Якщо Ви взялись за курсеру, то обов’язково гляньте «Introductory Human Physiology», дуже класний курс. Це не біохімія, але курс корисний в тому плані, що я, наприклад, люблю при розгляді якихось процесів тримати в голові приблизне місце, де вони відбуваються. Після цього Вас не лякатимуть фрази «Діуретики фуросемід, буметанід, етакринова кислота і т.п. інгібують (Na+, К+, 2Сl-)-котранспортер товстого сегменту висхідного коліна петлі Генле», ну чи принаймні Ви знатимете, що то за така петля Генле і де її шукати (спойлер: в нирках, це структурна частина нефрона), а також чому ці ліки працюють (спойлер: згадуйте з фізики осмос). Також там буде розділ про гормони, добре би на нього звернути увагу, бо то вже має пряме відношення до біохімії. Ще були дуже добрі курси, але після оновлення курсери кудись пропали,— «Drugs and the Brain» та дві частини «Virology». Якщо їх колись таки повернуть — хапайте не замислюючись, просто шикарні курси. Також зверніть увагу на курс «Medicinal Chemistry: The Molecular Basis of Drug Discovery» з Edx. Як на мене, автор трохи забагато уваги вділив питанням «аппрува» ліків, зате там добре розкрита двокомпартментна модель: зрозумієте чому певні ліки приймають через строгі проміжки часу і за яким рівнянням приблизно змінюється їх концентрація в крові.

З приводу їжі, можу порадити добру книжку
* McGee H., On food and cooking. The science and lore of the kitchen
Там добре описані всілякі кулінарні процеси з точки зору біолога. Наприклад, дізнаєтесь чому при нагріванні Чеддер плавиться, а Італійська рікота — сушиться (спойлер: в першому випадку основну роль в звурджені грає фермент хімозин і утворюються великі піддатливі казеїнові міцели, а в другому — кислота і там утворюються маленькі міцні згустки; детальніше — читайте книгу). Погодьтесь, просто безцінне знання для програміста :)

З приводу, щоб розбирати дію ліків... Скажімо так, їх дуже багато і механізми дуже-дуже різні навіть в рамках одного класу, а ще до того часто буває, що ми і не знаємо толком того механізму. Тобто чимось лікуємось, статистика каже, що допомагає, але як там воно точно працює і чому допомагає — незрозуміло. В цьому плані найкращу пораду я вже дав Вам вище: drugbank та pubmed — Ваші кращі друзі :) Ну і вікіпедія. Якщо механізм таки хтось розібрав, то в якійсь статті Ви його та й знайдете. Просто набирайте базові знання доки побачите, що незрозумілих слів в тих статтях майже не залишилось і переходьте на них. Ну і не партесь, якщо періодично виявлятиметься, що чогось не знаєте. Оно гляньте на оцю картинку відомих метаболічних шляхів однієї клітини (тільки що нагуглив): c1.staticflickr.com/...​67998451_a0a7423ba4_b.jpg Я з того всього знаю лиш пару штук основних; якийсь серйозний доктор біохімії знає... ну нехай штук 20-30, ну не може більше людина в голові втримати; а тепер задумайтесь, що це лише відкриті шляхи, а якби намалювати все що там насправді відбувається? :)

Оце я розумію, «понеділок — день тяжкий»

Так отож-бо й воно

не на собственно применения конкретного определения или теоремы, а на итоговый результат

От мені недавно показували якусь статтю по GAN. Ну і там по ходу написано «замість максимізувати таку штуку, очевидно, що можна мінімізувати сяку» і посилання кудись. А далі пішло-поїхало про саму мережу, ніяк цей момент далі не згадується. А насправді, щоб розібратися з доведенням оцієї заміни, треба прочитати кілька статей з функціонального аналізу. Але ж тим абсолютно ніхто не буде заморочуватися на реальному проекті: простіше закодити за тиждень і подивитись добре вийшло чи не дуже, а не закопуватися на пару місяців в функан. У мене навпаки склалось враження, що в ML, яке зараз в значній мірі стало синонімом нейромереж, чогось складнішого за добуток матриць і взяття похідної ще пошукати треба. Ну ще може десь спливе SVD розклад. DS теж якось більше нагадує «статистику на стероїдах», мені важко додумати, де там може бути щось таке як я привів в задачах. Ну я би ще міг собі уявити суворий алгебраїзм в крипті та суміжних областях. Але знову ж, там перший принцип «ніколи не кодь сам». Так само не можу собі уявити, щоб комусь довелось заново винаходити Ріда-Соломона. Так що я так підозрюю, що «весь фан» дістається якимось професорам математики з МІТ :) і, відповідно, все ще сумніваюсь, чи є сенс програмісту туди вкопуватись, окрім як з чистої цікавості (ну чи з метою стати професором математики в МІТ :) ).

