Почитав ці цифри, і Кремнієва долина вже не така дорога виглядає.

Я то розумію. А от якби то пояснити власникам і керівникам аутсорс галер. Видно, їх і так все влаштовує.

Мова не про талант, мова про те, що стати Solutions Architect за 5 років є нереально. За той час досвіду банально не наберешся.
Або це такі Solutions, або такий Architect.

Мене це питання мучило весь час перебування в українському аутсорсі. Іншої відповіді я для себе не знайшов, крім такої:
Тому ще це специфіка аутсорса.
Потрібно здавати проекти в часові рамки, за які продалися клієнту. Часто зовсім за мізерний час/гроші, запасу практично немає.
Тому тут треба «відповідальність» — читай взвалити на себе ношу і здати проект в ці часові рамки, щоб і з бюджета не вилізти, і щоб клієнт був довольний.
Тут не потрібні відточені інженерні знання, нема потреби в сильних інженерах. Достатньо посередніх, щоб їх продати подорожче.
А головна потреба в менеджерах, читай «погоничах». Тому так і підштовхують всіх брати нагайку в руки.

Він прийшов у компанію наприкінці 2015-го на позицію Trainee. Вже у 2017-му він став сеньйором. Далі обрав для себе архітектурний напрям і за два роки став Solutions Architect. Гарний приклад для наслідування.

За 5 років зі студента Solutions Architect...
Щось мене мучають сумніви про таких самородків.

Автору дякую! :). А сам пішов читати математику... :)

Не все в тому світі крутиться навколо написання коду. Є задачі, які трекаються власне трекером.
Ну, а про індусів я промовчу. Заїжджений штамп і примітивний стереотип.

Трекер може мати сенс тільки на задачах, де твій перфоменс ну ніяк інакше не поміряєш, і то при умові віддаленої роботи, коли замовник тебе ще не знає, тому не довіряє. Все.
Але в розробці софта, тим більше, коли всі люди працюють в офісі, трекер — це первіснообщинне дикунство.
Єдине, де я можу сприйняти трекер, це коли я сам собі його поставив з метою самоперевірки, самодисципліни.

Дякую за статтю!
А коментарі чітко якраз підтверджують, що ментальна різниця між українцями і європейцями чи американцями просто катастрофічна.

А їсти вам від того продукту не хочеться? А то звучить якось дуже філантропічно.

Тю. Якщо ти себе вважаєш рабом на галері, твоє право пиляти хоч заводік, хоч нову галєрку. Но шото я дуже сумніваюся, що свій заводік додасть свободи :) Хіба свободи махати своїм веслом 24/7. Ну то таке, кожному своє. Про що в принципі й мова.

Ще моя скромна думка, хочете зрозуміти, чи з вас вийде хороший бізнесмен, спробуйте стати менеджером якогось проблемного проекту чоловік так на 15. В аутсорсі таких проектів мільйон і трошки. Витягнете, у вас є шанси. А ні, ну то, напевно, бізнес не для вас.

Спробую ще раз вам розжувати. Незалежно, який ти програміст, перш за все ти маєш бути підприємцем. І в тому розвиватися. Знання програміста можуть помогти, а можуть і зашкодити. Завдання в них різні.
А от і хорошим програмістом і хорошим бізнесменом не вийде бути. Закони життя такі. Або щось одне добре, або все потроху і ніяк.

Дві цитати:

Ни в коем случае я не осуждаю людей, которые работают и не имеют амбиций относительно предпринимательства.

, і друга:

Однажды я вложил в личный проект около 5 тысяч, а получил на выходе доход в 5 долларов.

.
Я не почув в статті про успішну історію, а хіба махання прапором в стилі «Дайош!!!». А хто не «дає», той.... ну ок, я того «не осуждаю».
В багатьох людей є ілюзії на рахунок стартапів, бізнесу і тд. Тому моя скромна думка була не про то, що не треба нічого робити, а про те, що робити варта без рожевих окулярів.

До речі, може ви поділитеся успішною історією?
Чи теж поки на рівні «Дайош!!!»?

На мою скромну думку, забуто один дуже важливий момент. Програміст не завжди підприємець. Я б сказав навіть навпаки. Програміст, це інженер. І він дуже рідко підприємець.
Коли за перехід в продуктову компанію — підтримую двома руками, то створення свого стартапа, це перш за все ти маєш бути підприємцем, як мінімум в душі, але набагато краще з хорошою відповідною освітою, а ще краще ще й з практичним досвідом в підприємництві.
А от ідея, я такий класний програміст, тому з мене вийде класний бізнесмен, як на мене, завідомо неправильна, і результат такого теж доволі очевидний.

Якщо потрібно ще раз читати статтю, щоб зрозуміти, яка її ідея, то, смію припустити, щось все таки не так із статтею. Читають ще раз, щоб розуміти деталі, якщо ідея незрозуміла зразу, то це інша історія
Ну, але то таке.

Я тільки не зрозумів, а яка кінцева мета цієї економії? Зменшити розмір заради просто зменшити розмір?

Ага. Ок. Буду знати. Ще індусам і китайцям розкажу.

А Україна дика?
А в Америці подібний менталітет?
Ну, чувак, (скажу, як і ти, хоч не люблю фамільярностей з людьми, яких не знаю особисто), трошки з ними мав нагоду поспідкуватися, тому трошки маю поняття, про що говорю.

Все відносно. Вони нерівномірно багаті. Є багатші, а є дуже бідніші. І ще одне, навіть багатство там не рятує їх від бруду, смогу і тд. Тому вони хочуть хоч тушкою, хоч чучелом будь куди цілим селом виїхати.