Не планую — маю однокімнатну сичевальню, 2 роки тому думав змінити на щось краще, але зрозумів що хочу пожити в іншій країні, от дотянув до початку війни, тепер далеких планів не складаю %)
Якби був на твому місці і хотілось вкласти гроші в свою квартиру, щоб не орендувати, то купляв би в умовному Львові чи Франківську, в Києві би точно ні, все-таки він на особливому рахунку в русні. Під час одної з атак шахід влетів в сусідній будинок моїх родичів, хоча зараз наші навчились майже всі їх збивати, але є ненульовий шанс отримати «подарунок» в свою хату.
Але теперішня ситуація з війною дає повну невизначенність, ясно що це все ще надовго, не зрозуміло що буде з країною і з тобою особисто: загребуть на вулиці -> військомат -> учєбка -> Бахмут і приїхав.

По-перше, гітхаб зареєстрований для входу на доу, К.О.
По-друге, наявність гітхабу це показник — показник чого, лол?
Схоже, з аналітичними здібностями у тебе не дуже, зав’язуй аналізувати анонімів в інтернетах.

В «психологині» мабуть був бойфренд айтішник, зажав їй на «нове платячко», от і біситься

Опа, крім бекенду ще підпрацьовуєш психолухом і ставиш анонімам діагнози по коментам?
Так мало платять в пхп? Бідолажка

З яким таким «майдсетом»?
Я описав найбільш трешовий випадок з свого досвіду, коли чувак реально заважав працювати в офісі і на нього майже не було ніякого впливу.
Ти свічку тримав і знаєш, як мені працювалось в усіх компаніях?

Сильно залежить від офісу (і команди).
Якщо це «конюшня» на 50 рил в одному приміщенні, то краще вдома.
Якщо окрема кімнатка до 10 чоловік із своєю командою, то краще прогулятись в офіс.
На одній львівській галері в офісі були окремі кімнатки, але там розсаджували якось рандомно, одного разу підсадили QA, якого під кінець робочого дня починало ковбасити і він не затикався годинами, на ходу складав пісні і просто ніс словесний понос. Кілька разів ледве себе стримував, щоб не рознести йому хлєбальник. Говорив з ПМом, щоб мене переселили в іншу кімнату. Правда, потім за місяць я звільнився і пішов веслати «через дорогу».

hackernews

Як і у більшості англомовних іт сайтів інтерфейс дуже всратий, але вся тусня там

Всі вказані фактори нерівнозначні по своїй важливості, рахувати потрібно було не в лоб додаючи бали, а хоча б якесь середнє арифметичне зважене (для кожного показника проставити конфіцієнт важливості чи щось типу того).
Але навіть з такими рейтингами ви не найдете для себе найкращу локацію, а виберете керуючись більше емоціями, ніж цифрами. В будь-якій вибраній країні буде щось, що буде бісити-додавати дискомфорту, інакше такі б топіки не з’являлись тут регулярно.

P.S. Болгарія і Румунія на перших місцях це топ кєк.

Я і знаходжуся на Галичині, лол.
Цей період свят якраз хороший, щоб порефлексувати і подумати, чого я хочу далі — рекрутери не пишуть, на ринку затишшя.
Зараз б із задоволенням поїхав кудись в теплі азіатські єбеня, подалі від української зими, тільки не пускають.

Оо, дякую, не бачив цей топік, почитаю.
Підозрюю, що ти працюєш у ФААНГАХ, можеш поділитись, що саме напрягає в роботі там?

Мабуть тому, що працюю в компаніях, які займаються в основному «євробляхами», в нормальні «СТО» не потрапляв. Sad but true

Батон штука всім потрібна і корисна, а от про багато проектів я б так не сказав

Аксіома Ескобара

Та чого, на носі новорічні свята, і так шукати роботу нема смислу в цей період.
Якраз буде час подумати що робити далі

З нового року куплю

У фарми можуть бути всякі побічки, тому треба пробувати і підбирати суто індивідуально, норм спец допоможе з цим.
Головне щось робити і не запускати до стану, коли вже лежиш на ліжку півдня і пялишся в потолок.

На початковій стадії — антидепресанти-нейролептики, підібрані з 3 спроби приватним психіатром. Це нормалізувало загальний стан, прибрало перепади настрою, приступи тривоги і тд. «Задушевні» розмови із психотерапевтами (а у мене було 3 різних) не помогли, як згадую — даремно потрачений час і гроші, краще б витрачене пробухав чи спустив на жінок з пониженою соціальною відповідальністю, чесне слово.
Потім зміна обстановки — поїздка закордон на півроку, довгі піші прогулянки на природі, відключення від роботи і інформаційного сміття. Переосмислення життєвих цілей і позбування всяких нав’язаних і підліткових.
Прибрав алкоголь, сів на дієту, перевірив організм, зайнявся здоров’ям, записався в зал на кросфіт — часто після занять вилажу фізично зай*баний, але щасливий.
Якось так.
Повністю це все не вилікувало, але помогло вилізти із депресивного стану.
Ну зараз через війну, неможливість кудись поїхати і українську зиму деколи криє, але то таке, часи такі.

тим чим хочу займатися грошей не принесе. А якщо і принесе, то не так багато і хто знає чи взагалі взлетить.

Ну поки не спробуєш — не взнаєш.
Навіть якшо нічого не взлетить, здобутий досвід можна буде продати/використати в роботі.
Да і головне отримувати задоволення від процесу, а результат вже як бонус.
В ІТ роботі навпаки — задоволення від процесу уже не отримуєш, лиш результат — зп в кінці місяця (да і та вже не радує).

З точки зору бізнесу/контори — так :)
Тільки від цього страждала ефективність роботи і атмосфера в колективі.
Були смішні ситуації, коли 1 дев не дає клавіатуру іншому і чуть не б’ються.
Або роблять чергову ротацію, садять разом 2х людей, які не можуть терпіти один одного.

В усіх твоїх постах прослідковується перманентна депресія, але я не буду тобі радити йти до мозгоправа (думаю тобі вже радили), мені це не помогло (помогло дещо інше).

Про стратегію наших галер — все так. Згадав одну контору, де клієнт дуже хотів, щоб в нас працювали парним кодінгом — сидять 2 чувака, один пише код, інший дивиться-поправляє-пропонує і тд. Але так працювали на стороні клієнта, в нас же реально 1 працює, інший шариться весь день в мордокнизі-грає доту-колупається в носі. Коли я прийшов на проект, був чуток в шоці від такої організації, сказав про це ПМу, він ж мені дав явно зрозуміти, що всіх все влаштовує, сиди і не висовуйся, «парний кодінг» крутиться — бабки мутяться :)