Місяць тому порахували з дружиною що задонатили (тільки на армію/волонтерам/друзям-в-зсу, без гуманітарних витрат типу протезів або притулків) за весь час повномасштабного трохи більше за вартість нової Lexus RX 350 FSPORT 2023.
В мирний час ми б витратили не менше 30% від цього на різного роду туризм і спорт.

Що у Львові вокзалом тепер користуються одні жінки та пенсіонери

До речі, реально мало чоловіків на вулицях Львова, особливо не студентського віку, та ще й в рибних місцях: стометрівка, городоцька, парк франка, etc.
Ви, судячи з вашого ставлення до проблеми, скоріш за все киянин.
І це типова помилка киян думати що усюди так як в Києві:
tsn.ua/...​u-perehozhih-2428600.html
tsn.ua/...​i-na-vokzali-2347327.html

Ми на форумі айтівців і ми не більшість.

Славетний франківській ТЦК запакував так другана в один день, і те що в нього був дохід більше 7к не допомогло йому аж ніяк. І в новини він теж не попав, мабуть тому що не киянин, лол.

Men invented online gaming as an excuse to talk on the phone all night with other men

knowyourmeme.com/...​nvented-x-so-they-could-y

Та який ловров, тільки ZDI, тільки хардкор:

The New Yorker has suspended reporter Jeffrey Toobin for masturbating on a Zoom video chat between members of the New Yorker and WNYC radio last week. Toobin says he did not realize his video was on.

www.vice.com/...​in-for-zoom-dick-incident

Та, одна знайома гучно скаржилася в ФБ що пішла якось на україномовне кіно десь там у Польщі, а там в залі...... катастрофічно сбільшився відсоток чоловіків!
Ну сама виїхала, звісно, в лютому з тих пір відслідковує динаміку як там все в кінозалах, її боротьба.

нафіга нити тут про своє життя?

соплі ноулаферів — уклоністів

Україночки найкращі

Та й не місцевий теж, колись рахував що до казни йде близько 50% ціни з того італійського вина що замовляю. Прибухнув — вважай задонатив. А якщо в барі так взагалі сама благодійність

Знайомим місцевим волонтерам (двоє різних), друзям і знайомим в арміі (вже 5) на різні збори.
Із загальновідомих розділились — я доначу Стерненко, дружина на ПЖ.
UPD. Подивився, ще в Top5 донатів були збори на 47-му (Marcus foundation) на етапі створення.

Все так, знаю вже декілька сіньйорів з зп в межах 5-10к що катнулись на бусіках в учебку, дехто мав ближче до 10к. Допомогло це їм? Соціальний бусік перемагає соціальний ліфт, нажаль

focus.ua/...​tovi-zhiti-z-neyu-v-dovgu

Сергій, от ви час від часу писали що програмісти тут всі сноуфлейкі, але самі закинули прям топового києвського ельфа, підняли настрій з раночку, дякую.
Давайте допоможемо йому (ельфу) з відповідями, що ж буде якщо його прогноз вірний.

1. А коли в Україні відбуватимуться вибори? Через 15 років?
Так (або ніколи)

2. Чоловікам з України не можна буде виїжджати всі 15 років.
Так (або ніколи)

Скільки з них готові будуть жити аскетичним життям без чоловіків 15 років? Скільки шлюбів розпадеться?
Нічого страшного, дивись наступний пункт.

3. Як збільшувати мобілізаційні ресурси, якщо війна триватиме 15 років?
Це як раз елементарно вирішується. Держава вводить систему державних дитячих таборів — центрів виховання, після цього призиває чоловіків, жінок, підлітків, всіх.
Від цього рішення самі плюси: чоловіки не зможуть ховатися за спідницями, жінки не зможуть ховатись за дітьми. Якщо дітей буде виховувати суспільство (тобто, чиновники) — діти автоматично будуть виховані в правільному руслі; так як потрібно державі, відсоток сноуфлейків впаде драматично, корисно на перспективу.
Також є проблема опікунства людей похилого віку та інвалідів, держава може її вирішити так само, централізовано.

