• Предсказания Курцвейла

    В мене немає ніякої проблеми з визнанням власної неправоти.

    Але це не стосується даної теми, тим більше ваших коментарів, які часто просто безглузді. Я не можу тратити час на довгі розмови з вами в даному контексті. Це не має смислу (ще раз перечитайте мій попередній коментар, там написано, чому).

  • Предсказания Курцвейла

    Anton Hoffman, я не можу в кожному пості розжовувати вам очевидні речі.

    Ми ведемо розмову на різних рівнях. Я — на більш абстрактному (бо саме такий рівень є доцільним для обговорення даного питання). Ви ж — на набагато менш абстрактному і піднятися вище, на жаль, не хочете чи не можете. В результаті, боюсь, ви просто не розумієте, про що я говорю, і барахтаєтеся серед якихось деталей, без здатності побачити узагальнену цілісну картину (та й навіть без самого розуміння, що така здатність потрібна).

    В такому руслі подальший діалог не має змісту. Давайте будемо закінчувати.

    Поддержал: Andriy Tevelyev
  • Предсказания Курцвейла

    То есть задача «познания сущности» и прочей эзотерики здесь не стоит, на самом деле все чисто функционально.

    Я так не думаю. Тут таки йде мова про рефлексію. Просто рефлексія є абстрактним поняттям, яке цілком може реалізовуватися й за допомогою, як ви кажете, «функціональних» (менш абстрактних) інструментів. Тобто сам факт використання цих інструментів аж ніяк не заперечує того, що вони можуть використовуються в рамках рефлексії. А вони не просто можуть, вони так і використовуються. Бо рефлексію ж треба за допомогою чогось реалізовувати.

    От якщо ви берете мозок іншої людини і займаєтесь його вивченням за допомогою ваших «функціональних» інструментів, то ви все-одно займаєтесь рефлексією. Тому що ви таким чином, абстрактно кажучи, копаєтесь в інтелекті Homo sapiens, самі будучи інтелектом Homo sapiens. (Які саме інструменти використовуються для цього копання не так вже й важливо, важливо, що це є копанням в собі, тобто рефлексією.)

  • Предсказания Курцвейла

    Я розумію, що теоретично це можливо.

    Але мені здається, що практично це нереалізовно. Бо у Всесвіті чомусь існує обмеження на потужність рефлексії, згідно якого сутність сама себе не може до кінця пізнати. Це ніби якийсь закон. (Так само як і по суті закон про неможливість повного пізнання сутністю того, чим є весь Всесвіт навколо неї.)

    Поддержал: Tetiana Vertyporokh
  • Предсказания Курцвейла

    Літаки літають завдяки попередньому пізнанню тих інструментів, які можуть забезпечити їхнє літання. Підозрюю, що ці інструменти подібні до тих, які забезпечують літання птахів. Тобто в деякому абстрактному смислі тут таки можна говорити про копіювання.

    Інша справа, що для пізнання цих інструментів не потрібна була рефлексія, про яку йде мова. Бо пізнавати треба було не себе самих повністю, а елемент чогось зовнішього.

    Натомість у випадку зі створенням штучного інтелекту, рівного людському, потрібна глибока рефлексія. Бо ми хочемо створити щось, що є таким же, як сама наша сутність. А тому нам треба цю саму нашу сутність спочатку пізнати. А це і є глибока рефлексія.

    Ні, можна, звичайно, надіятись, що ми можемо створити щось таке ж, як ми, не знаючи, чим ми є насправді. Тобто уповати на випадковість. Але зрозуміло, що ймовірність там буде мізерною. (З тим самим успіхом можна надіятись напевно, що в один прекрасний день вітер з розкиданих навколо будматеріалів сам побудує будинок.)

    Поддержал: Tetiana Vertyporokh
  • Предсказания Курцвейла

    В контексті AI напевно не ставиться.

    Але в пості згадується про те, що буде створено AI, який перевершуватиме людський. А це, я думаю, неможливо без вміння копіювати як мінімум свій власний (людський) інтелект.

  • Предсказания Курцвейла

    Але ж це не орган сам себе друкує (якщо дійсно друкує), так?

    Я загалом вірю, що вже зараз щось зовні могло б нас надрукувати. Але не вірю, що ми самі можемо себе надрукувати.

