Описали звичайний пошук роботи контрактника.
Так, це не наш аутсорс, коли на ізі йдеш куди пошлють, треба доводити, чому ти крутий)
Але так і контракт можна гарний взяти.

доречі можна робити вкид і читати на DOU/facebook публічні обговорення юзкейсів, як люди будуть відмазуватися.

Десь написав, шо не людина? Просто дармовис

Ніт, то українська мова.

Мені поки це виглядає як про антикрихкість Талєба. Чим більше б’ють по енергоресурсах, каналізації і т.д. тим стійкішими ці системи стають. Тим більше знаходимо способів це відбудувати, продовжувати оборонятися і далі вести економіку.

До відключень світла я не знав, що там по електриці, шо скільки споживає, які є альтернативи, якої потужності.

А зараз навіть перукар більш меньш розуміє, як обходитися без електрики, який генератор потрібен і як далі вести справи.

Можуть бути гірші умови як зараз — 100% можуть, але ми не здамося.

Нехай навіть будемо прати на річці, як зараз багато москалів перуть, чи механічно молоти зерно і випікати свій хліб, чи палити в буржуйках в кожній квартирі, незважаючи на «дим до сусідів». Зими в нас не такі і холодні, доречі.

Найгірша ситуація зараз для мене виглядає — це жити під окупацією «господаря-москаля». Все решта, — ми справимось.

Єдине, що зараз, напевне, всіх ІТ спеціалістів баламутить — це коли бачиш онлайн, що в той час, коли в Україні умови по трохи наближаються до «середнього віку», а ступиш крок до польськего і там життя as ussual. Тоді і закрадається думка, чи воно це все треба.

Як на мене — треба, ми вже заплатили дуже велику ціну, щоб вперше за 300 років мати реальний спокій від того російського непотребу. Як казав один військовий, треба так дати, щоб боялися голову в наш бік повертати.

І якщо не служимо, то наш обов’язок (не примха, щоб десь похвалитися) — помагати нашому війську і триматися купи.

Прогнозувати шось дуже важко, хтось в коментарях писав про 1 квітня 23 року, — це як з 2-3 тижнями Аристовича, приблизно.

Перемога буде, але буде важка, ми ще не раз прифігіємо від втрат, які наразі не розкривають. Але повторюсь, ми не здамося!

шо то за тіп Кожаєв? вже кілька посилань на dou на нього знайшов. З його коментарів побачив, шо якийсь трохи русофіл, але це не точно.

то український переклад «чайлдфрі», який влучніше описує стан речей

Ви так і нічого не зрозуміли, успіхів. Тільки щоб потім не робили посвідчення «дитина війни».

той хто хоче, той і так їде. перевдягається в жінку, через якісь різні схеми.
Каламутити воду тут не треба, будь ласка. Вистачає векторів боротьби.

тут зі скороченням не все однозначно. Тобто, буває, що дійсно скрочують штат на 20%, але на скільки він виріс за ковідний період?
І всі манагери думали, що далі буде шалений ріст, а тут росту не сталося.

Megogo теж не працює з закордонної IP адреси, заходив через vpn в Україні.
Як вже писали, зробіть VPN в Україні, навіть на своєму сервері підніміть, якщо переживаєте за твафік. Який, швидше, на платному VPN може десь продаватися.

там буква M нікуди не клеїлася) MFAANG? FAANGM? FAMANG?

Та, це цікаво. Держава, коли має наші дані, керівники держави ще якось переживають, щоб обережно з даними поводитися, заграють з виборцями, бо владу можна змінити.

А от корпорації, які будуть мати владу в кількох десятках держав...

Виглядає, шо ви постійно шукаєте підтвердження десь в своїй інформаційній бульбашці.
Як я свою дружину не тягнув в ІТ, вона ніяк. Каже, шо нудно, треба постійно втикати в монітор. Мало спілкування.

І грубо кажучи, більшість часу, то десь так і є. Навіть мега крутий, захоплюючий стартап, який надихає з часом стає монотонною роботою.
Десь в стартап двіжусі почув питання: ’щоб зрозуміти чи класний в тебе продукт і який з тебе стартапер, подумай, чи готовий ти 5 або 10 років займатися цим продуктом’

Нажаль, в ремоут лабораторію з біотехнологіями поки не попрацюєш.

Я теж супер прихильник ремоуту, але бачу що можна було б меньшими зусиллями потрапляти в core team.

Це шось з бідної руської літератури?

Просто в них буквально закінчилися послідовники, а народити нових всім було ліньки.
Це як в Паланюка з ’Бвйцівського клубу’, не дослівно, але хочеться відгамселити кожну ліниву панду, яка не хоче розмножуватися.

Чайлдфрі чи дармовис ?)

Сиджу читаю і думаю, для чого, поки є електрика, краще щось закодити)
Підхід трохи заоверінженірений, типу автоматичного перемикача, але цікаво, не треба бігати включати/виключати автомати.

В прив будинку зараз простіше, маю генератор на 3 квт, павербанк і 2 перетворювачі usb to 9/12v для інтернету, щоб кожного разу не заводити генератор, коли немає електрики кілька годин.

Вода — колодязь, можна насосом, можна відром.

Можна було взагалі зекономити, і не брати генератор, а тільки перехідники, щоб заживити роутер.

Тут з будинком питання чи помісять всі приватні будинки — всіх мешканців міст? Тому доводиться інжінірити.
Тримаймося, помагаєм собі і ЗСУ, тоді і генераторів не треба буде.

В загальному просто кодити більше і не виходить ніж 30-35 годин. Не реально бути стільки часу сфокусованим, хто б що там не казав і не писав про x10. + є ще різні мітинги які розбивають день.
В мене в цьому плані є час «до мітингу», коли вже не берешся за велике завдання, бо мітинг через годину і «після мітингу», коли потрібно переварити нову інформацію, і не берешся за велике завдання.

Але завжди потрібно шукати свої «золоті години», коли ніхто не відволікає і можна повністю сфокусуватися.
Зараз — це ранкові години, і вечірні вже після всіх-всіх мітингів.

Пробував варіанти з тільки ранковими, або тільки з вечірніми фокус годинами — завжди починав страждати прогрес на проекті, що мене як контрактора ніяк не влаштовує.

Мені дивний майндсет людей, які думають також про 10-20 годин. Дкмаю, що одна з причин масових лейаутів — що багато інженерів почали працювати «на ізі».

Тут треба завжди пам’ятати, якщо ти не допрацьовуєш, але проект іде, хтось за тебе всеодно робить роботу.

Це можна порівняти з українською схемою з біржами праці, яка нажаль досі є. Є люди які думають, що можна кілька місяців сидіти спокійно на біржі праці, нічого не робити і нічого ніби не відбулося, держава досі є, воює. Водночас багато інших людей для цього багато працюють, щоб це відбувалося.