4. Монополізація основних медіа триватиме теж 15 років?
Звісно, і стане ще сильнішою, бо треба ж якісно пояснювати народу всі зміни.

5. За 15 років у нас буде відновлюватися ВПК?
Ну КНДР якось відновлює, не бачу причин чому в нас це неможливо.
Скільки людей ниє в фейсбуках що нам потрібна «нова економіка воєнного часу»? Їм буде нескладно продати хлібні картки і інші трудодні під соусом «все для фронту, все для перемоги».

6. Якщо війна триватиме 15 років, то економічні реформи будуть «після війни»? Що залишиться від бізнесу за 15 років?
Очевидно, що з приватного залишиться тільки той бізнес, що має корупційні зв’язки з різного роду державними чиновниками.

Держава бореться за своє існування. І державі насправді, насрати на мене, на вас, на всіх

Складно не погодитись.
Очевидно, що чим складніше буде державі, тим більше вона буде обмежувати індивідуальні права. І якщо війна затягнеться на десятки років, відсоток військового комунізму в державному устрії суттєво збільшиться.

Мені особисто здається, що при такому розвитку подій ті люди, що зараз глузують з сноуфлейків («хахах вони ниють з закритих кордонів») мають всі шанси приєднатися до ниття років через п’ять, коли зачепить їх особистий поріг сприйняття нормальності. Або їм треба вже зараз думати як стати мідл-левел чиновником чи тиловим офіцером, зайняти нормальне місце в соціальній ієрархіі майбутнього (але це вже трохи офтоп, ми тут на сайті програмістів все ж таки).

Та якось норм; плющило десь в 10 пару разів, а в 20+ на диво все вогонь

CTO великої компаніі ніяк не може колупатись, це вірно, то буде сіньйор або теклід, а CTO стартапа на 5-6 людей я бачив регулярно за такою активністю, у різних проєктах, нічого тут сакрального немає. В стартапи за тим і ходять щоб потім був C-level в резюме.

Але якщо ми про великі проєкти, то там від рандомного девелопера користі взагалі нуль, що він з тими логами робитиме в три години ночі, навіть якщо отримає до них доступ? (А також якимось дивом отримає вночі доступ до сорців саме того компонента) Потім що, фіксить буде? Так він його не збере сам, а якщо і збере то не зможе потестувати навіть. А пушать в великих проектах часто взагалі окреми тіми (не обов’язково, но так теж буває). Тобто кодіть вночі він явно не буде. А якщо це не девелопмент, то навіщо там саме девелопер? В тих великих проєктах де я був це в 99.(9)% кейсів це хендлилось спеціальним суппортом, див вище.

А якщо вже трапилося щось екстраординарне прям, то най там краще буду я (як теклід) а не рандомний девелопер, бо я маю доступ до бази інцидентів, можу підняти коммунікацію з замовниками, знаю (або можу підняти всі прийняті ключові рішення) по технологіях і інших змінах. Можу написати sorry letter ключовому клієнту з планом дій, прогнозами та таке інше (якщо в нас b2c), в мене більше шансів придумати work around, і вже точно більше шансів залучити правильного експерта, якщо в нас реально фокс-мажор. І цей форс мажор буде мене ще більше мотивувати імпрувити процесс, ось що важливо, я про це вже писав.

P.S Little update

постійно самому бути на чергуванні

По-перше це не можна називати чергуванням, плани на життя це не змінює аж ніяк. По друге, коли ти менеджер або інший с-левел, то ти трохи звикаєш що робота може іноді прилетіти додому в рандомний час.

техліда, який був відповідальний за проблеми на проекті в будь-який час доби

До речі, працював саме таким техлідом на достатньо великих проєктах декілька разів. І тому досі вважаю що в сучасному вигляді он-коли це костиль, ваша попередня схема мені подобається значно більше.
Як вірно пишуть фанати цього явища, он-коли були завжди в індустріі, це правда. Але ми робили (а подекуди і робимо) це по іншому, в нас були інші учасники.