Можу, але все залежить від рівня якого Ви хочете досягнути і, власне, для чого воно Вам потрібно :) . Наприклад, якщо Вам потрібне «повне занурення», то виникне одна проблема: біохімія — наука експериментальна, тож треба якось розжитися хоч мінімальною практикою, а для цього потрібні прилади, реагенти та інструктор, який покаже як тим всім добром користуватися. Тут врятує хіба що навчання в ВУЗі, хоча б на заочному. Якщо ж Вам хочеться просто доброї теоретичної бази, але так щоб «фундаментальненько», то стандартний «джентльменський набір» біохіміка:
* Lehninger, Principles of biochemistry
* Alberts, Molecular biology of the cell
Під Албертса добре йде збірник задач
* Уилсон Дж., Хант Т., Молекулярная биология клетки
Для продовження треба трохи молекулярної біології та всіляких рецепторів. В цих областях є дуже добрі книжки наших авторів; з того, що одразу приходить в голову
* Сиволоб А., Молекулярна біологія
* Остапченко, Синельник, Компанець, Біологічні мембрани та основи внутрішньоклітинної сигналізації
У Сиволоба мені взагалі всі книжки подобаються, раджу читати все підряд. Може статися, Ви виявите, що у тих всіх книжках «заскладна» хімія. Тоді варто повторити органіку (на неорганіку, в принципі, можна забити). Мені дуже добра зайшла книжка
* McMurry J., Organic Chemistry
Також вважається, що біохіміку добре би розбиратись в кількох суміжних областях, ну хоча б генетиці, імунології та вірусології. Тут добрі книжки
* Сиволоб А., Генетика
* Knipe, Howley, Fields Virology
* Murphy K., Janeway’s immunobiology
А перед «серйозною» імунологією просто суперово заходить
* Sompayrac L., How the immune system works
Признаюсь, я просто фанат останньої книги :) Звичайно ж, не обов’язково це все так прямо штудіювати, навіть не кожному студенту-біологу стане терпіння аж настільки відповідально вчитись, але якщо хоч трохи з тим всім освоїтесь, то вже зможете добирати потрібну інформацію по статтях на PubMed (www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed). Також, коли розбиратимете роботу якогось ферменту, то добре би мати перед очима його структуру. Тут допоможе Protein Data Bank (www.rcsb.org). При бажанні там можна скачати файли та візуалізувати локально за допомогою, наприклад, Chimera. Якщо розбиратимете якусь фармакологію, то в нагоді стане DrugBank (www.drugbank.ca). Там і опис механізму можна часто знайти і ще багато чого. Також не забувайте про англійську вікіпедію, там дуже добрі статті по біології. Ну а якщо Ви не збираєтесь так по-серйозному закопуватись, то можна обмежитись відеокурсами та вікіпедією (не смійтесь, в англійській вікі дуже добрі і дуже глибокі статті по біології). Дуже добрі відеокурси по біології є на курсері (www.coursera.org) та на єдеіксі (www.edx.org). На останньому, наприклад, зараз сам дивлюсь курс Molecular Biology. До них, до речі, теж не варто ставитись несерйозно: рівень багатьох курсів цілком відповідає університетському (наприклад «Principles of Biochemistry», «Cellular mechanisms of brain function»; дещо слабші, але теж дуже добрі «Proteins: Biology’s Workforce», «Medicinal Chemistry: The Molecular Basis of Drug Discovery», «Cell Biology: Mitochondria»). Ну от приблизно якось так, удачі у навчанні! :)

Это задачи на закрепление пройденного материала же.

Ви цілком праві, я взяв їх зі списків задач, що зустрічаються в тексті. А це значить, що вони коректно відображають об’єм та складність матеріалу книги, чи не так? А тепер те саме питання ще раз: куди мені дивитися, щоб побачити «програмістську» задачу, яка приводиться до задачі подібного рівня складності та потребує знання подібного об’єму матеріалу?

P.S. Тільки не кажіть «на задачі для співбесід», бо то ціле поле для холівару, чи таке варто викатувати :)

А что у тебя с дискреткой, без ее понимания программировать не очень у людей получается — в стиле Акыма: «Что вижу, то пою».