    «А полная расшифровка ДНК и работы мозна — вопрос времени.»

    Тобто ви вірите в достатню потужність рефлексії у відомому нам Всесвіті. А мені в це не віриться. Мені здається, що обмеження на потужність рефлексії є таким собі фундаментальним законом буття.

    Хоча це не означає, що не треба пробувати розвиватися в цьому напрямку.

  • Предсказания Курцвейла

    Так. (В контексті даної розмови це не має особливого значення.)

  • Предсказания Курцвейла

    о невозможности создания простым сложного

    Я пишу не про неможливість створення простим складного. А про неможливість створення сутністю копії самої себе з нуля самостійно. Звідси й роздуми про рефлексію.

    А толпа хомо сапиенсов может быть сумарно сложнее ИИ.

    Тут бачите, яка ситуація... Є речі, які не сумуються. От пряма лінія, наприклад, містить таку саму кулькість точок, як і будь-який її відрізок. Не більше. Так само може бути з групою гомо сапіенсів, сумарний інтелект яких не буде сумуватися. А буде рівним інтелекту кожного з членів (абстрактно кажучи).

  • Предсказания Курцвейла

    Емпіричні дослідження й висновки з них — це майже те саме, що віра. Тому в контексті даної розмови це не дуже й має значення.

    Поддержали: Tetiana Vertyporokh, Andriy Tevelyev
  • Предсказания Курцвейла

    Питання навколонаукової філософії.

    Поддержал: Борис Синельский
  • Предсказания Курцвейла

    Ви, безумовно, маєте право на власну думку. Просто особисто я з нею не згідний.

    Щодо деталей, то довести те, про що я написав вище, в принципі не можливо. Це в основному питання віри і емпіричних досліджень.

  • Предсказания Курцвейла

    Сучасна людина не здатна синтезувати якусь сутність, інтелектуально рівну собі чи вищу за себе. Навпаки, синтезований людиною інтелект завжди буде меншим від її власного і, як наслідок, не зможе бути повноцінним конкурентом і «захопити світ».

    Бо Всесвіт для нас всіх на даний момент (з тих чи інших причин) влаштований так, що рефлексія в ньому не є достатньо потужним інструментом для повного осягнення контекстом самого себе. А без повного осягнення контекстом самого себе, контекст не може сам себе відтворити з нуля.

    Грубо кажучи, ми всі, як люди, є певним контекстом, нехай його назва — «інтелект Homo sapiens». Так от для того, щоб ми могли самі себе відтворити з нуля, нам треба спочатку могти себе повністю пізнати. А ми не можемо! Бо як я вже казав, рефлексія для цього недостатньо потужна. Ну, так вже влаштований для нас Всесвіт (чомусь)...

    Я не знаю, чи можемо ми досягнути того, щоб наша здатність до рефлексії стала потужною настільки, щоб ми могли повністю пізнавати себе і потім відтворювати з нуля самостійно. Але якби колись в майбутному рефлексія нашого інтелекту X дозволяла б нам створювати інтелект Y >= X, то це був би абсолютний переворот стосовно того, хто такі ми і що таке наш Всесвіт. (Це було б зняття цього обмеження на потужність рефлексії, з яким ми живемо зараз і яке поки-що видається фундаментальним законом буття.)

  • Математика в програмуванні

    Напевно заокруглювати x і y. (Правда, не зовсім розумію, що таке заокруглювати x і y до «центрів квадратів».)

    Мені здається, що навіть комп’ютер з безмежною пам’яттю не зміг би представити всі точки дійсної площини, бо їх там не тільки безмежно багато, а їх ще й незліченна кількість. Тобто в принципі не існує алгоритму, за допомогою якого їх всіх можна було б віртуально пронумерувати й таким чином взяти до уваги.

  • Математика в програмуванні

    Скажу так. Все-таки є один випадок, коли використання instanceof при визначенні equals може приносити користь. Це випадок наступний: нащадку не потрібно перевизначати equals предка. Тобто випадок це специфічний, нащадок в такому випадку не є чимось особливо новим порівняно з предком.