Учасник 1: Адміни
Ну так, сервери іноді підвисають, місце на дисках закінчується, ключи експаряться, що ж тут поробиш, різне лайно трапляється. Тому притомні компаніі наймали адмінів-контракторів, і платили їм фіксовану зарплатню в місяць, це важливо: не за кількість інцидентів і не за кількість годин. Давали їм там пейджера, піздніше телефон, ну і так, адміни знали що іноді треба і в 3 години вночи вставати і щось чинити. Але! Це був типовий win-win: адміни зазвичай набирали декілька таких клієнтів, отримували надприбутки якщо нічого не ламалося, а також мали сильну мотивацію тримати серверні справи в такому стані щоб інцидентів було як можна менше.

Учасник 2: Клієнтський сервіс
«Живий» сервер — це важлива складова кастомерского щастя, але не достатня. Тому важливо мати передовий спеціальний загін для швидкого реагування на проблеми кастомерів. Це спеціальна команда (може бути розподілена), робота якої обробляти вхідні запити від кастомірів: допомагати, категоризувати та приймати відповідні рішення. Важлива деталь: команда підтримки має мати чітки інструкціі на ВСЕ: що робити, що коли відповідати, які кнопки тиснути, кого будити далі якщо не спрацювало.

Учасник 3: Техлід (може бути також CTO, або топ-сіньйор)
Якщо адміни і Customer Support не можуть вирішити проблему, тут, звичайно, все прилітало саме мені як ліду, і це нормально. По-перше, мені за це платили *N грошей. По-друге, якщо вже така жесть прилітає, то потрібно максимально широко знати систему, потрібно знати, де що подивитись і як швидко локалізувати. У великому проєкті не кожен девелопер навіть має доступ до всіх компонентів. А якщо і має, не факт що мав з ним справу до цього. По-третє, у ліда є широкі повноваження (плюс особистий інтерес не допускати повторення інцидента в майбутньому), і я завжди цим користувався. Т/т може і повинен покращувати процеси, тиснути на процеси QA або Customer Support Team, доносити стейкхолдерам, корегувати девелопмент плани за результатами інциденту. Тому, кількість таких інцидентів падала до 1-2 на рік, а то й менше.

А просто так постійно напрягати всю девелопмент тіму роками, чергуваннями (!!!), для мене виглядає термінально тупо.

P.S А про інші топові ініциативи сучасної індустріі типу «no QA movement» я взагалі мовчу, в мене є 5-7 прекрасних історій про результати такого мувменента, але не можу видати бо NDA. Я звик це сприймати як спорт: ну хтось придумав бити м’ячем ногами по воротах, хтось придумав кодити без QA; ну хоче замовник, чому б ні.

Теж непогано, в комбінаціі:
Mykola Kniazhytsky:
«Цікавий проєкт 8225.Він передбачає:
а) будь-яка земля або нерухомість можуть бути експропрійовані впродовж воєнного стану +10 років після;
б) експропріація здійснюється без суду, на підставі рішення КМУ. Тобто в тіньовий спосіб, коли власник навіть не знає про наміри держави забрати;
в) вилучені обʼєкти передаються держ підприємству яке може використовувати їх самостійно „для побудови обʼєктів критичної інфраструктури“ або (увага) продати іншим приватним особам для тих же цілей;»
...
www.facebook.com/...​AvpMaWvSYriiwRz13y8bA2rKl

Ага, той самий Чмут в одному і тому самому інтерв’ю зазвичай каже
1) економіці срака і треба щось робить
2) воювати мають бути готові всі.
З мого кола знайомих стабільно виїзджає десь пара-трійка айтішників на місяць, і це тількі ті що я бачу, або звертаю увагу. Цікаво, яка кількість з них це робить тому що послухала лідерів думок і «воювати будуть всі»?
Нормальне бронювання вирішило б питання, але наврядчи щось зміниться істотно до кінця війни.