Не сприйміть за тролінг, радше в порядку «потоку думок». Сам я айтішної освіти не маю, тож без поняття, що там читають, але от лежить в мене на робочому столі книжка по теорії графів (ну ніби ж розділ дискретки, правильно?), в передмові написано: «This book is intended as an introduction to graph theory» (значить на рівні підручника для початківців), а по тексту зустрічаються блок-схеми алгоритмів (значить для програмістів). Одним словом, те що треба, — підручник по теорії графів для програмістів. І от беру я з неї 3 задачі (ну просто що в око впало коли рандомно скролив):

(A) Show that if graph is simple and the eigenvalues of its adjacency matrix are distinct, than the automorphism group of the graph is abelian.

(B) A wheel is graph obtained from cycle by adding a new vertex and edges joining it to all the vertices of the cycle; the new edges are called the spokes of the wheel. Obtain an expression for the number of spanning trees in a wheel with n spokes.

© Show that a loopless graph G contains a bipartite spanning subgraph H such that degree of each vertex in H multiplied by 2 is greater or equal than its degree in G.

В яку галузь програмування мені подивитись, щоб там на проектах були такі чи подібні задачі? От я без тролінгу, чесно, мені дійсно цікаво. Просто не раз чую від колег, як вони жаліються, що колись-чогось по математиці не довчили і тепер «біда-печаль». Але мені так досі ніхто і не зумів толком сформулювати чого ж саме не довчили і як би це вплинуло на їхню кар’єру. (Якщо вже пофантазувати, мені взагалі було б цікаво провести мікроопитування, чи зустрічалися комусь в проектах подібні задачі. Бо мені — ні.) І, признаюсь Вам чесно, я щиро сумніваюся, що вміння чи невміння таке розв’язувати якось критично вплине на якість коду.

такого понятия, как «свободный график» просто не было. Все тогда только переходили на болонскую систему

Насправді було, просто Ви про нього не знали :) Моєму науковому керівникові 66 років, вчився він ще при Брежнєві. Так він розказував, що оформив в свій час вільний графік (і що з того вийшло :) ). Так що це зовсім не новомодна приблуда; я би швидше задумався, чи разом з цією новою системою таку можливість не прикрили.

Ну напевне. З мого досвіду просто так подібні питання не задають :)

ну значить все, накрився «хитрий план» :)

Аби ще так просто дали оформити той графік :) Вони ж там в деканаті радше удавляться, ніж дати студенту самостійно вчитися без щоденного переписування з дошки тієї всесвітньої мудрості, що потрапляє туди з конспекту викладача, який він сам писав на таких же парах в 60-х роках.

Є якась альтернативна розшифровка абревіатури STEM? Чи Ви про що?

То Ви ще дуже великий оптиміст — ми вже там :) Я всім даю ссилку на завдання зно по математиці ( testportal.gov.ua/...​vne-ZNO_2018-Zoshyt_1.pdf ) : більшість задач вже на рівні розумової відсталості, при цьому близько 20% випускників не тягнуть там навіть 10 балів набрати. Я вже мовчу що твориться з циклом таких близьких моєму серцю природничих наук. Може їх скоро взагалі читати перестануть: окрім якихось ліцеїв всюди буде 1 інтегрований курс на 1 годину на тиждень і туди заженуть все що не любить школота: фізику, хімію, біологію,... А це ж чи не єдиний спосіб навчити їх причинно-наслідковому мисленню. От відсутність останнього ще нам всім боком вилізе: людина з розвинутим причинно-наслідковим мисленням швидше додумається, що в далекій перспективі вигідніше знайти роботу, а не прибити сусіда і здати в ломбард його айфон.

«Нафега учиццо в школи еси все панятна итак»

 — це просто шедевр, жаль більше 1 лайка не ставиться

Грубо говоря: в институте тебе дали формулу и научили применять. В университете

прочитали філософію формул, культуру формулописання, психологію роботи з формулами, історію формул, етику складання формул... А-а, Вам чого? Конкретну формулу? Ідіть в свій ПТУ, там конкретні формули! А ми університет, ми даємо різносторонню освіту.

Типу fixed :)

Я встиг «напробуватись» і очки і заочки: 6 років одне і 6 — інше (правда, ні те ні те не айті). Заочка зайшла на порядок краще і спогади про факультет, де я вчився на заочнім, куди тепліші. Щиро шкодую, що не було можливості й першу освіту отримати заочно. В порядку короткої витримки:
+ плюси:
* не треба ходити на пари
* Ви самі вільні планувати своє навчання і свій час
* немає всіх цих проміжних контролів, ніхто не тисне, Ви самі себе контролюєте і вирішуєте що в якому порядку вчити