    Як би там не було, цей згаданий мною випадок не є випадком Point-ColorPoint, який обговорювався вище. Бо ColorPoint є повноцінним нащадком із модифікованим станом (і новою логікою еквівалентності, побудованою на базі цього нового стану).

    Загалом про equals можеш почитати тут: www.artima.com/...s/equality.html

  • Математика в програмуванні

    Мені здається, що головна проблема цього методу equals в тому, що він задає нетранзитивне відношення (все решта другорядне). Тобто через нетранзитивність цей метод треба відкинути зразу, обговорювати будь-які інші деталі роботи в рамках описаної ним логіки таким чином немає смислу.

  • Математика в програмуванні

    Если ты поменяешь == на instanceof то все будет чики пуки.

    Не буде. Це класична проблема, ознайомся з нею. Це також одна з причин, чому наслідування є більш проблемним, ніж композиція.

    Підказка: якби ти спробував зрозуміти, що таке відношення еквівалентності серед класів і їхніх підкласів, то ти би навіть не намагався будувати такі відношення на базі instanceof.

    Особисто я думаю, що не інші люди повинні наводити тобі приклади того, чому instanceof не підходить (бо це класика і бо це логічно). А ти маєш навести приклад того, чому instanceof підходить: опублікуй тут свою ієрархію класів, яка, по-твоєму, може щось обгрунтувати.

  • Математика в програмуванні

    Хочу відповісти на наведений нижче коментар, написаний Зеппом Бранниганом.

    У вас в рассуждениях идет подмена понятий.
    Есть математика в широком смысле — абстракция (мат.модели), логика и здравый смысл.
    А есть математика в узком смысле — интегралы, дифуры, матан, лагранжиан.
    Когда большинство людей утверждает, что в программировании математика не нужна, они имеют в виду, что не нужна высшая математика — математика в узком смысле.
    А то, что вы называете математикой (дедукція + формалізм) — это логика и здравый смысл. Она нужна везде, а не только в программировании.

    Я з цим коментарем не зовсім згідний.

    Бо математика в згаданому вузькому смислі в принципі не має особливого значення (це те саме «бидлокодерство», просто в сфері математики). Я якраз до того й веду, що наявність чи відсутність знань з такої вузької математики — це майже одне й те ж. Тобто наявність таких знань фактично нічим не краща від їхньої відсутності, тому й обговорювати їх зайвий раз не варто.

    Потім ви кажете, що дедукція+формалізм — це не стільки математика, скільки здоровий глузд. Ну по-перше, в деяких сферах діяльності, здоровий глузд полягає в іншому, як на мене. А по-друге, якщо ви подивитесь на сфери, де здоровий глузд таки полягає в дедукціїї й формалізмі, то саме математика його й забезпечує (явно чи неявно). Саме математика. Більше того, забезпечення такого здорового глузду і є основою математики. Наприклад, суть математики полягає не в завчанні формул на пам’ять, а у вмінні їх вивести, а також у розумінні того, чому саме вміння вивести є єдиним, що має значення. До речі, в рамках середньої освіти не викладаються такі речі, наскільки я можу судити. Думаю, що й в рамках вищої освіти, не всюди це акцентується. Тому сприйняття математики багатьма людьми є дещо хибним.

    Чому я про це говорю, бо час від часу ведуться розмови про те, що програмування систем, не зав’язаних на математизовану предметну область — це якась нижча ліга. А я не бачу ніякої вищоліговості в поверховій бездумній роботі з математизованою предметною областю. Ви скажете, а чому обов’язково поверховій і бездумній? А тому що більш кваліфікована робота в цій області — це вотчина скоріше чистих математиків. Тобто це вже зовсім інші сфера діяльності, і далеко не факт, що вона буде цікавою для програміста. В той же час будь-який програміст, навіть не працюючий з математизованою предметною областю, кожного дня стикається з математикою. Причому з самою її суттю (дедукцією й формалізмом). Ці дві речі пронизують роботу програміста, багато в чому будучи її фундаментом. Тобто якщо ви — в першу чергу програміст (старший програміст, архітектор тощо) і вас цікавить математика, то просто приділяйте увагу дедукції й формалізму в вашій повсякденній роботі і таким чином ви повністю зможете реалізувати себе як людину, яка в міру своєї професійної діяльності має прикладний інтерес до математики.