Навіть просто зберігати бакси у матрасі — за 15 років скільки з них просто «згоріло» через інфляцію

За 15 років заощадження подешевшали б на 41.7% відсотків по версії www.usinflationcalculator.com

Або б на 44% за оцінкою United States government:
data.bls.gov/...​year1=200801&year2=202306

Як на мене, все далеко не так погано як люблять розганяти мамкіни інвестори.
Не дарма всі топ хабарники тупо набивають матраси, щось знають

Шановний, я от думав на який саме ваш коментар відповісти, най буде на цей.
Але і різниці між ними майже немає, вони доволі схожі: ваш основний лейтмотив що є от колектив та держава — це головне, всі хто цього не розуміє то є інфантили (а також діти, підлітки або лєвакі) і ниють, «аутсорсове гетто», їх не вилікувати навіть «прикладом по зубах» (ваша цитата) і інші подібні речі.

Ok, це ваше право, я не збираюсь його якось оспорювати, це публічний форум.
Але, я постійно угораю з того факту що у вас в профайлі написано T/T Lead.
Керівник.
Людина, що має якісь повноваження керувати іншими програмістами, можливо лінійний менеджер.
Ще раз.
Керівник, що кожен день дорікає купі різних людей (ок, можливо, частина з них є боти) що вони є діти, інфантили, підлітки та таке інше.
Не знаю як у всіх інших, в мене це КОЖЕН раз викликає нефігову таку бурю емоцій (як то кажуть кричу чайкою).

А ви не думали, ЧОМУ люди пишуть те, що вони пишуть? Це ж одна з основних навичок будь якого керівника: вміння і майже рефлекторне бажання аналізувати мотивацію людей для того щоб з ними ефективно взаємодіяти.
Може покатегоризуємо?
З тих людей що ви звете інфантилами:
1) Якась частина з них явно просто вата і можливо боти, з ними все просто і обговорювати проблеми державності немає сенсу;
2) Якась частина — це люди що компенсують свій страх за себе/рідних, розпач, втрату контроля над своїм життям, почуття провини. І наша держава (точніше держапарат) тут прям зручний об’єкт для того шоб виплеснути негативні емоції, бо завжди є за що. Наприклад, за провали в основних функціях менеджменту (п.о.м.к.). Нормальна в принципі людська реакція;
3) Якась частина явно не має мотивації для супротиву (можливо окрім донатів), не має мотивації для захисту держави, не має мотивації для того щоб асоціювати себе з державою в достатній для вас (і можливо для держави) мірі.

І цей пункт 3 найбільш цікавий, а чому ж це так, і як так вийшло?
Просто вони діти-плакси?
Чи може: у людей відсутнє необхідне тренування в широкому сенсі?

От людина, виросла і жила в світі, в якому ліберальні демократії культивують персональні свободи. Культивують не просто так, а тому, що вони мають дику ефективність через очевидну низку конкурентних переваг: роблять чесні правила гри (+ захист приватної власності мотивує її створювати), акумулюють мізки в країні (чомусь всім хочеться жити там, де тебе цінують як особистість, або хоча б не знімають скальп на вулиці за іншу заческу), сприяють розвитку підприємництва, дуже круто розігрівають ринки послуг і товарів (бо коли кожна людина це індивідуальність, треба ж її обслуговувати відповідно, створює попит), та таке інше. Що тут розказувати, діти в школах вчать що рабовласництво це неефективна модель, а магдебурське право це перший крок в бік того що зараз зветься human rights system (google: the role of magdeburg law in the formation of phenomenology of municipal human rights),
Людство природно оптимізує свої процеси.