— мінуси:
* воєнкомат. мені було неактуально, бо я отримував на заочці 2 вище і вже був для служби застарий, а от Вам доведеться або вчитися швидко бігати від «людей в формі», або спочатку відслужити.
* вічний бардак. наприклад, мені одного разу написала староста: «зміни в розкладі, у нас через два тижні зимова сесія». для повноти картини: зимова сесія заочки завжди була в кінці січня, а тоді на дворі стояв кінець вересня! ну і багато-багато інших подібних прикладів
* значне напруження на сесії. Якщо на Вашій спеціальності будуть лабораторні роботи, які треба робити на парі, то готуйтесь, що за час коли очка робить 1 лабораторну роботу, Вам доведеться встигнути 2-4
* навчання від обіду й до упаду
* групи значно слабші за очку. реально ковток свіжого повітря, коли всі кому «просто бамажку» починають забивати на пари і викладач може прочитати тим хто залишився лекцію «на рівні».

Це так що першого в голову приходить.

:)

ґуд поинт, дійсно добре зауваження. Але як бути справедливими, то давайте вже будемо справедливими до кінця :) Ні в мазерах, ні в лазері на вільних електронах ніхто ні з ким не зіштовхується як сказано в цитаті. Наприклад, той же водневий мазер, яким користуються в атомних годинниках, випромінює за рахунок переходів між рівнями надтонкої структури. Там дійсно є пучок, але _атомів_ водню, а не окремо протонів та окремо електронів. Більше того, там з нього дуже акуратно, я би сказав «делікатно», щоб не порушити квантовий стан, вибираються ті атоми, що мають певну орієнтацію спінів ядра та електронів, щоб вони потім могли вже будучи в резонаторі всі дружно виконати переходів в більш низькоенергетичний стан та випромінити. Ну а уявіть, що Ви тут повідриваєте електрони від протонів і одне до другого лупнете, то й шо то з того доброго буде? Так само лазер на вільних електронах: там дійсно є пучок електронів, але ніхто ні з ким не зіштовхується, принцип куди ближчий до синхротронного випромінювання — електрони «вихляють змійкою» і синхротронне випромінювання з одного «меандра» стимулює випромінювання в наступному. Ніяких протонів і зіткнень нема й в помині (хоча теоретично _замість_ електронів можна використати протони рівно як і будь-яку іншу заряджену фігню). Так що те що там є правильне слово «пучок» не дуже когось і виправдовує; там би треба більше правильних слів і бажано в правильному порядку.

Як розберетесь з С++, можете спробувати Samsung (www.samsung.com/...​aboutsamsung/careers/srk). Кандидатуру хорошого математика тут завжди розглянуть + значна кількість проектів на С++ (останнім часом все більше пітонізуємось, але я думаю, що нікуди С++ не дінеться). Правда ключове слово «хорошого»: за диплом однозначно спитають, а добре би й к.ф.-м.н. показати.

Пане Пальчиков, я підозрюю, наступний текст проходив «літературну обробку»; заради всього святого, «відкатайте все назад»

...експеримент у галузі фізики високих енергій ZEUS в Німеччині. Це величезний лазер: пучки електронів зіштовхуються з пучками протонів. Таким чином з найбільшою точністю досліджується вміст протона.

В перекладі з «фізичної» на «програмістську» тут написано щось таке:

...експеримент у галузі мобільних телефонів, новий iPhone 200. Це величезний трактор: пучки кілобайтів зіштовхуються з пучками сенсорних екранів. Таким чином з найбільшою точністю досліджується вміст оперативної пам’яті.

По-перше, ZEUS — детектор для прискорювача частинок HERA (en.wikipedia.org/...​ZEUS_(particle_detector), ні те ні інше ніякі не лазери. Це настільки різні речі, що я навіть не знаю яку аналогію привести... ну це як сплутати ранковий біг з табуреткою. В подібній статті таке виглядає вкрай неприглядно: так наче респондент аж настільки любить фізику, що за всі роки аспірантури не поцікавилась що ж то за прилад, з якого приходять дані на обробку. По-друге оце:

величезний лазер: пучки електронів зіштовхуються з пучками протонів.

просто кошмар. Я не буду коментувати, хай за мене принцип роботи лазера прокоментує будь-який шкільний підручник фізики. І взагалі, якби статтю писав фізик, я б це сприйняв за беззаперечну ознаку професійної непридатності в виду незнання навіть шкільної програми. І довго б мучився питанням, за що ж було видано такій людині диплом. Ну і чисто придирка

вміст протона

звучить неприродно, фізики так не говорять (принаймні, у дуже-дуже переважній більшості, ну хоча б вікіпедію гляньте), а говорять «склад протона».

P.S.

молекули, далі атоми — і так безперервно

це теж фігня

1 2 20 21
20 21 1 2
4 3 19 18
19 18 4 3