.

Де ви взяли цю інформацію?

Наявність кота це вже звісно серйозно, тут не посперечаешся

І реально люди витрачали кошти на квитки, щоб послухати цих мудрих людей?) Особливо представників мате академії?) Який сором)

Знайти зараз роботу — це рандом, може бути важко, може бути легко. Робіть те що подобається, а там видно буде) 45 років це хороший вік

Позитивна стаття, ви молодець. Насправді вчити програмування ( як і будь що інше) можна у будь якому віці, було б бажання та можливість.
Звісно, постає питання працевлаштування, як перевести розробку з цікавого хоббі в оплачувану роботу. Думаю тут буде довгий і нелегкий шлях, зважаючи на сьогоденні реалії. Але в будь якому випадку втрачати нічого, знань за спиною не носити, тож зайвими не будуть. Завжди можна залишити програмування як своє хоббі і просто займатись тим, що подобається.