І тут оп, і раптом повномасштабне вторгнення, яке трохи змінює правила гри.
Повністю.
Більш того, змінює нерівномірно для різних шарів населення. Бандюкі, силовики, топ чиновники?
Та для них принципово не змінилось приблизно нічого. Всі їх навички досі актуальні, сприяють виживанню організму і навіть допомагають в міжвидовій конкуренції.
А з програмістами все дуже фігово: чим більш успішними ми були в попередньому середовищі, тим сильніше в результаті цієї успішності наша нейроночка натренувалася на наш улюблений сет: максимально уникай держслужбовців, фокусуйся на роботі, собі, сім’ї, іграшках, безпеці, живи в безпечних ЖК, отримуй великі гроші, уникай конфліктів, інвестуй, будь нормальним сусідом, не роби херні, оце все.

І тут оп — ДЕРЖАВА і суспільство РАПТОВО вимагає від твоєї нейроночки того, на що вона не була тренована приблизно ніяк.

Я от колись дивився інтерв’ю одного бойовика з Африки чи Сомалі (кажись, воював за кцп, поки його не нарешті не вбили). Він дуже дивувався питанням інтерв’юверки і відповідав приблизно так: ну звісно все класно, мені ж дали автомат, і я хочу воювати; не боюсь смерті, бо я ж чоловік, це те, для чого я народився, це я так піклуюсь про свою сім’ю — їм гроші за це дадуть. Людина не факт що вміє читати, якщо що. That’s the spirit.

Є ще один важливий аспект навчання нейроночкі програмістів, доволі загальновідомий.
Майже всі програмісти в умовному західному світі до якого ми частково відносимось фігово підкорюються директивним вказівкам і взагалі посередньо суборденують; і це в цілому непогано для айті проектів, до речі. Раніше була така книга «Як пасти котів» її зазвичай давали читати починаючим менеджерам.

Резюме:
1) Щоб отримати результат, особовий склад треба тренувати, краще з дитинства звісно, але тут часто вже чого нема того нема. В тому числі тренувати самопожертві.
2) Має бути якісна пропаганда. Наприклад, всіх називати інфантиламі — це погане тренування, що тільки закріплює поганий результат. Якісна пропаганда має чіпляти.
3) В державі має бути якісний leadership, якого вочевидь мало саме з точки зору держапарата. Leadership — це в тому числі показувати своїм прикладом як правильно робити. Люди, що закликають всіх йти на фронт, але не показують своїм прикладом працюють по факту в мінус, краще б мовчали.

З ваших постів очевидно, що ви робите ставку на негативну мотивацію. І звісно, вона працює ЯКОСЬ, але кого ми обманюємо, вона працює незадовільно, на три з мінусом.
Очевидно що невмотивована людина під примусом:
— не працює, а скоріш робить вигляд що працює;
— бухає як не в себе при можливості;
— СЗЧить і що ще гірше — робить хєрню.

Та й жорстокість покарань вже не та як в старі часи, людство все ж еволюціонує.
Такі загальновідомі патерни як:
— розстрілювати за дезертирство (або за самовільний перехід в іншу частину);
— стимулювати автоматними чергами біжати в правильний бік;
можуть дозволити собі тільки тоталітарні суспільства народжуваністю в 3-4 рази більшою ніж в нас.

Та навіть якщо споживати якісний то теж треба обережно, бо потім ломка

никакого в вашей жизни смысла нет, не надо мне втюхивать свои проблемы.

Лол, шож ви так, мож людина нормальна, не пехепешник, і в неї він є

Дякую, але кращого стану для себе я покищо не знайшов. Щоразу коли я набудую собі планів «на після війни», або сфокусуюсь на «та війна ненадовго», або коли навіть ловлю ендорфінів від якихось позитивний новин, то потім з цього стану дуже боляче виринати в реальність. Так що, кому як, а мені сильно простіше тримати рівний емоційний стан без зайвих хвиль, і не сильно асоціювати себе з довоєнними часами. Просто робиш кожен день краще з того, що можеш, ось і все.